Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 20: Рядок 20:
  
 
Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?
 
Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?
 +
 +
Для того, щоб процес навчання був ефектний, дуже важливо правильно підібрати для конкретного уроку методи та прийоми навчання. В першу чергу треба з’ясувати в якій формі викладати матеріал, які використовувати наочні посібники, як організовувати роботу з підручником, документами, мапами на уроці історії; якими засобами та прийомами здійснювати контроль за рівнем знань учнів. Таким чином, питання про методи навчання є складною педагогічною проблемою, від правильного вирішення якої багато в чому залежить результат роботи вчителя. Щоб підібрати до конкретного уроку засоби навчання необхідно знати систему методів навчання історії та творчо підійти до підбору необхідних методів та прийомів. Пізнання історичного процесу учнями здійснюється через загальнодедактичні форми навчання. Наприклад, методи вивчення локальності історичних явищ реалізується шляхом використання різних засобів наочності: історичних мап, схем, картин і таке інше; шляхом застосування аналітичної або узагальнюючої бесіди, в ході якої з’ясовуються зв’язки та залежності історичних явищ; шляхом яскравої образної розповіді вчителя з описами місцевості, де проходили історичні події. Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу. Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації розумової діяльності учнів. Це не заміна старих уроків, а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу. На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя. Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.
  
 
Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)
 
Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)
Рядок 33: Рядок 35:
  
 
2. Яку роль , на Вашу думку, повинна відігравати оцінка: діагностуючу, стимулюючу, заохочувальну чи іншу?
 
2. Яку роль , на Вашу думку, повинна відігравати оцінка: діагностуючу, стимулюючу, заохочувальну чи іншу?
 +
на мій погляд оцінка має відігравати і діагностуючу, і стимулюючу і, заохочувальну і коригуючу роль
  
 
3. Запропонуйте, будь ласка, Ваш підхід до проблеми оцінювання знань, вмінь, навичок учнів у процесі навчання історії.  
 
3. Запропонуйте, будь ласка, Ваш підхід до проблеми оцінювання знань, вмінь, навичок учнів у процесі навчання історії.  
 +
 +
  
 
Дякую за увагу.  Бажаю успіху!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:15, 10 лютого 2015 (EEST)
 
Дякую за увагу.  Бажаю успіху!--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:15, 10 лютого 2015 (EEST)

Версія за 10:19, 13 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановна пані Наталія!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившись з матеріалом, дайте відповіді на питання:

1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?

Ключову. Досвід роботи переконує, що особливо важливим є окреслене завдання у роботі з старшокласниками, адже саме для цієї категорії школярів вміння використовувати різні історичні писемні джерела є перевіркою на зрілість та досконалість їх розумових здібностей, зокрема вміння аналізувати, порівнювати, критикувати, узагальнювати.Обов'язковим компонентом професійної підготовки і майстерності історика є наукова організація і висока культура опрацювання та використання джерел. Невміння працювати з ними, безпорадність щодо їх практичного використання негативно впливають не тільки на якість досліджень, а й на ефективність науково-педагогічної діяльності історика. Джерелознавча культура передбачає наявність у фахівця не лише суми теоретичних знань з цієї галузі, а й сукупності практичних навичок, вміння працювати з джерелами. Історик повинен уміти находити потрібні йому джерела, тобто володіти джерелознавчою евристикою, ґрунтовно досліджувати джерела, правильно тлумачити їх, об'єктивно оцінювати рівень достовірності та інформаційні можливості пам'яток, тобто мати навички джерелознавчої критики. Для відтворення картини минулого фахівцеві конче необхідно навчитися здобувати з джерела максимум потрібної йому інформації, в тому числі й прихованої, встановлювати зв'язки між окремими джерелами, формувати їх комплекси для отримання сукупності наукових фактів та узагальнюючих знань.

2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел? Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики. Практика свідчить, що на уроці краще запам'ятовується той матеріал, із яким учні працюють, аналізують його, роб-лять висновки, узагальнення, порівняння, висловлюють вла-сну точку зору, свої думки, самостійно пояснюють історичні події та явища. Знання, здобуті таким чином, добре засвою-ються. Найкраще цьому сприяє використання на уроках історичних джерел. Учні мають учитися більше працювати самостійно, вико-ристовуючи при цьому різноманітні історичні джерела. Від того, які історичні джерела використовує вчитель на уроці й наскільки ефективно він організує роботу з ними, і буде зале-жати успішне засвоєння знань учнями

Дякую за роботу. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:10, 21 січня 2015 (EET)


Доброго дня! Пропоную вашій увазі наступну лекцію з методики викладання історії. Щоб переглянути текст лекції, перейдіть на мою сторінку обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна. Тема Нетрадиційні форми навчання у сучасному навчальному закладі.

Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?

Для того, щоб процес навчання був ефектний, дуже важливо правильно підібрати для конкретного уроку методи та прийоми навчання. В першу чергу треба з’ясувати в якій формі викладати матеріал, які використовувати наочні посібники, як організовувати роботу з підручником, документами, мапами на уроці історії; якими засобами та прийомами здійснювати контроль за рівнем знань учнів. Таким чином, питання про методи навчання є складною педагогічною проблемою, від правильного вирішення якої багато в чому залежить результат роботи вчителя. Щоб підібрати до конкретного уроку засоби навчання необхідно знати систему методів навчання історії та творчо підійти до підбору необхідних методів та прийомів. Пізнання історичного процесу учнями здійснюється через загальнодедактичні форми навчання. Наприклад, методи вивчення локальності історичних явищ реалізується шляхом використання різних засобів наочності: історичних мап, схем, картин і таке інше; шляхом застосування аналітичної або узагальнюючої бесіди, в ході якої з’ясовуються зв’язки та залежності історичних явищ; шляхом яскравої образної розповіді вчителя з описами місцевості, де проходили історичні події. Я вважаю, що зниження рівня знань учнів більшою мірою пояснюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу. Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартні, оригінальні прийоми необхідно для активізації розумової діяльності учнів. Це не заміна старих уроків, а їх доповнення та переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, якими підвищують інтерес, сприяючи вдосконаленню навчального процесу. На таких уроках учні захоплені, їх працездатність підвищується, результативність уроку зростає. Але треба зауважити, що у виборі нестандартних уроків потрібна міра. Учні звикають до незвичайних способів роботи, втрачають інтерес, успішність помітно знижується. Місце нетрадиційних уроків у загальній системі повинно визначатися самим вчителем у залежності від конкретної ситуації, змісту матеріалу й індивідуальних особливостей самого вчителя. Дана проблема залишається актуальною протягом багатьох років. Накопичений досвід, написано безліч статей і книг. Це дуже допомагає викладачу в усвідомленні мети і задачі, у більш раціональному і чіткому плануванні поурочних планів та позакласної роботи, пошуку нових методів і прийомів для організації навчального процесу.

Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)


Вітаю! Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом "Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії " (з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі"). Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.

Ознайомившись з матеріалом: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна дайте відповіді на питання:

1. В чому Ви вбачаєте значення оцінювання у ВНЗ та ПТНЗ? 1. Оцінювання має носити об 'єктивний характер. Оцінка повинна охоплювати навчальну діяльність учня протягом тривалого періоду і включати декілька видів навчальної праці (усні відповідь, доповнення, проект тощо).Оцінка не повинна бути покаранням. Вона має показувати поступальний розвиток учня від знання простих фактів до аналізу ситуацій тощо. 2. "Оцінка має стимулювати діяльність учня, а значить виставлення оцінки має супроводжуватися енергетично міцним імпульсом педагога, що допомагає учневі повірити у свої сили, відчути задоволення від заохочення." 3. - оцінювання має бути частиною педагогічного процесу; - "оцінка - інструмент виховання";-оцінка- має бути не тільки кількісною частиною навчального процесу, але і частиною якості навчання; - використовувати самооцінювання

2. Яку роль , на Вашу думку, повинна відігравати оцінка: діагностуючу, стимулюючу, заохочувальну чи іншу? на мій погляд оцінка має відігравати і діагностуючу, і стимулюючу і, заохочувальну і коригуючу роль

3. Запропонуйте, будь ласка, Ваш підхід до проблеми оцінювання знань, вмінь, навичок учнів у процесі навчання історії.


Дякую за увагу. Бажаю успіху!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 11:15, 10 лютого 2015 (EEST)



Доброго дня! Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З текстолм лекції Ви можете познайомитись на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

1.Як Ви вважаєте яку роль повинні відігравати ППЗ у навчально - виховному процесі в сучасних ВНЗ та ПТНЗ? Свою відповідь обгрунтуйте.

2.Чи потрібно сьогодні викладачеві вміти створювати електронні посібники та інші ППЗ? Свою думку доведіть. Дякую. Бажаю натхнення!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 10 лютого 2015 (EEST)



Доброго дня, колего! Сьогодні ми з Вами будемо працювати 2 пари. Наша тема Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін.Така цікава і благодатна тема! Запрошую Вас переглянути теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна і виконати наступні завдання:

Для чого взагалі необхідні межпредметні звязки на уроках історії, адже історія і так охоплює коло різноманітних дисциплін. Це і культура, уі економіка, і математика, і астрономія, і література тощо. Можливо у навчальному закладі необхідно залишити вивчення історії, як всеохоплючої дисципліни. А як думаєте Ви? Відповідь обгрунтуйте.

Дякую і бажаю натхнення! --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 15:35, 26 лютого 2015 (EEST)




Вітаю Вас! Сьогодні ми працюємо 4 години. Пропоную до Вашої уваги останню лекцію з методики викладання історії Специфіка викладання історії, познайомитись з якою Ви можете на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна.

Поясніть , будь ласка, в чому Ви вбачаєте специфіку викладання історії і суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування освіти у ВНЗ та ПТНЗ.

Бажаю успіхів.

Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 3 березня 2015 (EEST)



Індивідуальні заняття

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 15.30 по 16.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них.--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 15:30, 5 березня 2015 (EEST)

Вітаю! Чекаю на Вші запитання. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 09:32, 6 травня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня! Запрошую Вас взяти участь у тематичній дискусії Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти .

Правила участі у дискусії Ви можете пригадати за посиланням: Дискусійний майданчик.

За посиланням теми нашої інтернет - дискусії Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти. Ви зможете познайомитись з джерелами та висловити власні судження щодо даної проблеми. Я гадаю, що моє провокаційне запитання заохотить Вас до активної участі у обговоренні.

Бажаю успіху!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:08, 27 лютого 2015 (EEST)


Доброго дня! Продовжуємо нашу дискусію. Як Ви важаєте, що повинно враховуватись при оцінюванні навчальних досягнень студентів: знання, вміння, навички, вихованість, культурність, компетентність студента чи щось інше? Запропонуйте свої критерії оцінювання.

Маю надію на співпрацю. Бажаю наснаги.--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:30, 19 березня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ми повинні провести модульний контроль. Модульний контроль є одним із видів контролю, який у Вас буде декілька разів: вхідне діягностування, поточний модульний контроль (з методики історії двічі), вихідне діагностування. Тому ваше завдання з модульного контролю № 1 полягає у наступному: запропонуйте модель сучасноїї історичної освіти у ВНЗ(ПТНЗ) Бажаю успіхів!

--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)

Вітаю! Модульний контроль №2 з методики викладання історії та суспільних дисциплін передбачає виконання Вами наступного задання: 1. Визначте (перерахуйте) професійні компетентності сучасного викладача суспільних дисциплін. 2. Визначте предметні компетентності студента. 3. Як Ви вважаєте чи повинні бути пов'язані між собою 1 та 2 складові? Відповідь обгрунтуйте. Дякую. Бажаю успіху. --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)