Психологія Федоренко Л.М.

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 10:10, 23 вересня 2015, створена Сидоренко Ірина Валеріївна (обговореннявнесок) (Інтерактивні практичні заняття)

Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19]. До народження - організм; після народження - індивід; у процесі соціалізації - особистість.

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19]. Особистість - це системна соціальна якість набута індивідом предметною діяльністю і спілкуванням, та характерний рівень і якість представленості суспільних відносин у індивіді. Коли виділяють поняття особистість, то підкреслюють суспільну лінію та соціальні функції даної людини, яка вважається особистістю у силу розвитку у неї певних якостей.

3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]? Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини, бо саме ці два терміни пов'язані з поняттям "задатки". Спадковість - те, що існує та розвиваєтиьося на основі генного фонду її предків. Уродженість - це умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:30, 30 квітня 2015 (EET)


Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]? Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню, бо це об'єктивний, закономірний процес, який педагогам потрібно враховувати у своїй роботі. Знаючи це, ні в якому разі не можна нехтувати цілеспрямованим формуванням, навпаки його потрібно посилювати, інакше, як свідчить практика, наслідки можуть бути непередбачуваними. У стосунках "дитина - дорослий"зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на розвиток особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодшого школяра - на першому плані вчитель, потім батьки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки).

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29]. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: - соціальна ситуація розвитку; - провідний вид діяльності; - психологічні новоутворення. Л. С. Виготський виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний - це наявний рівень підготовки людини, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно. Найближчий - це більш високий рівень розвитку, він свідчить про те, що людина поки не може виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликою допомогою (підказки, натяки, навідні питання тощо). Для підліткового віку характерно: - почуття дорослості у підлітковому віці; - потреба підлітка у самоствердженні. Форми самоствердження підлітка можуть бути різноманітними. Найпростіша з них полягає у зовнішньому наслідуванні дорослих, їхніх шкідливих звичок, особливостей поведінки (куріння, вживання алкоголю, наркотиків, надмірне і без смаку використання косметики, носіння своєрідного одягу, послуговування нецензурною лексикою). Батьки та вчителі повинні активно боротися з цим, звертаючи увагу підлітків на позитивні зразки для наслідування (літературні герої, історичні діячі, відомі особистості).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:05, 7 травня 2015 (EEST)


Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31]. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, доньки, сестри, друга, бабусі тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця в соціальному оточенні. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні, комплекс носить назву – «змішування ролей».

7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]? Існує декілька видів тестів. Тести досягнень — одна з методик психологічної діагностики, яка виявляє ступінь оволодіння досліджуваним конкретними знаннями, вміннями й навичками. Тести інтелекту — методи психологічної діагностики, спрямовані на визначення розумового потенціалу досліджуваного. Тести креативності — сукупність методик для вивчення та оцінки творчих здібностей особистості. Тести критеріально-орієнтовані — методики психологічної діагностики, що виявляють, якою мірою досліджуваний володіє знаннями, навичками розумових дій, необхідними й достатніми для виконання навчальних або професійних завдань певного типу. Тести особистісні — методи психодіагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості: настанови, цінності, ставлення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні якості, типові форми поведінки. Такі тести мають багато різновидів, тому дуже важливо їх правильно розуміти і відповідно використовувати результати. Вони можуть бути у формі шкали, ситуативних тестів, проективних методів. Тести проективні — це сукупність методик цілісного вивчення особистості, які базуються на психологічній інтерпретації результатів проекції, під якою в даному випадку розуміють не лише засіб психічного захисту, а й зумовленість процесів сприйняття минулим життєвим досвідом. Відомі наступні методики особистісного діагностування: Діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є.Крушельницький). Ця методика дозволяє оцінити здатність людини бути лідером, спроможним долати будь-які перешкоди на шляху досягнення своєї мети. Діагностика рівня особистісної готовності до ризику («PSK» Шуберта.)Ця методика дозволяє оцінити ступінь готовності до ризику Діагностика особистісної креативності(Є. Є. Туник. Дана методика дозволяє виявити чотири особливості творчої особистості: допитливості (Д); уява (В); складність (С) і схильність до ризику (Р).) та багато інших. Дослідження вольової саморегуляції. Діагностує рівень розвитку вольової саморегуляції.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 14 травня 2015 (EEST) користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:08, 14 травня 2015 (EEST)


Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]? своїй професійній діяльності учитель може використати наступні методи діагностики соціопсихофізіологічного портрету особистості учня: -бесіда; -спостереження; -опитувальник; -міні твори та інші. Комплексна діагностика передбачає різнобічне вивчення особистості учня: його фізичний, психічний, соціальний та духовний розвиток. Психічний розвиток особистості школярів діагностується за допомогою традиційних методик вивчення короткочасної, довготривалої зорової і слухової пам’яті, концентрації та стійкості уваги, розумових здібностей, інтелекту, темпераменту, акцентуацій характеру, вад психічного розвитку тощо, і ґрунтується на психологічному принципі: «Не нашкодь!» В основу методик покладені знання про тип та конституційно-генетичні особливості особистості. Комплекс діагностичних методик дає можливість отримати соціопсихофізіологічний портрет особистості, що включає: • індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, урівноваженість нервової системи); • позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість); • емоційний фон (емоціональність, емоційну врівноваженість, поводження в стресі); • швидкісні властивості аналізаторних систем (зорової, слухової, рухової); • особливості вищих психічних функцій (відчуття, сприймання, уявлення, мислення, пам’яті, мови, уяви, уваги); • стиль міжособистісних відносин; • професійну спрямованість.

9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]? Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши, що навчання «забігає вперед розвитку», випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони: актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток – набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це – наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання учень може виконати самостійно. Найближчий розвиток – потенційні можливості, те що індивід зробить за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток – більш високий рівень, який свідчить про те, що дитина не може виконати самостійно, але з чим вона може справитися за невеликою допомогою (навідні питання, підказки, натяки, загальні вказівки тощо). Виготський підкреслив: те, що сьогодні дитина робить за допомогою дорослого, завтра буде робити самостійно, те, що входило в зону найближчого розвитку, у процесі навчання перейде на рівень актуального розвитку. У процесі навчання зона актуального розвитку поширюється, збільшується, але й зона найближчого розвитку також. Таким чином навчання веде за собою розвиток. Навчання повинно орієнтуватись не на досягнутий учнем рівень розвитку, а трішки забігати вперед, пред’являючи мисленню школяра вимоги, декілька перевищуючи його можливості. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку школяра, тобто на те, що ще формується під впливом такого навчання. Від змісту, форм і методів навчання залежить темп переходу індивіду від нижчих до вищих етапів розумового розвитку.

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:09, 20 травня 2015 (EEST)

Дякую за співпрацю!

Дякую за правильні відповіді на усі питання! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:33, 16 вересня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:08, 4 червня 2015 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:40, 16 вересня 2015 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:14, 16 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 9 червня 2015 (EEST)

Обдарована дитина – дитина, яка відрізняється яскравими, явними, іноді видатними досягненнями в тому чи іншому виді діяльності. Під обдарованістю традиційно розуміється сукупність загальних та спеціальних здібностей дитини, яка досягає того рівня, що дозволяє їй легко справлятися у діяльності і відрізнятися від загальної маси інших дітей. Тобто, обдарованість визначається більш високими показниками, випереджувальними темпами розвитку дитини, при рівних умовах, у порівнянні з однолітками.

Обдарованість – системна, яка розвивається протягом життя, якість психіки, що визначає можливості досягнень людиною винятково високих результатів в одній чи декількох видах діяльності в порівнянні з іншими людьми.

Наявні в психології матеріали дозволяють з достатньою часткою умовності виокремити три категорії обдарованих дітей. Одна категорія — діти з надзвичайно високим загальним рівнем розумового розвитку за інших рівних умов. Такі діти відносно частіше зустрічаються в дошкільному та молодшому шкільному віці. Друга категорія — діти з ознаками спеціальної розумової обдарованості, наприклад, до математики або іншої галузі науки. Такі учні з достатньою визначеністю можуть віднаходитись у підлітковому віці. Третя категорія — діти, що хоча і не досягли з якихось причин успіхів у навчанні, але володіють яскравою пізнавальною активністю, оригінальністю психічного складу, непересічними розумовими резервами. Це випадки, коли можна говорити про потенційну, або «приховану» обдарованість. Розумові можливості таких учнів нерідко розкриваються вже в старшому шкільному віці.

Відразу слід зауважити, що зазначені ознаки обдарованості відносні. Так, обдарована дитина може бути допитливою, а може й не проявляти цієї якості. Крім того, обдарованість доволі часто плутають з успіхами в яких - небудь дисциплінах, а ці успіхи можуть бути ситуативними і пояснюватися частіше за все внутрішньо значущою мотивацією досягнення. При цьому учень здатен багато й наполегливо займатися і навіть досягти високого рівня у вивченні дисциплін, однак це зовсім не буде свідченням його обдарованості. І навпаки, низький чи середній рівень з різних предметів, пов'язані з недостатньою мотивацією до навчання або відсутністю старанності, настійливості, впертості, зовсім не виключають обдарованості в учня.'

Стосовно обдарованості дітей до предмету історія, то це здатність на основі фактів. подій робити висновки. узагальнення щодо процесів. які відбувалися в суспільстві на різних етапах його розвитку. проводити аналогії минуле - сучасне. здатність до запамятовування

Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:34, 16 вересня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)