Відмінності між версіями «Педагогічна інноватика Сіробаба О.В.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показано 22 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 5: Рядок 5:
 
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
 
Сьогодні ми розпочинаємо наші  інтерактивні практичні заняття.  Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:
  
*У чому суть технологічності в освіті?
+
*У чому суть технологічності в освіті?іваьлд+6516516516+51651
 
+
Доброго дня Марина Вікторівна!
 +
Гуманізація освіти,її орієнтація на розвиток особистісного потенціалу учня змушують школу перейти на технологічний етап розвитку. Окремі форми і методи навчання повинні поступитись цілісним пед технологіям,тобто відбутись технологізація освіти. Мовою технарів, щоб віріб став мати задані властивості, треба застосувати технологію  обробки матеріалу. В нашому випадку вибрати освітню технологію - стратегію пріоритетів, систему взаємодій, тактику навчання та стиль роботи вчителя і учня.
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 1 березня 2016 (EET)
 
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 13:12, 1 березня 2016 (EET)
 +
 +
 +
Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:
 +
 +
*Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від "технології в навчанні" до "технології освіти", а потім до "педагогічної технології" - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін "педагогічна технологія" згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном "педагогічна техніка", що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.
 +
 +
Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття "педагогічна технологія" характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін "технологія в навчанні" означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.
 +
 +
Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна "технологія навчання", тотожного поняттю "ТЗН" (технічні засоби навчання), під "технологією освіти" мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології.
 +
 +
Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки.
 +
 +
У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів.
 +
 +
Таким чином, трансформація терміна - від "технології в навчанні" до "технології освіти", а потім до "педагогічної технології" - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.
 +
 +
 +
*Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".
 +
"Освітня технологія - це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу
 +
з обов'язковою вимогою: забезпечення комфортних умов викладання і навчання; орієнтація на особистість учня.
 +
 +
"Педагогічна технологія" - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО); - це змістовна техніка реалізації навчального процесу .
 +
 +
"Технологія навчання" — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. У сучасній українській школі використовують як традиційні технології навчання (пояснювально-ілюстративна, проблемна, програмована, диференційована та ін.), так і нові технології навчання (особистісно-орієнтована, групова, розвивальна, технологія формування творчої особистості, технологія навчання як дослідження, модульно-рейтингова, нові інформаційні технології).
 +
 +
"Технологія виховання" - це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання.
 +
 +
"Персоніфікована технологія" - це конкретні погляди педагогічних персоналій на розвиток і вдосконалення освітньої системи. Діяльність педагогів-новаторів.
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:41, 3 березня 2016 (EET)
 +
 +
 +
 +
Шановні колеги! Продовжуємо працювати.
 +
 +
*Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?
 +
 +
Педагогічна система- це цілісний освітній процес з метою, змістом і методами навчання. Технологія навчання відображає шлях освоєння навчального матеріалу. Таким чином.Пед. система завжди технологічна.
 +
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:16, 15 березня 2016 (EET)
 +
 +
 +
Продовжуємо заняття.
 +
*Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.
 +
 +
Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу.
 +
Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості.
 +
На превеликий жаль виховання у практичній діяльності педагогів й понині здійснюється як процес, за якого вихованець розглядається як об’єкт педагогічних впливів, і являє собою, як свідчить його аналіз, набір стандартних заходів із морально-естетичної освіти, так званих громадських доручень, заохочень і покарань. Вихована діяльність носить інформаційно-просвітницький характер, де переважають методи словесного впливу, відбувається “підтягування” його якостей, поведінки, світогляду під певні жорсткі соціальні норми та ідеалізовані схеми. Все це не забезпечує можливості для життєтворчості особистості.
 +
У зв’язку з цим виникає закономірна необхідність цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування виховної стратегії, яка можлива за умови розробки продуманого психолого-педагогічного проекту виховного процесу. Психолого-педагогічне проектування дає змогу забезпечити переведення існуючих виховних систем у якісно новий стан, оптимізувати їх зміст, організацію та управління.
 +
А.С.Макаренко вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов`язаний із її здатністю “проектувати особистість”, тобто визначати з певною метою ті її якості і властивості, які мають бути сформовані у процесі виховання.
 +
Проектування виховного процесу має особливе значення за нового підходу до виховання, коли воно трактується як закономірна, послідовна і неперервна зміна моментів розвитку взаємодіючих суб`єктів, створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 22:48, 20 березня 2016 (EET)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття.
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 00:11, 21 березня 2016 (EET)
  
  
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:53, 14 квітня 2016 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
Рядок 17: Рядок 72:
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:
  
 +
*Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
 +
*Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
 +
*Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
 +
*Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 +
Залучайтесь до дискусії.
 +
1. Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
 +
 +
Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.
 +
 +
2. Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
 +
 +
На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії:  Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ).  Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.
 +
 +
3. Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
 +
 +
Розвиток будь-якого навчально-виховного закладу, тобто перехід його у новий якісний стан, не може здійснюватися інакше, як через освоєння нововведень, через інноваційний процес, який є складним за своєю структурою феноменом. Педагогічні нововведення є значним фактором формування і розвитку творчого мислення школярів, якщо його правильно організувати та використати, якщо зміст навчання тісно пов'язаний з розвитком творчих сил учня, з його самовихованням і самоосвітою в умовах свободи вибору. Також в результаті впровадження інновацій здійснюється:
 +
 +
- розвиток в учнів впевненості у собі та своїх здібностях, а також вміння використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації. вирішення протиріч; - удосконалення творчих здібностей, творчого мислення учнів; - розвиток історичного мислення; - напрацювання навичок самостійної діяльності;ї - формування високих етичних та естетичних цінностей; - виховування поваги до людей, толерантності до поглядів інших; - розвиток якостей творчої особистості (незалежності, системності, критичного мислення, творчої уяви, цілеспрямованості, здатності щодо висловлювання власних поглядів).
 +
 +
4. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.
 +
 +
До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання,  створюють і розробляють педагогічні інновації.
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 12:33, 5 квітня 2016 (EEST)
 +
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 08:37, 23 травня 2016 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Дайте відповідь  на тестові питання:
 +
1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :
 +
*а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
 +
*'''б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;'''
 +
*в) організації індивідуального навчання;
 +
*г) всі відповіді правильні;
 +
*д) правильна відповідь відсутня.
 +
2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):
 +
*'''а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;'''
 +
*б) ініціативність та активність;
 +
*в) високі пізнавальні мотиви;
 +
*г) уміння планувати й організовувати діяльність;
 +
*д) критичне мислення.
 +
3. Педагогічна технологія – це:
 +
*а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
 +
*б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
 +
*'''в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;'''
 +
*г) всі відповіді правильні;
 +
*д) правильна відповідь відсутня.
 +
4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:
 +
*а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
 +
*б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
 +
*в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
 +
*'''г) усі відповіді вірні.'''
 +
5. Інтерактивними методами навчання є:
 +
*а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
 +
*б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
 +
*в) самостійна робота учня;
 +
*'''г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;'''
 +
*д) всі відповіді правильні.
 +
6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:
 +
*'''а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання''';
 +
*б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
 +
*в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
 +
*г) всі відповіді правильні;
 +
*д) правильна відповідь відсутня.
 +
7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):
 +
*а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
 +
*б) зацікавлення процесом навчання;
 +
*в) включення учнів у творчу діяльність;
 +
*г) постановка проблемної задачі;
 +
*'''д) пред‘явлення дидактичних вимог;'''
 +
8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:
 +
*а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
 +
*б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
 +
*'''в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;'''
 +
*г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
 +
*д) у володінні різноманітними педагогічними техніками
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:56, 18 квітня 2016 (EEST)
 +
 +
--[[Користувач:Матковська Марина Вікторівна|Матковська Марина Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Матковська Марина Вікторівна|обговорення]]) 11:22, 9 червня 2016 (EEST)

Поточна версія на 23:19, 15 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Добрий день!

Сьогодні ми розпочинаємо наші інтерактивні практичні заняття. Опрацюйте теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на питання:

  • У чому суть технологічності в освіті?іваьлд+6516516516+51651

Доброго дня Марина Вікторівна! Гуманізація освіти,її орієнтація на розвиток особистісного потенціалу учня змушують школу перейти на технологічний етап розвитку. Окремі форми і методи навчання повинні поступитись цілісним пед технологіям,тобто відбутись технологізація освіти. Мовою технарів, щоб віріб став мати задані властивості, треба застосувати технологію обробки матеріалу. В нашому випадку вибрати освітню технологію - стратегію пріоритетів, систему взаємодій, тактику навчання та стиль роботи вчителя і учня. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 13:12, 1 березня 2016 (EET)


Продовжуємо заняття. Опрацюйте лекційний матеріал, розташований на моїй сторінці обговорення та дайте відповідь на такі питання:

  • Дайте порівняльний аналіз різних підходів до розкриття терміна "педагогічна технологія".Слово "технологія" грецького походження й означає "знання про майстерність". Поняття "педагогічна технологія" останнім часом дедалі більше поширюється в науці й освіті. Аналіз еволюції поняття "педагогічна технологія" дає змогу прогнозувати технологічні тенденції в освіті. Трансформація терміна - від "технології в навчанні" до "технології освіти", а потім до "педагогічної технології" - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди. У Росії термін "педагогічна технологія" згадується в 20-ті роки в роботах з педології, заснованих на працях з рефлексології (І.П. Павлов, В.М. Бехтерев, А.А. Ухтомський, С.Т. Шацький). Одночасно користувалися і терміном "педагогічна техніка", що визначалось як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.

Перший період (40-і - середина 50-х р.р.) в еволюції поняття "педагогічна технологія" характеризується появою в школі різноманітних технічних засобів пред'явлення інформації - запису і відтворення звуку і проекції зображень, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби". Магнітофони, програвачі, проектори і телевізори, використовувані в школі того часу, було призначено в основному для побутової мети, тому термін "технологія в навчанні" означав застосування досягнень інженерної думки в навчальному процесі.

Другий період (середина 50-х - 60-ті р.р.) запровадження технологічного підходу позначено виникненням програмованого навчання. На відміну від терміна "технологія навчання", тотожного поняттю "ТЗН" (технічні засоби навчання), під "технологією освіти" мали на увазі науковий опис (сутність засобів і методів) педагогічного процесу, що неминуче приводить до запланованого результату. На початку 60-х років термін "педагогічна технологія" з'явився на сторінках закордонної преси, у назвах багатьох педагогічних журналів високорозвинених капіталістичних країн. У 1967 році в Англії створено Національну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології.

Для третього періоду (70-ті роки) характерні три особливості. По-перше, відбувається розширення бази педагогічної технології. Крім аудіовізуальної освіти і програмованого навчання, фундамент педагогічної технології надбудували інформатика, теорія телекомунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і педагогічні науки (психологія навчання, теорія керування пізнавальною діяльністю, організація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці). По-друге, змінюється методична основа педагогічної технології, здійснюється перехід від вербального до аудіовізуального навчання. По-третє, починає активно здійснюватися підготовка професіональних педагогів-технологів. Стає масовим випуск новітніх аудіовізуальних засобів, таких, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка, рейкова система кріплення схем, блокнотна дошка для писання фломастером, синхронізатори звуку і зображення тощо. У цей період технологія навчального процесу розробляється на основі системного підходу, а дослідники розуміють педагогічну технологію як вивчення, розробку і застосування принципів оптимізації навчального процесу на основі новітніх досягнень науки й техніки.

У 80-х роках почався четвертий етап в еволюції поняття "педагогічна технологія". Його характерні риси - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів; зростання кількості та якості педагогічних програмних засобів.

Таким чином, трансформація терміна - від "технології в навчанні" до "технології освіти", а потім до "педагогічної технології" - відповідає зміні його змісту, що охоплює визначені періоди й дозволяє прослідкувати шлях від застосування сукупності прийомів і засобів, спрямованих на ефективну організацію навчальних занять до застосування ІКТ - створення комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Кожний новий період характеризується значними зрушеннями в навчальному процесі.


  • Наповніть змістом терміни "освітня технологія", "педагогічна технологія", "технологія навчання", "технологія виховання", "персоніфікована технологія".

"Освітня технологія - це модель оптимальної спільної діяльності вчителя та учня, спрямована на реалізацію навчального процесу з обов'язковою вимогою: забезпечення комфортних умов викладання і навчання; орієнтація на особистість учня.

"Педагогічна технологія" - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти (ЮНЕСКО); - це змістовна техніка реалізації навчального процесу .

"Технологія навчання" — це шлях освоєння конкретного навчального матеріалу в межах предмета, теми, питання. У сучасній українській школі використовують як традиційні технології навчання (пояснювально-ілюстративна, проблемна, програмована, диференційована та ін.), так і нові технології навчання (особистісно-орієнтована, групова, розвивальна, технологія формування творчої особистості, технологія навчання як дослідження, модульно-рейтингова, нові інформаційні технології).

"Технологія виховання" - це строго обґрунтована система педагогічних засобів, форм, методів, їх етапність, націленість на вирішення конкретного виховного завдання. Кожне завдання має адекватну технологію виховання.

"Персоніфікована технологія" - це конкретні погляди педагогічних персоналій на розвиток і вдосконалення освітньої системи. Діяльність педагогів-новаторів. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:41, 3 березня 2016 (EET)


Шановні колеги! Продовжуємо працювати.

  • Чи згодні Ви з твердженням, що будь-яка педагогічна система завжди технологіча?

Педагогічна система- це цілісний освітній процес з метою, змістом і методами навчання. Технологія навчання відображає шлях освоєння навчального матеріалу. Таким чином.Пед. система завжди технологічна.

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:16, 15 березня 2016 (EET)


Продовжуємо заняття.

  • Обгрунтуйте Ваше ставлення до проблеми технологізації виховного процесу.

Виховання творчої особистості, забезпечення умов для її повноцінного фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку, формування людини, що здатна будувати демократичну державу і жити у відкритому суспільстві, передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної. Реалізація такої моделі вимагає пошуку і впровадження сучасних технологій організації виховного процесу. Технологізація виховання процесу передбачає послідовні науково-обґрунтовані дії педагога у виховному процесі та відповідно організовані ним дії вихованців, підпорядковані досягненню спеціально спроектованої системи виховних цілей, що узгоджуються з психологічними механізмами розвитку особистості. На превеликий жаль виховання у практичній діяльності педагогів й понині здійснюється як процес, за якого вихованець розглядається як об’єкт педагогічних впливів, і являє собою, як свідчить його аналіз, набір стандартних заходів із морально-естетичної освіти, так званих громадських доручень, заохочень і покарань. Вихована діяльність носить інформаційно-просвітницький характер, де переважають методи словесного впливу, відбувається “підтягування” його якостей, поведінки, світогляду під певні жорсткі соціальні норми та ідеалізовані схеми. Все це не забезпечує можливості для життєтворчості особистості. У зв’язку з цим виникає закономірна необхідність цілеспрямованого, усвідомленого підходу до формування виховної стратегії, яка можлива за умови розробки продуманого психолого-педагогічного проекту виховного процесу. Психолого-педагогічне проектування дає змогу забезпечити переведення існуючих виховних систем у якісно новий стан, оптимізувати їх зміст, організацію та управління. А.С.Макаренко вважав, що справжній розвиток педагогічної науки пов`язаний із її здатністю “проектувати особистість”, тобто визначати з певною метою ті її якості і властивості, які мають бути сформовані у процесі виховання. Проектування виховного процесу має особливе значення за нового підходу до виховання, коли воно трактується як закономірна, послідовна і неперервна зміна моментів розвитку взаємодіючих суб`єктів, створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 22:48, 20 березня 2016 (EET)

Індивідуальні заняття

Добрий день! На моїй сторінці обговорення Ви знайдете список рекомендованої літератури та завдання щодо індивідуального заняття. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 00:11, 21 березня 2016 (EET)


--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 12:53, 14 квітня 2016 (EEST)

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Сутність поняття „інноваційна діяльність” відбиває не лише особливості процесу оновлення, внесення нових елементів у традиційну систему освітньої практики, а й органічно включає в себе характеристику індивідуального стилю діяльності педагога-новатора. Інноваційна діяльність передбачає вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічне винахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване на формування творчої особистості, враховує соціально-економічні та політичні зміни в суспільстві й проявляється в ціле покладанні, визначенні мети, завдань, а також змісту і технологій інноваційного навчання. Вчитель інноваційної орієнтації − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії. Пропоную винести на обговорення наступні питання:

  • Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?
  • Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?
  • Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?
  • Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

Залучайтесь до дискусії. 1. Що мотивує педагогів до інноваційної діяльності?

Мотиваційний компонент є основою, навколо якої конструюються головні якості педагога як професіонала, оскільки від того, чим мотивує педагог свою готовність до інноваційної діяльності, залежать характер його участі в інноваційних процесах та досягнуті результати. Важливим компонентом управління педагогічними інноваціями є знання мотивів інноваційної діяльності педагогів, які можуть бути обумовлені: – підвищенням ефективності навчально-виховного процесу; – намаганням привернути до себе увагу: – здобути визнання та ін. Справжню суть мотивів з'ясувати буває нелегко, оскільки вони змінюються. Особистісну значущість конкретних мотивів досліджують на підставі аналізу сформульованих педагогом цілей власної інноваційної діяльності, його дій щодо реалізації цих цілей, а також аналізу змін у його мотиваційній сфері, самооцінок, ставлення до своєї професійної діяльності. Провідним мотивом інноваційної педагогічної діяльності у більшості випадках є пізнавальний інтерес. Позитивну мотивацію педагога до інноваційної діяльності засвідчує задоволення таких його особистісних і професійних потреб, як створення і застосування нового, підвищення педагогічної майстерності, подолання професійних труднощів. Тому використання інноваційних технологій багато хто з педагогів вважає єдиним важливим мотивом особистісного і професійного самоствердження. До ідеї про необхідність інновацій багато вчителів приходять через невдоволеність власною професійною діяльністю у межах традиційного педагогічного процесу. Тільки випробувавши себе в різних моделях навчання й виховання, можна обрати адекватні особистісній і професійній спрямованості методи, прийоми, способи роботи. Отже, показниками мотиваційного компонента готовності до інноваційної педагогічної діяльності є пізнавальний інтерес до інноваційних педагогічних технологій та особистісно-значущий смисл їх застосування.

2. Як Ви проектуєте педагогічні інновації у навчально-виховний процес ЗНЗ?

На сучасному етапі продовжується реформування освітньої системи, все більш значущим для соціуму стає замовлення на виховання творчої особистості, здібної, на відміну від людини-виконавця, самостійно думати, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Розвиток творчого мислення залежить від багатьох факторів і, перш за все, від правильно організованої педагогами системи розвивального навчання. Система розвивального навчання сприяє розвитку їхнього творчого мислення, побудовані за допомогою технологій розвивального навчання, де панує віра в обдарованість кожної дитини. Використовую такі засоби для досягнення поставленої мети на уроках історії:  Використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, що уможливлює розкриття суб’єктивного досвіду дітей: -методів гуманістичного виховання; -документально-методичного комплексу до кожної навчальної теми; -комплектів історичних задач, різних за типом питань; -алгоритмів вирішення пізнавальних завдань різної складності; -методів та технологій розвитку творчих здібностей учнів (пошукових, ігрових, комунікативно-творчих, застосування інформаційних технологій та ін.); -інтерактивних методів («Мозкового штурму», «Кола», «Мікрофона» роботи у великій групі тощо) (див. Додаток 1 ).  Створення атмосфери зацікавленості кожної дитини в роботі класу;  Стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних засобів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;  Оцінка діяльності школярів не тільки за остаточним результатом (правильно- неправильно), а й за способом досягнення результату (оригінальність, самостійність);  Заохочення прагнення учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні форми;  Створення педагогічних ситуацій ефективного спілкування на уроці, що дає змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у способах роботи, створення обстановки для природного самовираження;  Повідомлення на початку уроку не лише теми, а й методів організації навчальної діяльності на уроці;  Обговорення наприкінці уроку змісту і організації навчальної діяльності учнів;  Обговорення у підсумку уроку не тільки того, що засвоїли, а й того на що сподівалися, що б хотілося виконати ще раз;  Завдання додому називається, визначається тема обрана кожним та обсяг, виконання детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи. Розвивальний підхід передбачає організацію процесу навчання як організацію навчальної діяльності учнів і переорієнтацію цього процесу на постановку і розв’язання навчальних завдань самими учнями.

3. Як Ви оцінюєте ефективність апробованих та впроваждуваних педагогічних нововведень?

Розвиток будь-якого навчально-виховного закладу, тобто перехід його у новий якісний стан, не може здійснюватися інакше, як через освоєння нововведень, через інноваційний процес, який є складним за своєю структурою феноменом. Педагогічні нововведення є значним фактором формування і розвитку творчого мислення школярів, якщо його правильно організувати та використати, якщо зміст навчання тісно пов'язаний з розвитком творчих сил учня, з його самовихованням і самоосвітою в умовах свободи вибору. Також в результаті впровадження інновацій здійснюється:

- розвиток в учнів впевненості у собі та своїх здібностях, а також вміння використовувати альтернативні шляхи пошуку інформації. вирішення протиріч; - удосконалення творчих здібностей, творчого мислення учнів; - розвиток історичного мислення; - напрацювання навичок самостійної діяльності;ї - формування високих етичних та естетичних цінностей; - виховування поваги до людей, толерантності до поглядів інших; - розвиток якостей творчої особистості (незалежності, системності, критичного мислення, творчої уяви, цілеспрямованості, здатності щодо висловлювання власних поглядів).

4. Ваше ставлення до новаторства та ступінь поінформованості про проблеми діяльності педагогів-новаторів.

До новаторства я ставлюсь лише позитивно, оскільки педагоги–„новатори” - педагоги з яскраво вираженим новаторським духом, які завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв'язувати нестандартні завдання, створюють і розробляють педагогічні інновації. --Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 12:33, 5 квітня 2016 (EEST)

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 08:37, 23 травня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Дайте відповідь на тестові питання: 1. Сутність особистісно орієнтованої освіти полягає у :

  • а) вивченні індивідуально-психологічних особливостей учнів;
  • б) збагаченні суб‘єктного досвіду учнів, задоволенні їх освітніх інтересів та запитів;
  • в) організації індивідуального навчання;
  • г) всі відповіді правильні;
  • д) правильна відповідь відсутня.

2. Як суб‘єкт навчальної діяльності учень відрізняється такими характеристиками (вилучіть зайве):

  • а) бажання діяти за аналогією, одержувати готову інформацію;
  • б) ініціативність та активність;
  • в) високі пізнавальні мотиви;
  • г) уміння планувати й організовувати діяльність;
  • д) критичне мислення.

3. Педагогічна технологія – це:

  • а) сукупність методів та прийомів навчання, котрі забезпечують одержання певної освіти;
  • б) засоби, за допомогою яких вчитель розв‘язує поставлені перед ним задачі по навчанню та вихованню учнів;
  • в) цілісна педагогічна система як синтез мети, змісту, необхідних форм, методів та засобів навчання й діагностики, яка забезпечує досягнення спрогнозованих результатів;
  • г) всі відповіді правильні;
  • д) правильна відповідь відсутня.

4. Інноваційний процес в освіті характеризується як:

  • а) цілеспрямована зміна в системі освіти, що полягає у появі нової теорії, технології, змісту та форм освіти або у заміні принципів, на яких ґрунтується функціонування системи освіти;
  • б) діяльність з апробації нових форм та методів навчання чи виховання;
  • в) діяльність із запровадження сучасних педагогічних технологій з метою підвищення ефективності шкільної освіти;
  • г) усі відповіді вірні.

5. Інтерактивними методами навчання є:

  • а) пізнавально-пошукова діяльність: робота з текстом, географічними картами, пошук інформації і Інтернеті;
  • б) проблемна лекція, оглядова лекція, контрольна робота, пояснення;
  • в) самостійна робота учня;
  • г) евристична бесіда, мозковий штурм, диспут, дискусія, тренінг, сюжетно-рольова гра;
  • д) всі відповіді правильні.

6. Сутність дослідницького методу навчання у тому, що:

  • а) учні самі здобувають знання в процесі розв‘язання проблеми та самостійного здійснення пошуку засобів для її розв‘язання;
  • б) вчитель визначає проблему та демонструє шлях її дослідження та розв‘язання;
  • в) учні під керівництвом вчителя визначають проблему та здійснюють керований пошук шляхів її розв‘язання;
  • г) всі відповіді правильні;
  • д) правильна відповідь відсутня.

7. Пізнавальний інтерес розвивається за допомогою таких прийомів (вилучіть зайве):

  • а) зацікавлення змістом навчального матеріалу;
  • б) зацікавлення процесом навчання;
  • в) включення учнів у творчу діяльність;
  • г) постановка проблемної задачі;
  • д) пред‘явлення дидактичних вимог;

8. У чому полягає суть професійної компетентності вчителя? Оберіть найбільш повну відповідь:

  • а) у знаннях закономірностей розвитку особистості;
  • б) в єдність теоретичної і практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності;
  • в) у знаннях цілей, завдань і технологій навчання і виховання;
  • г) у наявності аналітичних, прогностичних, проективних, рефлексивних умінь
  • д) у володінні різноманітними педагогічними техніками

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:56, 18 квітня 2016 (EEST)

--Матковська Марина Вікторівна (обговорення) 11:22, 9 червня 2016 (EEST)