С.Рогинці, Роменського району, Сумської області

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Назва

Географія

Розташування

Клімат

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

Історія

Село Рогинці – стародавнє козацьке село, яке згодом було закріпачене, заснувалось наприкінці 17 століття на лівому березі р. Роменки. По ревізії 1729 р. в ньому було вже 22 двори. Назва села походить від назви трьох поселень. Було багато рогози, де розмістився населений пункт, який був названий Рогозинці. Другий населений пункт мав багато бджіл, роїв, жителі все гонили їх, названий Роєгонці. Третій населений пункт мав мисливців, які ходили на полювання, названий Рогигонці. Ці населені пункти з роками розширились і згодом злились в один населений пункт. Виникла потреба в єдиній назві – Рогинці. Ще і тепер є куток Роївка, прізвища Рої, Рій, Ріг та ін.. Невелике і досить мальовниче село Рогинці, як відомо, було малоземельним, значну більшість селян складала біднота, яка володіла мізерними клаптиками землі. Убогість та злидні примушували селян-бідняків шукати заробітків у далекій Таврії. Землі с. Рогинці належали польським та українським поміщикам: Румницькому Костянтину Яковичу, Румницькому Михайлу Григоровичу, Андрієвському Петру Федоровичу – колезькому асесорові, членові земської управи, Стаховичу, Авраменку та ін.; куркулям: Шеверді Пилипу Марковичу, Каховському Якову, Різвому Опанасу Івановичу, Коту Омеляну Семеновичу та ін.. У дореволюційному селі єдиним знаряддям у сільському господарстві було дерев’яне рало. І ходив зігнутий за ним селянин, орючи поміщицьку землю. У селі було 18 поміщицьких та куркульських вітряків, одна мельниця, яка була побудована чорносотенцем Кугукалом Павлом Івановичем у 1912 р. У Рогинцях тільки в 1871 році була відкрита школа, в якій навчалося 20-30 синків поміщиків та куркулів. Першим учителем цієї школи був Дімаров Семен Гаврилович, який був дуже жорстокий до учнів. У 1910 році земська управа купила в Самойленка Микити Семеновича будинок (колишнього поміщика Авраменка), земство школи не будувало, як це робилося в х. Заїзд, селах Роменського уїзду. На духовну, культурну творчість народну завжди скоса поглядали не тільки поміщики, а й церковники. Недружелюбно ставився до розваг народу рогинський піп Костянтин Румницький. Він намагався заборонити по суботах співи на селі, бо це, мовляв, гріх. Шинок і церква були єдиним місцем розваги знедоленого селянства, 90% селян були неписьменними. У роки Великої Жовтневої соціалістичної революції рогинчани також приймали активну участь у боротьбі за встановлення Радянської влади. У 1919 році рогинчани Самойленко Кирило Потапович, брати Сьомик (Нестор, Іван, Семен Микитовичі), Ціва Григорій Климович, Рій Олексій Максимович, Ковган Федот Степанович, Небаба Євдоким Герасимович входили до ІІІ Комуністичної роти м. Ромни. Ця рота 19 серпня 1919 року відступила через Конотоп на Кролевець, Новгород-Сіверський. Рогинчани Рудь Григорій Дементійович, Дяченко Кіндрат Миронович, Новак Михайло Олексійович, Семенко Єфрем Васильович, Ремінець Максим Федорович, Ремінець Федір Дмитрович, Сьомик Ілля Силович, Крутько Іван Семенович, Клишко Демид Степанович, Пісний Андрій Гаврилович приймали активну участь у становленні Радянської влади. Першим головою ревкому 1917-1918 р. був матрос-чорноморець Дяченко Кіндрат Миронович, який у 1919 р. був розстріляний денікінцями в Біловоді. Першим головою комітету бідноти був Новак Михайло Олексійович, якого повісили денікінці в Біловоді. Членами комітету бідноти були Сьомик Нестор Микитович, Самойленко Кирило Потапович. Головою комітету незалежних селян був Сьомик Ілля Силович, членами Колочко Іван Пантелеймонович та ін.. У 1919 р. налетіли на Україну війська німецьких імперіалістів. Поміщики повернулись до своїх маєтків з їх допомогою і чинили криваву розправу. Німецькі коменданти з гетьманами без суду розстрілювали робітників і селян. Життя трудящих ставало все більш нестерпним. У містах і селах піднялася хвиля повстань. Зростали партизанські загони Степана Гвоздецького та Якова Кібця. У кінці листопада1918 р. Глинський партизанський загін після розгрому гетьманів на х. Олава поблизу с. Ярмолинці об’єднався з партизанським загоном с. Ведмежого, яким командували Гвоздецький і Кібець. Командиром об’єднаного партизанського загону був призначений А. Мазоха, колишній солдат, який за участь у подіях 1905 р. 12 років просидів у Одеській каторжній тюрмі. Із станції Рогинці цей загін наступав на м. Ромни. Партизани визволили місто і відновили Радянську владу. У військово-революційний комітет увійшли: С. П. Гвоздецький, Ю. І. Сулим, І. Т. Авраменко, П. Лисенко, О. С. Пучко. Але в середині грудня 1918 р. гетьманські банди, що відступали з Сумського повіту, зайняли Ромни і заарештували членів ревкому. У грудні 1919 р. Червона Армія розгромила полчища Денікіна. Влада перейшла до Рад робітничих і селянських депутатів. Проте ворог був недобитй і партизани влились в ряди Червоної Армії. Сільська біднота Рогинської волості висловила свою підтримку Радянській владі (резолюція «За владу Рад, за Леніна» 31 грудня 1919 р.) У 1931 р. Крутько Іван Семенович та Клишко Демид Степанович були убиті бандитами в с. Рогинці Після революції селяни одержали землю, і в 1929 році в Рогинцях був організований перший колгосп «Перше травня», головою якого був Гризун Петро Михайлович. У 1930 році був організований другий колгосп «Вільне життя», головою був Проценко Михайло Матвійович. У 1931 р. третій колгосп «Широкий лан», голова – Новак Семен Михайлович. Пізніше назви мінялися: «Червоний хлібороб», « 7-ий з’їзд Рад», ім. Леніна. У 1951 р. колгоспи «Червоний хлібороб», «7-ий з’їзд Рад», ім. Леніна об’єдналися в укрупнений колгосп ім. Леніна. Головою став Сірий Микола Сергійович. Мирна праця була перервана Великою Вітчизняною війною. На захист Батьківщини із Рогинець пішло 488 осіб. Загинули в полум’ї війни 152 чоловіки. За бойові заслуги нагороджено орденами та медалями 52 рогинчан. Багато молоді було вивезено в Німеччину. Німці жорстоко розправлялися з комуністами та активістами. Були розстріляні комуністи: Сліпченко Максим Сергійович – секретар парторганізації, Лупач Семен Дем’янович, Таратун Михайло Трохимович, Ткаченко Андрій Никонович – голова Рогинської сільської ради, активісти : Гапоненко, Салівон Андрій Якович, Жук Марко Наумович, Балюра Іван, Коротя Григорій Пантелеймонович, Корнух Василь Степанович, Локоть Андрій. Фашисти спалили 140 дворів колгоспників, загальні двори 3 колгоспів, приміщення ферм, зерносховище, мельницю, олійницю. Клуб, бригадні двори, школу, шкільну бібліотеку, буфет, неушкодженим був будинок 8-річної Аврамівської школи, зірвано 2 мости при виїзді з Рогинець. Відбудова. Грошовий прибуток колгоспу ім. Леніна в 1945 році становив 827 889 крб., а в 1959 – 3 780 945 крб. Неподільний фонд к-пу ім. Леніна на 1 січня 1960 р. становив 5 099 291 крб. Колгосп мав 5 346 га землі, із них пахотної 3 286 га, лісів – 595, сінокосів - 663 га. Соціалістична революція відкрила для селян колгоспний шлях. У селі є електрика, радіо, газети, журнали. У початковій та 8-річній школі в 1959-1960 навч. році було 274 учні. У школі працювало 17 учителів. У селі є клуб, бібліотека, мед амбулаторія, магазин, 2 стаціонарні кіноустановки. Трудівники села мають у своєму користуванні 500 велосипедів, 6 мотоциклів. Найкращими людьми села називають свинарку Беримець М. М., яка зобов’язалась у 1960 році відгодувати 330 ц свинини, ланкову Хілько Лідію, яка щороку вирощує по 250-330 ц цукрових буряків, Джур Одарку Махтеївну, яка одержала 22 ц махорки, Маляренко Одарку – 213 ц цукрових буряків, Пугач Марфу – 211 ц та ін.. Трактористів: Іващенка М. В., Саганя П., Діденка В. П., Небабу Т. та ін.. Гладка Надія одержала по 18 поросят від кожної свиноматки. Доярка Ковган Надія за 1959 рік надоїла по 2200 літрів молока від корови. Джур Ганна – 2180 літрів, Катран Н. – 2010 л., Беримець М. – 2010 та ін.. У Рогинцях народився, провів свої дитячі та юнацькі роки Василь Сергійович Яременко, народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії, який працював у Львівському театрі. У Київському інституті нейрохірургії працював кандидат медичних наук Анатолій Іванович Тріщинський. Із села Рогинці вийшло понад 200 чоловік інтелігенції. Партійна організація складалася з 20 осіб, комсомольська – з 84 комсомольців.

Давні часи

Новий час

Новітній період

Населення

Органи влади

Економіка

Медицина

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Заклади спеціальної та вищої освіти

Культура

Релігія

Спорт

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Персоналії

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Фотогалерея

Примітки та посилання

Джерела

Література

Ресурси інтернету

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Московець Інна Олексіївна