Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Боров В.О.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 100: Рядок 100:
 
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!  
 
Друзі, запрошую переглянути [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwcWVET3VXaDRTQ1U/edit?usp=sharing теоретичний матеріал за цим посиланням] і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!  
  
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
+
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 +
 
 +
Інтегрований урок проводиться із важливої теми, яка потребує залучення міжпредметних зв’язків. К. Баханов наводить приклад інтегрованого уроку з української літератури та історії. При вивченні теми "Пантелеймон Куліш. "Чорна рада" та історії України "Українські землі у др.. половині XVII століття" учні спочатку "з’ясовують символіку роману, розглядають символічний зміст картини протистояння природи – хурделиці … виходять на асоціації із суспільним життям, від якого переходять до історичного матеріалу". (7). Прикладом інтегрованого уроку може бути урок історії на тему "Розвиток культури України у другій половині ХІХ століття".
 +
 
 +
Урок починає викладач із прослуховування української пісні на вірш Грабовського "Рученьки терпнуть, злипаються віченьки", після прослуховування пісні зачитується уривок із поеми Т. Г. Шевченка "Наймичка". Перед підлітками вчитель ставить питання: що об’єднує ці твори? Відповідаючи на це питання, учні, по суті, самі дають характеристику умов життя українського народу, що відобразилися і в музиці, і в поезії, і в живопису першої половини ХІХ століття.
 +
 
 +
Слід ще раз відзначити, що підготовка уроків на основі міжпредметних зв’язків вимагає не тільки ретельної підготовки, а й узгодження робочих програм викладачами-предметниками на початку навчального року. Специфіка предметів соціально-гуманітарного циклу полягає в тому, що на кожній темі можна проводити як міжпредметні так і внутрішньопродметні зв’язки.
 +
 
 +
Інтегровані заняття ставлять за мету "спресувати" матеріал кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми. У таких випадках студенти пізнають явище, подію з різних сторін. Нестандартні заняття дають можливість викладачу опанувати зі студентами значний за обсягами матеріал, домогтися міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, усунути дублювання у вивченні матеріалу. У підготовці інтегрованого заняття важливу роль має визначення завдань.
 +
 
 +
Окремо до кожного з інтегрованих навчальних дисциплін ставиться навчальна, виховна та розвиваюча мета. Види та форми інтегрованих занять залежать від дисциплін які інтегруються, від часу, кількості інтегрованих предметів, від мети заняття. Окремо можна розглядати методику поєднання міжпредметних зв’язків на рівні "історія" - "кіномистецтво", "історія" - "біологія", "історія" - "лінгвокраїноведення" та інші.
 +
 
 +
 
  
  
Рядок 107: Рядок 119:
 
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
 
Наступна тема: '''Специфіка викладання історії''' [https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwSkIzeVJuMHI0VW8/view?usp=sharing Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням]. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".
  
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]   
+
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 +
 
 +
Проблемний виклад – це повідомлення вчителем нового матеріалу за умови залучення учнів до активної розумової діяльності шляхом подання інформації у вигляді проблемних завдань або запитань. Схема проблемного викладу є такою: формулювання вчителем проблеми, виявлення внутрішніх суперечностей, що виникають під час її розв’язання, висловлювання припущення (гіпотези), його обговорення, доведення істинності за допомогою історичних фактів, формулювання висновків.
 +
Особливу цінність у виробленні вмінь творчо застосовувати знання на практиці становлять проблемні запитання, які мають чітку спрямованість і дають змогу глибше з’ясувати сутність знайомих предметів та явищ. Зміст питання добирається відповідно до наступних критеріїв: науковість (відповідність сучасним досягненням історичної науки), відповідність шкільній програмі, новизна, проблемність (питання має містити приховану або пряму суперечність). Так, учням 11 класу під час вивчення теми «Україна в період десталінізації» пропоную для обговорення наступне питання: «Хрущовська «відлига» – період кардинальних реформ для людей чи епоха втрачених можливостей та змарнованих зусиль?». Під час обговорення проблемне питання може перетворитись у проблемну ситуацію шляхом його розширення, пошуку нових шляхів вирішення, зіставлення гіпотез, пропонування альтернатив. Таким чином, після вивчення теми учні мають необхідні знання не тільки для того, щоб відповісти на запропоноване проблемне запитання, але й для формування власного ставлення до подій періоду «відлиги».
 +
 
 +
Крім проблемних запитань учням можна пропонувати виконати проблемні завдання, які представляють собою різноманітні за змістом та обсягом види самостійної навчальної роботи із розв’язання конкретної проблеми, що виконуються учнями за вказівкою вчителя. Як приклад можна подати опис вивчення теми «Причини, характер, періодизація Другої світової війни». На початку уроку учням було поставлено завдання - після викладу вчителем навчального матеріалу відповісти самостійно на запитання: «Хто вони, палії війни?». Викладаючи новий навчальний матеріал, вчитель не дає прямих відповідей на запитання проблемного характеру, але використовує форми та методи проблемного навчання (критичне опрацювання текстів міжнародних угод та договорів, оцінка міжнародної ситуації учасниками подій, спогади та мемуари сучасників, перегляд історичної хроніки, тощо), за допомогою яких учні зможуть самостійно відповісти на проблемне запитання в кінці уроку. Така організація роботи учнів на уроці дає можливість вчителю не тільки закріпити вивчення нового матеріалу, але й перевірити ефективність та доцільність використаних форм та методів навчання.
 +
 
  
  

Поточна версія на 13:30, 21 червня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"

Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань

Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Завдання для Вас: складіть орієнтовну пам'ятку для учнів по роботі з історичним джерелом --Ніколаєнко Світлана Петрівна Пам'ятка "Як працювати з текстом історичного джерела" 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

про що ви дізнались; що найголовніше в тексті; що потрібно запам'ятати; 6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.



Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.

Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ

Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Найбільш популярні форми нетрадиційних уроків: Вивчення предмета за допомогою інтернету. Форма, пропонована вчителем для проведення такого уроку, може бути абсолютно вільною. Наприклад, легше вчити іноземні мови, якщо є можливість сприймати на слух звук іноземній мові. Особливо цей момент актуальне на перших порах навчання. Викладач шукає он-лайн урок потрібної тематики: віртуальна екскурсія, фільм на мові, що вивчається, кимось підготовлений урок і разом з класом поетапно розбирає матеріал. Інтернет завжди пропонує широкі можливості. Від педагогів вимагається лише одне - бути достатньо підготовленим користувачем віртуального простору.

Уроки - проекти проходять з попередньою підготовкою, або все відбувається протягом академічної години. Головна мета - дати дітям можливість відчути себе причетними якомусь уявному важливій справі. Цей метод складно назвати ілюзією, бо часто саме на таких уроках в спеціалізованих школах, де практикується найбільш поглиблене вивчення предмета, учні дійсно пропонують дуже неформальні вирішення проблем. У школах, де є творчий ухил, практично вся програма вибудувана на уроках - проектах. Причетність дорослої проблемі підвищує рівень відповідальності і дає потужний поштовх до неординарного вирішення завдання.

Уроки з використанням відеоряду. Вчителі молодших класів стали особливо часто застосовувати таку форму подачі матеріалу. Відео - презентація, створена в програмах Microsoft Word і PPS - шоу (презентація створена в створеній у Microsoft PowerPoint) дозволяє перетворити будь-який складний для сприйняття матеріал в цікаве дійство. Потрібно зауважити, що розвиваються не тільки учні, а й вчителі підвищують свої знання в користуванні РС, що досить втішно. Особливо важливі подібні уроки для сільських шкіл, де можливості користуватися інтернетом є не у всіх дітей. Педагоги, як правило, проводять копітку роботу по підготовці кожного подібного заняття.

Уроки - екскурсії проводяться досить давно і мають тематичний характер. Наприклад, досить часто це заняття з історії чи природознавства. Їхнє завдання прищепити інтерес і любов до природи, історії рідного краю, звернути увагу на екологію і крихкість живої природи.

Уроки спектаклі і свята дуже схожі між собою. Завдання можуть ставитися самі різні: допомогти дитині приміряти нове амплуа, створити невимушену атмосферу в спілкуванні з батьками. Дозволити дітям подивитися один на одного, на своїх батьків під новим кутом, що розкриває таланти.

Уроки інтерв'ю та есе дозволяють розвинути здібності майбутніх гуманітаріїв і дипломатів. Дитина, виконуючий роль «кореспондента» вчиться правильно формулювати свої запитання до запрошеному інтерв'юеру. Часто саме на таких заняттях осягаються ази дипломатії.



Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Для гуманітарних дисциплін, зокрема для історії, можна виділити чотири рівні навченості, на кожному з яких навчальні досягнення учнів якісно різняться:

1. Рівень запам’ятовування і відтворення історичної інформації (механічного відтворення). На цьому рівні історична освіта школяра характеризується лише кількісними показниками.

2. Рівень розуміння історичної інформації (осмисленого відтворення). Для цього рівня характерним є виявлення учнем поверхових зв’язків між історичними фактами завдяки прочитаним, почутим висловлюванням та побаченим умовним чи образним зображенням.

3. Рівень застосування історичних знань (застосування стандартних умінь). Перебуваючи на цьому рівні, учень може виконати типові пізнавальні завдання, спираючись на відомі йому фактичні дані та алгоритми дій (шаблони, інструкції, пам’ятки).

4. Рівень перенесення (творчості). Учень самостійно «конструює» нові для нього історичні знання, використовуючи додаткові джерела фактичних даних та самостійно укладені на основі стандартних схеми дій.



Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

омп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. При цьому комп'ютер виконує такі функції: 1. У функції вчителя комп'ютер являє собою: джерело навчальної інформації; наочний посібник; тренажер; засіб діагностики і контролю. 2. У функції робочого інструменту: засіб підготовки текстів, їх зберігання; графічний редактор; засіб підготовки виступів; обчислювальна машина великих можливостей. При проектуванні уроку вчитель може використовувати різні програмні продукти: 1. Мови програмування - за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат. 2. Можливо при підготовці та проведенні уроку використання готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм і т.п.). Використання комп'ютерної технології при вивченні хімії в середній школі відкриває широкі можливості для створення та використання складного наочно-демонстраційного супроводу на уроці або при виконанні лабораторної роботи. Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїла. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета. 3. Значну допомогу при підготовці та проведенні уроків надає вчителю пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint. 4. Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань. 5. Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал. 6. Електронні презентації дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.



Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Інтегрований урок проводиться із важливої теми, яка потребує залучення міжпредметних зв’язків. К. Баханов наводить приклад інтегрованого уроку з української літератури та історії. При вивченні теми "Пантелеймон Куліш. "Чорна рада" та історії України "Українські землі у др.. половині XVII століття" учні спочатку "з’ясовують символіку роману, розглядають символічний зміст картини протистояння природи – хурделиці … виходять на асоціації із суспільним життям, від якого переходять до історичного матеріалу". (7). Прикладом інтегрованого уроку може бути урок історії на тему "Розвиток культури України у другій половині ХІХ століття".

Урок починає викладач із прослуховування української пісні на вірш Грабовського "Рученьки терпнуть, злипаються віченьки", після прослуховування пісні зачитується уривок із поеми Т. Г. Шевченка "Наймичка". Перед підлітками вчитель ставить питання: що об’єднує ці твори? Відповідаючи на це питання, учні, по суті, самі дають характеристику умов життя українського народу, що відобразилися і в музиці, і в поезії, і в живопису першої половини ХІХ століття.

Слід ще раз відзначити, що підготовка уроків на основі міжпредметних зв’язків вимагає не тільки ретельної підготовки, а й узгодження робочих програм викладачами-предметниками на початку навчального року. Специфіка предметів соціально-гуманітарного циклу полягає в тому, що на кожній темі можна проводити як міжпредметні так і внутрішньопродметні зв’язки.

Інтегровані заняття ставлять за мету "спресувати" матеріал кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми. У таких випадках студенти пізнають явище, подію з різних сторін. Нестандартні заняття дають можливість викладачу опанувати зі студентами значний за обсягами матеріал, домогтися міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, усунути дублювання у вивченні матеріалу. У підготовці інтегрованого заняття важливу роль має визначення завдань.

Окремо до кожного з інтегрованих навчальних дисциплін ставиться навчальна, виховна та розвиваюча мета. Види та форми інтегрованих занять залежать від дисциплін які інтегруються, від часу, кількості інтегрованих предметів, від мети заняття. Окремо можна розглядати методику поєднання міжпредметних зв’язків на рівні "історія" - "кіномистецтво", "історія" - "біологія", "історія" - "лінгвокраїноведення" та інші.




Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Проблемний виклад – це повідомлення вчителем нового матеріалу за умови залучення учнів до активної розумової діяльності шляхом подання інформації у вигляді проблемних завдань або запитань. Схема проблемного викладу є такою: формулювання вчителем проблеми, виявлення внутрішніх суперечностей, що виникають під час її розв’язання, висловлювання припущення (гіпотези), його обговорення, доведення істинності за допомогою історичних фактів, формулювання висновків. Особливу цінність у виробленні вмінь творчо застосовувати знання на практиці становлять проблемні запитання, які мають чітку спрямованість і дають змогу глибше з’ясувати сутність знайомих предметів та явищ. Зміст питання добирається відповідно до наступних критеріїв: науковість (відповідність сучасним досягненням історичної науки), відповідність шкільній програмі, новизна, проблемність (питання має містити приховану або пряму суперечність). Так, учням 11 класу під час вивчення теми «Україна в період десталінізації» пропоную для обговорення наступне питання: «Хрущовська «відлига» – період кардинальних реформ для людей чи епоха втрачених можливостей та змарнованих зусиль?». Під час обговорення проблемне питання може перетворитись у проблемну ситуацію шляхом його розширення, пошуку нових шляхів вирішення, зіставлення гіпотез, пропонування альтернатив. Таким чином, після вивчення теми учні мають необхідні знання не тільки для того, щоб відповісти на запропоноване проблемне запитання, але й для формування власного ставлення до подій періоду «відлиги».

Крім проблемних запитань учням можна пропонувати виконати проблемні завдання, які представляють собою різноманітні за змістом та обсягом види самостійної навчальної роботи із розв’язання конкретної проблеми, що виконуються учнями за вказівкою вчителя. Як приклад можна подати опис вивчення теми «Причини, характер, періодизація Другої світової війни». На початку уроку учням було поставлено завдання - після викладу вчителем навчального матеріалу відповісти самостійно на запитання: «Хто вони, палії війни?». Викладаючи новий навчальний матеріал, вчитель не дає прямих відповідей на запитання проблемного характеру, але використовує форми та методи проблемного навчання (критичне опрацювання текстів міжнародних угод та договорів, оцінка міжнародної ситуації учасниками подій, спогади та мемуари сучасників, перегляд історичної хроніки, тощо), за допомогою яких учні зможуть самостійно відповісти на проблемне запитання в кінці уроку. Така організація роботи учнів на уроці дає можливість вчителю не тільки закріпити вивчення нового матеріалу, але й перевірити ефективність та доцільність використаних форм та методів навчання.



Індивідуальні заняття

Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Консультації

Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії

Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю

Вікторина модульного контролю