Відмінності між версіями «Психологія Назарчук О.А.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 49: Рядок 49:
  
 
Реалізація принципу здійснюється в таких напрямах: а) психологічному — врахування психічних особливостей індивіда, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність, що обумовлює наслідки навчання; б) дидактичному — організація такої взаємодії викладача і учнів, яка б максимально задовольняла потреби та інтереси кожного учня, визначення адекватної системи прийомів педагогічного впливу на особистість школяра.
 
Реалізація принципу здійснюється в таких напрямах: а) психологічному — врахування психічних особливостей індивіда, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність, що обумовлює наслідки навчання; б) дидактичному — організація такої взаємодії викладача і учнів, яка б максимально задовольняла потреби та інтереси кожного учня, визначення адекватної системи прийомів педагогічного впливу на особистість школяра.
 +
 +
3.Сьогодні важливе значення має про-
 +
блема визначення потенційних навчальних
 +
можливостей кожного учня та моніторинго-
 +
вого супроводу його розумового розвитку
 +
протягом навчання у школі.
 +
Проблему діагностики научуваності
 +
школярів досліджували Н.Жулідова та
 +
Є.Рабунський, які розробили власну мето-
 +
дику її вимірювання [4].
 +
На думку В.Дружиніна, не можна одноз-
 +
начно стверджувати, що научуваність дорі-
 +
внює загальному інтелекту або особливос-
 +
тям його структури, бо научуваність харак-
 +
теризує систему набуття знань, а інтелект –
 +
здатність до використання знань. Разом із
 +
тим, під час дослідження детермінант шкі-
 +
льної успішності доведено, що між цими
 +
факторами існує позитивний зв’язок: научу-
 +
ваність детермінує успішність оволодіння
 +
новими знаннями, а інтелект – успішність
 +
застосування знань для вирішення задач
 +
Однак, незважаючи на те, що в психоло-
 +
го-педагогічній літературі запропоновані пе-
 +
вні методики визначення научуваності учнів,
 +
вітчизняна педагогічна практика свідчить,
 +
що визначення вчителями рівня навчальних
 +
можливостей школярів відбувається, як
 +
правило, на основі спостережень та враху-
 +
вання рівня їх попередніх навчальних дося-
 +
гнень без опори на психодіагностику, тобто
 +
саме психологічні компоненти навчальних можливостей визначаються переважно інту-
 +
їтивно.
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
Рядок 55: Рядок 88:
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:54, 18 лютого 2015 (EET)
 
Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 13:54, 18 лютого 2015 (EET)
 +
 +
Добрий день!
 +
Відповідь:
 +
До позитивних характеристик тестування відносили об’єктив-
 +
ність, надійність, можливість статистичної обробки результатів та їх
 +
графічного зображення. Негативними вважали механічність,
 +
формалізм та поверховість під час вибору правильного варіанта
 +
відповіді, розходження змісту тестів і програмового матеріалу.
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Рядок 74: Рядок 115:
  
 
Доброго дня,Олександре Анатолійовичу! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 10:19, 21 квітня 2015 (EEST)
 
Доброго дня,Олександре Анатолійовичу! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей--[[Користувач:Троіцька Марина Євгенівна|Троіцька Марина Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Троіцька Марина Євгенівна|обговорення]]) 10:19, 21 квітня 2015 (EEST)
 +
 +
Відповіді:
 +
1.Досвід практичної роботи з обдарованими дітьми свідчить, що вчителю для навчання таких дітей
 +
необхідноволодіти належними предметними, психолого-педагогічними і методичнимизнаннями; мати високий
 +
рівень інтелекту, широку ерудицію, творчий світогляд. Він також має постійно самовдосконалюватись- вчити і
 +
вчитись сам; бути ентузіастом, цілеспрямованим, наполегливим, впевненим у своїх силах, принциповим у
 +
важливих питаннях і водночас гнучким, коли йдеться про другорядне. Йому потрібно мати організаційні4
 +
здібності для створення атмосфери творчості, розкутості, вільного ділового спілкування, спонукання до
 +
творчості, уміння слухати.
 +
 
 +
2.Обдарований учень починається з обдарованого вчителя (інтелект загострюється інтелектом, характер
 +
виховуєтьсяхарактером, особистістьформується особистістю).
 +
 +
3. в) Схильність
 +
4. в) Образотворчі здібності
 +
5. а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є  створення  оригінальних,  непо¬вторних виробів,  виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.

Поточна версія на 15:14, 23 квітня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня! Сьогодні обговорюємо тему гендерних аспектів навчання та виховання. Дайте, будь ласка, стислі відповіді на запитання: 1. Розкрийте поняття "гендер" 2. Які гендерні стереотипи зустрічаються в педагогічній діяльності? 3. Яку роль в становленні особистості відіграє статева ідентифікація? 4. Як в навчально-виховному процесі враховуються відмінноісті у навчанні, спілкуванні хлопців та дівчат?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:59, 22 січня 2015 (EET)

Добрий день! Відповіді:

1.Гендер- соціально-біологічна характеристика, через яку визначаються поняття «чоловік» і «жінка»[1], психосоціальні, соціокультурні ролі чоловіка і жінки як особистостей, на відміну від статі, яка позначає біологічні відмінності[2], цілісна психічна репрезентація статі, сповнена неповторним динамічним глибинним, когнітивним та поведінковим поняттям жіночого та чоловічого, здобута індивідом у результаті набуття індивідуального ґендерного досвіду [3]. Тобто деякий соціальний конструктор, що визначає соціальну стать людини. На відміну від біологічної статі, гендер виступає набором соціально рольових самоідентифікацій (самовизначень), які можуть збігатися з суто біологічними статево-рольовими стереотипами або суперечити їм

Доброго дня! Продовжуємо працювати. Якщо Ваші відповіді на попередні запитання будуть потребувати коментарів, то буду їх робити. Наша наступна тема "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". Після опрацювання тексту дайте стислі відповіді на запитання. 1.Як ви визначаєте поняття "обдарованість"? 2.Які типи обдарованості визначають в психологічній науці? 3. Назвіть види обдарованості. 4. З якими психологічними проблемами обдарованих дітей Ви зустрічались в педагогічній діяльності?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 10:43, 29 січня 2015 (EET) Відповідь:

1.Обдарованість — поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. 2.Найбільш загальною класифікацією здібностей є розподіл їх на дві групи: загальні і спеціальні. Кожна з цих груп поділяється на елементарні і складні, а усередині них уже виділяються конкретні види.

Усі здібності людини як психічні явища можуть бути розділені на чотири групи.

Виділяють види здібностей по їх спрямованості, чи спеціалізації (загальні і спеціальні здібності).

Під загальними здібностями розуміється така система індивідуально-вольових властивостей особистості, що забезпечує відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями і здійсненні різних видів діяльності. Загальні здібності є наслідок як багатого природного дарування, так і всебічного розвитку особистості.

Під спеціальними здібностями розуміють таку систему властивостей особистості, що допомагає досягти високих результатів у якій-небудь спеціальній області діяльності, наприклад літературної, образотворчої, музичної, сценічної і т.п.

Елементарні загальні здібності, властивим усім людям, хоча й у різному ступені їх виразності, — це основні форми психічного відображення: здібність відчувати, сприймати, мислити, переживати, приймати і здійснювати рішення і запам'ятовувати. Адже кожен елементарний прояв цих здібностей є відповідне дія, виконувана з різним успіхом: сенсорне, розумове, вольове — і навіть може стати відповідною навичкою.

Спеціальні елементарні здібності — це здібності, властиві вже не всім людям, вони припускають визначену виразність якихось якісних сторін психічних процесів. Доброго дня, шановні слухачі! Тема нашого вивчення – «Профілактика професійного вигорання». Після опрацювання відповідної літератури дайте стислі відповіді на запитання. 1. Що таке «професійне та емоційне вигорання»? 2. Які фактори впливають на виникнення синдрому «вигорання»? 3. Які ознаки та симптоми професійного вигорання педагогів? 4. Назвіть ефективні засоби профілактики професійного вигорання вчителів.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 10:29, 5 лютого 2015 (EET)

Відповідь:1. "Професійне та емоційне вигорання" - це клінічна форма синдрому хронічної втоми. Або це фізичне, розумове, емоційне виснаження, яке виявляється у професійній діяльності. 2.Фактори, що впливають на виникнення синдрому "вигорання" : економічні проблеми; соціальні;фізичне і психічне здоров 'я; глобалізація суспільного життя; інформатизація тощо.3.Три складові "вигорання":емоційна виснаженість; деперсоналізація; редукція професійних досягнень

Індивідуальні заняття

Тема нашого індивідуального заняття - "Сучасні підходи у визначенні здатності учнів до навчання". 1. Коротко охарактеризуйте пізнавальні процеси школярів основної та старшої школи. 2.Яким чином здійснюється індивідуальний підхід до навчання учнів?--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 14:15, 12 лютого 2015 (EET)

Продовжуємо роботу. Яким чином можна визначити рівень здатності учня до навчання? Наведіть приклади--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 11:13, 18 лютого 2015 (EET)

Добрий День ! Відповіді: 1.Основним видом діяльності підлітка, як і молодшого школяра, є вчення, але зміст і характер навчальної діяльності в цьому віці істотно змінюється. Підліток приступає до систематичного оволодіння основами наук. Навчання стає багатопредметності, місце одного вчителя займає колектив педагогів. До підлітку пред'являються більш високі вимоги. Це призводить до зміни ставлення до навчання. Для школяра середнього віку навчальні заняття стали звичною справою. Учні інколи схильні не обтяжувати себе зайвими вправами, виконують уроки в межах заданого або навіть менше. Нерідко відбувається зниження успішності. Те, що спонукало молодшого школяра активно навчатися, не грає тепер такої ролі, а нові спонукання до навчання (установка на майбутнє, далекі перспективи) ще не з'явилися . Старшокласники вказують на такі мотиви, як близькість закінчення школи і вибір життєвого шляху, подальше продовження освіти або робота за обраною професією, потреба проявити свої здібності у зв'язку з розвитком інтелектуальних сил. Все частіше старший школяр починає керуватися свідомо поставленою метою, з'являється прагнення поглибити знання у певній галузі, виникає прагнення до самоосвіти. Учні починають систематично працювати з додатковою літературою, відвідувати лекції, працювати в додаткових школах . Характерним для навчального процесу є систематизація знань з різних предметів, встановлення міжпредметних зв'язків. Все це створює грунт для оволодіння загальними законами природи і суспільного життя, що призводить до формування наукового світогляду. Старший школяр у своїй навчальній роботі упевнено користується різними розумовими операціями, міркує логічно, запам'ятовує осмислено. У той же час пізнавальна діяльність старшокласників має свої особливості. Якщо підліток хоче знати, що собою являє те чи інше явище, то старший школяр прагне розібратися в різних точках зору на це питання, скласти думку, встановити істину. Старшим школярам стає нудно, якщо немає завдань для розуму. Вони люблять досліджувати та експериментувати, творити і створювати нове, оригінальне.

2.Сутністьпринципу індивідуального підходу в навчанні полягає у вивченні і врахуванні в навчальному процесі індивідуальних і вікових особливостей кожного учня з метою максимального розвитку позитивних і подолання негативних індивідуальних особливостей, забезпеченні на цій основі підвищення якості його навчальної роботи, всебічного розвитку.

Реалізація принципу здійснюється в таких напрямах: а) психологічному — врахування психічних особливостей індивіда, які впливають на навчально-пізнавальну діяльність, що обумовлює наслідки навчання; б) дидактичному — організація такої взаємодії викладача і учнів, яка б максимально задовольняла потреби та інтереси кожного учня, визначення адекватної системи прийомів педагогічного впливу на особистість школяра.

3.Сьогодні важливе значення має про- блема визначення потенційних навчальних можливостей кожного учня та моніторинго- вого супроводу його розумового розвитку протягом навчання у школі. Проблему діагностики научуваності школярів досліджували Н.Жулідова та Є.Рабунський, які розробили власну мето- дику її вимірювання [4]. На думку В.Дружиніна, не можна одноз- начно стверджувати, що научуваність дорі- внює загальному інтелекту або особливос- тям його структури, бо научуваність харак- теризує систему набуття знань, а інтелект – здатність до використання знань. Разом із тим, під час дослідження детермінант шкі- льної успішності доведено, що між цими факторами існує позитивний зв’язок: научу- ваність детермінує успішність оволодіння новими знаннями, а інтелект – успішність застосування знань для вирішення задач Однак, незважаючи на те, що в психоло- го-педагогічній літературі запропоновані пе- вні методики визначення научуваності учнів, вітчизняна педагогічна практика свідчить, що визначення вчителями рівня навчальних можливостей школярів відбувається, як правило, на основі спостережень та враху- вання рівня їх попередніх навчальних дося- гнень без опори на психодіагностику, тобто саме психологічні компоненти навчальних можливостей визначаються переважно інту- їтивно.

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня! Маємо можливість набути цікавого досвіду - провести тематичну дискусію в режимі інтернет-семінару. Пропоную в цьому розділі розмістити своє бачення проблеми тестування як засобу психолого-педагогічного оцінювання. Які переваги і ризики ви в цьому вбачаєте? По завершенні роботи я спробую узагальнити наші думки.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 13:54, 18 лютого 2015 (EET)

Добрий день! Відповідь: До позитивних характеристик тестування відносили об’єктив- ність, надійність, можливість статистичної обробки результатів та їх графічного зображення. Негативними вважали механічність, формалізм та поверховість під час вибору правильного варіанта відповіді, розходження змісту тестів і програмового матеріалу.

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня! Переходимо до модульного контролю з актуальних проблем обдарованості. Дайте відповіді на запитання та тестові завдання: 1. У чому проявляється готовність педагога до роботи з обдарованими дітьми? 2. Які засоби є ефективними для формування й розвитку професійної готовності педагогічних працівників до роботи з обдарованими дітьми? 3. Потяг, прагнення, хист до певного виду діяльності, бажання дитини займатися ним — це: а) допитливість; б) талант; в) схильність. 4. До діапазону академічних здібностей не відносять: а) здібності до природознавчих наук; б) здібності до читання; в) образотворчі здібності. 5. Творчість — це: а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей; б) схильність до занять певним видом діяль¬ності; в) здатність дитини до перетворення навко¬лишнього середовища й самої себе на основі засвоєння матеріальної й духовної культури.--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 14:13, 11 березня 2015 (EET)

Доброго дня,Олександре Анатолійовичу! Нагадую про виконання завдань з психології. Можливо, вам щось заважає? Чекаю відповідей--Троіцька Марина Євгенівна (обговорення) 10:19, 21 квітня 2015 (EEST)

Відповіді: 1.Досвід практичної роботи з обдарованими дітьми свідчить, що вчителю для навчання таких дітей необхідноволодіти належними предметними, психолого-педагогічними і методичнимизнаннями; мати високий рівень інтелекту, широку ерудицію, творчий світогляд. Він також має постійно самовдосконалюватись- вчити і вчитись сам; бути ентузіастом, цілеспрямованим, наполегливим, впевненим у своїх силах, принциповим у важливих питаннях і водночас гнучким, коли йдеться про другорядне. Йому потрібно мати організаційні4 здібності для створення атмосфери творчості, розкутості, вільного ділового спілкування, спонукання до творчості, уміння слухати.

2.Обдарований учень починається з обдарованого вчителя (інтелект загострюється інтелектом, характер виховуєтьсяхарактером, особистістьформується особистістю).

3. в) Схильність 4. в) Образотворчі здібності 5. а) розумова й практична діяльність, результа¬том якої є створення оригінальних, непо¬вторних виробів, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей.