Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Голуб Л.М.»
(→Інтерактивні практичні заняття) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST) | Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST) | ||
| + | |||
| + | Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання. | ||
| + | 1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні , проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. | ||
| + | Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--[[Користувач:Голуб Людмила Миколаївна|Голуб Людмила Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Голуб Людмила Миколаївна|обговорення]]) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Версія за 16:17, 20 квітня 2016
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"
Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань
Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії
Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:
- Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
- У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?
Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:08, 20 квітня 2016 (EEST)
Доброго дня,Світлано Петрівно.Спробую дати відповіді на поставлені питання. 1.На мою думку, первинна інтерпретація візуальних історичних джерел відрізняється від вторинної тим , що вона по суті зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).Тут варто звернути увагу на позицію автора, на те, хто саме є люди на зображенні , проаналізувати сюжет.Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.
Вторинна або власне історична інтерпретація це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел).Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси.
2.На мою думку , необєктивність фотознімків як історичних джерел полягає в тому , що вони часто є постановочними , бо люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді.Отже , ці джерела субєктивні і не завжди відображають обєктивну реальність.--Голуб Людмила Миколаївна (обговорення) 16:13, 20 квітня 2016 (EEST)
