Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Чайкін І.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 28 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 53: Рядок 53:
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:35, 14 березня 2016 (EET)
 
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:35, 14 березня 2016 (EET)
 
----
 
----
Ваша відповідь:
+
Ваша відповідь:Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваше питання:позитивні моменти в інформатизації освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв’язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів та викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 12:39, 25 квітня 2016 (EEST)
  
 
----
 
----
Рядок 80: Рядок 80:
 
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
  
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 22:14, 19 березня 2016 (EET)
+
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:14, 21 березня 2016 (EET)
 
----
 
----
Ваші відповіді:
+
Ваші відповіді:Доброго дня, Людмила Олександрівна.
#
+
# Квазінаука це діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність квазінауки від науки — це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 11:53, 29 квітня 2016 (EEST)
#
+
# Основні елементи які  складають дослідницьку систему є: тема дослідження, мета, об’єкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 20:52, 29 квітня 2016 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, Ігор Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
  
 +
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:30, 24 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:  парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 21:27, 29 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Ігор Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 10 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:
 +
#• за ступенем (початкова школа, початкова освіта; середня школа, середня освіта; Вища школа, Вища освіта)
 +
• за видом (очна, заочна, вечірня, суботня, екстернат, інтернат, дистанційна)
 +
• за організацією (нарос, профос, релігійна освіта: парафіяльна, недільна…)
 +
• за віковим цензом (дошкільна, шкільна, доросла освіта)
 +
• за участю особливих групп (спеціальна, освіта глухих, освіта незрячих, допоміжна освіта, інклюзивна)
 +
--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 16:13, 6 червня 2016 (EEST)
 +
*2. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 16:11, 6 червня 2016 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:22, 4 травня 2016 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:38, 7 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
# На необхідності реформування системи освіти України вже багато років наголошують провідні науковці, громадські діячі, політики, учителі та ін. Потребують вирішення нормативно-правові, організаційні, кадрові питання реформування системи освіти, нерозв’язаними залишаються фінансові проблеми освіти. Сьогодні реформування освіти в Україні потребує широкого використання наукових досягнень. Упровадження освітніх реформ, їх ефективність значною мірою залежать від науково-теоретичного обґрунтування цих змін, від розробки механізмів реалізації реформ в освіті. Загальноосвітня школа все ще не позбулася своєї радянської суті: панує байдужість до особистісного розвитку дитини, абсолютизація колективістських засад, жорстка регламентація роботи вчителя, а іноді навіть переслідування творчо мислячих педагогів. Щоб суспільство стало відкритим, воно повинно забути про авторитарну педагогіку, школа має формувати самодостатню особистість.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 21:36, 29 квітня 2016 (EEST)
 +
# Вважаю що необхідно зберегти тільки принципи на яких базується система освіти в Україні: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; доступність й безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти; обов’язковість повної загальної середньої освіти; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетность загальнолюдських духовних цінностей; органічність зв’язку із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; наукового характеру; інтеграції з наукою і виробництвом; взаємозв’язок з освітою інших країн; гнучкість й прогностичність системи освіти; єдність та наступність; безперервність й різноманітність; поєднання державного управління і громадського самоврядування.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 22:17, 29 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Ігор Михайлович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:25, 17 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості. Також освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
 +
#Цінність освіти полягає у тому, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.--[[Користувач:Чайкін Ігор Михайлович|Чайкін Ігор Михайлович]] ([[Обговорення користувача:Чайкін Ігор Михайлович|обговорення]]) 16:31, 6 червня 2016 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:08, 20 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Ігор Михайлович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2.
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:01, 1 червня 2016 (EEST)
 +
 +
 +
Доброго дня, Ігор Михайлович!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:07, 22 червня 2016 (EEST)

Поточна версія на 15:11, 22 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:02, 29 лютого 2016 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

  1. В останні роки з´явилося чимало узагальнюючих праць, які намагаються дати філософське обґрунтування інноваційним процесам, що відбуваються у сучасній освіті. Більшість авторів пов´язують розробку нової філософської методології сучасної освіти із становленням та розвитком одного з відгалужень філософії - філософії освіти, хоча тлумачення останньої до цього часу виділяється надзвичайною різноманітністю поглядів та підходів.

В українській філософській думці питання єдиної філософської парадигми освіти не ставиться, навпаки пропонується враховувати наявність міжпарадигмального освітнього простору, як явища характерного не тільки для трансформаційних, а й суспільств у яких домінують ліберальні цінності.(7. 36-48) Загалом українські вчені не мають загальноприйнятного тлумачення філософії освіти та предмету її досліджень, що може свідчити про незавершеність процесу становлення філософії освіти як науки. На що звертає увагу президент Академії педагогічних наук, академік В.Г.Кремень: 9 "… цей термін, як і предмет, потребує подальшого обговорення й уточнення, адже проблемне поле філософії освіти ще не склалося, хоча вже стали очевидними деякі напрямки, які виявляють місце освіти в життєдіяльності суспільства й становленні людини."(6.481) На думку В. Г. Кременя, предметом дослідження філософії освіти є цілі, цінності, ідеали освіти в сучасному суспільстві, їхнє співвідношення з технологіями і практичними засобами, а також аналіз результатів та критеріїв їхньої оцінки. При цьому відомий вчений зазначає, що у зазначеному контексті утворюється суперечлива система, аналіз якої виявляє дисгармонійність, неузгодженість і неадекватність компонентів системи. "Важливе значення для визначення сутності філософії освіти, на думку В.Г.Кременя, має з'ясування того, чим відрізняється "освічена людина" від "людини знаючої і компетентної", і що таке "людина культурна"- складний результат духовного розвитку чи просто "освічена або навчена".

  1. Основними завданнями філософії освіти є:

- аналіз й осмислення сучасного стану системи освіти та досліджень спрямованості стратегічних змін у освіти; - вивчення способів систематизації та структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання; Основними завданнями соціології освіти є: - вивчення потреб в освіті, розширення й оцінка її ролі в житті суспільства; - оцінка рівня і якості знань у контексті соціальної значущості; - аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; - виявлення соціальної цінності освіти та ролі освіти як чинника соціального статусу; - визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб та інтересів.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:22, 18 березня 2016 (EET)



Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:03, 2 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

  1. Головний стратегічний напрям розвитку світової та вітчизняної системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя, технологізації цього процесу. В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник. Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь значно складніше, ніж традиційна освіта.
  2. Існує декілька сучасних зарубіжних підходів до освіти:

У Німеччині в середині 60-70-х років у ФРН відбулося реформування школи. Результатом реформи змісту освіти стали: посилення наукового характеру учбового матеріалу; орієнтація на розвиток мислення і пізнавальних здібностей учнів у ході модернізації навчальних планів, програм і підручників всіх типів шкіл; розширення мереж факультативних і обов’язкових учбових дисциплін, запровадження інтегрованих курсів, включення сучасної проблематики в учбовий матеріал традиційних предметів. В результаті всіх перетворень значно розширились освітні можливості учнів. Внутрішня структура американських шкіл відрізняється багатьма специфічними особливостями. Крім поділу на потоки за тестовим відбором, учні класу часто розбиваються на різні групи в залежності від рівня знань з того чи іншого предмету. Справа в тому, що в американських школах не існує перевідних іспитів і всі учні переходять з класу в клас незалежно від своїх успіхів. Коли виясняється, що деякі учні класуне можуть засвоювати новий учбовий матеріал, їх об'єднують в окремі групи. При організації учбової роботи віддається перевага індивідуальним формам над колективними. Все менше значення в школах США надається класно-урочній системі, що замінюється індивідуальною роботою і навчанням в малих групах, з тим, щоб кожний учень просувався своїм темпом. «Учіння, — говориться в одному офіційному документі, — це індивідуальний процес, і кожна дитина повинна робити своє власне учіння» У Англії в 1988 р. був прийнятий Закон про реформу освіти. Сучасна шкільна реформа проводиться в таких основних напрямках: перегляд змісту, запровадження національної оцінки знань учнів, зміни в управлінні. До цього часу система освіти в країні була настільки децентралізованою, що учбові плани складались на рівні шкіл, а учителі самі розробляли учбові програми, користуючись рекомендаціями міністерства, екзаменаційними вимогами, методичними матеріалами, підготовленими урядовими і незалежними педагогічними організаціями. В Законі виділено положення про тестування в національному масштабі всіх учнів 7, 11, 14 і 16 років. Ці вікові межі відповідають основним стадіям навчання — в 7 років діти закінчують перший ступінь початкової школи, в 11 — початкову школу, в 14 — починається диференціація навчання, в 16 — молоді люди закінчують обов'язкову неповну середню школу. Одночасна розробка змісту освіти і способів оцінки знань сприяла їх взаємному збагаченню, давала уявлення про ефективність навчальних програм. Загальна освіта в Японії має свою дуже чітку структуру: початкова школа з початковим навчанням, трирічна середня школа першого ступеня і трирічна середня школа другого ступеня. У структурному плані система загальної освіти в Японії значною мірою нагадує американську. Однак це стосується в основному формальної побудови школи. За своїм змістом, а особливо за духом, японська школа унікальна. Японці наполегливо йшли до створення своєї власної системи освіти. І хоч в ході цього процесу були зроблені способи запозичення спочатку французьких і пруських, а в повоєнні роки американських зразків, соціальна історія японців і японські соціальні цінності заважали засвоєнню зарубіжних стандартів. В результаті поступово склалася справді японська шкільна система.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:22, 18 березня 2016 (EET)



Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:35, 14 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь:Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваше питання:позитивні моменти в інформатизації освіти дозволить забезпечити її фундаментальність, тобто орієнтацію на виявлення глибинних сутнісних підстав і зв’язків між різноманітними процесами навколишнього світу; цілісність що припускає впровадження в освіту єдиних циклів фундаментальних дисциплін, об’єднаних загальною цільовою функцією і орієнтованих на міждисциплінарні зв’язки та інтереси особистості. Інформаційні технології навчання відкривають нові можливості для учнів та викладачів. Це передусім доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищення ефективності самостійної роботи, нові можливості для творчості, надбання і закріплення професійних навичок, реалізація принципово нових форм і методів навчання із застосуванням засобів концептуального і математичного моделювання явищ і процесів.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 12:39, 25 квітня 2016 (EEST)



Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:52, 14 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

  1. Останнім часом своєчасною та надзвичайно актуальною стала ініціатива низки європейських країн щодо загальноосвітньої взаємно-узгодженої й толерантної підготовки людини до життя у «новій Європі», яка відома як Болонський процес. Болонський процес – це своєрідний рух освітніх національних систем до єдиних критеріїв і стандартів, які утверджуються в Європі. Головна його мета – консолідація зусиль наукової й освітянської громадськості та урядів для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської вищої освіти та науки у світовому вимірі, а також для підвищення ролі цієї системи у соціальних перетвореннях. Адже важливість освіти й освітньої співпраці в розвитку та зміцненні стійких, мирних і демократичних суспільств універсальна і підтверджується як першочергова.
  2. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору. Наступний етап Болонського процесу відбувся в Празі 19 травня 2001 року. На саміті було виділено важливі елементи європейського простору вищої освіти, а саме: постійне навчання протягом усього життя; мотивоване залучення студентів до навчання; сприяння підвищенню привабливості та конкурентоспроможності європейського простору вищої освіти для інших регіонів світу.

Третій етап Болонського процесу відбувся в Берліні 18-19 вересня 2003 р. Четвертий саміт Болонського процесу був проведений 19-20 травня 2005 року в Бергені (Норвегія). Саме тоді Україна була прийнята до країн, що входять до європейського освітнього простору та є учасниками Болонського процесу.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 19:38, 18 березня 2016 (EET)



Доброго дня, Ігор Михайлович! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:14, 21 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:Доброго дня, Людмила Олександрівна.

  1. Квазінаука це діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність квазінауки від науки — це використання неперевірених наукових методів і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 11:53, 29 квітня 2016 (EEST)
  2. Основні елементи які складають дослідницьку систему є: тема дослідження, мета, об’єкт, предмет, завдання, гіпотеза, принципи, методи, критерії, результати, класифікація результатів, оцінка, висновки, визначення наступних проблем, оформлення.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 20:52, 29 квітня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Ігор Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:30, 24 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь: парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 21:27, 29 квітня 2016 (EEST)



Доброго дня, Ігор Миколайович! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:25, 10 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді: Доброго дня, Людмила Олександрівна. Відповідаю на Ваші питання:

  1. • за ступенем (початкова школа, початкова освіта; середня школа, середня освіта; Вища школа, Вища освіта)

• за видом (очна, заочна, вечірня, суботня, екстернат, інтернат, дистанційна) • за організацією (нарос, профос, релігійна освіта: парафіяльна, недільна…) • за віковим цензом (дошкільна, шкільна, доросла освіта) • за участю особливих групп (спеціальна, освіта глухих, освіта незрячих, допоміжна освіта, інклюзивна) --Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 16:13, 6 червня 2016 (EEST)

  • 2. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 16:11, 6 червня 2016 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:22, 4 травня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:38, 7 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. На необхідності реформування системи освіти України вже багато років наголошують провідні науковці, громадські діячі, політики, учителі та ін. Потребують вирішення нормативно-правові, організаційні, кадрові питання реформування системи освіти, нерозв’язаними залишаються фінансові проблеми освіти. Сьогодні реформування освіти в Україні потребує широкого використання наукових досягнень. Упровадження освітніх реформ, їх ефективність значною мірою залежать від науково-теоретичного обґрунтування цих змін, від розробки механізмів реалізації реформ в освіті. Загальноосвітня школа все ще не позбулася своєї радянської суті: панує байдужість до особистісного розвитку дитини, абсолютизація колективістських засад, жорстка регламентація роботи вчителя, а іноді навіть переслідування творчо мислячих педагогів. Щоб суспільство стало відкритим, воно повинно забути про авторитарну педагогіку, школа має формувати самодостатню особистість.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 21:36, 29 квітня 2016 (EEST)
  2. Вважаю що необхідно зберегти тільки принципи на яких базується система освіти в Україні: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; доступність й безоплатності здобуття повної загальної середньої освіти; обов’язковість повної загальної середньої освіти; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетность загальнолюдських духовних цінностей; органічність зв’язку із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; наукового характеру; інтеграції з наукою і виробництвом; взаємозв’язок з освітою інших країн; гнучкість й прогностичність системи освіти; єдність та наступність; безперервність й різноманітність; поєднання державного управління і громадського самоврядування.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 22:17, 29 квітня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ігор Михайлович! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:25, 17 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Осві́та — цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості. Також освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.
  2. Цінність освіти полягає у тому, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.--Чайкін Ігор Михайлович (обговорення) 16:31, 6 червня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:08, 20 квітня 2016 (EEST)



Доброго дня, Ігор Михайлович! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Але Ви не дали відповіді на запитання до індивідуального заняття №2 та на тематичну дискусію №2. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:01, 1 червня 2016 (EEST)


Доброго дня, Ігор Михайлович!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:07, 22 червня 2016 (EEST)