Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Пимоненко Л.В.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показано 42 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 10: Рядок 10:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Національна доктрина розвитку освіти.
 +
Навчальний план
 +
Навчальна програма
 +
Піручник. Навчальні посібники.Шкільний підручник--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 20:26, 18 жовтня 2017 (EEST)
 
#
 
#
 
----
 
----
Рядок 23: Рядок 26:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#зміст шкільної історичної освіти – це один із
#
+
компонентів процесу навчання історії, певна система історичної
 +
інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок,
 +
в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід
 +
творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися
 +
людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що
 +
може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:06, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
#відображення в змісті загальної мети і завдань навчання історії,
 +
актуальних для того чи іншого періоду;
 +
 методологія (парадигма) навчання: знаннєва чи діяльнісна (інша) – та її
 +
відображення у змісті;
 +
 наявність і зміст курсів, що синхронно вивчаються як складові предмета
 +
«історія»;
 +
 структурування змісту за роками навчання, послідовність вивчення;
 +
 принципи відбору змісту окремих курсів і предмета в цілому,
 +
ідеологічна спрямованість навчання;
 +
 структура та співвідношення фактів і теорії у навчальних курсах,
 +
зокрема, поєднання політичної, соціально-економічної й культурної
 +
складових.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:12, 18 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 35: Рядок 55:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
----
+
-Розвиток ключових і предметних компетентностей не відміняє
 +
традиційні підходи до завдань освіти, які передбачали формування
 +
загальних та предметних знань, навичок, умінь. Більше того,
 +
компетентності базуються на них. Взяті окремо традиційні знання, навички
 +
та вміння у практиці сучасної школи обслуговують здебільшого академічні
 +
цілі (складання іспитів різного рівня завдяки оволодінню програмним
 +
матеріалом), мають загальний характер, тобто не враховують індивідуально-
 +
особистісних відмінностей учнів, орієнтуючи їх на залежність від існуючої
 +
сьогоденної політико-ідеологічної та наукової кон'юнктури. Пріоритет
 +
компетентнісного підходу не тільки долає обмеженість академізму (не
 +
виключаючи його), а й надає здобутим знанням, навичкам та вмінням
 +
індивідуалізованого, конкретного життєво-смислового характеру, чітко
 +
визначеної практичної спрямованості щодо власного життя людини.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:25, 18 жовтня 2017 (EEST)---
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Рядок 45: Рядок 77:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
----
+
----Зміст  курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та  естетичних цінностей.  Окрему увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах “Історія рідного краю” передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так  і порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень
 +
З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.
 +
З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого та розвивального підходів до навчання.
 +
--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:32, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
 
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
Рядок 52: Рядок 87:
 
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
 
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
  
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 19 травня 2017 (EEST)  
+
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:36, 19 травня 2017 (EEST)  
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
 +
Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:07, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Лариса Василівна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
 +
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:51, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#На мою думку, насамперед треба розвивати такі компетенції:
 +
здоров'язбережувальну
 +
загальнокультурну
 +
соціально- трудову
 +
інформаційну
 +
правову
 +
--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 22:53, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 +
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
 +
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:14, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Інтерактивні технології кооперативного навчання. Парна і
 +
групова робота організовується на уроках засвоєння і застосування знань,
 +
умінь, навичок. Можливі різні варіанти організації роботи груп: «Діалог»,
 +
«Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей»,
 +
«Акваріум».
 +
Інтерактивні технології колективно-групового навчання
 +
передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу:
 +
«обговорення проблем в загальному колі», «Мікрофон», «Незакінчені
 +
речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся» («Кожен вчить кожного»,
 +
«Броунівський рух»), «Ажурна пилка» («Мозаїка»), «Аналіз ситуації»,
 +
«Вирішення проблем», «Дерево рішень».
 +
Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи в
 +
організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному
 +
розвитку і вихованню учнів.
 +
До переваг, на думку науковців і педагогів-практиків, відносяться такі
 +
характеристики: 1) підвищують пізнавальний інтерес учнів; 2) дають змогу
 +
відійти від шаблону традиційного уроку, зробити навчальний процес більш
 +
захоплюючим, урізноманітнити його; 3) сприяють розвитку учителя та учнів,
 +
розкриттю їх творчого потенціалу; 4) педагог має змогу побачити, як
 +
поводяться його вихованці в незвичних для них умовах навчання, як
 +
змінюється їх спосіб мислення; 5) самим дітям нетрадиційні форми навчання
 +
подобаються більше, ніж буденні уроки.
 +
Але, не зважаючи на вищезазначені переваги, нетрадиційні форми
 +
організації навчання мають і ряд суттєвих недоліків: а) невисока
 +
результативність роботи; б) відсутність серйозної пізнавальної праці; в)
 +
великі затрати часу; г) необхідність додаткової попередньої підготовки до
 +
уроку.
 +
--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:45, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
#У своїй роботі використовую:"Мозковий штурм", "Аналіз ситуації", " Вирішення проблем", "Словесний футбол", "Діалог".--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:48, 19 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
 +
#структуру сучасних уроків історії...
 +
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
 +
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 7 червня 2017 (EEST)
  
 +
# '''Відповідь:'''
 +
1. Під структурою уроку слід розуміти
 +
співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності
 +
та взаємозв'язку між собою.
 +
Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань
 +
попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного
 +
уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення;
 +
підведення підсумків уроку; домашнє завдання.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
2.  Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу,
 +
дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей
 +
класу чи колективу.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
3. Ці структурні елементи на багатьох уроках в основному реалізуються.
 +
Необхідні й уроки з переважанням того чи іншого ланки процесу навчання
 +
або де опускаються ті з них, які не обов'язково вводити в його структуру.
 +
Структура уроку досконала в тому випадку, якщо
 +
враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному
 +
класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не
 +
структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і
 +
задумом впливає на ефективність навчання.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
 +
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:51, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
. Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних
 +
цілей передбачає різноманітність та їх типів.
 +
Кожен урок, будучи елементом процесу навчання та системи
 +
утримання курсу, входить у той чи інший тип − групу уроків, яка має певні
 +
інтегральні риси. Тип уроку впливає на якість навчання і розвитку учнів. У
 +
залежності від того, які ознаки (сторони) уроків беруться за основу,
 +
виділяються їх різні типи.
 +
Слід мати на увазі, що перераховані типи уроків у чистому вигляді
 +
рідко зустрічаються в практиці роботи вчителя. Так чи інакше, функції
 +
одного типу уроку часто вплітаються в структуру іншого типу. Різниця
 +
полягає в тому, що кожен тип уроків відрізняється домінуванням певної
 +
функції, наприклад вивчення нового матеріалу або контроль, а інші функції
 +
інших типів уроку носять допоміжний характер. Тому класифікація уроків
 +
продовжує залишатися однією з актуальних проблем дидактики.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:00, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
 +
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
 +
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
1. Так, актуальна--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:01, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
2. У XX ст. до уроку долучились такі форми, як консультації, заліки, семінари, практичні заняття
 +
тощо.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:01, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 6 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
----Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:09, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
 +
 +
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:47, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''
 +
----Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:11, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
 +
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
 +
 +
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:19, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''
 +
--зараз усі пропонують тести. ЗНО в першу чергу. Тому без них не обійтися. Але в той же час учень може просто вгадати відповідь Тому, на мою думку, потрібні ще відповіді на питання.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 07:31, 19 жовтня 2017 (EEST)--
 +
----
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:42, 7 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Лариса Василівна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 5 вересня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Лариса Василівна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:10, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.
  
 +
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----
 +
----На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:13, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
 +
 +
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:14, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 +
 +
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:46, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:15, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 +
Пропоную для обговорення наступні питання:
 +
 +
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 +
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:17, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
---- Презентація, аудіо та відеоматеріали.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:20, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----Напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо).
 +
 +
Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 19:20, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:21, 19 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--[[Користувач:Пимоненко Лариса Василівна|Пимоненко Лариса Василівна]] ([[Обговорення користувача:Пимоненко Лариса Василівна|обговорення]]) 21:18, 19 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
 +
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Лариса Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:40, 17 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 15:19, 23 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:41, 28 квітня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Національна доктрина розвитку освіти.

Навчальний план Навчальна програма Піручник. Навчальні посібники.Шкільний підручник--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 20:26, 18 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:16, 4 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. зміст шкільної історичної освіти – це один із

компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:06, 18 жовтня 2017 (EEST)

  1. відображення в змісті загальної мети і завдань навчання історії,

актуальних для того чи іншого періоду;  методологія (парадигма) навчання: знаннєва чи діяльнісна (інша) – та її відображення у змісті;  наявність і зміст курсів, що синхронно вивчаються як складові предмета «історія»;  структурування змісту за роками навчання, послідовність вивчення;  принципи відбору змісту окремих курсів і предмета в цілому, ідеологічна спрямованість навчання;  структура та співвідношення фактів і теорії у навчальних курсах, зокрема, поєднання політичної, соціально-економічної й культурної складових.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:12, 18 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:10, 10 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді: -Розвиток ключових і предметних компетентностей не відміняє традиційні підходи до завдань освіти, які передбачали формування загальних та предметних знань, навичок, умінь. Більше того, компетентності базуються на них. Взяті окремо традиційні знання, навички та вміння у практиці сучасної школи обслуговують здебільшого академічні цілі (складання іспитів різного рівня завдяки оволодінню програмним матеріалом), мають загальний характер, тобто не враховують індивідуально- особистісних відмінностей учнів, орієнтуючи їх на залежність від існуючої сьогоденної політико-ідеологічної та наукової кон'юнктури. Пріоритет компетентнісного підходу не тільки долає обмеженість академізму (не виключаючи його), а й надає здобутим знанням, навичкам та вмінням індивідуалізованого, конкретного життєво-смислового характеру, чітко визначеної практичної спрямованості щодо власного життя людини.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:25, 18 жовтня 2017 (EEST)---


Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:48, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:


Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну та духовну історію та висвітлює тісний взаємозв’язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їх моральних та естетичних цінностей. Окрему увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах “Історія рідного краю” передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх з подіями і явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень

З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання. З психолого-дидактичної точки зору програму побудовано на поєднанні особистісно-орієнтованого та розвивального підходів до навчання. --Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:32, 19 жовтня 2017 (EEST)


Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:36, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь: Підручник історія України 8 клас, авторами якого є О.В.Гісем та О.О.Мартинюк відповідає чинній програмі та віковим особливостям учнів. Переваги:доступність матеріалу, різнорівневі завдання, достатньо ілюстрацій,наявність карт, історичних джерел, чітко прописані висновки й узагальнення. Недоліки:бажано в кінці кожного параграфа мати рубрику "Запам'ятай",розширити роботу з першоджерелами, історичними картами, недостатньо роботи з поняттями--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:07, 19 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня, Лариса Василівна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:51, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. На мою думку, насамперед треба розвивати такі компетенції:

здоров'язбережувальну загальнокультурну соціально- трудову інформаційну правову --Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 22:53, 18 жовтня 2017 (EEST)



Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:14, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Інтерактивні технології кооперативного навчання. Парна і

групова робота організовується на уроках засвоєння і застосування знань, умінь, навичок. Можливі різні варіанти організації роботи груп: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей», «Акваріум». Інтерактивні технології колективно-групового навчання передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу: «обговорення проблем в загальному колі», «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся» («Кожен вчить кожного», «Броунівський рух»), «Ажурна пилка» («Мозаїка»), «Аналіз ситуації», «Вирішення проблем», «Дерево рішень». Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи в організації навчально-виховного процесу в школі, сприяють оптимальному розвитку і вихованню учнів. До переваг, на думку науковців і педагогів-практиків, відносяться такі характеристики: 1) підвищують пізнавальний інтерес учнів; 2) дають змогу відійти від шаблону традиційного уроку, зробити навчальний процес більш захоплюючим, урізноманітнити його; 3) сприяють розвитку учителя та учнів, розкриттю їх творчого потенціалу; 4) педагог має змогу побачити, як поводяться його вихованці в незвичних для них умовах навчання, як змінюється їх спосіб мислення; 5) самим дітям нетрадиційні форми навчання подобаються більше, ніж буденні уроки. Але, не зважаючи на вищезазначені переваги, нетрадиційні форми організації навчання мають і ряд суттєвих недоліків: а) невисока результативність роботи; б) відсутність серйозної пізнавальної праці; в) великі затрати часу; г) необхідність додаткової попередньої підготовки до уроку. --Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:45, 19 жовтня 2017 (EEST)

  1. У своїй роботі використовую:"Мозковий штурм", "Аналіз ситуації", " Вирішення проблем", "Словесний футбол", "Діалог".--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:48, 19 жовтня 2017 (EEST)


Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

1. Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою. Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)

2. Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)

3. Ці структурні елементи на багатьох уроках в основному реалізуються. Необхідні й уроки з переважанням того чи іншого ланки процесу навчання або де опускаються ті з них, які не обов'язково вводити в його структуру.

Структура уроку досконала в тому випадку, якщо

враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя. Отже, не структура уроку, взята сама по собі, а її відповідність педагогічним умовам і задумом впливає на ефективність навчання.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:55, 19 жовтня 2017 (EEST)


Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:51, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

. Різноманіття структур уроків, методів їх проведення та дидактичних цілей передбачає різноманітність та їх типів. Кожен урок, будучи елементом процесу навчання та системи утримання курсу, входить у той чи інший тип − групу уроків, яка має певні інтегральні риси. Тип уроку впливає на якість навчання і розвитку учнів. У залежності від того, які ознаки (сторони) уроків беруться за основу, виділяються їх різні типи. Слід мати на увазі, що перераховані типи уроків у чистому вигляді рідко зустрічаються в практиці роботи вчителя. Так чи інакше, функції одного типу уроку часто вплітаються в структуру іншого типу. Різниця полягає в тому, що кожен тип уроків відрізняється домінуванням певної функції, наприклад вивчення нового матеріалу або контроль, а інші функції інших типів уроку носять допоміжний характер. Тому класифікація уроків продовжує залишатися однією з актуальних проблем дидактики.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:00, 19 жовтня 2017 (EEST)


Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:22, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

1. Так, актуальна--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:01, 19 жовтня 2017 (EEST) 2. У XX ст. до уроку долучились такі форми, як консультації, заліки, семінари, практичні заняття тощо.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:01, 19 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 6 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність, міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність. Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:09, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:47, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:


Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:11, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:19, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь: --зараз усі пропонують тести. ЗНО в першу чергу. Тому без них не обійтися. Але в той же час учень може просто вгадати відповідь Тому, на мою думку, потрібні ще відповіді на питання.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 07:31, 19 жовтня 2017 (EEST)--


Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:42, 7 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, Лариса Василівна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 5 вересня 2017 (EEST)


Доброго дня, Лариса Василівна. У нас останній тиждень навчання, а Ви не виконали жодне завдання. Вам необхідно їх доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:10, 17 жовтня 2017 (EEST)



Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:49, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:



На це питання однозначно відповісти важко. Я вважаю, що велика кількість історичних джерел потрібна тоді,коли учні мають достатньо навчальних годин для вивчення предмету та зробили свідомий вибір на користь вивчення історії.Якщо вивчення історії це процес отримання певних знань, то необхідно обмежити перелік джерел для опрацювання та вивчення. Але зміст програми,програма ДПА, програма підготовки до ЗНО вимагають певних навиків даної діяльності--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:13, 19 жовтня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:


Проблема використання наочності на уроках історії є "вічною", бо діти при вивченні далекого минулого мають справу з об'єктами, які в більшості своїй можна тільки уявити або уявити у своєму первозданному вигляді.Використання ІКТ допомагає забезпечити тісну взаємодію між викладачем і учнем навіть в умовах дистанційної освіти(вимушені канікули,карантин і т.д.).Також позитивним є те , що процес навчання стає більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. До недоліків ІКТ можна віднести:1 складність сприйняття великих обсягів інформації з екрану дисплея;2.відсутність безпосереднього та регулярного контролю над ходом виконання навчального плану; 3. порушення взаємодії вчитель-учень. Оскільки комп'ютер не може замінити повністю вчителя. Тільки вчитель має можливість зацікавити учнів, спонукати в них допитливість, завоювати їхню довіру, направити їх на ті чи інші аспекти досліджуваного предмета, винагородити за зусилля і примусити вчитися.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:14, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:46, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:


Інтерактивні методи, необхідно наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовуються під час практичних занять з історії. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:15, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:17, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:


Презентація, аудіо та відеоматеріали.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:20, 19 жовтня 2017 (EEST)
Напрям педагогіки, що забезпечує вивчення закономірностей масової комунікації (преси, ТБ, радіо, кіно, відео тощо).

Основні завдання медіаосвіти: підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 19:20, 19 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:21, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:


На мою думку, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах педагог має володіти такими особистісно-професійними компетенціями: 1. Інформаційна компетентність, яка передбачає володіння інформаційними технологіями, уміння опрацьовувати різні види інформації. Подати складну іформацію в доступній формі. але так, щоб учень сам хотів шукати додаткову інфрмацію. 2.Комунікативна компетентність - це вміння вступати в комунікацію (спілкування), бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допомагають зрозуміти інших . 3.Предметна компетентність- уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. 4. Соціальна компетентність - це вміння жити та працювати з оточуючими. 5. Особисті якості вчителя доброзичливість, чуйність, урівноваженість, витонченість, толерантність, людяність.--Пимоненко Лариса Василівна (обговорення) 21:18, 19 жовтня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:15, 13 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, Лариса Василівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:40, 17 жовтня 2017 (EEST)