Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Залуцька О.В.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Проведення та перевірка модульного контролю)
(Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))
 
(не показано 24 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
+
==== Інтерактивні практичні заняття ====
[[Файл:Example.jpg]]==== Інтерактивні практичні заняття ====
+
 
Доброго дня,Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
Доброго дня,Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
  
Рядок 10: Рядок 9:
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:44, 29 лютого 2016 (EET)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:44, 29 лютого 2016 (EET)
 
----
 
----
Ваші відповіді:
+
Ваші відповіді
#
+
1.Філософське дослідження освіти необхідне, щоб запобігти кризам освіти як однієї з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Тому що філософія допомагає шукати методи й засоби виходу освіти з кризової ситуації та визначати її перспективи. По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. По-друге, філософія здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. По-четверте, до сих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.[[Файл:--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 15:30, 19 червня 2016 (EEST)
 
#Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо. Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення 02:16, 7 квітня 2016 (EEST)]]
 
#Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо. Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення 02:16, 7 квітня 2016 (EEST)]]
 
----
 
----
Рядок 25: Рядок 24:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 16:53, 19 червня 2016 (EEST)
#
+
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти:1.Американський підхід 2.Азійський підхід 3.Європейський підхід--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 16:52, 19 червня 2016 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 37: Рядок 36:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
 
+
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності»[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна 07:48, 24 червня 2016 (EEST)
----
+
 
----
 
----
 
Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
Рядок 49: Рядок 47:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав. Досягнення у найближчому часі, не пізніше першої декади третього тисячоліття, цілей, які,мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 15:37, 19 червня 2016 (EEST)
 
#Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:10, 12 квітня 2016 (EEST)
 
#Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:10, 12 квітня 2016 (EEST)
 
----
 
----
Рядок 63: Рядок 61:
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
 
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь  свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників».--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:14, 12 квітня 2016 (EEST)
 
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь  свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників».--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:14, 12 квітня 2016 (EEST)
#Елементи, які складають дослідницьку систему:1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.  
+
#Елементи, які складають дослідницьку систему:1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:25, 12 квітня 2016 (EEST)
2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.  
+
3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
+
4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
+
5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.  
+
6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.  
+
7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.  
+
8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
+
9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).  
+
10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.  
+
11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
+
12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 17:25, 12 квітня 2016 (EEST)
+
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
Рядок 84: Рядок 71:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
 +
Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. --[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 07:57, 24 червня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:03, 10 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2016 (EEST)
 +
2.Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 16:40, 19 червня 2016 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:34, 4 травня 2016 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Рядок 94: Рядок 93:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати :
#
+
*реформування системи освіти на основі філософії «людиноцентризму» як стратегії національної освіти;
 +
*оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу;
 +
*модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку;
 +
*створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;
 +
*побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;
 +
*забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж життя;
 +
*формування здоров’язбережного середовища, екологізації освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу;
 +
*розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;
 +
*інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;
 +
*забезпечення національного моніторингу системи освіти;
 +
*підвищення соціального статусу педагогів;
 +
*створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти. --[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 08:28, 24 червня 2016 (EEST) 
 +
----
 +
Доброго дня, Ольга Василівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:39, 17 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Основа розвитку особистості, суспільства, нації, держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентноспроможності держави на міжнародній арені.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 15:49, 19 червня 2016 (EEST)
 +
#Цінність освіти полягає в тому, що вона неперервна. Навчання протягом життя виходить на чільні позиції у світових освітніх процесах - це диктується базовими тенденціями сучасного розвитку людства. Тому для України вкрай важливо вжити дієві заходи для подолання відставання у цій сфері.--[[Користувач:Залуцька Ольга Василівна|Залуцька Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна|обговорення]]) 15:49, 19 червня 2016 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
Рядок 101: Рядок 119:
  
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 квітня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Ольга Василівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №1, №2, №3, не відповіли на перше запитання №4, а також не виконали індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:36, 1 червня 2016 (EEST)

Поточна версія на 08:34, 24 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня,Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:44, 29 лютого 2016 (EET)


Ваші відповіді 1.Філософське дослідження освіти необхідне, щоб запобігти кризам освіти як однієї з найзагрозливіших глобальних проблем людства. Тому що філософія допомагає шукати методи й засоби виходу освіти з кризової ситуації та визначати її перспективи. По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. По-друге, філософія здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. По-четверте, до сих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з'ясування суті та змісту самого поняття "філософія освіти". Її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня. Причиною тут є багатовимірність самої освіти. На новому історичному етапі, у часовому вимірі початку третього тисячоліття філософія освіти набуває важливого значення в осягненні творчого феномену освіти.[[Файл:--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 15:30, 19 червня 2016 (EEST)

  1. Технологічність в освіті дозволяє використовувати найрізноманітніші шляхи навчання на основі сучасних систем, способів, принципів, підходів тощо. Технологічний підхід у навчанні можна розглядати як систему дій з планування, забезпечення й оцінювання всього процесу навчання з метою ефективної взаємодії викладача й учня і досягнення високої результативності останньої.--Залуцька Ольга Василівна (обговорення 02:16, 7 квітня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 2 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 16:53, 19 червня 2016 (EEST)
  2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти:1.Американський підхід 2.Азійський підхід 3.Європейський підхід--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 16:52, 19 червня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:23, 14 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь: Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності»Залуцька Ольга Василівна ([[Обговорення користувача:Залуцька Ольга Василівна 07:48, 24 червня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:15, 14 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах. Болонська декларація містить чіткі визначення спільних цілей розвитку вищої освіти європейських держав. Досягнення у найближчому часі, не пізніше першої декади третього тисячоліття, цілей, які,мають першочергове значення для створення європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 15:37, 19 червня 2016 (EEST)
  2. Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні(2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік)--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 17:10, 12 квітня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:49, 21 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей,вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників».--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 17:14, 12 квітня 2016 (EEST)
  2. Елементи, які складають дослідницьку систему:1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків.--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 17:25, 12 квітня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:45, 24 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь: Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає у ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта. Сьогодні в педагогічні науці і практиці є дві цілком різні стратегії, в рамках яких існують системи освіти: Стратегія формування – педагогічне втручання ззовні у внутрішній світ дитини, нав’язування дитині вироблених суспільством способів діяльності, оцінок. Стратегія розвитку – розвиток особистісного потенціалу учня, його самоактуалізація. --Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 07:57, 24 червня 2016 (EEST)



Доброго дня, Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:03, 10 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 16:40, 19 червня 2016 (EEST)

2.Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 16:40, 19 червня 2016 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:34, 4 травня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:55, 7 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді: Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати :

  • реформування системи освіти на основі філософії «людиноцентризму» як стратегії національної освіти;
  • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу;
  • модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку;
  • створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;
  • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;
  • забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж життя;
  • формування здоров’язбережного середовища, екологізації освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу;
  • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;
  • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;
  • забезпечення національного моніторингу системи освіти;
  • підвищення соціального статусу педагогів;
  • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти. --Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 08:28, 24 червня 2016 (EEST)

Доброго дня, Ольга Василівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:39, 17 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Основа розвитку особистості, суспільства, нації, держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентноспроможності держави на міжнародній арені.--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 15:49, 19 червня 2016 (EEST)
  2. Цінність освіти полягає в тому, що вона неперервна. Навчання протягом життя виходить на чільні позиції у світових освітніх процесах - це диктується базовими тенденціями сучасного розвитку людства. Тому для України вкрай важливо вжити дієві заходи для подолання відставання у цій сфері.--Залуцька Ольга Василівна (обговорення) 15:49, 19 червня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 20 квітня 2016 (EEST)



Доброго дня, Ольга Василівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття №1, №2, №3, не відповіли на перше запитання №4, а також не виконали індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:36, 1 червня 2016 (EEST)