Обговорення користувача:Олександр

Прізвище, ім'я, по-батькові

Мучаров Олександр Михайлович

Регіон

м. Охтирка, Сумська область

Місце роботи

Охтирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Охтирської міської ради Сумської області

Посада

Вчитель фізкультури, інформатики

Категорія

Вища

Випускний проект

Особливості роботи вчителя по застосуванню електронних засобів навчального призначення

Контакти

mucharov@gmail.com Список користувачів

Електронні засоби навчального призначення

Електронні засоби навчального призначення – це засоби навчання, що зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні. Вони поділяються на: · електронні засоби загальнодидактичного спрямування; · електронні засоби практичного спрямування (віртуальні фізичні, хімічні, біологічні лабораторії). Розрізняють такі типи електронних засобів загальнодидактичного спрямування: · педагогічний програмний засіб; · бібліотека електронних наочностей; · електронний задачник; · мультимедійний курс; · програмно-методичний комплекс; · навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчення предмета; · дистанційний курс; · інтегрований електронний комплекс; · електронний атлас; · електронний навчальний посібник. Для підвищення ефективності використання засобів навчання при викладанні з множини усіх засобів навчання слід утворювати їх відповідні сукупності, в яких забезпечується техніко-технологічна і функціонально-цільова інтеграція. Далі розглянемо найпоширеніші традиційні та інноваційні засоби навчання, згідно їх класифікації за дидактичними функціями. Інформаційні засоби навчання Сьогодні на заміну традиційним навчальним підручникам з паперу приходять електронні підручники. Електронний підручник – підручник, виконаний в електронному (цифровому) форматі HTML, який допускає гіперпосилання, графіку, мову диктора, реєстраційні форми, інтерактивні завдання, мультимедійні ефекти; включення елементів анімації та комп’ютерних ігор; забезпечує інтерактивність, режим самонавчання, можливість самоконтролю, поширюється на компакт-исках (СD-ROM) . Декілька електронних підручників утворюють електронну бібліотеку. Електронна бібліотека створюється у вигляді централізованого сховища, побудованого на поєднанні машинної пам'яті, мікроносіїв і засобів передавання інформації. Інформація відшуковується в системі запам'ятовуючих пристроїв за допомогою відповідних методів пошуку. До інформаційних ресурсів належать інформаційно-навчальні матеріали лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси (бази даних WWW-сервери, програмне забезпечення та ін.) Ці інформаційні ресурси є основною складовою електронних курсів – навчальних курсів, поданих мовою HTML. На нашу думку, як ефективний інформаційний засіб слід використовувати доступ до глобальної комп’ютерної мережі Інтернет. Internet (Inet, I-net, Net) – (Інтернет, мережа, «мережа мереж») глобальна комп’ютерна мережа, що використовує стандартизовані протоколи й об’єднує понад 50 тисяч мереж. Її попередницею була мережа ARPAnet. У сучасному Інтернеті будь-який учень або вчитель зможе потрапити на будь-який необхідний освітній ресурс у будь-який час із будь-якого місця земної кулі. Технології освіти майбутнього, за прогнозами сьогоднішнього дня, будуть будуватися на основі ділових ігор у мережі й досягнень мультимедіа, а освітні ресурси будуть доступні й відкриті для користувачів. Навчання стане мобільним і буде проходити як індивідуально, так і у командах. Більшу роль буде грати зв'язок через Інтернет. Перспективні вчителі розуміють простоту й ефективність таких сучасних освітніх інструментів, як Вікіпедія, блоги, подкасти та ін. і вже повноцінно їх використовують. Аудіо та відео матеріали стануть однією з основ модернізації освіти. Наприклад, навіть зараз все частіше в навчальні матеріали входять аудіокниги, які можна прослухати на іPod або mp3-плеєрі. Мобільність і велика кількість контента, який можна розмістити на сучасні носії, сприятиме підвищенню інформованості та ерудиції. Дидактичні засоби навчання Інноваційні дидактичні засоби навчання, які базуються на використання персональних комп’ютерів, охоплюють широке коло програмного забезпечення навчального призначення. Серед програмного забезпечення навчального призначення слід виділити: електронні навчальні курси, програмно-педагогічні засоби, електронний навчально-методичний комплекс, мережеві програми та контрольно-діагностичні системи. Електронні навчальні курси присвячені вивченню якої-небудь окремої дисципліни. Крім інформаційних матеріалів, вони повинні містити ще й матеріали для організації контролю та самоконтролю завдання для самостійного виконання, питання дія самоконтролю, тести тощо. Електронний навчальний курс виконується в форматі, який допускає гіперпосилання, графіку, анімацію, реєстраційні форми, інтерактивні завдання мультимедійні ефекти. Він варіативний щодо виконання йому можна надати будь-якої зручної для читання форми – колір фону, тексту, розмір шрифту, за необхідності за допомогою принтера можна роздрукувати частину підручника або видати його необхідним тиражем. Матеріал із електронного навчального курсу вчитель може доповнити, виправити, відправити учневі електронною поштою, записати на компакт-диску або розмістити на освітньому веб-сайті для одночасного доступу до нього учнів. Електронний навчальний курс забезпечує режим самонавчання та можливість самоконтролю. Включення в електронний курс елементів анімації та комп'ютерних ігор посилює його ефективність і привабливість. Гіпертекстова структура курсу дозволяє здійснювати індивідуальну траєкторію навчання. Однак гіпертекстова система навігації повинна будуватися так, щоб зберігалась логіка і систематичність щодо засвоєння освітніх стандартів. Учні можуть самостійно поповнювати такий електронний курс творчими роботами, за необхідності відкриваючи їх для загального доступу, наприклад на веб-сайті. Публікація в електронному курсі створених або відібраних учнями матеріалів а також розміщення їх на доступному для інших веб-сайті, суттєво підвищує їх відповідальність за якість своєї інформації. Електронний курс надає великі можливості для особистісної творчої роботи. Вчитель і учні можуть брати участь у складанні власного електронною курсу, в доповненні його матеріалами або завданнями без суттєвих витрат на перевидання. В паперових підручниках така можливість не передбачена, конструювання учнями особистісного вмісту утруднено. Максимально, що може зробити учень це залишити на полях підручника свої помітки. Електронний курс надає можливість внесення до нього змін вчительем. Форма електронного курсу – блочна. А це означає що окремі блоки можуть замінюватися, доповнюватися в ході навчання. Практика свідчить, що навчальний електронний курс доцільно подати у вигляді сукупності модулів, яким передує вступна та організаційна частини. У свою чергу, кожний модуль може складатися зі змістовно закінчених частин, кожна з яких містить теоретичний матеріал. Завдання для практичної роботи, запитання та тестові завдання для самоконтролю, проміжний контроль, який за бажанням може супроводжуватися підказками та методичними допомогами. Вінцем модуля с обов'язкова частина – тематичний контроль, форма якого може бути запропонована вчителем-консультантом. Програмно-педагогічні засоби – сукупність комп’ютерних програм навчального призначення. На думку В. С. Круглика, сучасний програмно-педагогічний засіб повинен містити такі модулі: · електронний підручник · електронний довідник · тренажерний комплекс (комп'ютерні моделі, конструктори й тренажери) · задачник · електронний лабораторний практикум · комп'ютерна тестуюча система · система планування процесу навчання. Звичайно, представлені компоненти ППЗ самі не вирішують педагогічних завдань. Навчальна функція реалізується через педагогічний сценарій, за допомогою якого вчитель вибудовує освітні траєкторії. Для роботи учнів над завданнями в індивідуальному режимі та для здійснення вчителем контролю за цим процесом призначені різноманітні мережеві програми. Для використання таких програмних засобів необхідне обов'язкове підключення всіх комп'ютерів у комп'ютерному класі в локальну мережу з наданням принаймні одному з них статусу робочого місця вчителя, а іншим – робочих місць учня. Серед поширених мережевих програм можна назвати NetOp School та Net Support School. До основних характерних особливостей мережевих програм можна віднести наступні: - можливість перегляду на екрані монітора комп'ютера вчителя вмісту монітора будь-якого робочого місця учня, що дозволяє контролювати процес виконання завдання кожним учнем; - передавання вмісту монітора комп'ютера вчителя як на всі робочі місця учнів, так і вибірково на деякі з них, це дає можливість консультувати учнів під час виконання ними поточних завдань, слідкуючи за цим процесом на моніторі комп'ютера вчителя, втручатися у процес виконання завдань учнями, переключаючи на свій екран вміст екрана монітора учнівського робочого місця; - більшість подібних програмних засобів надають можливість спілкування по мережі не тільки у візуальному режимі, але й підтримують аудіозв'язок. Саме все вище сказане дозволяє стверджувати, що мережеві програми є незамінним помічником вчителя в організації практичної частини уроку. Індивідуалізація навчання, диференційований підхід до кожного окремого учня, особистісно-орієнтована методика викладання предмету, інтерактивність реалізації процесу роботи учнів під час виконання ними практичного фрагменту уроку є дуже важливим як методичним, так і психологічним аспектом застосування мережевих програм у навчальному процесі. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів – невід’ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логіки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодіння певним змістовним блоком, а з другого – своєрідною зв’язуючою ланкою в системі навчальної діяльності особистості. Для виконання контролю знань учнів зараз дуже широко використовуються різноманітні контрольно-діагностичні системи. Сучасні контрольно-діагностичні системи базуються на комп’ютерних технологіях і можуть бути використанні для контролю знань з будь-яких предметів, як у традиційній освіті так і у дистанційній. Вони можуть стати в нагоді як при безпосередньому тестуванні знань, так і для закріплення пройденого матеріалу і для самотестування. Тобто можуть носити як офіційний, так і не офіційний характер (для власного використання). В будь-якому випадку такі системи сприяють покращенню якості знань та підвищенню інтелектуального рівня учнів і навіть вчителів та нації загалом. Одним з перспективних напрямків розвитку контрольно-діагностичних систем – це використання сучасних мультимедійних технологій в системах тестування. А також широке використання на різних етапах тестування всесвітньої мережі Інтернет. Використання мультимедійних технологій та можливостей Інтернет дозволяє підняти на новий рівень якість та ефективність систем тестування знань. Тому можна беззаперечно сказати, що мультимедійна складова даних систем буде постійно зростати, і використання мультимедія буде відігравати провідну роль в розвитку і в ефективному застосуванні систем тестування знань, як в галузі освіти, так і на підприємствах.