Відмінності між версіями «Попов Павло Миколайович»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Нагороди)
(Біографія особи)
Рядок 10: Рядок 10:
 
==Біографія особи==
 
==Біографія особи==
 
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії. Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості. Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
 
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії. Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості. Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
У 30-тих роках Попов  доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.П.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.
+
У 30-тих роках Попов  доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.
 
Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
 
Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
 
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
 
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
Рядок 22: Рядок 22:
 
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
 
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
 
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
 
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
 +
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.
  
 
==Нагороди==
 
==Нагороди==

Версія за 13:31, 18 жовтня 2017


Попов Павло Миколайович

Ким є персона, про яку створюється стаття

Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

Фотографія особи

Біографія особи

Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії. Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості. Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук. У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки. Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій. Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису: - фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр. - записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.) - "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр. - фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.) - записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.) -фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.) записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.) записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка - замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків. Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

Нагороди

Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

Увічнення пам'яті

Література

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)