Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Індивідуальні заняття)
(Консультації)
Рядок 29: Рядок 29:
 
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Індивідуальні заняття ====
 
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Індивідуальні заняття ====
  
==== Консультації ====
+
--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Консультації ====
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Версія за 21:53, 19 жовтня 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"

Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань

Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії

Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

  • Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
  • У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання. 1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні , проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але  ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.

2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)

Доброго дня, Світлано Петрівно. Чи будуть іще завдання з даного профілю ?З повагою Голуб Людмила Миколаївна.

--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Індивідуальні заняття ====

--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 21:49, 19 жовтня 2016 (EEST)==== Консультації ====

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю