Відмінності між версіями «Психологія Корж Т.М»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 18 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 24: Рядок 24:
 
- особистість – людина член суспільства, включена в процкс соціалізації.
 
- особистість – людина член суспільства, включена в процкс соціалізації.
 
2. Особистість — це поняття, яке характеризує соціальну природу людини, розглядає її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя. Отже, під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Особистість формується в суспільстві в прцесі засвоєння суспільних відносин. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
 
2. Особистість — це поняття, яке характеризує соціальну природу людини, розглядає її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя. Отже, під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Особистість формується в суспільстві в прцесі засвоєння суспільних відносин. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
3. При вивченні біологічної структури особистості виділяють 2 фактори:  спадковість- це властивість живих систем відтворювати свою організацію в ряду поколінь,тобто,це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини.
+
3.При вивченні біологічної структури особистості виділяють 2 фактори:  спадковість- це властивість живих систем відтворювати свою організацію в ряду поколінь,тобто,це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини.
Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо).   
+
Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо).   
 
Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.  
 
Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.  
 
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)
Рядок 48: Рядок 48:
 
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
 
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''
  
'''''Дякую за відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 14 травня 2015 (EEST)
+
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 14 травня 2015 (EEST)
 
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)
 
користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)
  
Рядок 67: Рядок 67:
 
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)
  
'''''Дякую за відповіді!'''''
+
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:06, 20 травня 2015 (EEST)
  
'''''Дякую за співпрацю!'''''
+
'''''Дякую за вірні відповіді на всі питання та цікаві міркування!'''''
  
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:06, 20 травня 2015 (EEST)
+
'''''Дякую за співпрацю!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:22, 16 вересня 2015 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
Рядок 80: Рядок 80:
 
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.  
 
'''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.  
  
 +
Гендерна педагогіка - це сукупність підходів, спрямованих на створення комфортних умов у школі для соціалізації дітей, важливою складовою якої є гендерізація дитини як хлопчика чи дівчинки.Предметом гендерної педагогіки є корекція процесу соціалізації молоді залежно від статі відповідно до соціально-економічних вимог. Тому гендерний підхід у педагогіці передбачає застосування в процесі виховання і навчання знань про гендерні особливості представників різної статі і реалізується у двох основних напрямках: 1. створення умов для гендерної соціалізації, оволодіння дітьми моделями статеворольової поведінки, адекватної віку, підготовка до виконання в майбутньому статевих (гендерних ролей); 2. застосування гендерно-орієнтованих технологій навчання і виховання. Гендерна психологія вивчає закономірності формування і розвитку характеристик особистості як представника певної статі, зумовлені статевої диференціацією, стратифікацією і ієрархфзацією. Школа завжди була провідним чинником ґендерної соціалізації. Зміст навчального матеріалу, виховання в процесі спілкування вчителя й учня є орієнтиром розвитку ґендерної свідомості хлопців і дівчат. Гендерна освіта, яка включає в себе систематичне навчання, просвіту (пропаганду і поширення ґендерних знань і ґендерної культури, стимулювання ґендерної самоосвіти) є важливим компонентом гендерної соціалізації особисості . Метою ґендерного навчання та виховання школярів має стати не лише формування правильного розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин між статями, а й потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності. Виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальненого характеру, вона має орієнтуватися на особливості, можливості та потреби кожної конкретної учениці чи учня. Специфіка ґендерного навчання та виховання полягає в тому, що людина як суб’єкт діяльності не може виступати як безстатева істота. Це означає, що в процесі формування гендерної культури школярів можуть бути використані будь-які види діяльності: праця, спілкування, заняття, гра, що сприятимуть формуванню ґендерної культури, якщо педагоги беруть до уваги характер відмінностей між учнями, враховують вікові особливості учнів. Виховання хлопчиків і дівчаток мають свою специфіку. Специфіка чоловічого виховання виявляє себе, коли ми спостерігаємо за тим, як спілкуються батько з сином. Їх діалоги небагатослівні, по-чоловічому сухі. Батько ставиться до сина не як до дитини, а як до чоловіка і підносить його до висоти такого звання, і в цьому, мабуть, полягає відмінність чоловічого виховання від жіночого, оскільки для матері дитина назавжди залишається дитиною. На жаль, педагоги не докладають особливих зусиль для того, щоб формувати не просто особистість людини, а особистість чоловіка і особистість жінки. У шкільному житті дитині досить часто трапляються такі суперечності: від неї вимагають виконання ролі чоловіка чи жінки і, в той же час, педагог ігнорує її статеву належність у навчальному процесі. У шкільному житті ми часто зустрічаємося ще з одним протиріччям: коли сам педагог забуває про свою ґендерну роль, але, разом з тим, вимагає від учня виконання ролі представника своєї статі. Наприклад, часто можна спостерігати таку картину: вчителька разом з дітьми їде в тролейбусі. Розсадивши дітей на вільні місця, сама стоїть. Коли один хлопчик наважується запропонувати їй місце, то у відповідь чує „Ні, ні, дякую, я постою”. Педагог, забуваючи про свою статеву належність, не дає можливості проявити себе хлопчику як чоловікові. Для того, щоб розв’язати суперечності, які трапляються у шкільному житті, педагог не має забувати про те, що, насамперед, він сам є яскравим прикладом у виконанні тих ролей, які він виконує на даний момент. Тому вчителеві необхідно пам’ятати самому і допомогти дитині в оволодінні змістом соціально-статевої ролі людини. Якщо в роботі з дітьми педагогу вдасться звернути увагу на ці статеві відмінності і особливості, то йому буде легше впливати на формування особистості чоловіка і особистості жінки.
 +
 +
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 19:51, 7 вересня 2015 (EEST)
 
'''Гендерні особливості учнів'''
 
'''Гендерні особливості учнів'''
  
Сфера:  
+
Сфера: сприйняття
  
 
Хлопчики  
 
Хлопчики  
  
Опис:  
+
Опис: Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно.
  
Умови:
+
Умови:Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей.
 
   
 
   
 
Дівчатка  
 
Дівчатка  
  
Опис:
+
Опис:Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини
 
   
 
   
Умови:
+
Умови:Вчені радять учителям діяти за принципом: дівчинці повтори, хлопчика підбадьор--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 12:43, 7 вересня 2015 (EEST)
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:09, 4 червня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:09, 4 червня 2015 (EEST)
 +
 +
'''Дякую за відповідь та цікаве обґрунтування!''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:17, 16 вересня 2015 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
'''''Шановні колеги! '''''
  
 +
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.
 +
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:11, 16 вересня 2015 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Рядок 115: Рядок 123:
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)
 +
 +
Відповідь:
 +
 +
На мою думку, дитина повинна мати такі характеристики, що визначають її обдарованість: глибокий інтерес дитини до історії, , ґрунтовність осмислення; критичність та гнучкість мислення; бути оригінальним, інтелектуально активним.--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 12:44, 7 вересня 2015 (EEST)
 +
 +
'''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:15, 16 вересня 2015 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
'''''Доброго дня, шановні колеги!''''' 
 +
 +
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
 +
 +
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
 +
 +
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)
 +
 +
Назва : Дискусія в групі
 +
Опис: Дискусія – загальновідомий метод, який застосовується зазвичай, у комбінації з іншими видами технік. Даний метод корисний для вивчення досвіду всіх членів групи та для надання можливості всім присутнім зробити відповідні висновки.
 +
Доцільність: Даний метод застосовується, коли потрібно з'ясувати і зіставити різні погляди, визначити істинну думку, знайти правильне розв'язання проблеми.
 +
Групова дискусія важлива тим, що  її учасники самі приходять до того чи іншого висновку.
 +
--[[Користувач:Корж Тамара Михайлівна|Корж Тамара Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Корж Тамара Михайлівна|обговорення]]) 18:30, 17 вересня 2015 (EEST)
 +
 +
'''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:02, 23 вересня 2015 (EEST)

Поточна версія на 11:32, 13 жовтня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:33, 30 квітня 2015 (EET) 1.Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей; - особистість – людина член суспільства, включена в процкс соціалізації. 2. Особистість — це поняття, яке характеризує соціальну природу людини, розглядає її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя. Отже, під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Особистість формується в суспільстві в прцесі засвоєння суспільних відносин. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального. 3.При вивченні біологічної структури особистості виділяють 2 фактори: спадковість- це властивість живих систем відтворювати свою організацію в ряду поколінь,тобто,це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)


Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:04, 7 травня 2015 (EEST)

4. Під поняттям особистість у психології розуміють системну соціальну якість, набуту індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів і може іти трьома шляхами:стихійно, цілеспрямованоі самоформування. Стихійний шлях формування особистості, на мою думку, має найбільший вплив на формування особистості тому, що він є об'єктивним та закономірним процесом, яким педагогу не потрібно нехтувати і враховувати в своїй роботі.Розвиток особистості школяра має наслідуваль¬ний характер , особистість розвивається в процесі її життєдіяльності, під впливом середовища (умови життя, насамперед близьке оточення, засоби ма¬сової інформації, вулиця, шкільний колектив справляють відчутний вплив на розвиток особистості школяра).Важлива роль у стихійному формуванні особистості належить референтній особистості-людині,яка є зразком для наслідування, має сильний психологічний вплив і виступає джерелом основних цінностей,правил поведінки,вчинків. На референтну особу дитина орієнтується, бере приклад. Референтна особа може бути як позитивною так і негативною. Референтною особою можуть виступати батьки, вчителі, однолітки, відомі діячі, спортивні чи естрадні кумири, літературні герої тощо.

5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: 1.Соціальна ситуація розвитку,яка визначається соціальною позицією, місцем дитини у соціалбному середовищі. 2.Провідний вид діяльності,який на певному етапіобумовлює найважливіші зміни у псижіці індивіда.3.Психологічні новоутворення-якісні зміни у кінці вікового періоду. Підлітковий період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Психологічними новоутвореннями, які будуть характерними для підліткового віку, є почуття дорослості та становлення самосвідомості. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:29, 4 вересня 2015 (EEST)


Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].

7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 14 травня 2015 (EEST) користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)

6. Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні. Для комплексу «змішування ролей» характерне поєднання різних соціальних ролей. Наприклад: підліток виконує роль сина (доньки), брата (сестри),учня, члена спортивної команди, товариша, громадянина. Розвивається почуття особистої визначеності. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Тест - опитувальник КОС(визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей).Особистісним тестами є методи діагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості. Наприклад: тест-опитувальник Шмельова,який досліджує схильність до ризику. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:31, 4 вересня 2015 (EEST)


Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?

9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?

8 . Пропонуючи зробити характеристику історичного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту. При організації виховної діяльності класний керівник проводить психолого-педагогічний моніторинг, спостереження, діагностування,що дає можливість з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. Здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня можна за допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування

9. Так, з они актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги. Також доказом врахування зони актуального і найближчого розвитку учнів є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні здобуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.Розширення зони актуального розвитку і зони найближчого розвитку в процесі навчання веде за собою розвиток учня. Навчання повинно орієнтуватися на завтрашній день розвитку дитини, на те, що формується під впливом навчання і забезпечує перехідіндивіда від нижчих до вищих етапів розумового розвитку. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 16:39, 4 вересня 2015 (EEST)

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:06, 20 травня 2015 (EEST)

Дякую за вірні відповіді на всі питання та цікаві міркування!

Дякую за співпрацю!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:22, 16 вересня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерна педагогіка - це сукупність підходів, спрямованих на створення комфортних умов у школі для соціалізації дітей, важливою складовою якої є гендерізація дитини як хлопчика чи дівчинки.Предметом гендерної педагогіки є корекція процесу соціалізації молоді залежно від статі відповідно до соціально-економічних вимог. Тому гендерний підхід у педагогіці передбачає застосування в процесі виховання і навчання знань про гендерні особливості представників різної статі і реалізується у двох основних напрямках: 1. створення умов для гендерної соціалізації, оволодіння дітьми моделями статеворольової поведінки, адекватної віку, підготовка до виконання в майбутньому статевих (гендерних ролей); 2. застосування гендерно-орієнтованих технологій навчання і виховання. Гендерна психологія вивчає закономірності формування і розвитку характеристик особистості як представника певної статі, зумовлені статевої диференціацією, стратифікацією і ієрархфзацією. Школа завжди була провідним чинником ґендерної соціалізації. Зміст навчального матеріалу, виховання в процесі спілкування вчителя й учня є орієнтиром розвитку ґендерної свідомості хлопців і дівчат. Гендерна освіта, яка включає в себе систематичне навчання, просвіту (пропаганду і поширення ґендерних знань і ґендерної культури, стимулювання ґендерної самоосвіти) є важливим компонентом гендерної соціалізації особисості . Метою ґендерного навчання та виховання школярів має стати не лише формування правильного розуміння сутності моральних норм та установок у сфері взаємин між статями, а й потреби керуватися ними в усіх сферах діяльності. Виховна робота з учнями різної статі не повинна мати узагальненого характеру, вона має орієнтуватися на особливості, можливості та потреби кожної конкретної учениці чи учня. Специфіка ґендерного навчання та виховання полягає в тому, що людина як суб’єкт діяльності не може виступати як безстатева істота. Це означає, що в процесі формування гендерної культури школярів можуть бути використані будь-які види діяльності: праця, спілкування, заняття, гра, що сприятимуть формуванню ґендерної культури, якщо педагоги беруть до уваги характер відмінностей між учнями, враховують вікові особливості учнів. Виховання хлопчиків і дівчаток мають свою специфіку. Специфіка чоловічого виховання виявляє себе, коли ми спостерігаємо за тим, як спілкуються батько з сином. Їх діалоги небагатослівні, по-чоловічому сухі. Батько ставиться до сина не як до дитини, а як до чоловіка і підносить його до висоти такого звання, і в цьому, мабуть, полягає відмінність чоловічого виховання від жіночого, оскільки для матері дитина назавжди залишається дитиною. На жаль, педагоги не докладають особливих зусиль для того, щоб формувати не просто особистість людини, а особистість чоловіка і особистість жінки. У шкільному житті дитині досить часто трапляються такі суперечності: від неї вимагають виконання ролі чоловіка чи жінки і, в той же час, педагог ігнорує її статеву належність у навчальному процесі. У шкільному житті ми часто зустрічаємося ще з одним протиріччям: коли сам педагог забуває про свою ґендерну роль, але, разом з тим, вимагає від учня виконання ролі представника своєї статі. Наприклад, часто можна спостерігати таку картину: вчителька разом з дітьми їде в тролейбусі. Розсадивши дітей на вільні місця, сама стоїть. Коли один хлопчик наважується запропонувати їй місце, то у відповідь чує „Ні, ні, дякую, я постою”. Педагог, забуваючи про свою статеву належність, не дає можливості проявити себе хлопчику як чоловікові. Для того, щоб розв’язати суперечності, які трапляються у шкільному житті, педагог не має забувати про те, що, насамперед, він сам є яскравим прикладом у виконанні тих ролей, які він виконує на даний момент. Тому вчителеві необхідно пам’ятати самому і допомогти дитині в оволодінні змістом соціально-статевої ролі людини. Якщо в роботі з дітьми педагогу вдасться звернути увагу на ці статеві відмінності і особливості, то йому буде легше впливати на формування особистості чоловіка і особистості жінки.

--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 19:51, 7 вересня 2015 (EEST) Гендерні особливості учнів

Сфера: сприйняття

Хлопчики

Опис: Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, наочності, їм потрібно прожити матеріал в дії, а не логічно.

Умови:Їм потрібно навчання, засноване в першу чергу на цілісному підході, з опорою на конкретність, життєвість. Вони повинні зрозуміти принцип, сенс, а не вибудовувати цей сенс з деталей.

Дівчатка

Опис:Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини

Умови:Вчені радять учителям діяти за принципом: дівчинці повтори, хлопчика підбадьор--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 12:43, 7 вересня 2015 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:09, 4 червня 2015 (EEST)

Дякую за відповідь та цікаве обґрунтування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:17, 16 вересня 2015 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:11, 16 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

Відповідь:

На мою думку, дитина повинна мати такі характеристики, що визначають її обдарованість: глибокий інтерес дитини до історії, , ґрунтовність осмислення; критичність та гнучкість мислення; бути оригінальним, інтелектуально активним.--Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 12:44, 7 вересня 2015 (EEST)

Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:15, 16 вересня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

Назва : Дискусія в групі Опис: Дискусія – загальновідомий метод, який застосовується зазвичай, у комбінації з іншими видами технік. Даний метод корисний для вивчення досвіду всіх членів групи та для надання можливості всім присутнім зробити відповідні висновки. Доцільність: Даний метод застосовується, коли потрібно з'ясувати і зіставити різні погляди, визначити істинну думку, знайти правильне розв'язання проблеми. Групова дискусія важлива тим, що її учасники самі приходять до того чи іншого висновку. --Корж Тамара Михайлівна (обговорення) 18:30, 17 вересня 2015 (EEST)

Дякую за вірну відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 10:02, 23 вересня 2015 (EEST)