Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Матузка В.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 100: Рядок 100:
 
----
 
----
 
'''Ваша відповідь'''
 
'''Ваша відповідь'''
 
+
Доброго дня! Даю відповідь Співпраця і соціальне навчання
 +
Сьогодні соціальне навчання - метод, який все частіше використовується прогресивними компаніями для створення ефективного навчання своїх співробітників. Соціальне навчання - навчання у інших. Головним елементом цього методу є взаємодія учнів. Ви можете стимулювати цей процес створюючи віртуальні спільноти, які будуть служити форумом, де люди в неформальній обстановці діляться своїм досвідом, розумінням проблеми та ідеями їх вирішення.
 +
Обговорення матеріалу сприяють кращому його засвоєнню, а також дозволяє оперативно збирати зворотний зв'язок і сформувати значущі зв'язки всередині колективу.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)
  
  
Рядок 115: Рядок 117:
 
'''Ваша відповідь'''
 
'''Ваша відповідь'''
  
 
+
Доброго дня! Даю відповідь “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Наприклад, у 10 класі при вивченні теми " Здобутки і прорахунки Центральної Ради у державотворчому процесі" після прослуховування інформації частина учнів складає питання які дають можливість проаналізувати здобутки державотворчого процесу, а інша - прорахунки цього процесу. На основі цього учні вчаться висувати аргументи "за" і "проти", свої судження, робити висновки.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
+
  
  
Рядок 134: Рядок 135:
 
'''Ваші відповіді'''
 
'''Ваші відповіді'''
  
 
+
Доброго дня! Даю відповідь На мою думку, запропонованими змінами досягаються основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.
 
+
Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей.
 +
Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово.
 +
Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів).
 +
Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм.
 +
Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять.
 +
Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності.
 +
На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України.
 +
Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України.
 +
Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації.
 +
Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів.
 +
Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва. Положення, які стосуються реалізації наскрізних змістових ліній, відображено через очікувані результати і зміст навчально- пізнавальної діяльності.--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 18:04, 19 жовтня 2017 (EEST)
  
  
Рядок 149: Рядок 160:
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
  
----
+
----Доброго Дня! Даю відповідь Есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти
 +
Діяльність людини безпосередньо пов’язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалювати себе, досягати результатів у своїй діяльності, розкривати власні здібності, прихований в собі потенціал.
 +
Однією з потреб є самореалізація. Важливу роль в самореалізації відіграє шкільна освіта. Перш за все вона повинна сформувати особистість, яка б мала достатню базу знань, могла б їх застосувати, проявляла зацікавленість у навчанні, отримувала задоволення від нього. Але багато дітей і підлітків не бачать сенсу в навчанні, ходять до школи з примусу або за звичкою, без зацікавленості, внутрішньої мотивації. І тому дедалі частіше звучить концепція – про щастя як мету освіти. Для цього потрібна трансформація системи освіти. Це можливо. За останні два роки в Україні зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа» проголошено про перехід школи до компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем і батьками, орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитино центризм і ще низку прогресивних компетентностей. Тільки рухаючись вперед, навчаючись, експериментуючи, можна подолати брак задоволення від навчання. В українській освіті є можливість стати в ряд з країнами, які є на сьогодні лідерами й за рівнем щастя і за конкурентоспроможністю та інноваційністю.
 +
--[[Користувач:Матузка Валентина Миколаївна|Матузка Валентина Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Матузка Валентина Миколаївна|обговорення]]) 14:19, 20 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 14:23, 20 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю, шановні колеги! Це інтерактивне практичне заняття присвячене темі "Четверта промислова революція", яка вже зараз непомітно:)) розгортається перед нами. Пропоную для знайомства з цим явищем перейти за наступними посиланнями:

Після вивчення матеріалів поділіться своїми думками щодо наступного:

1. Які переваги несе людям четверта промислова революція?

2. Які ризики вона має?

3. Які компетентності мусить мати людина епохи четвертої промислової революції? --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваші відповіді: Доброго дня! Даю відповідь 1.Основними елементами четвертої промислової революції будуть суцільні інновації, які повністю змінять спосіб життя людей, а також впливатимуть на свідомість. Практично всі виробничі процеси будуть автоматизовані, ми не тільки перейдемо на електромобілі й автомобілі на водневих двигунах, але й самі машини перевозитимуть нас без водіїв. Як і минулі подібні процеси, четверта промислова революція зможе глобально підняти світовий рівень життя. Більше всіх від цих змін поки що виграють ті, хто має доступ до цифрового світу; розвиток технологій породив продукти і послуги, що полегшують і покращують наше життя. Замовити таксі, забронювати місце в літаку, купити продукти, послухати музику, подивитися кіно, зіграти в гру - тепер все це можна зробити віддалено. У майбутньому технологічні інновації зроблять переворот у виробництві, піднімуть його ефективність і продуктивність у рази. Впадуть ціни на транспортування і зв'язок, глобальні канали поставок стануть більш ефективними за рахунок розвиненої логістики, знизиться вартість торгівлі, що створить нові ринки і підстебне економічне зростання.

2. Нова революція може посилити фінансову та соціальну нерівність у світі, порушивши роботу ринків праці. Автоматизація виробництва призведе до того, що машини витіснять з ринку праці безліч людей, що тільки збільшить розрив між прибутковістю капіталу і прибутковістю праці. Крім економічної нерівності, четверта промислова революція може посилити і соціальну. Більше всіх від інновацій виграють інтелектуали і капіталісти - інноватори, акціонери та інвестори. Це створює фінансову прірву між тими, хто живе за рахунок праці, і тими, хто живе за рахунок капіталу. Тому технологічний прогрес є однією з головних причин стагнації, а іноді і зниження рівня доходів більшої частини населення розвинених країн: зріс попит на висококваліфікованих фахівців, тоді на малокваліфіковану працю падає і буде падати. У результаті затребувані або зовсім некваліфіковані люди, або фахівці: посередині порожнеча.

3. Людина четвертої промислової революції повинна мати такі копметентнції як, наприклад, когнітивне мислення (здатність визначати глибокий зміст і значення того, що нам хочеш донести); соціальний інтелект; уміння мислити «за межами» та «поза правилами», адаптивне мислення; міжкультурна компетентність; медіа-грамотність; проектне мислення; уміння працювати віддалено.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 16:55, 19 жовтня 2017 (EEST)





Пропоную долучитись до вивчення наступної теми "Освіта в Україні та країнах світу". Для цього перейдіть за посиланням на текст лекції. Також нам знадобиться переглянути матеріал щодо реформи освіти Нова українська школа Додаткову інформацію про системи освіти розвинених країн можна отримати в інтернеті. Після цікавого прочитання дайте відповіді за допомогою прийому ПРІМА на таке:

П - почаклуємо - вкажіть одну чарівну зміну у вашій школі, яку б ви запровадили з досвіду освіти розвинених країн.

Р - розв'яжемо проблеми - розкажіть про одну проблему з вашої педагогічної практики, яку ви змогли б розв'язати, використовуючи отриманий досвід освіти інших країн.

І - інший погляд - уявіть себе учнем. Спробуйте стати на його позицію. Розкажіть від його імені, яка б інновація з досвіду освіти інших країн йому найбільше сподобалась.

М - може статися - Опишіть, що може статися на Вашому уроці історії чи права, якщо Ви отримаєте можливість змінити його після знайомства з системами іноземної освіти.

А - а що далі - уявіть, що реформа "Нова українська школа" відбулася. На Вашу думку, цього достатньо? Чи варто продовжити? Як саме, на Вашу думку має продовжувати змінюватись освіта? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваші відповіді: Доброго дня! Даю відповідь

П - навчити учнів самостійно здобувати знання та підготувати їх до життя. Будь-який навчальний матеріал, що пропонується для засвоєння, проходить ретельний відбір на предмет «потрібен він учням чи ні».

Р- надмірне паперове навантаження на вчителя, жорсткі рамки, в які його заганяють навчальні програми та різні інструкції. Досвід розвинених країн вказує на те, що педагогічна свобода вчителя - запорука якості освіти. Не всі учні добросовісно відносяться до вивчення предмету (вважають, що такий обсяг інформації їм не потрібний). Враховуючи досвід інших країн можна звести вивчення предмету для таких учнів до мінімуму.

І- вивчати обов’язкові предмети та мати значну кількість предметів за вибором.

М- може статися, що коли учні отримають право обирати предмети, то на уроці історії сидітиме менше учнів і тільки ті яким історія цікава і потрібна.

А- я вважаю що з реформами вже достатньо.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня! Наступне заняття з теми "Освіта в інформаційному суспільстві". Опрацювавши матеріал за цим посиланням, дайте відповідь на запитання.

Якими є особливості освіти в інформаційному суспільстві? Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь:

Доброго дня! даю відповідь В сучасному житті виникає потреба в безперервному отриманні і наданні інформації. Дана особливість виникає через стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, коли протягом короткого відрізка часу одна інформаційна технологія змінює іншу, з'являються нові пристрої, змінюються принципи роботи та природно виникає потреба обміну інформацією з нових інформаційних технологіям. Це призводить до необхідності безперервного навчання протягом усього життя людини. Безперервність навчання разом з відкритістю і доступністю лежить в основі концепції освіти в інформаційному суспільстві.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)





На цьому інтерактивному практичному занятті - тема "Євроінтеграційна стратегія України". За посиланням знаходиться Путівник по Ліссабонському договору. Він створений для регулювання питань співжиття та участі у справах країн і громадян Євросоюзу. Познайомтесь із публікацією. Охарактеризуйте основні цілі та цінності Євросоюзу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь: Доброго дня! Даю відповідь Лісабонський договір чітко визначає цілі Європейського Союзу та його цінності щодо підтримки миру, демократії, дотримання прав людини, правосуддя, рівності, верховенстваправа та сталого розвитку.Договір гарантує, що Європейський Союз буде: • Забезпечувати людям простір свободи, безпеки та правосуддя без внутрішніх кордонів. • Працювати задля сталого розвитку Європи на основі збалансованого економічного зростання та стабільності цін, високо конкурентоспроможної соціальної ринкової економіки,спрямованої на повну зайнятість та соціальний прогрес з високим рівнем захисту навколишнього середовища. •Боротися проти соціального відчуження та дискримінації,сприяти соціальній справедливості та соціальному захисту. • Сприяти економічній, соціальній та територіальній згуртованості та солідарності держав-членів. •Залишатися відданим економічному та валютному союзу з євро своєї валюти. • Підтримувати та поширювати цінності Європейського Союзу за його межами та робити свій внесок у мир, безпеку, сталий розвиток Землі, солідарність та взаємоповагу серед народів, вільну та чесну торгівлю та подолання бідності. •Робити внесок у захист прав людини, зокрема прав дитини, а також сувор дотримуватися та розвивати міжнародне право, зокрема дотримання принципів Хартії ООН.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)





Доброго дня! Освіта в країнах Євросоюзу перебуває у стані постійних змін. Українська освіта теж зараз реформується. Прошу Вас опрацювати матеріал про освітні нововведення у Фінляндії. Опрацювавши його, оберіть одну складову реформи освіти у Фінляндії: вибір предметів кожною школою; багатодисциплінарний предмет; посилення вивчення іноземних мов; факультативні предмети на вибір; система оцінювання; викладання релігії; програмування та підприємництво в школі; групове навчання; кумівство серед дітей; роль учителя та висловіть свої міркування щодо того, чи могла б вона інтегруватися з користю в українську школу. Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь:

Доброго дня! даю відповідь Цю систему нововведень запровадити повністю неможливо, деякі елементи можна взяти (посилене вивчення іноземних мов, факультативні предмети на вибір), але все це потребує значного фінансування.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:37, 19 жовтня 2017 (EEST)





Індивідуальні заняття

На цьому індивідуальному занятті пропоную Вам ознайомитися з матеріалом про сім трендів сучасної освіти. Після цього оберіть один з них, який Ви вважаєте найважливішим, поясніть чому та стисло охарактеризуйте обраний тренд. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь Доброго дня! Даю відповідь Співпраця і соціальне навчання Сьогодні соціальне навчання - метод, який все частіше використовується прогресивними компаніями для створення ефективного навчання своїх співробітників. Соціальне навчання - навчання у інших. Головним елементом цього методу є взаємодія учнів. Ви можете стимулювати цей процес створюючи віртуальні спільноти, які будуть служити форумом, де люди в неформальній обстановці діляться своїм досвідом, розумінням проблеми та ідеями їх вирішення. Обговорення матеріалу сприяють кращому його засвоєнню, а також дозволяє оперативно збирати зворотний зв'язок і сформувати значущі зв'язки всередині колективу.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)







Наступне індивідуальне заняття присвячене цікавим методам роботи з учнями - "філософія для дітей" та проблемно-орієнтоване навчання. Перегляньте матеріал про них за цим поссиланням. Оберіть один з методів, який Ви вважаєте цікавим і поясніть, як Ви могли б застосувати його при вивченні історії та суспільних дисциплін на конкретному прикладі. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Ваша відповідь

Доброго дня! Даю відповідь “Philosophy for Children” дуже простий. Діти читають, прослуховують або переглядають матеріал зі своїм учителем. Потім їм дається деякий час на обдумування, щоб сформулювати свої власні питання до опрацьованого матеріалу. Далі діти один за одним озвучують свої питання, не вступаючи в дискусію, та разом вибирають питання, яке найбільше цікавить більшість учасників, і з допомогою вчителя обговорюють його. Завданням вчителя є створити середовище, де діти поважатимуть різні погляди своїх колег, вчитимуться ставити під сумнів свої припущення, аналізувати і обирати найкращі аргументи та судження. Наприклад, у 10 класі при вивченні теми " Здобутки і прорахунки Центральної Ради у державотворчому процесі" після прослуховування інформації частина учнів складає питання які дають можливість проаналізувати здобутки державотворчого процесу, а інша - прорахунки цього процесу. На основі цього учні вчаться висувати аргументи "за" і "проти", свої судження, робити висновки.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 17:56, 19 жовтня 2017 (EEST)






Консультації

На цьому занятті Ви можете проконсультуватись зі мною з будь-яких питань, що розглядаються у нашому курсі. Питання можна задати мені на моій сторінці обговорення, або ж на цій сторінці. Дякую за співпрацю та порозуміння. --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". Перегляньте інформацію про ключові зміни оновлених програм 5-9 класів відповідно до реформи "Нова українська школа". Висловіть свою думку що до того, чи досягаються цими змінами основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя.


Ваші відповіді

Доброго дня! Даю відповідь На мою думку, запропонованими змінами досягаються основні засади реформи: компетентнісний підхід, орієнтація на учня, на формування у нього цінностей для успішного життя. Програми перебудовано на основі результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які є сукупністю знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів. Зміст історичної освіти в оновлених програмах виступає не як самоціль, а як інструмент для досягнення окреслених результатів, що забезпечують формування життєво важливих компетентностей. Збалансовано обсяги виділеного на навчання історії по класах і реального (тобто потрібного для досягнення програмних цілей) часу. Із змісту навчального матеріалу вилучено другорядні для цілісного сприймання і системного розуміння історії фрагменти або запропоновано (як у випадку історії Сходу) вивчати їх оглядово. Забезпечено доступність і системність цілей навчання. Їх сформульовано щодо кожного розділу як очікувані результати навчання (навчальні досягнення учнів). Збережено тільки досяжні для учнів відповідного віку очікувані результати навчання і скорочено вимоги щодо знання фактологічного матеріалу (дат, імен, подій, термінів). Суттєво розширено можливості для вчителя самостійно планувати навчальну роботу з учнями як за змістом, так і за видами. Орієнтуючись на результати навчально- пізнавальної діяльності (що акцентують на зв’язку знаннєвого, смислового і діяльнісного компонентів), учитель зможе самостійно визначати навчальний час за розділами програм. Вилучено обов’язкові теми практичних занять, які обмежували самостійність учителя в доборі джерельного матеріалу, методів і прийомів навчання. Натомість запропоновано орієнтовну тематику практичних і творчих робіт із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною навчання історії в сучасній школі і можуть відбуватися в різних формах, зокрема й у формі практичних занять. Створено нову пояснювальну записку до програм, в якій визначено: мету шкільної історичної освіти; компетентнісний потенціал предмета, соціально й особистісно значущі ідеї, які послідовно розкриваються в процесі навчання і виховання учнів (їх співвіднесено з ключовими компетентностями); наскрізні, міжпредметні й предметні змістові лінії, що забезпечують формування школяра як культурно освіченої, інформаційно свідомої й морально зрілої людини; базові елементи історичної компетентності. На основі винесених на обговорення чинних програм з історії для учнів 5 класу створено програму пропедевтичного курсу «Вступ до історії». Її укладено так, аби в навчальній роботі вчитель міг надалі використовувати наявні підручники і водночас мав можливість залучати інформацію з інших джерел. Пропедевтичний курс має на меті підготувати школярів до сприйняття історії як важливої складової інтелектуального життя сучасного суспільства. Результати навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах пропедевтичного курсу досягаються через роботу з матеріалом з історії України. Програму інтегрованого курсу для 6 класу укладено на основі цивілізаційного підходу до розуміння історії стародавнього світу. Переформатування змісту цієї програми дало змогу інтегрувати навчальний матеріал навколо поняття європейської цивілізації, формування якої розгорталося й на теренах України. Програми для 7–9 класів суттєво «розвантажено». Відібрано відповідні до віку учнів навчальні досягнення, частину з них сформульовано заново, декілька тем об’єднано. Відтак учні зможуть здобути знання (базові відомості), розуміння (ключові ідеї/поняття) і вміння (тобто дії, що забезпечують систематизацію, застосування й поглиблення знань і розумінь) на основі опрацювання менших обсягів інформації. Запропоновано варіант для синхронізованого вивчення курсів історії України та всесвітньої історії. Послідовність вивчення тем двох курсів наведено в пояснювальній записці і вступних частинах до програм історії України і всесвітньої історії для сьомого, восьмого і дев’ятого класів. Розділи програм доповнено посиланнями на міжпредметні зв’язки, тобто на можливості використання навчальних ресурсів географії, природознавства, української та зарубіжної літератури, інформатики, мистецтва. Положення, які стосуються реалізації наскрізних змістових ліній, відображено через очікувані результати і зміст навчально- пізнавальної діяльності.--Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 18:04, 19 жовтня 2017 (EEST)




Проведення та перевірка модульного контролю

Напишіть коротке есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти?

Есе — це прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції. виражає індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальну або вичерпну трактування предмета.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Доброго Дня! Даю відповідь Есе на тему: Чи є місце щастю в системі освіти

Діяльність людини безпосередньо пов’язана з її потребами. Задовольняючи їх, людина змушена працювати, вдосконалювати себе, досягати результатів у своїй діяльності, розкривати власні здібності, прихований в собі потенціал. Однією з потреб є самореалізація. Важливу роль в самореалізації відіграє шкільна освіта. Перш за все вона повинна сформувати особистість, яка б мала достатню базу знань, могла б їх застосувати, проявляла зацікавленість у навчанні, отримувала задоволення від нього. Але багато дітей і підлітків не бачать сенсу в навчанні, ходять до школи з примусу або за звичкою, без зацікавленості, внутрішньої мотивації. І тому дедалі частіше звучить концепція – про щастя як мету освіти. Для цього потрібна трансформація системи освіти. Це можливо. За останні два роки в Україні зроблено досить істотний крок у напрямку зміни парадигми освіти. У концепції «Нова українська школа» проголошено про перехід школи до компетентностей. Формула нової школи включає педагогіку партнерства між учнем, учителем і батьками, орієнтацію на потреби учня в освітньому процесі, дитино центризм і ще низку прогресивних компетентностей. Тільки рухаючись вперед, навчаючись, експериментуючи, можна подолати брак задоволення від навчання. В українській освіті є можливість стати в ряд з країнами, які є на сьогодні лідерами й за рівнем щастя і за конкурентоспроможністю та інноваційністю. --Матузка Валентина Миколаївна (обговорення) 14:19, 20 жовтня 2017 (EEST)