Відмінності між версіями «Психологія Корж Т.М»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
Рядок 35: Рядок 35:
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:04, 7 травня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:04, 7 травня 2015 (EEST)
  
 +
4. Під поняттям особистість у психології розуміють системну соціальну якість, набуту індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів і може іти трьома шляхами:стихійно, цілеспрямованоі самоформування. Стихійний шлях формування особистості, на мою думку, має найбільший вплив на формування особистості тому, що він є об'єктивним та закономірним процесом, яким педагогу не потрібно нехтувати і враховувати в своїй роботі.Розвиток особистості школяра має наслідуваль¬ний характер , особистість розвивається в процесі її життєдіяльності, під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби ма¬сової інформації, вулиця, шкільний колектив справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра).Важлива роль у стихійному формуванні особистості належить референтній особистості-людині,яка є зразком для наслідування, має сильний психологічний вплив і виступає джерелом основних цінностей,правил поведінки,вчинків. На референтну особу дитина орієнтується, бере приклад. Референтна особа може бути як позитивною так і негативною. Референтною особою можуть виступати батьки, вчителі, однолітки, відомі діячі, спортивні чи естрадні кумири, літературні герої тощо.
 +
 +
5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.  провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапіобумовлює найважливіші зміни у псижіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є  почуття дорослості та становлення самосвідомості.
 +
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:29, 4 вересня 2015 (EEST)
 
----
 
----
 
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
 
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

Версія за 16:33, 4 вересня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:33, 30 квітня 2015 (EET)

   1.1Онтогенез — індивідуальний немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо).  Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки людини - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом(спадковістю), а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності. Якщо немає сприятливих суспільних умов, чи людина не займається відповідною діяльністю, вони взагалі можуть не виявлятися. розвиток організму з моменту зародження до       природної смерті.  В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини:
організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері);

індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей;

особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізації.

1.2. Особистість — це поняття, яке характеризує соціальну природу людини, розглядає її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя. Отже, під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Особистість формується в суспільстві в прцесі засвоєння суспільних відносин. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального. 1.3. При вивченні біологічної структури особистості виділяють 2 фактори: спадковість та уродженість.Спадковість - це властивість живих систем відтворювати свою організацію в ряду поколінь,тобто,це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини.Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 18:32, 28 серпня 2015 (EEST)--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 18:32, 28 серпня 2015 (EEST)--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 18:32, 28 серпня 2015 (EEST)


Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:04, 7 травня 2015 (EEST)

4. Під поняттям особистість у психології розуміють системну соціальну якість, набуту індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів і може іти трьома шляхами:стихійно, цілеспрямованоі самоформування. Стихійний шлях формування особистості, на мою думку, має найбільший вплив на формування особистості тому, що він є об'єктивним та закономірним процесом, яким педагогу не потрібно нехтувати і враховувати в своїй роботі.Розвиток особистості школяра має наслідуваль¬ний характер , особистість розвивається в процесі її життєдіяльності, під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби ма¬сової інформації, вулиця, шкільний колектив справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра).Важлива роль у стихійному формуванні особистості належить референтній особистості-людині,яка є зразком для наслідування, має сильний психологічний вплив і виступає джерелом основних цінностей,правил поведінки,вчинків. На референтну особу дитина орієнтується, бере приклад. Референтна особа може бути як позитивною так і негативною. Референтною особою можуть виступати батьки, вчителі, однолітки, відомі діячі, спортивні чи естрадні кумири, літературні герої тощо.

5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапіобумовлює найважливіші зміни у псижіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є почуття дорослості та становлення самосвідомості. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:29, 4 вересня 2015 (EEST)


Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].

7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?

Дякую за відповіді!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 14 травня 2015 (EEST) користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)


Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?

9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?

Дякую за відповіді!

Дякую за співпрацю!

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:06, 20 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:09, 4 червня 2015 (EEST)

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю