Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Манько О.О.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 25 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====
+
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
  
Рядок 54: Рядок 54:
 
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.
 
2) практичні дії по досягненню поставленої мети.
  
2.Існую такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:
+
2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:
  
 
1.Американський підхід(США)
 
1.Американський підхід(США)
Рядок 61: Рядок 61:
  
 
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
 
3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
 +
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Добрий день,Людмила Олександрівна.
 +
 +
Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:
 +
 +
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
 +
 +
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
 +
 +
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
 +
 +
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
 +
 +
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
 +
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)
 +
 +
#
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 +
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
 +
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,
 +
 +
#Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
 +
 +
#Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)
 +
 +
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
 +
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
 +
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
 +
#Основними елементами дослідницької системи є:
 +
 +
1. Тема дослідження.
 +
 +
2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.
 +
 +
3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
 +
 +
4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
 +
 +
5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
 +
 +
6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
 +
 +
7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).
 +
 +
8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.
 +
 +
9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).
 +
 +
10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
 +
 +
11. Класифікація результатів.
 +
 +
12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
 +
 +
13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
 +
 +
14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
 +
 +
15. Оформлення досягнутих результатів.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
  
 +
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:
  
==== Консультації ====
+
Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
 +
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:
  
 +
1) Назвіть три основні форми освіти?;
 +
 +
2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
 +
#Трьома основними формами освіти є:формальна,неформальна,інформальна.
 +
 +
#Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої
 +
діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації
 +
навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за
 +
допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:07, 30 жовтня 2016 (EET)
 +
 +
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
 +
#З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
 +
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--[[Користувач:Манько Олександр Олександрович|Манько Олександр Олександрович]] ([[Обговорення користувача:Манько Олександр Олександрович|обговорення]]) 16:27, 30 жовтня 2016 (EET)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 07:51, 1 листопада 2016 (EET)

Поточна версія на 08:55, 1 листопада 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:23, 25 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на перше питання:

філософське дослідження освіти необхідна тому,що лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему.Це виразно продемонстрував американський науковець А.Азімов у праці "Вид у височині".

Завдяки філософії,можна зробити загалльні висновки зі стану освіти сьогодні і намітити шляхи її вдосконалення.Філософія розкриває місце і роль освіти в наш час,ставить завдання своєрідного сприйняття світу,розкриває багатовимірність самої освіти.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 14:48, 28 квітня 2016 (EEST)

2.Відповідь на друге питання:

завдання філософії освіти наступні: -аналіз і осмислення сучасної структури освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; -вивчення способів систематизації і структуризації педагогічних знань,виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

Завдання соціології: -вивчення потреб в освіті,розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; -оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; -аналіз ставлення суспільства і тих,хто навчається,до освіти,виявляє її соціальні цінності; -виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; -визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 15:29, 28 квітня 2016 (EEST)

Дякую за відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:29, 4 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:07, 4 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Доброго дня,Людмила Олександрівна,відповідаю на поставлені питання,щодо першого-змістом стратегії освіти є її мета,означенння сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань,соціально-політичних,матеріално-фінансових,наукове забезпечення всіх її потреб,а також бажані результати реалізації стратегічних завдань.

Місце парадигми в освіті полягає в тому,що вона стосується лише освітнього процесу,а не всього суспільного житття і в її змісті є обов язкові аспекти:

1) погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності,з метою її кардинального вдосконалення;

2) практичні дії по досягненню поставленої мети.

2.Існують такі сучасні зарубіжні підходи до освіти:

1.Американський підхід(США)

2.Азійський підхід(Японія,Китай)

3.Європейський підхід(Велика Британія,Німеччина,Франція)--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 10:46, 14 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 08:20, 13 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Добрий день,Людмила Олександрівна.

Існують такі позитивні моменти в інформатизації освіти,як ефективне використання переваг нових інформаційних технологій:

– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;

– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;

– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;

– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».

Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 17:41, 22 травня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:55, 13 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:доброго дня,Людмила Олександрівна,

  1. Сутність Болонського процесу полягає у зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
  1. Болонський процес було започатковано у середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 15:50, 11 червня 2016 (EEST)




Доброго дня, Олександр Олександрович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:47, 20 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
  2. Основними елементами дослідницької системи є:

1. Тема дослідження.

2. Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи.

3. Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).

4. Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.

5. Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.

6. Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.

7. Принципи (латиною – «початок», «основа»).

8. Методи – шляхи, способи наукового дослідження.

9. Критерії (грецькою – «засоби для судження»).

10. Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.

11. Класифікація результатів.

12. Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.

13. Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.

14. Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.

15. Оформлення досягнутих результатів.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:04, 11 червня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:57, 25 травня 2016 (EEST)


Ваша відповідь:даю відповідь на поставлене питання:

Поняття «парадигма освіти» співвідноситься до "стратегії освіти" таким чином.Перше є вужчим порвняно із «стратегією освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:26, 11 червня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання:

1) Назвіть три основні форми освіти?;

2) Як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 14:15, 14 вересня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Трьома основними формами освіти є:формальна,неформальна,інформальна.
  1. Відкрита освіта – збірний термін, що позначає різні види освітньої

діяльності, у яких знання, ідеї і важливі аспекти методики та організації навчання і викладання вільно поширюються і використовуються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:07, 30 жовтня 2016 (EET)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:05, 5 вересня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:18, 1 червня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. На мою думку,сучасна система освіти України потребує деяких змін та доповнень,зокрема,виклад матеріалу в шкільних підручниках,зокрема з історії,повинен чітко враховувати вікові особливості учнів і їх сприйняття дійсності,а отже і матеріалу,що там подано.
  2. З традиційного навчання,на мій погляд,треба зберегти:класно-урочну систему,як найбільш ефективну на пострадянському просторі,оцінювання учнів на уроці,також,мені здається,залишить 11 класне навчання,а не 12,адже у спадок від попереднього періоду ми отримали солідну систему профтех освіти,яка зараз недоотримує коштів,можливо,і через плани про запровадження відповідних профілів у старшій школі.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:47, 11 червня 2016 (EEST)


Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:15, 19 вересня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.
  2. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.--Манько Олександр Олександрович (обговорення) 16:27, 30 жовтня 2016 (EET)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:29, 15 червня 2016 (EEST)



Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали індивідуальне заняття №2, тематичну дискусію №2.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:04, 3 жовтня 2016 (EEST)


Доброго дня, Олександр Олександрович! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 07:51, 1 листопада 2016 (EET)