Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Бондаренко О.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 17: Рядок 17:
 
'''Ваші відповіді:'''
 
'''Ваші відповіді:'''
  
 +
1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.
  
 +
2. Нова революція може  посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.
 +
 +
3. Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції як, наприклад, когнітивне мислення (здатність визначати глибокий зміст і значення того, що нам хочеш донести); соціальний інтелект; уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення;  міжкультурна компетентність; медіа-грамотність; проектне мислення;  уміння працювати віддалено.
  
 
+
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:30, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 41: Рядок 43:
 
'''Ваші відповіді:'''
 
'''Ваші відповіді:'''
  
 +
'''П''' - Чарівна зміна: вступні екзамени при переході до старшої школи
  
 +
'''Р'''-  Найбільша проблема школи - бюрократизація, надмірне паперове навантаження на вчителя, жорсті рамки, в які його заганяють навчальні програми та різні інструкції. Досвід  розвинених країн вказує на те, що педпгогічна свобода вчителя - запорука якості освіти.
  
 +
'''І''' - Учням би сподобалось: не більше 6 уроків у середній школі, можливість обирати профіль навчаннz.
  
 +
'''М''' - Може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії сидітиме не 20 учнів, а 5, але таких, яким це дійсно цікаво і потрібно.
  
 +
'''А''' - Lосвід японської та американської систем. Це революція в освіті. Не зможуть здійснити люди зі старим мисленням, на рівні провінції. Тут принцип автономії навчальних закладів може призвести до деградації освіти. Тому уже зараз державна політика в галузі освіти має бути спрямована на те, щоб '''талановита''' молодь йшла працювати до школи, щоб  вчителями ставали кращі з кращих, а не ті, хто більше нікуди не зміг вступити.
  
 +
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:34, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 54: Рядок 62:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь:'''
 
'''Ваша відповідь:'''
 
+
Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування)
 
+
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
+
 
+
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 65: Рядок 69:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь:'''
 
'''Ваша відповідь:'''
 
+
Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде:
 
+
• Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів.
 
+
• Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища.
 
+
•Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту.
 
+
• Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів.
 
+
•Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти.
 +
• Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності.
 +
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:48, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 76: Рядок 82:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь:'''
 
'''Ваша відповідь:'''
 
+
На мою думку, систему освіти Фінляндії в нашу пострадянську школу на даному етапі інтегрувати практично неможливо. Хоча легко і з користю в українську школу можна впровадити посилене вивчення іноземних мов, програмування та підприємництво при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів. Інші інновації вимагають докорінної зміни стереотипів або значних додаткових фінансових ресурсів.
 
+
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:58, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
+
 
+
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 90: Рядок 92:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь'''
 
'''Ваша відповідь'''
 
+
Мене зацікавив тренд "Сторителінг". Це спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історії з реальними та видуманими персонажами. Даний тренд дозволяє пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах. --[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
  
 
----
 
----
Рядок 104: Рядок 99:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь'''
 
'''Ваша відповідь'''
 
+
Я вважаю цікавим метод “Філософія для дітей”. Він дозволяє переглянути матеріал із учителем, а через деякий час після обдумування сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Діти вибирають питання, яке найбільше їх цікавить, і з допомогою вчителя обговорюють його. Цей метод забезпечує повагу різних поглядів, вчить ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження, що саме і потрібно при вивченні історії.
 
+
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
 
+
  
 
----
 
----
Рядок 123: Рядок 112:
 
----
 
----
 
'''Ваші відповіді'''
 
'''Ваші відповіді'''
 +
Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами.
 +
Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України.
 +
Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.
  
 
+
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 19:20, 25 жовтня 2017 (EEST)
 
+
 
+
 
+
 
+
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 140: Рядок 128:
  
 
----
 
----
 +
Я вважаю,що місце щастю в системі освіти є. Вчитель відчуває себе дійсно  щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям, коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань. І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами - це щастя і гордість вчителя, бо в цьому є і його заслуга. Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.
 +
 +
--[[Користувач:Бондаренко Олена Миколаївна|Бондаренко Олена Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Бондаренко Олена Миколаївна|обговорення]]) 19:50, 25 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 19:02, 25 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваші відповіді:

1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.

2. Нова революція може посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.

3. Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції як, наприклад, когнітивне мислення (здатність визначати глибокий зміст і значення того, що нам хочеш донести); соціальний інтелект; уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; медіа-грамотність; проектне мислення; уміння працювати віддалено.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:30, 25 жовтня 2017 (EEST)



Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваші відповіді:

П - Чарівна зміна: вступні екзамени при переході до старшої школи

Р- Найбільша проблема школи - бюрократизація, надмірне паперове навантаження на вчителя, жорсті рамки, в які його заганяють навчальні програми та різні інструкції. Досвід розвинених країн вказує на те, що педпгогічна свобода вчителя - запорука якості освіти.

І - Учням би сподобалось: не більше 6 уроків у середній школі, можливість обирати профіль навчаннz.

М - Може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії сидітиме не 20 учнів, а 5, але таких, яким це дійсно цікаво і потрібно.

А - Lосвід японської та американської систем. Це революція в освіті. Не зможуть здійснити люди зі старим мисленням, на рівні провінції. Тут принцип автономії навчальних закладів може призвести до деградації освіти. Тому уже зараз державна політика в галузі освіти має бути спрямована на те, щоб талановита молодь йшла працювати до школи, щоб вчителями ставали кращі з кращих, а не ті, хто більше нікуди не зміг вступити.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:34, 25 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь: Домінуючою концепцією організації системи освіти в умовах інформаційного суспільства стала концепція постійної (довічної) освіти, яка гнучко поєднує базові освіту молоді й періодичні навчання дорослих. Базова освіта на рівні вищої освіти також характеризується змінами, у тому числі зумовленими необхідністю гнучкого пристосування до вимог ринку праці, включаючи зміни в змісті освіти (пріоритетність практико-орієнтованих програм), структурі, технології і організації навчання (індивідуальні траєкторії навчання, акцент на самостійній роботі студентів, посилення дослідницької складової навчання, застосування комп’ютерних технологій, зокрема технологій дистанційного навчання), фінансуванні (зростання приватного фінансування) --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:38, 25 жовтня 2017 (EEST)



На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь: Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. •Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. •Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:48, 25 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь: На мою думку, систему освіти Фінляндії в нашу пострадянську школу на даному етапі інтегрувати практично неможливо. Хоча легко і з користю в українську школу можна впровадити посилене вивчення іноземних мов, програмування та підприємництво при наявності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів. Інші інновації вимагають докорінної зміни стереотипів або значних додаткових фінансових ресурсів. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:58, 25 жовтня 2017 (EEST)



Індивідуальні заняття

На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь Мене зацікавив тренд "Сторителінг". Це спосіб донесення інформації аудиторії через розповідь історії з реальними та видуманими персонажами. Даний тренд дозволяє пояснити складний матеріал простими словами на конкретних прикладах. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)



Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь Я вважаю цікавим метод “Філософія для дітей”. Він дозволяє переглянути матеріал із учителем, а через деякий час після обдумування сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Діти вибирають питання, яке найбільше їх цікавить, і з допомогою вчителя обговорюють його. Цей метод забезпечує повагу різних поглядів, вчить ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження, що саме і потрібно при вивченні історії. --Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 18:46, 25 жовтня 2017 (EEST)



Консультації

На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.


Ваші відповіді Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 19:20, 25 жовтня 2017 (EEST)



Проведення та перевірка модульного контролю

Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Я вважаю,що місце щастю в системі освіти є. Вчитель відчуває себе дійсно щасливим коли його знання і уміння потрібні дітям, коли на уроках відчувається взаємопорозуміння,коли вчитель отримує віддачу від учнів у вигляді міцних знань. І в подальшому,коли учні закінчують школу,стають прекрасними спеціалістами - це щастя і гордість вчителя, бо в цьому є і його заслуга. Отже,професійне щастя вчителя у його здібних і талановитих учнях.

--Бондаренко Олена Миколаївна (обговорення) 19:50, 25 жовтня 2017 (EEST)