Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Роговенко О.В.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Проведення та перевірка модульного контролю)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 133: Рядок 133:
 
Бажаю успіхів!
 
Бажаю успіхів!
 
--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)
 +
 +
Перше, на що слід зважати, – це те, що українська ситуація в історичній освіті, наша «битва за історію» не є унікальною, катастрофічною. Те, що переживає історична освіта в Україні, – це не якісь катаклізми чи трагедія. Порівнюючи нашу ситуацію з ситуаціями в інших країнах, в інших народів, ми натрапляємо на значно радикальніші, гостріші прояви критики історії або суперечок навколо історії.
 +
По-друге, треба виходити з того, що в Україні історична освіта організована державою. Відтак, ми маємо статус легітимаційної історіографії і, очевидно, така система буде чинноюі в майбутньому, що й визначатиме стратегію розв’язання тих проблем, які набуватимуть актуальності. Роль історії увираз- нюють відношення між кількома сферами історичної думки: 1) історичною наукою; 2) історичною освітою; 3) історичною пам’яттю.
 +
Найбільш чутливою сферою є історична освіта, яка через свою вразливість мусить враховувати всі впливи. Наприклад, якщо для історичної науки немає проблем з роз¬різненням та вживанням термінів Друга світова війна, Велика Вітчизняна війна, то в історичній освіті пошук компромісу між тим, що є в свідомості, що є в історичній пам’яті, а що є здобутком академічної науки, є обов’язковим. А ще варто враховувати ті  практики, що склалися на певному етапі в державі. Ось чому підручник, його зміст завжди був і буде певною мірою компромісом між наукою, освітою та історичною пам’яттю.--[[Користувач:Роговенко Ольга Василівна|Роговенко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Роговенко Ольга Василівна|обговорення]]) 18:15, 12 травня 2015 (EEST)
  
  
Рядок 142: Рядок 146:
 
Відповідь обгрунтуйте.  
 
Відповідь обгрунтуйте.  
 
Дякую. Бажаю успіху. --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)
 
Дякую. Бажаю успіху. --[[Користувач:Луценко Світлана Миколаївна|Луценко Світлана Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна|обговорення]]) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)
 +
 +
Компетентності:
 +
забезпечення результативності і якості своєї роботи;
 +
гармонізацію науково-наочних і світоглядно-методологічних, дидактичних і психологічних знань;
 +
уміння організувати навчально-виховний процес як педагогічну взаємодію, направлену на розвиток особи студентів;
 +
готовність до творчого пошуку, саморозвитку, засвоєння і впровадження нових інформаційних технологій;
 +
високі моральні якості, фізичний і психологічний стани здоров'я, що дають можливість виконувати службові обов'язки.
 +
 +
 +
Компетентності студента можна визначити на ієрархічній компетентнісній основі:
 +
— ключові компетентності;
 +
— професійно-кваліфікаційні компетентності;
 +
— загальнопредметні компетентності;
 +
— міжпредметні компетентності;
 +
— предметні компетентності.
 +
Зміст і сутність кожної компетентності потрібно визначати на основі відповідних компетенцій як сукупності знань, умінь і навичок; мотивів і цінностей; досвіду використання
 +
 +
Компетентності викладача і студента пропорційно впливають одна на одну.--[[Користувач:Роговенко Ольга Василівна|Роговенко Ольга Василівна]] ([[Обговорення користувача:Роговенко Ольга Василівна|обговорення]]) 18:15, 12 травня 2015 (EEST)

Поточна версія на 18:20, 12 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Шановна пані Олена!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившись з матеріалом, дайте відповіді на питання:

1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?

2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел?

Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.

Дякую за роботу. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:28, 21 січня 2015 (EET)


Відповідь: Історичне джерело можна визначити як носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи й культури та відображає той чи інший бік людської діяльності. Історичні джерела можна класифікувати за різними критеріями, основним з яких є спосіб кодуфікації і збереження історичної інформації. 3 цього погляду всі джерела поділяються на • письмові, • речові, • етнографічні (можуть бути речові, письмові, усні), • усні (дума, пісня, переказ, прислів'я, народні знання); • лінгвістичні, • фонодокументи, • фотодокументи Без дослідження вище зазначених історичних джелел, по-перше вивчення історії неможливе, а по-друге - нецікаве та беззмістовне. З повагою, --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 00:04, 5 травня 2015 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! Пропоную вашій увазі наступну лекцію з методики викладання історії. Щоб переглянути текст лекції, перейдіть на мою сторінку обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна. Тема Нетрадиційні форми навчання у сучасному навчальному закладі.

Як Ви вважаєте, чи потрібно сьогодні використовувати нетрадиційні форми та методи навчання, чи не приведе це до "загравання", а навчання відійде на другий план?

Дякую за увагу. Бажаю натхнення!!!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:35, 28 січня 2015 (EEST)


Світлана Миколаївна! Дякую за змістовний лекційний матеріал, який обовязково стане в нагоді! На мою думку, нетрадиційні методи навчання варто використовувати, особливо зважаючи на потреби сучасної молоді та на необхідність формування нового, демократичного, вектора у спілкуванні з учнями. Головне у практиці використання нетрадиційних форм та методів - іх доцільність в межах тієї чи іншої теми, неперевантаженість у кількості використання. Власне, все індивідуально.


Вітаю! Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом "Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії " (з підручника О.Пометун, Г.Фрейман "Методика навчання історії в школі"). Інтерес з цієї проблематики може представляти також матеріал, викладений на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.

Ознайомившись з матеріалом: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївнадайте відповіді на питання:

1. В чому Ви вбачаєте значення оцінювання у ВНЗ та ПТНЗ?

2. Яку роль , на Вашу думку, повинна відігравати оцінка: діагностуючу, стимулюючу, заохочувальну чи іншу?

3. Запропонуйте, будь ласка, Ваш підхід до проблеми оцінювання знань, вмінь, навичок учнів у процесі навчання історії.

Дякую за увагу. Бажаю успіху!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 11:15, 10 лютого 2015 (EEST)


Доброго дня! На мою думку, оцінка відіграє як діагностуючу, так і стимулюючу чи заохочувальну функцію. Все залежить від умов та учасників навчального процесу.

Проблема оцінювання знань, вмінь, навичок учнів у процесі навчання історії, на мій погляд, заключається в тому, що саме оцінка, а НЕ ЗНАННЯ, являються пріоритетом. Має бути навпаки.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:01, 12 травня 2015 (EEST)


Доброго дня! Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. З текстолм лекції Ви можете познайомитись на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

1.Як Ви вважаєте яку роль повинні відігравати ППЗ у навчально - виховному процесі в сучасних ВНЗ та ПТНЗ? Свою відповідь обгрунтуйте.

2.Чи потрібно сьогодні викладачеві вміти створювати електронні посібники та інші ППЗ? Свою думку доведіть. Дякую. Бажаю натхнення!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 10 лютого 2015 (EEST)

На сучасному єтапі ППЗ відіграють дуже важливе значення. Дедалі більшої актуальності вони набувають у звязку з інформатизацією суспільства та активним залученням молоді у цей процес. Думаю, викладач має вміти створювати електронні посібники (чи електронні ресурси). На власному досвіді використання системи Мудл, що практикується у нашому навчальному закладі, стверджую про підвищення зацікавленості студентів навчальним процесом, інтерактив у спілкуванні вийшов на більш високий рівень.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:01, 12 травня 2015 (EEST)


Доброго дня, колего! Сьогодні ми з Вами будемо працювати 2 пари. Наша тема Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін.Така цікава і благодатна тема! Запрошую Вас переглянути теоретичний матеріал на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна і виконати наступні завдання:

Для чого взагалі необхідні межпредметні звязки на уроках історії, адже історія і так охоплює коло різноманітних дисциплін. Це і культура, уі економіка, і математика, і астрономія, і література тощо. Можливо у навчальному закладі необхідно залишити вивчення історії, як всеохоплючої дисципліни. А як думаєте Ви? Відповідь обгрунтуйте.

Дякую і бажаю натхнення! --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 15:35, 26 лютого 2015 (EEST)


Маючи можливість поряд з історією викладати культурологію, історію укр. культури, соціологію, впевнена, що межпредметні звязки відіграють колосальну позитивну роль, забезпечуючи в окремих випадках більш глибоке знання історії, в інших - заповнення пробілів у знаннях.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:01, 12 травня 2015 (EEST)


Вітаю Вас! Сьогодні ми працюємо 4 години. Пропоную до Вашої уваги останню лекцію з методики викладання історії Специфіка викладання історії, познайомитись з якою Ви можете на моїй сторінці обговорення: Обговорення користувача:Луценко Світлана Миколаївна.

Поясніть , будь ласка, в чому Ви вбачаєте специфіку викладання історії і суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування освіти у ВНЗ та ПТНЗ.

Бажаю успіхів.

Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 3 березня 2015 (EEST)

Специфіка викладання історії та суспільних дисциплін на сучасному етапі - це постійні трансформаційні процеси в українському суспільстві, які формують нові демократичні цінності та пріоритети, змушують переглядати своє світосприйняття.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:01, 12 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 15.30 по 16.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада відповісти на них.--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 15:30, 5 березня 2015 (EEST)


Вітаю! Чекаю на Вші запитання. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 09:32, 6 травня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня! Запрошую Вас взяти участь у тематичній дискусії Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти .

Правила участі у дискусії Ви можете пригадати за посиланням: Дискусійний майданчик.

За посиланням теми нашої інтернет - дискусії Особливості оцінювання з історії та суспільних дисциплін в сучасних умовах реформування вищої та професійно - технічної освіти. Ви зможете познайомитись з джерелами та висловити власні судження щодо даної проблеми. Я гадаю, що моє провокаційне запитання заохотить Вас до активної участі у обговоренні.

Бажаю успіху!--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:08, 27 лютого 2015 (EEST)


Доброго дня! Продовжуємо нашу дискусію. Як Ви важаєте, що повинно враховуватись при оцінюванні навчальних досягнень студентів: знання, вміння, навички, вихованість, культурність, компетентність студента чи щось інше? Запропонуйте свої критерії оцінювання.

Маю надію на співпрацю. Бажаю наснаги.--Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:30, 19 березня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ми повинні провести модульний контроль. Модульний контроль є одним із видів контролю, який у Вас буде декілька разів: вхідне діягностування, поточний модульний контроль (з методики історії двічі), вихідне діагностування. Тому ваше завдання з модульного контролю № 1 полягає у наступному: запропонуйте модель сучасноїї історичної освіти у ВНЗ(ПТНЗ) Бажаю успіхів! --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 12:35, 12 березня 2015 (EEST)

Перше, на що слід зважати, – це те, що українська ситуація в історичній освіті, наша «битва за історію» не є унікальною, катастрофічною. Те, що переживає історична освіта в Україні, – це не якісь катаклізми чи трагедія. Порівнюючи нашу ситуацію з ситуаціями в інших країнах, в інших народів, ми натрапляємо на значно радикальніші, гостріші прояви критики історії або суперечок навколо історії. По-друге, треба виходити з того, що в Україні історична освіта організована державою. Відтак, ми маємо статус легітимаційної історіографії і, очевидно, така система буде чинноюі в майбутньому, що й визначатиме стратегію розв’язання тих проблем, які набуватимуть актуальності. Роль історії увираз- нюють відношення між кількома сферами історичної думки: 1) історичною наукою; 2) історичною освітою; 3) історичною пам’яттю. Найбільш чутливою сферою є історична освіта, яка через свою вразливість мусить враховувати всі впливи. Наприклад, якщо для історичної науки немає проблем з роз¬різненням та вживанням термінів Друга світова війна, Велика Вітчизняна війна, то в історичній освіті пошук компромісу між тим, що є в свідомості, що є в історичній пам’яті, а що є здобутком академічної науки, є обов’язковим. А ще варто враховувати ті практики, що склалися на певному етапі в державі. Ось чому підручник, його зміст завжди був і буде певною мірою компромісом між наукою, освітою та історичною пам’яттю.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:15, 12 травня 2015 (EEST)


Вітаю! Модульний контроль №2 з методики викладання історії та суспільних дисциплін передбачає виконання Вами наступного задання: 1. Визначте (перерахуйте) професійні компетентності сучасного викладача суспільних дисциплін. 2. Визначте предметні компетентності студента. 3. Як Ви вважаєте чи повинні бути пов'язані між собою 1 та 2 складові? Відповідь обгрунтуйте. Дякую. Бажаю успіху. --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 11:34, 6 травня 2015 (EEST)

Компетентності: забезпечення результативності і якості своєї роботи; гармонізацію науково-наочних і світоглядно-методологічних, дидактичних і психологічних знань; уміння організувати навчально-виховний процес як педагогічну взаємодію, направлену на розвиток особи студентів; готовність до творчого пошуку, саморозвитку, засвоєння і впровадження нових інформаційних технологій; високі моральні якості, фізичний і психологічний стани здоров'я, що дають можливість виконувати службові обов'язки.


Компетентності студента можна визначити на ієрархічній компетентнісній основі: — ключові компетентності; — професійно-кваліфікаційні компетентності; — загальнопредметні компетентності; — міжпредметні компетентності; — предметні компетентності. Зміст і сутність кожної компетентності потрібно визначати на основі відповідних компетенцій як сукупності знань, умінь і навичок; мотивів і цінностей; досвіду використання

Компетентності викладача і студента пропорційно впливають одна на одну.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 18:15, 12 травня 2015 (EEST)