Відмінності між версіями «Психологія Глушенко П.О»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показані 17 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
<p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями! </b></p> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:27, 19 червня 2017 (EEST)
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''
 
'''''Доброго дня, шановні колеги!'''''
Рядок 16: Рядок 16:
 
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
 
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].''
  
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''
+
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)
  
 +
----
 +
1.1. Онтогенез — це цілісний процес становлення людини як організму, як свідомої істоти і як особистості(від злиття статевих клітин до смерті). Можна виокремити такі поніття: пренатальний період (запліднення), натальний період (пологи), Постнатальний період (смерть) . --[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
2. 2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
3.3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.
 +
Уродженість - це умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. ці процеси на задатки людини які можуть бути або уродженими, або обумовленні генним фондом.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
 +
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
 +
 +
''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?''
 +
 +
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька  психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:49, 28 лютого 2017 (EET)
 +
 +
----
 +
4.Під час формування особистості великий вплив стихійного шляху - коли індивід обирає для себе людину як зразок для наслідування - тобто референтну особистість - яка виступає джереломосновних цінностей, норм та правил поведінки, суджень та вчинків для іншої людини.-[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості).
 +
Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
 +
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
 +
 +
''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].''
 +
 +
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?''
 +
 +
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 17 березня 2017 (EET)
 +
 +
----
 +
6. Для комплексу «змішування ролей» характерне поєднання різних соціальних ролей. Розвивається почуття особистої визначеності. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.
 +
7.Особистісним тестами є методи діагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості. Наприклад: методику на визначення творчих здібностей "Чи творча ви особистість?", яка допоможе вам з’ясувати ваші творчі можливості і обрати цікаву та творчу професію.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)
 +
 +
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня".  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
 +
 +
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
 +
8. У своїй професійній діяльності учитель може використати наступні методи діагностики соціопсихофізіологічного портрету особистості учня: -бесіда; -спостереження; -опитувальник; -міні твори та інші. Комплексна діагностика передбачає різнобічне вивчення особистості учня: його фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. Психічний розвиток особистості школярів діагностується за допомогою традиційних методик вивчення короткочасної, довготривалої зорової і слухової пам’яті, концентрації та стійкості уваги, розумових здібностей, інтелекту, темпераменту, акцентуацій характеру, вад психічного розвитку тощо, і ґрунтується на психологічному принципі: «Не нашкодь!» В основу методик покладені знання про тип та конституційно-генетичні особливості особистості. Комплекс діагностичних методик дає можливість отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості, що включає: • індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, урівноваженість нервової системи); • позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); • емоційний фон (емоціональність, емоційну врівноваженість, поводження в стресі); • швидкісні властивості аналізаторних систем (зорової, слухової, рухової); • особливості вищих психічних функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’яті, мови, уяви, уваги); • стиль міжособистісних відносин; • професійну спрямованість.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:29, 20 червня 2017 (EEST)
 +
 +
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?''
 +
Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання «забігає вперед розвитку», випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток – набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це – наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання учень може виконати самостійно. Найближчий розвиток – потенційні можливості, те що індивід зробить за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток – більш високий рівень, який свідчить про те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися за невеликою допомогою (навідні питання, підказки, натяки, загальні вказівки тощо). Виготський підкреслив: те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослого, завтра буде робити самостійно, те, що входило в зону найближчого розвитку, у процесі навчання перейде на рівень актуального розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Навчання повинно орієнтуватись не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, пред’являючи мисленню школяра вимоги, декілька перевищуючи його можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку школяра, тобто на те, що ще формується під впливом такого навчання. Від змісту, форм і методів навчання залежить темп переходу індивіду від нижчих до вищих етапів розумового розвитку.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:29, 20 червня 2017 (EEST)
 
'''''Дякую за відповіді!'''''
 
'''''Дякую за відповіді!'''''
  
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)
+
'''''Дякую за співпрацю!'''''
 +
 
 +
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 21 березня 2017 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
'''''Доброго дня, шановні колеги! '''''
 +
 
 +
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
  
 +
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
  
 +
'''Гендерні особливості учнів'''
 +
 +
Сфера:
 +
 +
Хлопчики
 +
 +
Опис:
 +
 +
Умови:
 +
 +
Дівчатка
 +
 +
Опис:
 +
 +
Умови:
 +
Гендерні особливості фізичного розвитку. Дітки різної статі відрізняються як своїми фізичними, так і психологічним розвитком. Гендерне виховання дітей повинно ґрунтуватися на цих відмінностях. Хлопчики більш сильні фізично, при цьому відрізняються більш слабким здоров`ям, ніж дівчатка. Вони погано переносять численні вірусні інфекції, з якими доводиться стикатися підростаючому організму. При цьому діти чоловічої статі дуже активні, їх потреба в пересуванні вище, ніж у дівчаток, майже в 6 разів. Саме тому у хлопчиків частіше зустрічаються різні травми. Фахівцями також були відзначені ще кілька цікавих особливостей фізичного розвитку представників сильної половини людства, які впливають на гендерне виховання: Дихання за участю м`язів черевного преса. Легкі більше за розміром, ніж у дівчаток. Виражене розвиток правої півкулі, відповідального за обробку зорових, музичних образів, фізичних властивостей предметів, просторової орієнтації. складність в обробці інформації, отриманої різними півкулями головного мозку. Обсяг крові на 0,5 л більше, ніж у дівчаток. Дівчата також мають особливості фізичного розвитку, не характерні для майбутніх чоловіків: Дихання за участю грудної клітини. Швидка, в порівнянні з хлопчиками, стомлюваність. Менша рухливість, що поєднується з явною метушливістю. Це пояснюється більш частим биттям серця. Чутливість до шуму. Дівчата не такі сильні фізично, як хлопчаки, але при цьому більш витривалі. Вони краще чинять опір захворювань, не так схильні до негативних впливів навколишнього середовища. У дівчаток більш активно ліва півкуля головного мозку, яке регулює мовні функції, здатність до листа, логічного мислення, рахунку.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:48, 20 червня 2017 (EEST)
 +
 +
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 5 квітня 2017 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
'''''Шановні колеги! '''''
  
 +
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:06, 03 травня 2017 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
'''''Доброго дня, колеги!'''''
  
 +
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
 +
 +
''Вивчаємо джерела''
 +
 +
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
 +
 +
''Обговорюємо''
 +
.
 +
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
 +
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 7 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
На мою думку, дитина повинна мати такі характеристики, що визначають її обдарованість: глибокий інтерес дитини до історії, , ґрунтовність осмислення; критичність та гнучкість мислення; бути оригінальним, інтелектуально активним, самостійно досліджувати на практиці.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 11:57, 20 червня 2017 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
'''''Доброго дня, шановні колеги!''''' 
 +
 +
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
 +
 +
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).  --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 12 квітня 2017 (EEST)
 +
 +
Назва: метод інтерв'ю. Опис: інтерв'ю - метод збирання первинної інформації у педагогічних дослідженнях. У інтерв'ю одна людина (інтерв'юер) намагаються отримати певну інформацію від іншої (респодент) в умовах мовної взаємодії. Доцільність: даний метод застосовується з метою сформулювати робочу гіпотезу; для збору даних; для доповнення, уточнення, розширення та контролю даних.--[[Користувач:Глушенко Павлина Олексіївна|Глушенко Павлина Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Глушенко Павлина Олексіївна|обговорення]]) 12:05, 20 червня 2017 (EEST)

Поточна версія на 12:11, 20 червня 2017

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями!

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 17:27, 19 червня 2017 (EEST)

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].

3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:28, 27 лютого 2017 (EET)


1.1. Онтогенез — це цілісний процес становлення людини як організму, як свідомої істоти і як особистості(від злиття статевих клітин до смерті). Можна виокремити такі поніття: пренатальний період (запліднення), натальний період (пологи), Постнатальний період (смерть) . --Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST) 2. 2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST) 3.3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продовження людського роду, а також видові задатки людини як представника людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків. Уродженість - це умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. ці процеси на задатки людини які можуть бути або уродженими, або обумовленні генним фондом.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:49, 28 лютого 2017 (EET)


4.Під час формування особистості великий вплив стихійного шляху - коли індивід обирає для себе людину як зразок для наслідування - тобто референтну особистість - яка виступає джереломосновних цінностей, норм та правил поведінки, суджень та вчинків для іншої людини.-Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST) 5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)

Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].

7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:06, 17 березня 2017 (EET)


6. Для комплексу «змішування ролей» характерне поєднання різних соціальних ролей. Розвивається почуття особистої визначеності. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні. 7.Особистісним тестами є методи діагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості. Наприклад: методику на визначення творчих здібностей "Чи творча ви особистість?", яка допоможе вам з’ясувати ваші творчі можливості і обрати цікаву та творчу професію.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 00:35, 20 червня 2017 (EEST)

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]? 8. У своїй професійній діяльності учитель може використати наступні методи діагностики соціопсихофізіологічного портрету особистості учня: -бесіда; -спостереження; -опитувальник; -міні твори та інші. Комплексна діагностика передбачає різнобічне вивчення особистості учня: його фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. Психічний розвиток особистості школярів діагностується за допомогою традиційних методик вивчення короткочасної, довготривалої зорової і слухової пам’яті, концентрації та стійкості уваги, розумових здібностей, інтелекту, темпераменту, акцентуацій характеру, вад психічного розвитку тощо, і ґрунтується на психологічному принципі: «Не нашкодь!» В основу методик покладені знання про тип та конституційно-генетичні особливості особистості. Комплекс діагностичних методик дає можливість отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості, що включає: • індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, урівноваженість нервової системи); • позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); • емоційний фон (емоціональність, емоційну врівноваженість, поводження в стресі); • швидкісні властивості аналізаторних систем (зорової, слухової, рухової); • особливості вищих психічних функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’яті, мови, уяви, уваги); • стиль міжособистісних відносин; • професійну спрямованість.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:29, 20 червня 2017 (EEST)

9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]? Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання «забігає вперед розвитку», випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток – набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це – наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання учень може виконати самостійно. Найближчий розвиток – потенційні можливості, те що індивід зробить за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток – більш високий рівень, який свідчить про те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися за невеликою допомогою (навідні питання, підказки, натяки, загальні вказівки тощо). Виготський підкреслив: те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослого, завтра буде робити самостійно, те, що входило в зону найближчого розвитку, у процесі навчання перейде на рівень актуального розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Навчання повинно орієнтуватись не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, пред’являючи мисленню школяра вимоги, декілька перевищуючи його можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку школяра, тобто на те, що ще формується під впливом такого навчання. Від змісту, форм і методів навчання залежить темп переходу індивіду від нижчих до вищих етапів розумового розвитку.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:29, 20 червня 2017 (EEST) Дякую за відповіді!

Дякую за співпрацю!

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:31, 21 березня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови: Гендерні особливості фізичного розвитку. Дітки різної статі відрізняються як своїми фізичними, так і психологічним розвитком. Гендерне виховання дітей повинно ґрунтуватися на цих відмінностях. Хлопчики більш сильні фізично, при цьому відрізняються більш слабким здоров`ям, ніж дівчатка. Вони погано переносять численні вірусні інфекції, з якими доводиться стикатися підростаючому організму. При цьому діти чоловічої статі дуже активні, їх потреба в пересуванні вище, ніж у дівчаток, майже в 6 разів. Саме тому у хлопчиків частіше зустрічаються різні травми. Фахівцями також були відзначені ще кілька цікавих особливостей фізичного розвитку представників сильної половини людства, які впливають на гендерне виховання: Дихання за участю м`язів черевного преса. Легкі більше за розміром, ніж у дівчаток. Виражене розвиток правої півкулі, відповідального за обробку зорових, музичних образів, фізичних властивостей предметів, просторової орієнтації. складність в обробці інформації, отриманої різними півкулями головного мозку. Обсяг крові на 0,5 л більше, ніж у дівчаток. Дівчата також мають особливості фізичного розвитку, не характерні для майбутніх чоловіків: Дихання за участю грудної клітини. Швидка, в порівнянні з хлопчиками, стомлюваність. Менша рухливість, що поєднується з явною метушливістю. Це пояснюється більш частим биттям серця. Чутливість до шуму. Дівчата не такі сильні фізично, як хлопчаки, але при цьому більш витривалі. Вони краще чинять опір захворювань, не так схильні до негативних впливів навколишнього середовища. У дівчаток більш активно ліва півкуля головного мозку, яке регулює мовні функції, здатність до листа, логічного мислення, рахунку.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:48, 20 червня 2017 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:35, 5 квітня 2017 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:06, 03 травня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо . Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 7 квітня 2017 (EEST)

На мою думку, дитина повинна мати такі характеристики, що визначають її обдарованість: глибокий інтерес дитини до історії, , ґрунтовність осмислення; критичність та гнучкість мислення; бути оригінальним, інтелектуально активним, самостійно досліджувати на практиці.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 11:57, 20 червня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:32, 12 квітня 2017 (EEST)

Назва: метод інтерв'ю. Опис: інтерв'ю - метод збирання первинної інформації у педагогічних дослідженнях. У інтерв'ю одна людина (інтерв'юер) намагаються отримати певну інформацію від іншої (респодент) в умовах мовної взаємодії. Доцільність: даний метод застосовується з метою сформулювати робочу гіпотезу; для збору даних; для доповнення, уточнення, розширення та контролю даних.--Глушенко Павлина Олексіївна (обговорення) 12:05, 20 червня 2017 (EEST)