Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Голуб Л.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показана одна проміжна версія 2 учасників)
Рядок 11: Рядок 11:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!Вибачте, але з технічних причин відповідаю із значним запізненням.
#
+
#Відповідь на завдання №1 :Філософське дослідження освіти необхідне , тому,що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне.
----
+
 
 +
№2 Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання
 +
З повагою Голуб Людмила Миколаївна
 +
 
 +
[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:34, 19 жовтня 2016 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
Рядок 24: Рядок 28:
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 4 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:03, 4 травня 2016 (EEST)
 
----
 
----
Ваші відповіді:
+
Ваші відповіді
#
+
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
#
+
1.Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
----
+
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.
----
+
 
 +
Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.
 +
 
 +
  Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.
 +
 
 +
2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти:
 +
 
 +
  1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
 +
  2. Азійський (японський і китайський варіанти).
 +
  3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція)
 +
---Зповагою Людмила Миколаївна Голуб-
 +
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:35, 19 жовтня 2016 (EEST)
 +
 
 +
 
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
 
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
 
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
Рядок 37: Рядок 54:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
#
+
Добрий вечір,Людмило Олександрівно!
#
+
Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.
----
+
 
----
+
#Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.
 +
 
 +
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
 +
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
 +
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
 +
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання
 +
й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».
 +
 
 +
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу;
 +
 
 +
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання .
 +
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
 +
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)
 +
 
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
 
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
Рядок 48: Рядок 78:
  
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 13 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 13 травня 2016 (EEST)
----
+
 
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
Добрий вечір .Людмило Олександрівно.
#
+
1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
----
+
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
 +
 +
Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав:
 +
-Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом -запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
 +
-Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах.
 +
-Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів
 +
-Сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології;
 +
-Просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.
 +
-Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.
 +
 
 +
2.Болонський процес започаткували :Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти" 1998 р.та спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009).
 +
З повагою Людмила Миколаївна Голуб
 +
 
 +
[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
 
Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
 
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
 
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
 
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
 
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
 +
  
 
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 20 травня 2016 (EEST)
  
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 20 травня 2016 (EEST)
 
----
 
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.
#
+
1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию
 +
 
 +
2.Основні елементи,що складають дослідницьку систему:
 +
 
 +
1. Тема дослідження.
 +
2. Мета.
 +
3. Об’єкт .
 +
4. Предмет.
 +
5. Завдання.
 +
6. Гіпотеза .
 +
7. Принципи .
 +
8. Методи .
 +
9. Критерії .
 +
10. Результати.
 +
11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного.
 +
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.
 +
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
 +
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
 +
15. Оформлення досягнутих результатів .
 +
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
 +
 
 +
[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:38, 19 жовтня 2016 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
Рядок 74: Рядок 138:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
 +
Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.
  
==== Консультації ====
+
-«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:40, 19 жовтня 2016 (EEST)
  
 +
 +
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
 +
 +
1) Назвіть три основні форми освіти?;
 +
 +
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/
 +
© Національний інститут стратегічних дослідженьКористувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:09, 14 вересня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
 +
1)Існує 3 основні форми освіти :
 +
#формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
 +
неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
 +
інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.
 +
 +
2)Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.
 +
З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 20:59, 26 жовтня 2016 (EEST)
 +
#
 +
 +
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:35, 5 вересня 2016 (EEST)
 +
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.Дякую , поки що все зрозуміло.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:41, 19 жовтня 2016 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Рядок 82: Рядок 172:
  
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)
----
+
 
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
#
+
      Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті  були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту.  В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії.  Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.
 +
 
 +
    Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.
 +
Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.
 +
Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.
 +
Головне , що треба змінити в системі української освіти : необхідно відійти від формалізму ,зробити освітню систему відкритою ,ективно впроваджувати іновації,дбати не про кількість вивченого матеріалу , а про його якість та практичний зміст.
 +
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
 +
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)
 +
 
 +
 
 +
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 19 вересня 2016 (EEST)
 +
 
 +
Ваші відповіді:
 +
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
 +
 
 +
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]
 +
 
 +
Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
 +
 
 +
Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями».Саме в цьому і полягає головне призначення та цінність освіти.
 +
З повагою Людмила Миколаївна Голуб.
 +
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:22, 15 червня 2016 (EEST)
 +
 +
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали  індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії  №1, №2.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 3 жовтня 2016 (EEST)
 +
 +
Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
 +
Я вже допрацювала завдання. Перевірте , будь-ласка.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:46, 19 жовтня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:30, 1 листопада 2016 (EET)
 +
Дуже вам вдячна.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 10:24, 1 листопада 2016 (EET)

Поточна версія на 11:28, 1 листопада 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:52, 25 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді: Добрий вечір,Людмило Олександрівно!Вибачте, але з технічних причин відповідаю із значним запізненням.

  1. Відповідь на завдання №1 :Філософське дослідження освіти необхідне , тому,що філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему; завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства. Філософія переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності. Крім того філософський аналіз свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне.

№2 Важливим завданням філософії залишається остаточне зясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Філософія освіти досліджує ідею освіти та її сутність, як соціокультурного феномену відтворення та розвитку суспільства; визначення цілей, цінностей,ідеалів освіти і освіченності; результатів освіти та критеріїв їх оцінки 1.Якщо філософія - це наука про закономірності природи, суспільства, пізнання або наука про методи і форми пізнання. Освіта є частиною суспільного життя. То філософія може зробити загальні висновки зі стану освіти та намітити основні шляхи удосконалення системи навчання й виховання З повагою Голуб Людмила Миколаївна

Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:34, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:03, 4 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді Добрий вечір,Людмило Олександрівно!

1.Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.

За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації.

Зміст стратегії освіти має складати її мета, означене сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажанні результати реалізації стратегічних завдань.

 Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя.

2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти:

 1. Американський (США)-розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї.
 2. Азійський (японський і китайський варіанти).
 3. Європейський (високорозвинені країни-Великобританія, Німеччина, Франція)

---Зповагою Людмила Миколаївна Голуб- --Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:35, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:00, 13 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь: Добрий вечір,Людмило Олександрівно! Комп'ютеризація, розширення мережі інформаційно-обчислювальних систем виконує важливі соціокультурні функції, впливаючи на прискорений розвиток науки, техніки, і визначаючи вектор розвитку процесів освіти івиховання.

  1. Одним з найважливіших механізмів, що впливають на всі основні напрями реформування освітньої системи України, є її інформатизація, яка розглядається як необхідна умова і найважливіший етап інформатизації країни в цілому.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки,найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності , можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей«віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність,тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу;

Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів івикладачів.Цепередусім доступ до нетрадиційних джерел інформації,підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання . З повагою Людмила Миколаївна Голуб. --Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:36, 13 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді: Добрий вечір .Людмило Олександрівно. 1.Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав: -Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом -запровадження додатка до диплома, з метою сприяння працевлаштуванню європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. -Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах. -Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів -Сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології; -Просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм. -Посилення європейського виміру вищої освіти, насамперед у сферах наукових досліджень і проектування нових, конкурентоспроможних освітніх програм.

2.Болонський процес започаткували :Сорбонська декларація "Про гармонізацію європейської системи вищої освіти" 1998 р.та спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). З повагою Людмила Миколаївна Голуб

Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:37, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Людмила Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?


З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:36, 20 травня 2016 (EEST)

Ваші відповіді: Добрий вечір ,Людмило Олександрівно. 1.Псевдонаукові знання можуть витікати і з квазіядра в науці. Квазінаука– це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх«противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженаукию

2.Основні елементи,що складають дослідницьку систему:

1. Тема дослідження. 2. Мета. 3. Об’єкт . 4. Предмет. 5. Завдання. 6. Гіпотеза . 7. Принципи . 8. Методи . 9. Критерії . 10. Результати. 11. Класифікація результатів. Систематизація доведеного. 12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків. 13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15. Оформлення досягнутих результатів . З повагою Людмила Миколаївна Голуб.

Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:38, 19 жовтня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:38, 25 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь: Добрий вечір ,Людмило Олександрівно.

-«Парадигма освіти» є значно вужчим поняттям , ніж «стратегія освіти».Вона стосується лише освітнього процесу ,а «стратегія освіти» всього суспільного життя.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:40, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Людмила Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

Читати більше - http://www.niss.gov.ua/articles/252/ © Національний інститут стратегічних дослідженьКористувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] (обговорення) 14:09, 14 вересня 2016 (EEST)


Ваші відповіді: Добрий вечір , Людмило Олександрівно. 1)Існує 3 основні форми освіти :

  1. формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середня професійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців і керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, на факультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіти дорослих, у лекторіях товариства „Знання”, по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; 

інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві чинники свого розвитку.

2)Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання. З повагою Голуб Людмила Миколаївна.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 20:59, 26 жовтня 2016 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:35, 5 вересня 2016 (EEST) Добрий вечір , Людмило Олександрівно.Дякую , поки що все зрозуміло.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:41, 19 жовтня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:10, 1 червня 2016 (EEST)

Ваші відповіді:

  1. Добрий вечір , Людмило Олександрівно.
     Реформи 90-х років 20 століття в українській освіті  були зорієнтовані на створення нової системи освіти в Україні, збереження й примноження здобутого в радянські часи досвіду та одночасно внесення суттєвих коректив у зміст освітянського процесу. Діяльність сучасної системи освіти України забезпечується цілою низкою освітніх нормативно-правових документів, серед яких основними є: Конституція України, Закон України "Про освіту", Закон України "Про загальну середню освіту" тощо. У 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту", що визначив школу як основу духовного та соціально- економічного розвитку держави й передбачив кардинальні зміни в її роботі. Відповідно до закону, а також внесених до нього змін і доповнень (1996 р.), освіта в сучасній Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, реальної взаємоповаги між націями та народами. Система освіти в державі досить розгалужена й передбачає дошкільну та загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну, вищу й післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру та самоосвіту.  В Україні в основному створена правова база для глибокого й усебічного реформування системи освіти в напрямку децентралізації та демократизації, диференціації, гуманізації та індивідуалізації навчально-виховного процесу, безперервності освіти та варіантності навчальних планів і програм, переорієнтації сфери освіти на пріоритетний розвиток особистості й створення для цього відповідних умов у суспільстві. Ухвалення Закону України "Про загальну середню освіту" відкрило реальні можливості щодо прискорення реформування системи загальної середньої освіти відповідно до сучасних вимог нашого суспільства й потреб кожної особистості. Проте, саме середня освіта зазнала за часів незалежності найбільше неоднозначного впливу трансформаційних процесів. Україна в середині 90-х років опинилася на 95 місці за індексом людського розвитку ЮНЕСКО. Прогресуючі тенденції – падіння престижу освіти, престижу педагога – породили плинність кадрів, що зумовило падіння якості педагогічного складу, рівня загальної педагогічної освіти, зниження результативності праці. На думку багатьох науковців, освітнє відродження безпосередньо пов’язано з етнопедагогікою, яка в сучасній освіті може бути задіяна при викладанні тих наук, що стосуються етносу, мови, фольклору, історії, держави, культури, географії, побуту, літератури, релігії.  Побудована на такому фундаменті школа відповідає національним рисам української дитини, її ментальності, що здатні забезпечити найвищий злет її розумового, духовно-морального й естетичного розвитку. Отже, освіта завжди виступає в суспільстві основою самовідтворення культури. Реформаційні роки для української освіти започаткували низку важливих тенденцій: певну деідеологізацію та демократизацію навчального процесу, підтримання органічного зв’язку освіти з національною історією, культурою і традиціями вітчизняної педагогіки, забезпечення свободи творчості педагогів-новаторів, урізноманітнення спектра навчальних закладів з метою врахування інтересів і нахилів підростаючого покоління, поступове утвердження у сфері освіти української мови. Проте, були і негативні явища, які вплинули на генезис освітньої галузі. Це, зокрема: залишковий принцип фінансування, невідповідність матеріальної бази освіти оптимальним нормативам і потребам суспільства, падіння престижу педагогічної діяльності, різке загострення кадрової проблеми. На жаль, освіта поступово втрачає своє природне значення важливої продуктивної сили суспільства, якщо точніше — рушійної сили прогресивного розвитку нашої країни. Держава не напрацювала механізмів і не робить практичних кроків для залучення системи освіти з її науковим і кадровим потенціалом до розв’язання найактуальніших питань розвитку економіки. Майже втрачено зв'язки освітян із промисловими підприємствами, установами, яких практично перестали цікавити питання підготовки нового покоління кадрів і підтримка цієї діяльності. Немає й законодавчих актів, які сприяли б заохоченню підприємців до інвестицій в освіту (що ми побачили, розглядаючи сучасні зарубіжні підходи до освіти). За таких умов почав складатися імідж освіти як другорядної сфери, що лише створює додаткове навантаження на бюджет.
   Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративного навчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення. Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є: учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання; клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису; чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці); одиницею занять є урок; урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал; роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас; підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань. Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком. 

Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови. Умови ефективності традиційного навчання: вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня); чітко поставити мету; враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє; залучати технічні засоби навчання; продумувати логіку викладання матеріалу; підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.

Головне , що треба змінити в системі української освіти : необхідно відійти від формалізму ,зробити освітню систему відкритою ,ективно впроваджувати іновації,дбати не про кількість вивченого матеріалу , а про його якість та практичний зміст. З повагою Людмила Миколаївна Голуб. --Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:36, 19 вересня 2016 (EEST)

Ваші відповіді: Добрий вечір , Людмило Олександрівно.

  1. Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.[1]
Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Освіта призначена, щоб дати новому поколінню початкові знання культури, формуючи поведінку у дорослому житті і допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. У широкому сенсі слова, освіта — процес або продукт "…формування розуму, характеру або фізичних здібностей особистості… У технічному сенсі утворення — це процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину — накопичене знання, цінності та навички — від одного покоління іншому «між поколіннями».Саме в цьому і полягає головне призначення та цінність освіти. З повагою Людмила Миколаївна Голуб. --Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:42, 19 жовтня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:22, 15 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальні заняття №1, №2, тематичні дискусії №1, №2.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:55, 3 жовтня 2016 (EEST)

Добрий вечір , Людмило Олександрівно. Я вже допрацювала завдання. Перевірте , будь-ласка.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:46, 19 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Людмила Миколаївна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 07:30, 1 листопада 2016 (EET) Дуже вам вдячна.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 10:24, 1 листопада 2016 (EET)