Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Дяченко Л.І.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показано 32 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 65: Рядок 65:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
#
+
#Метою освітньої галузі "Суспільствознавство"є забезпечення розвитку учня як особистості. який керується гуманістичними нормами, цінностями, усвідомлює себе громадянином України і успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.Компетенція - наперед задана соціальна вимога до освітньої підготовки учня. Слід на уроках історії розвивати ключові, загальнопредметні, предметні компетентності учня. Адже всі вони базуються на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню і є його показником.
----
+
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 01:24, 30 квітня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 
Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
Рядок 76: Рядок 76:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
#
+
#Нетипові форми роботи  -  це новий підхід педагога до навчання.Нестандартні уроки руйнують старі штампи викладання предметів, сприяють активізації діяльності учнів.Змінюється суспільство - змінюються піходи у проведенні уроків в школі.Творчий учитель перебуває в пошуку.Основе завдання нестандартних уроків- підвищити пізнавальні інтереси учнів, зробити процес навчання цікавим.Серед найбільш ефективних є -уроки - квести,рольові форми уроків,ерудитні форми уроків (рольова гра, урок - вистава,урок - суд, вікторини, брейн - ринги,КВК...)
#
+
#Усвоїй роботі я використовую театралізовані уроки. Вони є доцільними для учнів 5 - 7 класів. Мають за мету через реконструкцію подій певної доби активізувати інтерес учнів до навчання, створюють підгрунтя для вивчення нової теми.Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, сприяють розвитку комунікативних здібностей, логічного мислення, спираючись на уяву і фантазію дітей.
----
+
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 00:27, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
  
Рядок 88: Рядок 88:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 13 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 10:12, 13 квітня 2017 (EEST)
 
----
 
----
# Відповідь:
+
# Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.
----
+
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 00:59, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".  
 
Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".  
Рядок 96: Рядок 96:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 25 квітня 2017 (EEST)  
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:23, 25 квітня 2017 (EEST)  
 
----
 
----
# Відповідь:
+
# Відповідь:Взаємозв'язок між типами уроків та методами навчання на уроці існує.Так, навіть уроки класифікуються не тільки за метою пізнавальної діяльності, етапами уроку, способами організації діяльності, а й за методами навчання.Так, проводячи урок у 8 класі по темі "Скасування гетьманства в Україні в 1764 році"я  чітко ставлю перед собою кінцеву мету цього уроку і визначаю способи і методи її досягнення.Використовую словесні методи навчання - бесіди , розповідь, діалоги. Важливу роль відводжу презентаціям, використанню комп'ютерних технологій. І якщо це тип уроку засвоєння нових знань, то намагаюсь витримати всі структурні елементи уроку, ще використовую технології інноваційного навчання. Наприклад, роботу в малих групах .Отже, методи навчання можуть визначати тип уроку.
----
+
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 01:24, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
Рядок 105: Рядок 105:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 25 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 25 квітня 2017 (EEST)
 
----
 
----
# Відповідь:
+
# Відповідь:На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.Бо це є цілісний і логічно завершений елемент педагогічного процесу, спрямований на засвоєння і вирішення навчальних завдань.Він передбачає колективно - індивідуальну роботу вчителя і учня. Альтернативні форми навчання - це дистанційне навчання  за наявності у дітей інтернету, індивідуальне навчання. Для початківців я б запропонувала вільне навчання за фінською технологією, де діти не сидять 45 хвилин за партами, перебувають у русі, спілкуються з ровесниками , учителем.
 +
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 01:51, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:50, 12 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
#Відповідь:Громадянська освiта є складною динамiчною системою, що поєднує:громадянськi знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому,економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянськi умiння та досвід участі у соціально-політичному житті  суспільства та практичного застосування знань; громадянськi чесноти -норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства.Громадянська освіта базується на тих же загально педагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: зв'язок з практичною діяльністю
 +
передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій,зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного  досвіду  протягом усього життя,
 +
демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень;передбачає суб'єктно-об'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним. При формуваннi змiсту громадянської освiти необхiдно дотримуватись особистiсно зорiєнтованого пiдходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться iнтереси особи.На уроках історії ми реалізуємо ці принципи.Виховуємо у дітей патріотизм, толерантність, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, мови. Говорячи про українських державотворців, ми наголошуємо про відданість своїй державі, виховуємо гордість за неї. Саме історичні дисципліни покликані будити розум дітей, аналізувати події, бути патріотами України, вивчати минуле,  не допускати помилки і робити світ кращим.
 +
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 17:50, 5 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
 +
 +
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:05, 5 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
#Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти.Громадянська освіта не обмежується набуттям деяких знань, вона передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета громадянської освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Так, вивчаючи з 5 класниками тему "Розквіт Київської держави за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого", я намагаюся познайомити учнів з діяльністю князів,виявляю значення прийняття християнства, виховую в дітей повагу до історії власного народу.А предмет "Правознавство" взагалі покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він розкриває,  пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.Формувати громадянина ми повинні ще із родини,  в дитсадку , початковій школі і далі. Це клопітка, але надзвичайно потрібна робота.
 +
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 18:27, 5 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
 +
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:20, 12 травня 2017 (EEST)
 +
Дякую
 +
----
 +
#Ваша відповідь:Як на мою думку тести не завжди дають розуміння  чи засвоїли учні даний матеріал. Слід не зловживати тестовою перевіркою, бо уроки історії покликані вчити дітей висловлювати свою думку, аналізувати і систематизувати події, факти, осіб.Тести, звичайно, дають можливість перевірити великий обсяг матеріалу, залучивши великий конингент учнів. Але складати їх треба грамотно, уникаючи другорядних подій, фактів.У школі під час тематичного контролю я б використала захист портфоліо з даної теми.
 +
------[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 18:44, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
  
Рядок 113: Рядок 140:
  
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 13 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 13 квітня 2017 (EEST)
 +
Дякую!
 +
------
 +
-----
 +
[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 18:51, 5 червня 2017 (EEST)
 +
Доброго дня, Людмила Іванівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дякую Вам за виконання завдань. У Вас ще є індивідуальні заняття, тематичні дискусії та модульний контроль. Рекомендую Вам почати їх виконання.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:25, 5 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Готуватимусь до дискусії ти модульного контролю.--[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 18:50, 5 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Людмила Іванівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:14, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
Рядок 120: Рядок 164:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:54, 6 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 09:54, 6 квітня 2017 (EEST)
  
Дискусія:  
+
Дискусія: Думаю, що велика кількість  історичних джерел заважає у вивченні історії.Основним джерелом залишається підручник.Учням чітко і конкретно слід рекомендувати посібники, довідники, історичні документи, інтернет ресурси  з даної теми. Важливо , щоб діти не розпилили свою увагу на другорядні факти не пояснивши зміст основного матеріалу з даної теми. Більш широку роботу з джерелами слід проводити на практичних заняттях з  теми. Діти повинні вміти працювати з історичними джерелами, але не треба їх завалювати величезною сумою знань. Обдаровані учні і самі прагнуть опрацьовувати велику кількість джерел, яка є цікавою для них.
 
+
--[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 19:36, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 130: Рядок 174:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:18, 6 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:18, 6 квітня 2017 (EEST)
  
Дискусія:
+
Дискусія: Суспільство рухається вперед і ІКТ повноправно зайняло нішу у викладанні багатьох дисциплін у ЗОШ. Позитивно, що на уроках історії, використовуючи ІКТ ми швидко знайдемо  і проаналізуємо дану інформацію. Візуально діти сприймають прочитане, емоційно реагують на дані події. Завдяки ІКТ ми швидко  можемо перевірити матеріал. Зловживати ІКТ не можна. Використовуючи тільки це джерело інформації, діти мало спілкуються, стають інтернетзалежними. Людина - істота соціальна. Вона повинна спілкуватися з людьми.В майбутньому інформаційні технології заполонять освітній простір. У них наше майбутнє .
----
+
[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 19:56, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
Рядок 139: Рядок 183:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 26 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:54, 26 квітня 2017 (EEST)
  
Дискусія:
+
Дискусія:На практичних заняттях слід розвивати самостійність учнів, вміння правильно працювати з історичними джерелами. Школярі під час занять користуються інтернетресурсами, аналізують свідчення очевидців. Вони аналізують, порівнюють дані, роблять логічні висновки. Я на практичних заняттях використовую такі методи : роботу в малих групах, презентації, дискусії та захисти проектів, рольові ігри, метод творчої праці, метод прес, круглий стіл, графіті.На практичному занятті "Виховання в Спарті" я дала дітям історичні джерела з теми, використала ІКТ, самостійну роботу, роботу в малих групах, технології інноваційного навчання. Застосування різних методів навчання  розвива в учнів критичне мислення, формує певні предметні компетентності. 
----
+
[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 23:57, 5 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Рядок 149: Рядок 193:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:22, 27 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:22, 27 квітня 2017 (EEST)
  
Дискусія:
+
Дискусія: Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре
 +
сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці "Держава Спарта" я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму "300 спартанців" для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого "Віртуального музею".Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст. [[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 14:19, 6 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:02, 18 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Дискусія:Що таке "ключові компетентності"? "Компетенція" в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.Які ж якості необхідні людині в будь-якій професійній діяльності? Дж. Равен, автор книги "Компетентність у сучасному суспільстві", на основі проведених досліджень так відповідає на це запитання:здатність працювати самостійно без постійного керівництва;
 +
здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою;здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити;
 +
готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу;здатність ладити з іншими; здатність засвоювати будь-які знання за власною ініціативою; уміння приймати рішення на основі здорових суджень. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців.  За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності.1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків). 3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій учителя на перше місце ставить саме продуктивну компетентність. 4. Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень.  5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами. 6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності. 7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 9.Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією .10. Особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність. Основні показники педагогічної компетентності вчителя - це передусім: особистісні якості, особливо перетворювальні та психологічні;усвідомлення ролі педагога у вихованні громадянина, патріота; безперервне підвищення загальної та професійної культури; пошукова діяльність педагога володіння методами педагогічного дослідження; конструювання власного педагогічного досвіду; результативність навчально-виховного процесу;
 +
активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й учителя. З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості. Я як вчитель історії весь час працюю, самовдосконалююсь, займаюсь самоосвітою, підвищую свій науковий і матодичний потенціал. Вчитель  - це професія, яка потребує постійного пошуку нових знань. Оволодіваю ІКТ, опрацювую фахові педагогічні видання. Готуючиь до уроків історії, підбираю інноваційні методи роботи.  На уроці створюю атмосферу успіху, доброзичливості. Застосовую індивідуальне,  диференційоване, особистісно - орієнтоване навчання.Учитель на уроці історії - консультант, порадник, спрямовувач і натхненник ідей, бо у нас важлива місія - виховання людини, громадянина України.
 +
 
 +
[[Користувач:Дяченко Людмила Іванівна|Дяченко Людмила Іванівна]] ([[Обговорення користувача:Дяченко Людмила Іванівна|обговорення]]) 16:28, 6 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 158: Рядок 217:
  
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:53, 19 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:53, 19 квітня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Людмила Іванівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ].
 +
 +
З повагою. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:26, 14 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----

Поточна версія на 15:10, 13 червня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас! Шановні колеги, сьогодні працюємо над темою "Нормативно-правове забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін В ЗНЗ?
  2. Дайте визначення поняття "Нормативна документація ЗНЗ".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:59, 2 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Добрий день! Основні документи,які складають нормативно - правову базу суспільних дисциплін в ЗНЗ - це Національна доктрина розвитку освіти, Державний освітній стандарт, навчальні плани , програми, підручники і навчальні посібники.
  2. Нормативна документація -це документи,які всановлюють правила,загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів. Документи,що складають нормативну документацію, містять вимоги безпеки, правила, загальні принципи, характеристики,які стосуються визначених видів діяльності або їх результатів і доступні широкому колу споживачів.--Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 23:38, 11 квітня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте критерії відбору історичного матеріалу в змісті шкільних курсів історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:29, 7 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді:

  1. На сьогодні, зміст шкільної історичної освіти є сукупність змісту всіх курсів історії, що вивчають сьогодні у 5 - 11 класах ЗОШ.Він формується на основі відбору та структурування фактів та понять історичної науки відповідно до цілей і завдань історії в школі.Зміст -обов'язковий компонент процесу навчання. Перебудова цілей змінює і навчальний зміст.На сьогодні зміст шкільної історичної освіти - це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід ставлення до людей, до світу, до себе, що може забезпечити емоційно - цілісний розвиток особистості.
  2. Науковці визначають такі критерії відбору історичного матеріалу: 1.Розмежування історичної науки і шкільного курсу історії. 2.Співвідношення фактів і теорії. 3.Ідеологічна спрямованість. 4.Співвідношення політичної, економічної,соціальної і культурної історії. Так, зміст навчального матеріалу повинен відповідати даним історичної науки.Історія як шкільний предмет не включає всі розділи історичної науки.Слід оптимально поєднувати фактичний і теоретичний матеріал.Питання ідеологічного змісту у школі є відкритим.Так як ми українці, то слід сприяти вихованню патріотизму. Сьогодні зміст курсів історії інтегрує соціальну, економічну, політичну і духовну історію та відображає взаємозв'язок усіх сфер людського буття.

--- ---Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:57, 12 квітня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановна Людмила Іванівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття №3. на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Тема 7. "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:16, 13 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді

  1. Для школярів важливо поєднувати формування як ключових так і предметних компетентностей на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.Ключова компетентність сприяє досягненню успіхів у житті, розвитку якості суспільних інститутів, відповідає багатоманітним сферам життя.Вона є багатомірною і сприяє багатогранному розвитку особистості.А предметна компетентність - це набування учнями знань упродовж життя, його здатність до самоосвіти, осмислення історії та культури України, формування учня як громадянина.Усі компетентності взаємопов'язані, адже готують учнів до життя, вчать аналізувати, вірішувати проблеми, працювати в команді, розвивати критичне мислення.--Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:17, 30 квітня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:25, 24 березня 2017 (EET)


Ваша відповідь:

  1. Аналізуючи програми з історії України 10 - 11 класів ( профіль), я позитивним відмічаю те, що матеріал викладається послідовно, передбачає розуміння термінів, висловлювання суджень.Введення практичних занять сприяє активізації пізнавальних можливостей учнів.Позитивно, що і далі виділяються уроки узагальнення, наш край.Негативно те, що є перевантаження другорядними фактами і термінами, можливо не зовсім потрібними деталями.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:41, 30 квітня 2017 (EEST)

Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:18, 24 березня 2017 (EET)


Ваша відповідь:

  1. Підручник з історії України (Гісем, Мартинюк) - позитвно- невеликий обсяг матеріалу в параграфах, наявність схем, ілюстрацій, карт, окреме виділення понять, наявність висновків в кінці параграфа,уривки історичних джерел, документів.Негативне - в підсумкових уроках використовувати не тільки тести, а і інші види перевірки.


Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:58, 30 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:23, 29 березня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Метою освітньої галузі "Суспільствознавство"є забезпечення розвитку учня як особистості. який керується гуманістичними нормами, цінностями, усвідомлює себе громадянином України і успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.Компетенція - наперед задана соціальна вимога до освітньої підготовки учня. Слід на уроках історії розвивати ключові, загальнопредметні, предметні компетентності учня. Адже всі вони базуються на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню і є його показником.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 01:24, 30 квітня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні ----Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:25, 31 березня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Нетипові форми роботи - це новий підхід педагога до навчання.Нестандартні уроки руйнують старі штампи викладання предметів, сприяють активізації діяльності учнів.Змінюється суспільство - змінюються піходи у проведенні уроків в школі.Творчий учитель перебуває в пошуку.Основе завдання нестандартних уроків- підвищити пізнавальні інтереси учнів, зробити процес навчання цікавим.Серед найбільш ефективних є -уроки - квести,рольові форми уроків,ерудитні форми уроків (рольова гра, урок - вистава,урок - суд, вікторини, брейн - ринги,КВК...)
  2. Усвоїй роботі я використовую театралізовані уроки. Вони є доцільними для учнів 5 - 7 класів. Мають за мету через реконструкцію подій певної доби активізувати інтерес учнів до навчання, створюють підгрунтя для вивчення нової теми.Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, сприяють розвитку комунікативних здібностей, логічного мислення, спираючись на уяву і фантазію дітей.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:27, 5 червня 2017 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 10:12, 13 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Структура уроку - це співвідношення елементів уроку в певній послідовності і взаємозв'язку - організаційний момент,перевірка знань,вивчення нового матеріалу, закріплення, підсумок.Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманіття типів уроків.Структура уроку залежить від змісту матеріалу, мети. Дидактична структура уроку постійна, змінюється методична підструктура.Така структура уроків дієва в наш час. Але передбачаючи кінцеву мету уроку, ми все частіше використовуємо інноваційні форми роботи, що активізують пізнавальну діяльність учнів.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 00:59, 5 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:23, 25 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Взаємозв'язок між типами уроків та методами навчання на уроці існує.Так, навіть уроки класифікуються не тільки за метою пізнавальної діяльності, етапами уроку, способами організації діяльності, а й за методами навчання.Так, проводячи урок у 8 класі по темі "Скасування гетьманства в Україні в 1764 році"я чітко ставлю перед собою кінцеву мету цього уроку і визначаю способи і методи її досягнення.Використовую словесні методи навчання - бесіди , розповідь, діалоги. Важливу роль відводжу презентаціям, використанню комп'ютерних технологій. І якщо це тип уроку засвоєння нових знань, то намагаюсь витримати всі структурні елементи уроку, ще використовую технології інноваційного навчання. Наприклад, роботу в малих групах .Отже, методи навчання можуть визначати тип уроку.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 01:24, 5 червня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:05, 25 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:На сьогоднішній час для нашої української педагогіки, я вважаю, що урок ще залишається актуальною формою навчання.Бо це є цілісний і логічно завершений елемент педагогічного процесу, спрямований на засвоєння і вирішення навчальних завдань.Він передбачає колективно - індивідуальну роботу вчителя і учня. Альтернативні форми навчання - це дистанційне навчання за наявності у дітей інтернету, індивідуальне навчання. Для початківців я б запропонувала вільне навчання за фінською технологією, де діти не сидять 45 хвилин за партами, перебувають у русі, спілкуються з ровесниками , учителем.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 01:51, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:50, 12 травня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Громадянська освiта є складною динамiчною системою, що поєднує:громадянськi знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому,економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; громадянськi умiння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; громадянськi чесноти -норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства.Громадянська освіта базується на тих же загально педагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: зв'язок з практичною діяльністю

передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій,зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного досвіду протягом усього життя, демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень;передбачає суб'єктно-об'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним. При формуваннi змiсту громадянської освiти необхiдно дотримуватись особистiсно зорiєнтованого пiдходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться iнтереси особи.На уроках історії ми реалізуємо ці принципи.Виховуємо у дітей патріотизм, толерантність, гуманне ставлення до оточуючих, любов до рідної землі, мови. Говорячи про українських державотворців, ми наголошуємо про відданість своїй державі, виховуємо гордість за неї. Саме історичні дисципліни покликані будити розум дітей, аналізувати події, бути патріотами України, вивчати минуле, не допускати помилки і робити світ кращим.


Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 17:50, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:05, 5 травня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти.Громадянська освіта не обмежується набуттям деяких знань, вона передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета громадянської освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Так, вивчаючи з 5 класниками тему "Розквіт Київської держави за часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого", я намагаюся познайомити учнів з діяльністю князів,виявляю значення прийняття християнства, виховую в дітей повагу до історії власного народу.А предмет "Правознавство" взагалі покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він розкриває, пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.Формувати громадянина ми повинні ще із родини, в дитсадку , початковій школі і далі. Це клопітка, але надзвичайно потрібна робота.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 18:27, 5 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:20, 12 травня 2017 (EEST) Дякую


  1. Ваша відповідь:Як на мою думку тести не завжди дають розуміння чи засвоїли учні даний матеріал. Слід не зловживати тестовою перевіркою, бо уроки історії покликані вчити дітей висловлювати свою думку, аналізувати і систематизувати події, факти, осіб.Тести, звичайно, дають можливість перевірити великий обсяг матеріалу, залучивши великий конингент учнів. Але складати їх треба грамотно, уникаючи другорядних подій, фактів.У школі під час тематичного контролю я б використала захист портфоліо з даної теми.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 18:44, 5 червня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня, шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:42, 13 квітня 2017 (EEST) Дякую!



Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 18:51, 5 червня 2017 (EEST) Доброго дня, Людмила Іванівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дякую Вам за виконання завдань. У Вас ще є індивідуальні заняття, тематичні дискусії та модульний контроль. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:25, 5 травня 2017 (EEST)



Готуватимусь до дискусії ти модульного контролю.--Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 18:50, 5 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, Людмила Іванівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:14, 13 червня 2017 (EEST)



Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної науки дайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:54, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Думаю, що велика кількість історичних джерел заважає у вивченні історії.Основним джерелом залишається підручник.Учням чітко і конкретно слід рекомендувати посібники, довідники, історичні документи, інтернет ресурси з даної теми. Важливо , щоб діти не розпилили свою увагу на другорядні факти не пояснивши зміст основного матеріалу з даної теми. Більш широку роботу з джерелами слід проводити на практичних заняттях з теми. Діти повинні вміти працювати з історичними джерелами, але не треба їх завалювати величезною сумою знань. Обдаровані учні і самі прагнуть опрацьовувати велику кількість джерел, яка є цікавою для них. --Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 19:36, 5 червня 2017 (EEST)



Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:18, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Суспільство рухається вперед і ІКТ повноправно зайняло нішу у викладанні багатьох дисциплін у ЗОШ. Позитивно, що на уроках історії, використовуючи ІКТ ми швидко знайдемо і проаналізуємо дану інформацію. Візуально діти сприймають прочитане, емоційно реагують на дані події. Завдяки ІКТ ми швидко можемо перевірити матеріал. Зловживати ІКТ не можна. Використовуючи тільки це джерело інформації, діти мало спілкуються, стають інтернетзалежними. Людина - істота соціальна. Вона повинна спілкуватися з людьми.В майбутньому інформаційні технології заполонять освітній простір. У них наше майбутнє . Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 19:56, 5 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:54, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:На практичних заняттях слід розвивати самостійність учнів, вміння правильно працювати з історичними джерелами. Школярі під час занять користуються інтернетресурсами, аналізують свідчення очевидців. Вони аналізують, порівнюють дані, роблять логічні висновки. Я на практичних заняттях використовую такі методи : роботу в малих групах, презентації, дискусії та захисти проектів, рольові ігри, метод творчої праці, метод прес, круглий стіл, графіті.На практичному занятті "Виховання в Спарті" я дала дітям історичні джерела з теми, використала ІКТ, самостійну роботу, роботу в малих групах, технології інноваційного навчання. Застосування різних методів навчання розвива в учнів критичне мислення, формує певні предметні компетентності. Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 23:57, 5 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:22, 27 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Мас-медіа мають величезний вплив на процес навчання, і їх потенціал криється в умінні педагогів правильно застосовувати медіа-ре сурси в навчальному процесі. Телебачення, відео, Інтернет, радіо — всі ці джерела інформують, розвивають, навчають. Доцільне впровадження на уроках англійської мови в початкових класах, на уроках історії засобів мас-медіа дасть можливість сформувати здібну, творчу, сучасну особистість. На уроках історії я практикую використання презентацій як сама так і спонукаю робити це учнів. На уроці "Держава Спарта" я використала презентацію, відеоролик, уривок з фільму "300 спартанців" для того ,щоб краще і цікавіше розкрити тему. Під час вивчення культури країн використовую відео про цікаве з цієї теми. Вивчаючи композиторів, художників демонструю їх твори, використовуючи і звукозаписи. Впроваджую в свою діяльність роботу так званого "Віртуального музею".Живучи в соціумі не можна не використовувати радіо, телебачення, комп'ютерні розробки уроків.Але все це робити треба правильно. Недоліком використання медіа - ресурсів є, що там великий обсяг інформації і її треба правильно систематизувати, вибрати потрібну. Наше суспільство не стоїть на місці, НТР рухає його вперед, а медіа - ресурси дають можливість насичувати уроки новою інформацією. Швидко і впевнено формувати нове покоління у 21 ст. Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 14:19, 6 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:02, 18 травня 2017 (EEST)


Дискусія:Що таке "ключові компетентності"? "Компетенція" в перекладі з латини означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.Які ж якості необхідні людині в будь-якій професійній діяльності? Дж. Равен, автор книги "Компетентність у сучасному суспільстві", на основі проведених досліджень так відповідає на це запитання:здатність працювати самостійно без постійного керівництва; здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою;здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити; готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу;здатність ладити з іншими; здатність засвоювати будь-які знання за власною ініціативою; уміння приймати рішення на основі здорових суджень. Педагогічна компетентність учителя - це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. Проблема педагогічної компетентності цікавила багатьох науковців. За аналізом праць науковців можна визначити такі ключові компоненти професійної компетентності.1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Серед них уміння й навички роботи з друкованими джерелами, уміння здобувати інформацію з інших джерел, переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу.2. Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших (учнів, учителів, батьків). 3. Продуктивна компетентність - це вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них. Більшість науковців серед ключових компетенцій учителя на перше місце ставить саме продуктивну компетентність. 4. Автономізація на компетентність - це здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність. Адже вчитель перш за все вчиться сам, це вічний учень. 5. Моральна компетентність - це готовність, спроможність і потреба жити за традиційними моральними нормами. 6. Психологічна компетентність - це здатність використовувати психологічні засоби навчання в організації взаємодії в освітній діяльності. 7. Предметна компетентність, до змісту якої входить володіння певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 8. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 9.Математична компетентність - це вміння працювати з числом, числовою інформацією .10. Особисті якості вчителя (це теж одна з найголовніших складових професійної компетентності) - доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, рефлексія, людяність. Основні показники педагогічної компетентності вчителя - це передусім: особистісні якості, особливо перетворювальні та психологічні;усвідомлення ролі педагога у вихованні громадянина, патріота; безперервне підвищення загальної та професійної культури; пошукова діяльність педагога володіння методами педагогічного дослідження; конструювання власного педагогічного досвіду; результативність навчально-виховного процесу; активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й учителя. З огляду на зазначене можна стверджувати, що під професійною компетентністю педагога слід розуміти таку пошукову діяльність учителя, коли на основі бази знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості. Я як вчитель історії весь час працюю, самовдосконалююсь, займаюсь самоосвітою, підвищую свій науковий і матодичний потенціал. Вчитель - це професія, яка потребує постійного пошуку нових знань. Оволодіваю ІКТ, опрацювую фахові педагогічні видання. Готуючиь до уроків історії, підбираю інноваційні методи роботи. На уроці створюю атмосферу успіху, доброзичливості. Застосовую індивідуальне, диференційоване, особистісно - орієнтоване навчання.Учитель на уроці історії - консультант, порадник, спрямовувач і натхненник ідей, бо у нас важлива місія - виховання людини, громадянина України.

Дяченко Людмила Іванівна (обговорення) 16:28, 6 червня 2017 (EEST)



Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:53, 19 квітня 2017 (EEST)


Доброго дня, Людмила Іванівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.

З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:26, 14 червня 2017 (EEST)