Відмінності між версіями «Соціально-гуманітарний кредитний модуль Школьник Ю.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}})
 
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показані 29 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
  
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 
==== Інтерактивні практичні заняття ====
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/open?id=0B7Zy9RBTRleUbEp0SFJRQWdtblE&authuser=0 інтерактивного практичного заняття №1] Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
  
 +
#Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
 +
#Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:36, 29 лютого 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#. Доброго дня, Людмила Олександрівна. Опрацювавши матеріал відповідаю: Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
 +
# Наступна відповідь на ваше запитання: основними завданнями філософії освіти є: •аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Основні завдання соціології освіти: •вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.
 +
------[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 7 березня 2016 (EET)
 +
 +
Дякую за відповіді. --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:00, 14 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUMUhDd1A0UTBpdzQ/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №2] Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 +
 +
# Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
 +
# Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:08, 2 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
# Опрацювавши матеріал інтерактивного практичного заняття №2 можу відповісти, що зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. А отже, стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
 +
# Сучасні зарубіжні підходи до освіти: 1.Американський підхід (притаманний США) 2.Азійський підхід -країни Китаю та Японії 3.Європейський підхід характерний для країн Європи: Великій Британії, Німеччині, Франції--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 11:44, 7 березня 2016 (EET).
 +
 +
Дякую за відповіді. --[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:00, 14 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUd1ItZnRQa2JLaXc/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №3] Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання.
 +
Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:37, 14 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
На мою думку, інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUR04wRTJpdVFaSEk/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №4] Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:
 +
#У чому полягає сутність Болонського процесу?
 +
#Коли і ким було започатковано Болонський процес?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 12:00, 14 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Відповідаю на 1 запитання: Сутність Болонського процесу : 1)Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.
 +
2)Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах. 3)Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача. 4)Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою: — забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг; — забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав; — сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології; — просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.
 +
 +
 +
# Відповідаю на 2 запитання: У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 12:29, 16 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUTXRoUEdvb0ZESDg/view?usp=sharing інтерактивного практичного заняття №5] Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.
 +
#Як Ви розумієте термін квазінаука?
 +
#Назвіть основні елементи дослідницької системи?
 +
 +
З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:40, 21 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#1). Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
 +
#2. Основними елементами дослідницької системи є: -тема; -мета; -предмет; -завдання; -гіпотеза; -принципи; -методи; -критерії; -результати; -класифікація результатів; - оцінка; -висновки; - визначення наступних проблем; - оформлення.--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 21:59, 25 березня 2016 (EET)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами [https://drive.google.com/file/d/0B7Zy9RBTRleUZjBDWm5HWUhneXM/view?usp=sharing Індивідуального заняття №1] Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
  
 +
Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:47, 24 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
Ваша відповідь: Опрацювавши матеріал, відповідаю: парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 22:01, 25 березня 2016 (EET)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:45, 10 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).
 +
#Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 14:24, 17 травня 2016 (EEST)
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:23, 4 травня 2016 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
  
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:45, 7 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Доброго дня, Людмила Олександрівна, на мою думку,сучасна система освіти України потребує змін і доповнень, слід забезпечити високу якість вітчизняної освіти відповідно до потреб сталого розвитку держави та з урахуванням європейських і світових досягнень;оновити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації учительських, науково-педагогічних та керівних кадрів сфери освіти;підвищити престиж професії викладача, створити дієві матеріальні стимули до педагогічної праці;внести зміни і доповнення до чинного законодавства України про освітню, наукову і науково-технічну діяльність;забезпечити належне фінансування науки і освіти на рівні, визначеному законом.
 +
 +
#На мою думку потрібно зберегти:етапи уроку бо учень чітко знає ,чого від нього вимагає вчитель на кожному етапі; облік успішності, бо він стимулює і мотивує діяльність учня, контроль знань учнів, бо він є стимулом учів до навчання.--[[Користувач:Школьник Юлія Миколаївна|Школьник Юлія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Школьник Юлія Миколаївна|обговорення]]) 15:03, 13 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:45, 17 травня 2016 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді:
 +
#Освіта є визначним фактором у розвитку як окремої особистості так і суспільства в цілому. Будь-яка думаюча людина і сьогодні визнає велику роль і значення освіти. Проблема полягає не у визнанні освіти як такої, а у її якості.
 +
 +
#Освіта - це ресурс, що забезпечує розвиток суспільства, умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права).
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням [https://docs.google.com/forms/d/1U_kIbCGiJa2TtCgWoMQobJ0yabJ7nksuYRAVUpnqPR0/viewform Проведення та перевірка модульного контролю],ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:09, 20 квітня 2016 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання. Пройдіть тестування і Вам буде зараховано соціально-гуманітарний модуль.
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 10:07, 1 червня 2016 (EEST)
 +
 +
 +
Доброго дня, Юлія Миколаївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.
 +
 +
--[[Користувач:Рідченко Людмила Олександрівна|Рідченко Людмила Олександрівна]] ([[Обговорення користувача:Рідченко Людмила Олександрівна|обговорення]]) 15:09, 22 червня 2016 (EEST)

Поточна версія на 15:13, 22 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?
  2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:36, 29 лютого 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. . Доброго дня, Людмила Олександрівна. Опрацювавши матеріал відповідаю: Філософське дослідження освіти необхідне тому, що: 1) лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес і звести їх у систему, хоча освіту досліджує багато наук: педагогіка, психологія, соціологія; 2) філософія, формуючи загальну картину освіти, тим самим здатна розкрити в повноті її функціональний прояв в інформаційному суспільстві. Завдяки філософському поясненню місця і ролі освіти в наш час, стає зрозумілою її провідна роль в усіх сферах існування людства, його матеріальному, соціальному та духовному розвитку; 3) філософія виступає в системі досліджень освіти окремими науками загальною методологічною основою; всі причетні до цього науки (педагогіка, психологія, політологія, соціологія тощо) напрацьовують свої методи, але вони не охоплюють увесь освітній проце - це завдання філософського сприйняття світу; 4) важливим завданням філософії залишається остаточне з’ясування суті та змісту самого поняття «філософія освіти"; виявляється, що її тлумачень є багато і однозначна оцінка відсутня, причиною тут є багато вимірність самої освіти.
  2. Наступна відповідь на ваше запитання: основними завданнями філософії освіти є: •аналіз й осмислення сучасного стану систем освіти та дослідження спрямованості стратегічних змін у сфері освіти; • вивчення способів систематизації й структуризації педагогічних знань та виявлення найбільш оптимальних критеріїв і способів структуризації педагогічного знання. Основні завдання соціології освіти: •вивчення потреб в освіті, розуміння й оцінка її ролі в житті суспільства та особистому житті людини; • оцінка рівня і якості знань у контексті їх соціальної значущості; • аналіз ставлення суспільства і тих, хто навчається, до освіти, виявлення її соціальної цінності; • виявлення ролі освіти як чинника соціального статусу; • визначення міри впливу освіти на динаміку моральних потреб і інтересів.

Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 11:34, 7 березня 2016 (EET)

Дякую за відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:00, 14 березня 2016 (EET)


Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:08, 2 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Опрацювавши матеріал інтерактивного практичного заняття №2 можу відповісти, що зміст стратегії освіти має складати її мета, означення сил для реалізації відповідних освітніх програм і завдань, соціально-політичне, матеріально-фінансове та наукове забезпечення всіх її потреб, а також бажані результати реалізації стратегічних завдань. А отже, стратегія освіти повинна передбачати вплив розвитку освіти на всі клітини суспільства, на всі галузі господарства, суспільний стан, рівні духовного життя тощо.Нова освітня парадигма має стати осередком стратегії освіти. Поняття «парадигма освіти» вужче ніж «стратегія освіти». Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, о стратегія – всього суспільного життя. Стратегія є глибоким аналізом з доцільними висновками впливу певної галузі життєдіяльності суспільства (для нас – освіти) на його нинішній стан і перспективу розвитку. За своєю суттю стратегія освіти являє собою наукове передбачення розвитку країни на підставі розгорнення освітнього процесу та всебічного забезпечення його практичної реалізації. В ній має бути визначений генеральний напрям прилучення всіх верств населення до новітніх наукових знань з відповідним вихованням громадянської відповідальності та патріотизму.
  2. Сучасні зарубіжні підходи до освіти: 1.Американський підхід (притаманний США) 2.Азійський підхід -країни Китаю та Японії 3.Європейський підхід характерний для країн Європи: Великій Британії, Німеччині, Франції--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 11:44, 7 березня 2016 (EET).

Дякую за відповіді. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:00, 14 березня 2016 (EET)



Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:37, 14 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь: На мою думку, інформатизація освіти дозволить ефективно використати наступні переваги нових інформаційних технологій: – можливість створення відкритої системи освіти, що забезпечує кожному індивідові власну траєкторію самонавчання; – зміна організації процесу пізнання шляхом зміщення його у бік синергетичного мислення; – створення ефективної системи управління інформаційно-методичним забезпеченням освіти; – використання специфічних властивостей комп'ютерної техніки, найважливішими з яких є: індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмованості і динамічної адаптації автоматизованих навчальних програм; можливість використання й організації принципово нових пізнавальних засобів, аж до моделей «віртуальної реальності



Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:00, 14 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Відповідаю на 1 запитання: Сутність Болонського процесу : 1)Затвердження загальноприйнятної та порівнянної системи вчених ступенів, у тому числі шляхом запровадження додатка до диплома, з метою сприяння європейських громадян та міжнародній конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти.

2)Запровадження системи на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання потребуватиме успішного завершення першого, який має тривати щонайменше три роки. Вчений ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації. Кінцевим результатом другого навчального циклу має бути вчений ступінь магістра та/або кандидата наук, як у багатьох європейських країнах. 3)Створення системи кредитів на зразок Європейської системи трансферу оцінок (ЕСТЄ) як відповідного засобу сприяння більшій мобільності студентів. Кредити можуть бути отримані також поза межами вищих навчальних закладів, включаючи постійне навчання, за умови їхнього визнання з боку відповідного університету-отримувача. 4)Сприяння мобільності через усунення перешкод на шляху ефективного використання права на вільне пересування з безпосередньою метою: — забезпечення студентам доступу до навчальних можливостей, а також до відповідних послуг; — забезпечення визнання та зарахування часу, який вчитель, дослідник чи член адміністративного персоналу провів у європейському навчальному закладі, проводячи дослідження, викладаючи та виконуючи відповідну до свого фаху роботу, зі збереженням їхніх законних прав; — сприяння європейському співробітництву щодо забезпечення якості освіти з метою вироблення порівняльних критеріїв та методології; — просування необхідних європейських стандартів у галузі вищої освіти, зокрема щодо розробки навчальних планів, співробітництва між освітніми закладами, схем мобільності та інтегрованих навчальних, дослідницьких і виховних програм.


  1. Відповідаю на 2 запитання: У середині 70-х років ХХ ст. Радою міністрів Європейського Співтовариства (з 1993 р. – Європейський союз) була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Формально Болонський процес започаткували два документи: Сорбоннська декларація «Про гармонізацію європейської системи вищої освіти», підписана 25 травня 1998 року міністрами освіти Великої Британії, Італії, Німеччини і Франції, та Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти» (Болонська декларація), прийнята 19 червня 1999 року на спеціальній конференції в м. Болонья міністрами освіти 29 європейських держав--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 12:29, 16 березня 2016 (EET)


Доброго дня, Юлія Миколаївна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:40, 21 березня 2016 (EET)


Ваші відповіді:

  1. 1). Квазінаука – це наукова форма діяльності, яка породжена жорстко ієрархізованим науковим співтовариством. Тоді в ньому виникають відособлені школи та наукові напрями, очолені відомими в свій час ученими, які вже вичерпали свої таланти, але цього не визнають. Дотримуючись власних застарілих ідей, вони вперто не допускають у «свою» наукову галузь свіжих думок молодих учених, ідей своїх «противників» тощо.
  2. 2. Основними елементами дослідницької системи є: -тема; -мета; -предмет; -завдання; -гіпотеза; -принципи; -методи; -критерії; -результати; -класифікація результатів; - оцінка; -висновки; - визначення наступних проблем; - оформлення.--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 21:59, 25 березня 2016 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, Юлія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:47, 24 березня 2016 (EET)


Ваша відповідь: Опрацювавши матеріал, відповідаю: парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія – всього суспільного життя.--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 22:01, 25 березня 2016 (EET)



Доброго дня, Юлія Миколаївна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:45, 10 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Формальна освіта (дошкільна, загальна середня, вища та ін.); неформальна; інформальна (індивідуальна пізнавальна діяльність).
  2. Відкрита освіта - це збірний термін , що означає різні види освітньої діяльності. Включає : відкритість навчальних матеріалів; навчального процесу, наукових досліджень, результатів начальної діяльності. Формуєтьсчя, наприклад, відповідно до розвитку інформаційних і компютерних технологій--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 14:24, 17 травня 2016 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:23, 4 травня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Шановні колеги! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:45, 7 квітня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Доброго дня, Людмила Олександрівна, на мою думку,сучасна система освіти України потребує змін і доповнень, слід забезпечити високу якість вітчизняної освіти відповідно до потреб сталого розвитку держави та з урахуванням європейських і світових досягнень;оновити систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації учительських, науково-педагогічних та керівних кадрів сфери освіти;підвищити престиж професії викладача, створити дієві матеріальні стимули до педагогічної праці;внести зміни і доповнення до чинного законодавства України про освітню, наукову і науково-технічну діяльність;забезпечити належне фінансування науки і освіти на рівні, визначеному законом.
  1. На мою думку потрібно зберегти:етапи уроку бо учень чітко знає ,чого від нього вимагає вчитель на кожному етапі; облік успішності, бо він стимулює і мотивує діяльність учня, контроль знань учнів, бо він є стимулом учів до навчання.--Школьник Юлія Миколаївна (обговорення) 15:03, 13 квітня 2016 (EEST)


Доброго дня, Юлія Миколаївна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти? З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:45, 17 травня 2016 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Освіта є визначним фактором у розвитку як окремої особистості так і суспільства в цілому. Будь-яка думаюча людина і сьогодні визнає велику роль і значення освіти. Проблема полягає не у визнанні освіти як такої, а у її якості.
  1. Освіта - це ресурс, що забезпечує розвиток суспільства, умови для реалізації здібностей і талантів людини, її право на всебічний розвиток; гуманізм; взаємозв 'язок елементів і структур; різноманітність. Це право людини на знання, уміння, навички, інформацію тощо і обов 'язок держави створити умови для реалізації цього природного бажання (права).

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, Шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:09, 20 квітня 2016 (EEST)



Доброго дня, Юлія Миколаївна! Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Дякую за активну участь у роботі над матеріалом. Ви відповіли на запитання. Пройдіть тестування і Вам буде зараховано соціально-гуманітарний модуль. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:07, 1 червня 2016 (EEST)


Доброго дня, Юлія Миколаївна!Переглянула всю Вашу роботу в модулі. Ви відповіли на запитання та пройшли тестування. Я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:09, 22 червня 2016 (EEST)