Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Приходько Н.Г»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 172: Рядок 172:
 
----
 
----
 
#Відповідь:
 
#Відповідь:
----
+
Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:31, 20 червня 2017 (EEST)----
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".  
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".  
Рядок 208: Рядок 208:
  
 
Дискусія:  
 
Дискусія:  
----
+
сторичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:31, 20 червня 2017 (EEST)  ---
 
----
 
----
 
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:  
 
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:  
Рядок 217: Рядок 217:
  
 
Дискусія:
 
Дискусія:
----
+
: Позитивні: це сучасно(модерно), швидкий пошук інформації, ілюстративність, наочність, швидка перевірка знань, поява у перспективі інших можливостей про які ми ще і не здогадуємося. Негативні: між учителем і учнем став комп'ютер, комп'ютер може оцінити тільки суму знань, а не власну точку зору учня його оцінку подій (недоліки тестової форми ЗНО), а ми це повинні формувати на уроках.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:19, 20 червня 2017 (EEST)----
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
Рядок 226: Рядок 226:
  
 
Дискусія:
 
Дискусія:
----
+
Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
 +
 
 +
Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
 +
Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів.
 +
Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
 +
Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:38, 20 червня 2017 (EEST)----
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
Рядок 235: Рядок 240:
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 27 квітня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:07, 27 квітня 2017 (EEST)
 
Дискусія:
 
Дискусія:
----
+
На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:41, 20 червня 2017 (EEST)----
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".  
 
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".  
Рядок 245: Рядок 250:
 
----
 
----
 
Дискусія:
 
Дискусія:
----
+
Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. --[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення,  користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:34, 20 червня 2017 (EEST)---
 
----
 
----
  

Поточна версія на 11:45, 20 червня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас! Сьогодні працюємо з темою "Нормативно-методичне забезпечення". Прошу зайти за посиланням Тема: Нормативно-методичне забезпечення. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ?
  2. Особливості викладання історії у 6-х класах в ЗНЗ.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:57, 2 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплінв ЗНЗ складають: національна доктрина розвитку освіти; державний освітній стандарт; листи Міністерства освіти і науки України.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 10:31, 11 червня 2017 (EEST)
  2. Історія України та всесвітня історія вивчаються як єдиний інтегрований курс. Починається формування наскрізних понять і зв’язків, розвиток пізнавальних умінь учнів та їхньої предметної компетентності.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 10:31, 11 червня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне практичне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема: Специфіка методики викладання історії. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:22, 7 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Зміст шкільної історичної освіти є сукупністю змісту всіх курсів історії, що вивчаються сьогодні у 5 – 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Також, це один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість опановує вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв’язанні проблем, що вирішувалися людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-цілісний розвиток особистості.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 10:40, 11 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановна Наталія Григорівна. Зверніть увагу, сьогодні у нас інтерактивне заняття: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте необхідність взаємозв'язку ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:10, 13 березня 2017 (EET)


Ваші відповіді

  1. Сучасне життя характеризується швидкими темпами розвитку, як в інформаційних і промислових галузях виробництва, так і в галузі освіти. Безперечно, що знання, уміння та навички, що здобувають випускники протягом навчання є досить важливими. Але, в останній час у зв’язку із соціальним замовленням на випускника, актуальними стають поняття «компетенція» і «компетентність».Щодо історії як навчального предмета комплексною здатністю відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична свідомість. Недаремно саме сприяння розвитку історичної свідомості учнів визначається як віддалена стратегічна мета, що реалізується через досягнення цілей, пов’язаних із формуванням її складових, а саме набуття історичних знань та розвиток історичного мислення в чинній програмі з історії – «усвідомлення підростаючим поколінням історії людства». На уроках правознавства, етики, людина і світ учень має можливість глибше набути знань, навичок, сформувати рівень компетентностей щодо власної ролі в суспільстві.

--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 10:49, 11 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема 1. Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу:

  1. Проаналізуйте здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:59, 24 березня 2017 (EET)


Ваша відповідь:

  1. Я вважаю,що найбільшим досягненням цієї програми є збільшення кількості годин для вивчення історії України ХХІ століття,але при збільшенні годин на вивчення

даного матеріалу,загальна кількість годин не збільшилась. --Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 07:10, 19 червня 2017 (EEST)



Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Тема 1. Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до обговорення --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:01, 24 березня 2017 (EET)


Ваша відповідь:

  1. Працюю за підручником В.С. Власова.Перевага його в тому,що він насичений різнорівневими завданнями,достатня джерельна база,картами.Недоліками є відсутність синхронної таблиці, дрібний шрифт тексту параграфів.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 07:31, 19 червня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Опрацюйте посилання Формування предметних компетентностей учнів Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:15, 29 березня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота з широким європейським світоглядом і відкритістю до світу.Учень повинен мати розвиненими такі компетенції: вивчати:

• вміти отримувати користь з досвіду; • організовувати взаємозв'язок своїх знань і впорядковувати їх; • організовувати свої власні прийоми вивчення; • вміти вирішувати проблеми; • самостійно займатися своїм навчанням.

Шукати: • запитувати різні бази даних; • опитувати оточення; • консультуватися у експерта; • отримувати інформацію; • вміти працювати з документами та класифікувати їх.

Думати: • організовувати взаємозв'язок минулих і справжніх подій; • критично ставитися до того чи іншого аспекту розвитку наших суспільств; • вміти протистояти непевності та складності; • займати позицію в дискусіях і виковувати свою власну думку; • бачити важливість політичного та економічного оточення, в якому проходить навчання і робота; • оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням, а також з навколишнім середовищем; • вміти оцінювати твори мистецтва і літератури.

Співпрацювати: • вміти співпрацювати і працювати в групі; • приймати рішення - улагоджувати розбіжності та конфлікти; • вміти домовлятися; • вміти розробляти і виконувати контракти.

Братися за справу: • включатися в проект; • нести відповідальність; • входити в групу або колектив і вносити свій внесок; • доводити солідарність; • вміти організовувати свою роботу; • вміти користуватися обчислювальними і моделюючими приладами.

Адаптуватися: • вміти використовувати нові технології інформації та комунікації; • доводити гнучкість перед обличчям швидких змін; • показувати стійкість перед труднощами; • вміти знаходити нові рішення.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 17:21, 11 червня 2017 (EEST)



Доброго дня. Сьогодні ми працюємо над темою: Нетипові форми роботи на уроках історії. Опрацюйте посилання Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:18, 31 березня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. На сьогодні є такі нетипові форми навчання на уроках історі їуроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-доміно, урок-кросворд, урок-лото, урок «Слідство ведуть знавці) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч;

2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз тощо; 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист ; », урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», тощо; 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, телеурок без телебачення, учнівська конференція тощо.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:07, 11 червня 2017 (EEST)

  1. На своїх уроках я використовую методи: мікрофон, ажурна пилка, акварум, коло ідей, заочна екскурсія.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:07, 11 червня 2017 (EEST)


Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:55, 13 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Під структурою уроку слід розуміти співвідношення елементів (етапів, ланок) уроку в їх певної послідовності та взаємозв'язку між собою.

Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. 2.Вчитель може надавати перевагу будь якому елементу етапу уроку залежно від форми уроку та його мети. 3.На мою думку, вчитель сучасної школи повинен вносити зміни до структури уроку відповідно до вікових особливостей, рівня сформованості історичних компетентностей класу.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:22, 11 червня 2017 (EEST)


Продовжуємо нашу тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

Дякую Вам за участь у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:18, 25 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Так, звичайно. Такий зв'язок є, і якщо на уроках вивчення нового навчального матеріалу більше будемо використовувати пасивні(пояснювально-ілюстративні і репродуктивні) методи, то на уроках закріплення та застосування знань умінь і навичок, уроках узагальнення та систематизації знань, практичних заняттях треба більше застосовувати активні та інтерактивні методи(частково-пошуковий, евристичний, проблемний і дослідницький).Інтерактивні методи дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Інтерактивні методи орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті і активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої взаємодії, яка характеризується відсутністю полярності, і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Організації процесу такої взаємодії сприяє використання відповідних методів навчання. Такими методами є:

груповий (взаємодія між учасниками процесу навчання реалізується через співпрацю у малих групах); колективний (багатостороння взаємодія є полілогом, у якому бере участь кожен учень класу); колективно-груповий (коли робота малих груп поєднується з роботою всього класу).--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:58, 11 червня 2017 (EEST)



Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:54, 25 квітня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:1. На мою думку, така форма навчання, як урок є актуальною тому, що: дає змогу вчителеві працювати зі сталою, однорідною за віком групою дітей; за певним розкладом, що створює можливість систематичного засвоєння знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і соціальних відносин; урок дає змогу поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форму організації діяльності учнів; наявність систематичного поточного контролю. 2. На сьогодні, можна відзначити, як альтернативну форму навчання за допомогою мережі Internet, коли під час вимушеного припинення "очного навчання" через різні причини вчитель може давати навчальну інформацію і завдання, користуючись цими можливостями. 3. На мою думку, учнів 6-7 класів можна організовувати для навчання, використовуючи різні театралізовані форми. Для більш старшого шкільного віку доцільно було б використовувати захист проектів в індивідуальній чи груповій формі.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 16:08, 11 червня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:45, 12 травня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:Основними принципами громадянської освіти є:гуманізм,демократичність,зв'язок з практичною діяльністю,зорієнтованість на позитивній соціальній дії наступність і безперервність,міждисциплінарність,полікультурність,плюралізм,культуровідповідність.Всі ці принципи реалізуються на уроках історії та правознавства.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 07:57, 19 червня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:40, 5 травня 2017 (EEST)


  1. Відповідь:

Пропедевтичний курс історії України в 5 класі має на меті підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах. В цей період у школярів формуються початкові уявлення про найважливіші сторінки історії українського народу. Учні захоплюються минулим України і бажанням більше знати про нього. Початковий курс історії розв'язує не лише спеціальні, але й загальнопедагогічні завдання: розвиває творчу уяву, збагачує активний словник, розширює кругозір, формує естетичні смаки - тобто є розвивальним. Разом з цим відбувається також і формування національної свідомості. Хоча це ще проходить не на такому рівні, як у старших класах. Під час вивчення курсу історії України у 5 класі є теми, що сприяють формуванню національної свідомості: «Найвидатніші історики України. М.Грушевський та інші", "Заснування Києва. Становлення Київської держави. Перші князі", "Виникнення козацтва", "Розбудова Богданом Хмельницьким Української держави", "Здобуття Україною незалежності..." Цінність громадських справ, служіння людей вищому благу свого народу, своєї держави створюють змістовну основу для формування широкої палітри елементів емоційно-ціннісної сфери особистості, що наповнює зміст аксіологічної складової громадянської компетентності, а саме: позитивне ставлення до держави, ціннісна орієнтація на справедливість, цінність держави, прав і свобод громадян, демократичного устрою, свободи, громадських справ тощо.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:31, 20 червня 2017 (EEST)----


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:06, 12 травня 2017 (EEST) Дякую


  1. Ваша відповідь: На сьогодні тестові завдання є провідним методом контролю,але не варто забувати про усне опитування,створення проектів,письмові відповіді на запитання.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 09:59, 19 червня 2017 (EEST)


Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:17, 13 квітня 2017 (EEST)



Доброго дня, Наталія Григорівна. Сьогодні у нас консультативне заняття. Дуже шкода, що у Вас на цей час не виконане жодне завдання. Рекомендую Вам почати їх виконання.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:15, 5 травня 2017 (EEST)



Доброго дня, Наталія Григорівна. Нагадую, що Вам необхідно виконати всі завдання, пройти два модульних контроля, 4 самоаналізи уроків та особисте творче завдання. Бажаю успіхів. Екзаменаційна сесія у нас з 20-22.06.2017.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:10, 13 червня 2017 (EEST)



Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 09:45, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: сторичні джерела, що використовуються на уроках, сприяють більш глибокому вивченню історичної події чи явища, оволодінню учнями навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання. Але переобтяження уроку другорядними, неяскравими історичними джерелами може справити протилежне значення. Тому слід ретельно добирати кількісно і якісно джерела до кожної теми--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:31, 20 червня 2017 (EEST) ---


Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:15, 6 квітня 2017 (EEST)

Дискусія:

Позитивні: це сучасно(модерно), швидкий пошук інформації, ілюстративність, наочність, швидка перевірка знань, поява у перспективі інших можливостей про які ми ще і не здогадуємося. Негативні: між учителем і учнем став комп'ютер, комп'ютер може оцінити тільки суму знань, а не власну точку зору учня його оцінку подій (недоліки тестової форми ЗНО), а ми це повинні формувати на уроках.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:19, 20 червня 2017 (EEST)----

Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:49, 26 квітня 2017 (EEST)

Дискусія: Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:

Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання. Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань. Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:38, 20 червня 2017 (EEST)----


Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:07, 27 квітня 2017 (EEST) Дискусія: На взаємодію з різноманітними медіа-ресурсами (книги, преса, радіо, кіно, телебачення, інтернет) припадає все вагоміша частка вільного часу дітей і молоді. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання, стають засобом дистанційної і джерелом неформальної освіти. То ж сучасний учитель безумовно мусить вміти використовувати медіа у викладанні предмета, щоб залучити їх у поле формальної освіти і з їх допомогою формувати життєво важливі компетентності та птріотизм і громадянські якості молоді. У своїй практиці я використовую роботу з текстами і фрагментами художніх і документальних текстів на історичну тематику з їх наступним аналізом; роботу з пресою як історичним джерелом; пошук інформації в інтернеті з критичною оцінкою достовірності джерела та інформації. Урядові установи, громадські організації мають свої сайти, які є офіційним джерелом інформації. На них публікуються закони, укази, постанови, інформаційні листи та інші документи, а також наукові та публіцистичні матеріали різнопланової спрямованості. Без застосування таких джерел неможливо на сучасному рівні викладати історію в школі. А для навчання правознавства ця перевага має принципове значення у зв'язку з постійними змінами у законодавстві. З допомогою інтернет-ресурсів я формую різні види домашніх завдань, спрямованих на пошук інформації: статистичних даних, документів, фактичних матеріалів, ілюстрацій, карт тощо з конкретної теми. Результатом цієї роботи може бути як повідомлення із заданої теми, так і анотований перелік посилань.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:41, 20 червня 2017 (EEST)----


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:30, 18 травня 2017 (EEST)


Дискусія: Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності. --Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:34, 20 червня 2017 (EEST)---


Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:50, 19 квітня 2017 (EEST)----


Доброго дня, Наталія Григорівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ.

З повагою. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:16, 14 червня 2017 (EEST)