Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Двоскін Л.Ю.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 23: Рядок 23:
  
 
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
 
1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади.
 
+
Відповідаю: я в своїй практиці у школі використовую такі  нетрадиційні форми :
 +
1.Індивідуальну форму,коли йде праця с одним учнем;2.Групову форму навчання,учні обьєднуються в ці групи для вирішення певних задач;3.Фронтально-колективну форму роботи,особливо на уроках узагальнення;4.Парна робота --[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 11:43, 19 травня 2015 (EEST)5.Уроки драматизації розповіді;6.Уроки захисту дисертацій та доповідей.Та інші...
 +
--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 10:30, 19 травня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
  
Рядок 36: Рядок 38:
  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
+
відповідь:  значення оцінювання- це зворотній результат роботи учителя через учня; це- перевірка етапу досягнення учнем  своєї праці з предмету; учитель та учень бачать чого вони досягли і над чим треба працювати.Це-стимул роботи для учня і вчителя теж....--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 10:41, 19 травня 2015 (EEST)
  
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час].  З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час].  З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
Рядок 47: Рядок 49:
  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 
--[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 +
 +
1.ППЗ як і підручник (навчальна книга) може: - відображати зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. - інформацію передавати не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах, динаміці - управляти пізнавальною діяльністю учнів (сценарій навчального процесу) - бути самостійним джерелом інформації
 +
 +
ППЗ як і наочність - допомагають у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%. Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії "вухо-мозок" дорівнює 50000 біт/с, а по лінії "око-мозок" - 50000000 біт/с. Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання. ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо 2.ппз як підручник,ппз як наочність.
 +
 +
--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 11:16, 19 травня 2015 (EEST)
  
  
Рядок 55: Рядок 63:
 
Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
 
Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.
  
 
+
Відповідаю:
 +
1.Я використовую економіку та географію в усіх класах, особливо в старших при викладанні соціально-економічних тем та питань  всесвітньої історії та історії України.учні повинні мати базові знання з цих предметів.
 +
2. Використовую теми ,розділи,поняття, та окремі питання, знання учнів з української літератури,наприклад: "Чорна Рада" П.Куліша та події 1663 року в Гетьманщині. (8клас)використовую всесвітню літературу...
 +
3.На філософії я використовую правознавство, та всі науки природного та фізико-математичного циклу(негуманітарні),(предмети ,які вивчають учні в школі) для посилення викладання, для наочності,доказів,прикладів тощо....
 +
4.Спорт,музика,мистецтво постійно використовую, а також етику ...у викладанні та вихованні..--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 10:58, 19 травня 2015 (EEST)--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 11:25, 19 травня 2015 (EEST)
 
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
 
Дякую і бажаю натхнення! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])  
  
Рядок 63: Рядок 75:
  
 
1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?
 
1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?
 +
Місія дуже велика:
 +
 +
1 Виховання та освіта історією
 +
2.Національна та державна свідомість .
 +
виховання Вічних цінностей, демократичних та гуманних....--[[Користувач:Двоскін Леонід Юрійович|Двоскін Леонід Юрійович]] ([[Обговорення користувача:Двоскін Леонід Юрійович|обговорення]]) 11:03, 19 травня 2015 (EEST)
 +
  
 
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])
 
Дякую за співпрацю!!! --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]])

Поточна версія на 11:47, 19 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановний Леоніде Юрійовичу!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившися з ним, дайте відповіді на питання:

1. Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?

а) первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність. Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення. б) вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації. На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 09:53, 19 травня 2015 (EEST) 2. У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел? Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку.--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 10:06, 19 травня 2015 (EEST) --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна Ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Після знайомства з ним чекаю Вашої відповіді на питання:

1. Опишіть, які саме нетрадиційні форми навчання Ви використовуєте у своїй практиці викладання суспільних дисциплін. Наведіть приклади. Відповідаю: я в своїй практиці у школі використовую такі нетрадиційні форми : 1.Індивідуальну форму,коли йде праця с одним учнем;2.Групову форму навчання,учні обьєднуються в ці групи для вирішення певних задач;3.Фронтально-колективну форму роботи,особливо на уроках узагальнення;4.Парна робота --Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 11:43, 19 травня 2015 (EEST)5.Уроки драматизації розповіді;6.Уроки захисту дисертацій та доповідей.Та інші... --Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 10:30, 19 травня 2015 (EEST) --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі" Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії.

Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.


Вивчивши запропоновані джерела, поясніть, у чому, на Вашу думку, полягає значення оцінювання навчальних досягнень учнів.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) відповідь: значення оцінювання- це зворотній результат роботи учителя через учня; це- перевірка етапу досягнення учнем своєї праці з предмету; учитель та учень бачать чого вони досягли і над чим треба працювати.Це-стимул роботи для учня і вчителя теж....--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 10:41, 19 травня 2015 (EEST)

Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Питання до теми наступні:

1. Яку роль у сучасному навчально-виховному процесі з суспільних дисциплін мають відігравати ППЗ?

2. Наведіть приклад використання ППЗ у Вашій педагогічній діяльності.

--Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

1.ППЗ як і підручник (навчальна книга) може: - відображати зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. - інформацію передавати не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах, динаміці - управляти пізнавальною діяльністю учнів (сценарій навчального процесу) - бути самостійним джерелом інформації

ППЗ як і наочність - допомагають у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%. Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії "вухо-мозок" дорівнює 50000 біт/с, а по лінії "око-мозок" - 50000000 біт/с. Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання. ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує - інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань. - подолання часових і просторових меж, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці; - реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію. За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи: - демонстрація предметів у статиці і динаміці - схематична, таблична, текстова інформація - звукозаписи тощо 2.ппз як підручник,ппз як наочність.

--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 11:16, 19 травня 2015 (EEST)


Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Така цікава і благодатна тема! Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати наступне завдання:


Наведіть прикладивикористання міжпредметних зв'язків на уроках історії з власного досвіду.

Відповідаю: 1.Я використовую економіку та географію в усіх класах, особливо в старших при викладанні соціально-економічних тем та питань всесвітньої історії та історії України.учні повинні мати базові знання з цих предметів. 2. Використовую теми ,розділи,поняття, та окремі питання, знання учнів з української літератури,наприклад: "Чорна Рада" П.Куліша та події 1663 року в Гетьманщині. (8клас)використовую всесвітню літературу... 3.На філософії я використовую правознавство, та всі науки природного та фізико-математичного циклу(негуманітарні),(предмети ,які вивчають учні в школі) для посилення викладання, для наочності,доказів,прикладів тощо.... 4.Спорт,музика,мистецтво постійно використовую, а також етику ...у викладанні та вихованні..--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 10:58, 19 травня 2015 (EEST)--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 11:25, 19 травня 2015 (EEST) Дякую і бажаю натхнення! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)


Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Питання наступне:

1. У чому Ви вбачаєте місію та значення вивчення історії в школі?

Місія дуже велика:

1 Виховання та освіта історією 2.Національна та державна свідомість . виховання Вічних цінностей, демократичних та гуманних....--Двоскін Леонід Юрійович (обговорення) 11:03, 19 травня 2015 (EEST)


Дякую за співпрацю!!! --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю