Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Педань О.І.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 25 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
Оленка, до зустрічі завтра на відкритій лекції!
+
Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
--[[Користувач:Шпаковська Кристина Володимирівна|Шпаковська Кристина Володимирівна]] ([[Обговорення користувача:Шпаковська Кристина Володимирівна|обговорення]]) 12:23, 22 січня 2015 (EET)
+
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
Крістіночка, чекаю з нетерпінням!--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:24, 22 січня 2015 (EET)
+
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
 +
 
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:19, 26 січня 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.
 +
#Філософське дослідження освіти є необхідним методом для пошуку шляхів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.
 +
По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення.
 +
Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення.
 +
По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку.
 +
Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування.
 +
По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу.
 +
По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти».
 +
#Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:
 +
• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
 +
• вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
 +
Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти:
 +
• вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини;
 +
• оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості;
 +
• аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності;
 +
• виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу;
 +
• визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
 +
 
 +
З повагою Педань Олена Іванівна.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:09, 1 лютого 2015 (EET)
 +
 
 +
Дякую за відповіді.
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 +
 
 +
 
 +
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
 +
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
 +
 
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:10, 2 лютого 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.
 +
 
 +
#Зміст стратегії освіти  складає її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Освітня парадигма займає важливе місце в змісті стратегії освіти
 +
Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого; погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення;практичні дії по досягненню поставленої мети.
 +
 +
#Сучасні зарубіжні підходи до освіти.
 +
1.Американський підхід(власне США). Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні.
 +
2.Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти.
 +
3.Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни(Великобританія, Німеччина,Франція).
 +
 +
З повагою Олена Іванівна!--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:49, 3 лютого 2015 (EET)
 +
 
 +
Дякую за відповіді.
 +
З повагою Л. О. Рідченко.
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
 +
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
 +
 
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:51, 2 лютого 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мою відповідь.
 +
 
 +
Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій:
 +
– можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання;
 +
– зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення;
 +
– створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти;
 +
– використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності».
 +
Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості.
 +
Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.
 +
 
 +
З повагою Олена Іванівна!--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:49, 3 лютого 2015 (EET)
 +
 
 +
Дякую за відповідь.
 +
З повагою Л. О. Рідченко.
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 +
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
 +
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?
 +
 
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:52, 20 лютого 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.
 +
#Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.
 +
Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.
 +
 +
#Болонський  процес був  започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.
 +
У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:27, 28 лютого 2015 (EET)
 +
 
 +
 
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
 +
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
 +
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
 +
 
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:18, 20 лютого 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
1.Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.
 +
 
 +
2.Основні елементи дослідницької системи.
 +
1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності.
 +
2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо.
 +
3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.).
 +
4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук.
 +
5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити.
 +
6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою.
 +
7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність.
 +
8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики.
 +
9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою).
 +
10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо.
 +
11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо.
 +
12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п.
 +
13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження.
 +
14.Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження.
 +
15.Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі).
 +
--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:38, 28 лютого 2015 (EET)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, шановна Олена Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
  
 +
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 09:54, 25 лютого 2015 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна.Моя відповідь.
 +
Поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти» співвідносяться наступним чином.Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій.
 +
Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану  освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції.
 +
По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо.
 +
Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації.
 +
По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти.
 +
Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.
 +
За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
 +
Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.
 +
--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 19:15, 11 березня 2015 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановна Олена Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:43, 8 квітня 2015 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:Доброго дня, Людмила Олександрівна!Мої відповіді.
 +
 +
#На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:
 +
• формальна освіта –  початкова,  загальна середня освіта,  середняпрофесійна освіта,  вища освіта,  освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й
 +
докторантура),  підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах,  нафакультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки;
 +
• неформальна освіта –  професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання;
 +
• інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя,  реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі;  спілкування,  читання,  відвідування установ культури,  подорожі,  засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.
 +
 +
#Відкрита освіта - це освіта,що передбачає: відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти інауки довідково-інформаційних матеріалів,  результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним
 +
коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами длязабезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метоюзабезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір;• відкритість результатів навчальної діяльності для забезпеченняпоінформованості суспільства в цілому,  батьків,  професійної спільноти,  органів державного управління освітою щодо поточногостановища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу,  обміну досвідом,  поліпшення ефективності управління.  --[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 15:28, 11 травня 2015 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
Рядок 13: Рядок 172:
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 13:15, 2 березня 2015 (EET)
 +
----
 +
 +
Доброго дня,Людмила Олександрівна!Мої відповіді.
 +
Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку та соціалізації дітей і молоді;недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;недостатньо зорієнтовані структура і зміст професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики;не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів;в системі освіти не подолані факти корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;не забезпечено належний рівень психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу; недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів;неефективність управління системою та закладами освіти, недостатньо розвивається дитяче самоврядування, залучаються громадські інституції, роботодавці та інші користувачі освітніх послуг.
 +
Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти;
 +
- здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства;
 +
- перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу;
 +
- підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій;
 +
- створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей;
 +
- подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі;
 +
- удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами;
 +
- розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку;
 +
- пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами.--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 12:36, 14 березня 2015 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:03, 17 квітня 2015 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
 +
 +
#Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти.І дійсно, освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. --[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 15:36, 11 травня 2015 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:57, 18 березня 2015 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та не відповіли на тематичну дискусію №2 і не дали відповіді на тестовий модульний контроль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 11:56, 28 квітня 2015 (EEST)
 +
 +
Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна!Мої відповіді на тестовий модульний контроль.
 +
 +
1.Вперше термін "філософія освіти" було використано в 1913 році.
 +
 +
2.Основні завдання філософії освіти:
 +
аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти;
 +
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.
 +
 +
3.Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.
 +
 +
4. Параметри, що відносяться до Болонської системи вищої освіти:
 +
  бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.
 +
 +
5.Документи,що започаткували Болонський процес:
 +
Сорбоннська декларація;
 +
Болонська декларація.
 +
--[[Користувач:Педань Олена Іванівна|Педань Олена Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Педань Олена Іванівна|обговорення]]) 15:53, 11 травня 2015 (EEST)
 +
 +
Доброго дня, Олена Іванівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 00:13, 19 травня 2015 (EEST)

Поточна версія на 00:17, 19 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:19, 26 січня 2015 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.

  1. Філософське дослідження освіти є необхідним методом для пошуку шляхів виходу освіти з кризової ситуації та визначення її перспектив.У цьому складному та суперечливому процесі особливу роль відіграє філософія. Визначимо, чому це так.

По-перше, лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія і т. ін. Це дуже виразно продемонстрував американський науковець А. Азімов у праці «Вид у височині». В ній він пояснив, що в пошуках відповідей на різноманітні запитання про буття працює безліч представників різних наук (яких більше 2,5 тис.). Вони, заклопотані справами на власних ділянках, і не в змозі з’ясувати чим займаються сусіди. Це робить і узагальнює філософія, бо лише в неї таке призначення. Ось чому лише завдяки філософії можна зробити загальні висновки зі стану освіти на даний період і намітити шляхи її вдосконалення. По-друге, нині філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку. Філософія також переконливо доводить, що освіта є дійовим засобом вирішення решти глобальних проблем сучасності: війни та миру, екології, продовольства, техногенних загроз тощо. Крім того, філософський аналіз освіти свідчить, що без подальшої демократизації та гуманізації суспільне життя безперспективне, оскільки воно втрачає сенс свого існування. По-третє, філософія витупає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою. Всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній процес. Це завдання філософського сприйняття світу. По-четверте, як не дивно, але до цих пір важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти».

  1. Можна виділити такі основні завдання філософії освіти:

• аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Сучасні вчені називають такі завдання соціології освіти: • вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

З повагою Педань Олена Іванівна.--Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:09, 1 лютого 2015 (EET)

Дякую за відповіді. З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.



Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:


  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:10, 2 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.

  1. Зміст стратегії освіти складає її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Освітня парадигма займає важливе місце в змісті стратегії освіти

Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого; погляд на майбутнє певної ділянки суспільної діяльності з метою її кардинального вдосконалення;практичні дії по досягненню поставленої мети.

  1. Сучасні зарубіжні підходи до освіти.

1.Американський підхід(власне США). Він розбудований на гуманістичній педагогіці Дж. Дьюї (1859–1952), видатного американського філософа, психолога та педагога. В праці «Школа та дитина» (1902) він показав згубність «пасивної» школи, побудованої на механічному запам’ятовуванні навчального матеріалу і необхідності розвитку творчої активності учня, підтримки в дитині «інстинкту дослідника». Демократію в школі Дж. Дьюї вважав основою демократії в країні. 2.Азійський підхід. Тут характерними є японський і китайський варіанти. 3.Європейський підхід до сучасної організації освіти презентують, насамперед, високорозвинені країни(Великобританія, Німеччина,Франція).

З повагою Олена Іванівна!--Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:49, 3 лютого 2015 (EET)

Дякую за відповіді. З повагою Л. О. Рідченко.



Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:51, 2 лютого 2015 (EET)


Ваша відповідь: Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мою відповідь.

Інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності». Інформатизація освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв'язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність, що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об'єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв'язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів і викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.

З повагою Олена Іванівна!--Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:49, 3 лютого 2015 (EET)

Дякую за відповідь. З повагою Л. О. Рідченко.



Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:52, 20 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна!Прошу Вас прийняти мої відповіді.

  1. Болонський процес – процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти.

Основною метою Болонської декларації проголошено створення до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти, в якому викладачі і студенти зможуть безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації визнаватимуться в усіх європейських державах.

  1. Болонський процес був започаткований західноєвропейськими державами в кінці 90-х років ХХ ст., до якого з часом приєдналася Україна.

У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав. Надалі міжурядові зустрічі відбувалися у Празі (2001), Берліні (2003), Лондоні (2007), Лувені (2009). Болонська декларація відкрита для приєднання інших держав. У травні 2005 року в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України. За місцем прийняття декларації було названо відповідний інтегративний освітній процес. Болонський процес об’єднує 47 держав (2011 рік).--Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:27, 28 лютого 2015 (EET)




Доброго дня, Олена Іванівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:18, 20 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді: 1.Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.Через це квазінаука скочується до рівня лженауки.

2.Основні елементи дослідницької системи. 1.Тема дослідження. Вона має не лише охоплювати весь вузол проблем, які слід вирішити в науковій роботі, а й чітко зазначати межі наукового завдання. Введення в тему додаткових рішень або недоопрацювання визначених завдань – позбавляє роботу якісної достовірності. 2.Мета. Це мисленне, ідеальне визначення наперед результатів роботи. Зміст мети залежить від знання об’єктивних законів реальності (не створення «вічного двигуна»), від реальних можливостей науковця (не реально студенту готувати докторську дисертацію), наявних засобів дослідження, фінансування роботи тощо. 3.Об’єкт – чітко визначена ділянка реальності, на яку спрямована дослідницька діяльність (педагогіка, освіта, фізика, соціально-гуманітарна сфера і т.п.). 4.Предмет. Певні стани, властивості, можливості, параметри, характеристики і т.п. об’єкта дослідження, на що безпосередньо спрямований науковий пошук. 5.Завдання. Чітко визначена послідовність проблем, які слід вирішити. 6.Гіпотеза (латиною – «здогад»). Передбачуване вирішення висунутих проблем, але не перевірене практикою. 7.Принципи (латиною – «початок», «основа»). Керівні положення, вимоги, завдяки яким здобувається вірне рішення проблеми, перетворення гіпотези в теорію, тобто в достовірні знання. Головними принципами наукового дослідження є, насамперед, об’єктивність і повторюваність. 8.Методи – шляхи, способи наукового дослідження. Вони є емпіричного та теоретичного рівнів (про що вже йшла мова). У кожній галузі наукового дослідження вони в комплексі формують дослідницькі методики. 9.Критерії (грецькою – «засоби для судження»). Найкращим критерієм перевірки достовірності результатів дослідження є практика. Приміняється ще й верифікація – перевірка досягнутого в лабораторних умовах. Можливий і конвенціалізм – домовленість учених щодо істинності результатів (коли відсутня можливість перевірки практикою). 10.Результати – кінцеве явище в дослідженні, практичній діяльності, освіті, мисленні тощо. 11.Класифікація результатів. Систематизація доведеного, відповідно до сфери знань, ієрархії науки, аргументів тощо. 12.Оцінка досягнутих результатів, виявлення їх повноти, недоліків і т.п. 13.Висновки з досягнутого, відповідно поставленій меті, та вирішенню завдань дослідження. 14.Визначення наступних проблем, що витікають з результатів дослідження. 15.Оформлення досягнутих результатів (про це піде мова в наступній темі). --Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:38, 28 лютого 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановна Олена Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:54, 25 лютого 2015 (EET)


Ваша відповідь: Доброго дня, Людмила Олександрівна.Моя відповідь. Поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти» співвідносяться наступним чином.Парадигма являє собою теоретичну розбудову чогось нового в житті суспільства і практичну реалізацію наміченого. Виходячи з того, визначимо парадигму освіти як теоретично обґрунтовану реорганізацію освітньої системи на підставі нових методологічних підходів в практичній реалізації інноваційних педагогічних технологій. Процес упровадження нової парадигми освіти надзвичайно складний і суперечливий, оскільки, по-перше, він може бути успішним лише за умови зміни традиційного мислення, а також стереотипів і переконань щодо стану освітнього процесу. А напрацьовані віками принципи навчання і виховання зрушити з місця і замінити новими дуже і дуже не просто. Ніщо так важко не змінюється як історично набуті традиції. По-друге, реалізація нової парадигми освіти потребує значних матеріально-фінансових затрат. Новій школі потрібна нова управлінська система, нові програми і методики та навчальна література. Іншою ніж тепер має бути шкільна навчальна база: з електронними підручниками, сучасною оргтехнікою, різноманітними засобами оздоровлення дітей, їх психологічного розвантаження тощо. Окремого наголосу потребує необхідність в педагогах нової генерації. По-третє, нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Тут зауважимо, що поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Річ у тім, що парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму. Зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. Стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо. --Педань Олена Іванівна (обговорення) 19:15, 11 березня 2015 (EET)



Доброго дня, шановна Олена Іванівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:43, 8 квітня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:Доброго дня, Людмила Олександрівна!Мої відповіді.

  1. На сьогодні існують наступні три основні форми освіти:

• формальна освіта – початкова, загальна середня освіта, середняпрофесійна освіта, вища освіта, освіта після закінчення ВНЗ (аспірантура й докторантура), підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців керівників з вищою і середньою професійною освітою в інститутах, нафакультетах і курсах підвищення кваліфікації й професійної перепідготовки; • неформальна освіта – професійно спрямовані й загальнокультурні курси навчання в центрах освіта дорослих, у лекторіях товариства «Знання», по телебаченню, на різних курсах інтенсивного навчання; • інформальна освіта є загальним терміном для освіти за межами стандартного освітнього середовища – індивідуальна пізнавальна діяльність, що супроводжує повсякденне життя, реалізується за рахунок власної активності індивідів в оточуючому культурно-освітньому середовищі; спілкування, читання, відвідування установ культури, подорожі, засоби масової інформації тощо. При цьому людина перетворює освітні потенціали суспільства в дієві фактори свого розвитку.

  1. Відкрита освіта - це освіта,що передбачає: відкритість для суспільства навчальних матеріалів усіх рівнів освіти, матеріалів щодо історико-культурної спадщини, значущих для освіти інауки довідково-інформаційних матеріалів, результатів наукових досліджень та інформації про наукові проекти, фінансовані державним

коштом, що не становлять державної таємниці; • відкритість навчального процесу та доступність якісних інструментів колективної роботи з різноманітними освітніми матеріалами длязабезпечення вільного обміну досвідом між учителями і викладачами (в тому числі – з професіоналами з інших країн); • відкритість наукових досліджень для іноземних колег з метоюзабезпечення адекватної інтеграції української науки у єдиний європейський і світовий інтелектуальний простір;• відкритість результатів навчальної діяльності для забезпеченняпоінформованості суспільства в цілому, батьків, професійної спільноти, органів державного управління освітою щодо поточногостановища усіх ланок освітньої системи з метою забезпечення свідомого вибору навчального закладу, обміну досвідом, поліпшення ефективності управління. --Педань Олена Іванівна (обговорення) 15:28, 11 травня 2015 (EEST)

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Олена Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:15, 2 березня 2015 (EET)


Доброго дня,Людмила Олександрівна!Мої відповіді. Розбудова національної системи освіти в умовах становлення України як самостійної незалежної держави з урахуванням кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, історичних викликів ХХІ століття вимагає критичного осмислення досягнутого і зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти, адекватну нинішній історичній епосі. Серед цих проблем:недостатня відповідність освітніх послуг вимогам суспільства, запитам особистості, потребам ринку праці;обмеженість доступу до якісної освіти окремих категорій дитячого населення (сільські діти, особи з особливими освітніми потребами, обдарована учнівська молодь);відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального і духовного забезпечення розвитку та соціалізації дітей і молоді;недосконалість змісту освіти: державних освітніх стандартів, навчальних планів, програм та підручників;недостатньо зорієнтовані структура і зміст професійно-технічної та вищої освіти на потреби ринку праці, сучасні економічні виклики;не задовольняє потреб населення мережа дошкільних навчальних закладів;не відпрацьована ефективна система національного моніторингу та оцінювання якості освіти;повільно здійснюється гуманізація та інформатизація системи освіти, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій;недостатній рівень соціального захисту учасників навчально-виховного процесу, відсутність цілісної системи соціально-економічних стимулів у педагогічних і науково-педагогічних працівників;низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчальних закладів;в системі освіти не подолані факти корупції, неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів, розбазарювання приміщень навчальних закладів;не забезпечено належний рівень психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу; недосконалість системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та управлінських кадрів;неефективність управління системою та закладами освіти, недостатньо розвивається дитяче самоврядування, залучаються громадські інституції, роботодавці та інші користувачі освітніх послуг. Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в національній системі освіти необхідно забезпечити:- обов’язкове здобуття усіма дітьми і молоддю шкільного віку повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти; - здійснення оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням демографічних, економічних, соціальних перспектив розвитку регіонів, запитів громадян та потреб суспільства; - перебудову змісту й організації навчально-виховного процесу на засадах дитиноцентризму, особистісної орієнтації, компетентнісного підходу; - підвищення ефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження досягнень психолого-педагогічної науки, педагогічних інновацій, інформаційно-комунікаційних технологій; - створення умов для диференціації навчання, забезпечення профільного навчання, індивідуальної освітньої траекторії учнів відповідно до їх особистісних потреб, інтересів та здібностей; - подальше удосконалення процедур і технології зовнішнього незалежного оцінювання як передумови забезпечення рівного доступу до навчання у вищій школі; - удосконалення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими потребами; - розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах дітей та молоді з особливостями психофізичного розвитку; - пріоритетне фінансування та належне навчально-методичне і матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими потребами.--Педань Олена Іванівна (обговорення) 12:36, 14 березня 2015 (EET)



Доброго дня, Олена Іванівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:03, 17 квітня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
  1. Цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.Освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти.І дійсно, освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві. --Педань Олена Іванівна (обговорення) 15:36, 11 травня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:57, 18 березня 2015 (EET)



Доброго дня, Олена Іванівна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та не відповіли на тематичну дискусію №2 і не дали відповіді на тестовий модульний контроль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:56, 28 квітня 2015 (EEST)

Доброго дня, шановна Людмила Олександрівна!Мої відповіді на тестовий модульний контроль.

1.Вперше термін "філософія освіти" було використано в 1913 році.

2.Основні завдання філософії освіти:

аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; 
вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання.

3.Предметом соціологічного вивчення є освіта як соціальний інститут, як соціальна система, механізм взаємодії її з іншими складовими суспільства, його соціальною структурою.

4. Параметри, що відносяться до Болонської системи вищої освіти:

 бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук.

5.Документи,що започаткували Болонський процес:

Сорбоннська декларація; 
Болонська декларація.

--Педань Олена Іванівна (обговорення) 15:53, 11 травня 2015 (EEST)

Доброго дня, Олена Іванівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 00:13, 19 травня 2015 (EEST)