Відмінності між версіями «Попов Павло Миколайович»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Біографія особи)
(Автор статті(посилання на сторінку користувача))
 
(не показані 19 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
+
==Прізвище ім'я по батькові==
 
Попов Павло Миколайович
 
Попов Павло Миколайович
  
Рядок 7: Рядок 7:
  
 
== Фотографія особи ==
 
== Фотографія особи ==
 +
 +
[[Файл:Попов П.М..jpg|300px|thumb|center]]
  
 
==Біографія особи==
 
==Біографія особи==
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії. Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості. Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
+
Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.
 +
 
 +
[[Файл:WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg|300px|thumb|right]]
 +
 
 +
Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.
 +
 
 +
[[Файл:WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg|300px|thumb|right]]
 +
 
 +
Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук.
 +
У 30-тих роках Попов  доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.
 +
 
 +
[[Файл:WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg|300px|thumb|right]]
 +
 
 +
Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій.
 +
Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису:
 +
- фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр.
 +
- записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.)
 +
- "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр.
 +
- фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.)
 +
- записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.)
 +
-фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.)
 +
записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.)
 +
записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка
 +
- замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків.
 +
Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.
 +
 
 +
[[Файл:По в вінку.jpg|300px|thumb|right]]
  
 
==Нагороди==
 
==Нагороди==
 +
Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.
 +
 
==Увічнення пам'яті==
 
==Увічнення пам'яті==
 +
Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.
 +
 
==Література==
 
==Література==
 +
Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік)
 +
Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка.
 +
Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"
 +
 
==Посилання==
 
==Посилання==
  
 
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
 
==Автор статті(''посилання на сторінку користувача'')==
 +
[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]]
  
 
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]
 
[[Категорія:Історія регіону в персоналіях]]

Поточна версія на 10:24, 25 жовтня 2017

Прізвище ім'я по батькові

Попов Павло Миколайович

Ким є персона, про яку створюється стаття

Український літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист.

Фотографія особи

Попов П.М..jpg

Біографія особи

Народився 28 липня 1890 року у селі Черепівка Путивльського повіту Курської губернії.

WP 20171017 12 48 28 Pro.jpg

Після закінчення церковно-парафіяльної школи та Рильського духовного училища батько відвозить на навчання свого старшого сина до Курської духовної семінарії, яку він успішно закінчує. А також там він навчається у художній школі. Не забажавши стати духовною особою, Павло Миколайович мріє про подальше навчання і від`їздить задля цього до Варшавського університету. Але за участь у студентських виступах у день смерті Л.М.Толстого, восени 1910 року, він був виключений з університету. Далі навчання Павло Миколайович продовжує у Київському університеті імені Володимира Великого на філологічному факультеті, який закінчує у 1916 році. Далі - аспірантура при університеті та Академії наук України. У 1920-1922 рр. він склав іспит на вчений ступінь магістра російської, української та слов`янської філології. У 1920-1923 рр. Павло Миколайович працював народним учителем у Черепівській школі та волосним інструктором освіти при Черепівській волості.

WP 20171017 12 48 21 Pro.jpg

Потім розпочинає наукову діяльність в Академії наук України, а з 1934 року - і як професор Київського університету, яку продовжував до кінця життя. 1939 року П.М.Попов був обраний членом-кореспондентом АН УРСР. Згодом здобув учений ступінь доктора філологічних наук. У 30-тих роках Попов доклав багато зусиль до складання програм викладання фольклору у вищій школі, був автором та редактором підручників, посібників і хрестоматій з літератури та фольклору для вищих навчальних закладів. Історія української фольклористики, вивчення української та східно-словянських літератур, питання міжнаціональних літературних і культурних зв`язків - теми над якими працював вчений все своє життя. П.М.Попов - автор статей і розвідок з історії книги та книгодрукування. Загальновизнані заслуги вченого в країнському мистецтвознавстві. Наукова спадщина Попова охоплює понад 300 цінних досліджень з різних галузей української науки.

WP 20171017 12 48 51 Pro.jpg

Вченим також розроблені програми про способи збирання фольклорного матеріалу та багато чого іншого, що нараховує тисячі сторінок. Зокрема про історію с.Черепівка, навколишніх сіл і в цілому Путивльського повіту, шкіл та публічної бібліотеки, церков, записи про життя конкретних поміщиків, а також революційні події 1905, 1917 рр. у с.Черепівка. Крім того, ці історичні записи збагачені власними малюнками вченого та десятками фотографій. Ось неповний перелік зібрань, зроблених ученим, які зберігаються в архівах Інституту рукопису: - фольклорні записи до історії с.Черепівка 1923, 1925, 1926 рр. - записи загадок, які розповіли учні першого загону Черепівського початкового першого училища, 1921р. (43 стор.) - "Культ кабана", фольклорні записи, зроблені в с.Орлівка Путивльського повіту Курської губернії, 1926-1927рр. - фольклорні записи про Марка багатого, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (19 стор.) - записи про народного месника Гаркушу, зроблені у с.Черепівка 1917, 1921, 1923, 1929 рр. (18 стор.) -фольклорні записи до історії с.Черепівка, 1923, 1925-1926 рр. (27 стор.) записи казок, легенд, оповідань, зроблені на Путивльщині під час подорожі 1925 року (150 стор.) записи про Куманів, зроблену в с.Черепівка - замітки до малюнків учнів "Українське весілля с.Черепівка" і збережено 125 дитячих малюнків. Помер П.М.Попов 4 квітні 1971 року. Похований в Києві.

По в вінку.jpg

Нагороди

Заслуги П.М.Попова в розвитку науки, вихованні педагогічних і наукових кадрів були високо оцінені громадськістю й урядом. Численні праці вченого удосконалювалися не раз урядових і академічних премій. Багатолітня наукова, педагогічна й громадська діяльність Павла Миколайовича Попова - перекрасний взірець невтомної відданої роботи вченого-патріота, який свої знання, енергію, сили цілком і до кінця віддавав науці, освіти, культурі.

Увічнення пам'яті

Вдячні земляки на фасаді земської школи, побудованої в 1870 році відкрили меморіальну дошку на честь Попова П.М.

Література

Буринськи краєзнавчий вісник випуск 1 (2010 рік) Спогади П.Охріменка - заслужений працівник народної освіти Української РСР, доктор філологічних наук, професор Сумського педінституту ім. А.С.Макаренка. Стаття О.М.Капітоненка - голови фундації ім. Давида Бурлюка "Його хвилювала історія рідної Черепівки"

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Матузка Валентина Миколаївна