Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Семенченко С.М.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Консультації)
 
(не показано 43 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 10: Рядок 10:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2017 (EEST)
#
+
# Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:50, 8 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 23: Рядок 23:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
#Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
#
+
#На формування змісту освіти найбільший вплив здійснюють суб’єктивні і об’єктивні чинники, а його структурні компоненти
 +
залежать від підходів, що розглядаються науковцями до його формування.
 +
В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться:
 +
соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією;освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
 +
 
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання
 +
[https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aa1Q2b1Y1V21CcnM/view?usp=sharing Тема: "Формування предметних компетентностей"]"
 +
Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:
 +
#Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.
 +
 
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:16, 10 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваші відповіді
 +
--Для школярів важливо поєднувати формування як ключових так і предметних компетентностей на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.Ключова компетентність сприяє досягненню успіхів у житті, розвитку якості суспільних інститутів, відповідає багатоманітним сферам життя.Вона є багатомірною і сприяє багатогранному розвитку особистості.А предметна компетентність - це набування учнями знань упродовж життя, його здатність до самоосвіти, осмислення історії та культури України, формування учня як громадянина.Усі компетентності взаємопов'язані, адже готують учнів до життя, вчать аналізувати, вірішувати проблеми, працювати в команді, розвивати критичне мислення--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)--
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
 +
 
 +
# Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.
 +
 
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 19 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
В основу змісту навчального матеріалу Програми покладено нові досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у межах історії України ХХ — початку ХХІ ст.
 +
Акценти в оновленому змісті Програми поставлено на:
 +
— протяжності в часі українських державотворчих традицій;
 +
— постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, зокрема увиразнено теми: «Початок Української революції (1917 — квітень 1918 р.)», «Боротьба за Українську державність (квітень 1918 — 1921 рр.)», «Встановлення і утвердження радянського тоталітарного режиму (1921—1939 рр.)», «Україна в роки Другої світової війни (1939—1945 рр.)» тощо.
 +
— чіткому, логічному, хронологічному і тематичному структуруванні тем;
 +
— збалансованому викладі політичної і соціально-економічної складових історичного процесу, наприклад, у деяких темах містяться підтеми, які стосуються української політичної і трудової еміграції;
 +
— відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури, а саме після кожної теми впроваджено вивчення особливостей культурного і релігійного життя;
 +
— дотриманні оптимальних пропорцій між загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством, зокрема наголошено на подіях, які відбулися на Західноукраїнських землях, сході України та в Криму;
 +
— виокремленні побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, які відбувалися на території України.
 +
Принципи, на яких ґрунтується зміст навчального матеріалу, зводяться до науковості, тематичної хронологічності й логічності викладення матеріалу, гуманізації, проблемності викладання, регіоналізації, національної спрямованості, полікультурності, принципу історичної пам’яті --[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)----
 +
----
 +
Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://pidruchnyk.com.ua/istorija_ukrainy8Тема: Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів].
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:
 +
 
 +
#Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.
 +
 
 +
Запрошую до активного обговорення. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:29, 19 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
-Підручник з історії України, автор Власов В.С. Позитивне: багатий ілюстративний матеріал, велика кількість документів, історичні карти, діаграми, рубрика"Історична особистість", диференційовані завдання для роботи в парах, у групі, різнопланові домашні завдання. Негативне: недостатня кількість фактичного матеріалу.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)---
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Михайлівна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
 +
 
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 
 +
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
 +
 
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:56, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Суспільствознавчі дисципліни покликані сприяти соціалізації  особистості в умовах динамічного світу. Саме тому, однією з важливих компетентностей, формування якої передбачається в освітній галузі державних стандартів, є соціальна компетентність − здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі. Суспільствознавчі дисципліни також орієнтовані на залучення учнів до громадянської культури, демократичних цінностей громадянського суспільства, а тому актуалізують формування громадянської компетентності учнів − здатності активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства. --[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 +
 
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 
 +
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
 +
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
 +
 
 +
#У своїй діяльності використовую велику кількість нетипових форм навчання. Це такі, як урок "Брейн-ринг", урок "прес-конференція",урок-суд,уроки-ділові ігри, урок-подорож, міжпредметні уроки та багато інших.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
 +
#структуру сучасних уроків історії...
 +
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
 +
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 7 червня 2017 (EEST)
  
 +
# '''Відповідь:'''
 +
1.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. --[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:32, 8 червня 2017 (EEST)----
 +
 +
2.Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя.Тому вчитель не тільки може, але й повинен змінювати елементи структури кожного уроку--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 11:32, 8 червня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
 +
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:58, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# 'Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST).''
 +
 +
----
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
 +
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
 +
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:28, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# 1. '''Відповідь:1. '''я вважаю що така форма навчання є актуальною на сьогодні, адже вона організовує і дисциплінує навчальний процес. 2. Колективний, індивідуальний, груповий. 3. дистанційне навчання, використання соціальних-медіа.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:26, 6 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
 +
 +
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:53, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
 +
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
 +
 +
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''Тестові завдання є актуальними і дієвими, але вони не повинні бути єдиним і основним методом оцінювання. Оскільки на практиці в учні згодом виникають проблеми у відкритій форми сформулювати свою думку, дати усну відповідь--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
----
 +
----
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:49, 7 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Михайлівна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую за вчасні відповіді. Крім того, Вам необхідно доопрацювати індивідуальні завдання і тематичні дискусії. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:38, 5 вересня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Михайлівна. У нас останній тиждень навчання. Ви виконали всі необхідні завдання. Вам залишився модульний контроль №2. Дякую за співпрацю. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:15, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.
  
 +
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:55, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:''''В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір.
 +
-
 +
Робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.---[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:27, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
 +
 +
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:26, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
''''''''''''Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті.''''''
 +
 +
Завжди потрібно пам’ятати про доцільність використання можливостей комп’ютера на даному уроці, адже із безлічі позитивних моментів використання ІКТ можна знайти і мінуси, тому що комп’ютер ніколи не зможе повністю замінити учителя. Бо саме учитель може зацікавити учнів, викликати у них допитливість, завоювати довіру, тільки учитель може спрямувати увагу дітей на ті або інші важливі аспекти періоду, що вивчають учні, і лише тільки справжній педагог зможе відзначити старанність та знайти підхід до кожного учня індивідуально, а не до усіх загалом.-----[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]''']''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:27, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 +
 +
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:51, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:
 +
 +
Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання. Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань. Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]]''' ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 08:54, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 +
Пропоную для обговорення наступні питання:
 +
 +
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 +
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:22, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють'''
 +
----'''
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:27, 19 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]])''' 08:54, 14 жовтня 2017 (EEST)'''
 +
----
 +
----
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
 +
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Михайлівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:45, 17 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 13:05, 17 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, шановні колеги. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:50, 28 квітня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Нормативна документація − документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.Основним нормативним документом у викладанні шкільних історичних курсів є: національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст.Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Навчальний план – це нормативний документ, на підставі якого формується весь навчальний процес у шкільній освіті.На основі навчального плану формується навчальна програма з історії.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:50, 8 червня 2017 (EEST)
  2. Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:50, 8 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 4 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Зміст освіти, як зазначає відомий український дидактик О. Савченко, - головний засіб цілеспрямованого навчання. Сучасні погляди на його структуру передбачають такі складові: знання, вміння, навички, які відбивають досвід репродуктивної і творчої діяльності, а також емоційно-ціннісних відносин. Відповідно зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяль­ності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому, досвід ставлення до світу, до людей, до себе, що може забезпечити емоційно-ціннісний розвиток особистості.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
  2. На формування змісту освіти найбільший вплив здійснюють суб’єктивні і об’єктивні чинники, а його структурні компоненти

залежать від підходів, що розглядаються науковцями до його формування. В Україні на формування змісту історичних предметів в загальноосвітніх навчальних закладах впливають чинники ХХ ст. До них відносяться: соціально-політичні, серед яких: декларація про державний суверенітет, демократичні перетворення в українському суспільстві, пов’язані із отримання нашою державою незалежності, Помаранчева революція, революція гідності;законодавчо-правові, що визначаються нормативно-правовими актами в правовому полі освітньої галузі;культурні, духовно-ідеологічні, пов’язані із станом культури в державі, духовно-моральними цінностями суспільства, ігноруванням потреб розвитку української мови і культури, русифікацією;освітньо-педагогічні, які характеризували зміни в програмах, підручниках, методичних посібниках загальноосвітніх шкіл.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)



Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:16, 10 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді --Для школярів важливо поєднувати формування як ключових так і предметних компетентностей на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін.Ключова компетентність сприяє досягненню успіхів у житті, розвитку якості суспільних інститутів, відповідає багатоманітним сферам життя.Вона є багатомірною і сприяє багатогранному розвитку особистості.А предметна компетентність - це набування учнями знань упродовж життя, його здатність до самоосвіти, осмислення історії та культури України, формування учня як громадянина.Усі компетентності взаємопов'язані, адже готують учнів до життя, вчать аналізувати, вірішувати проблеми, працювати в команді, розвивати критичне мислення--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)--


Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:01, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь: В основу змісту навчального матеріалу Програми покладено нові досягнення історичної науки, особливості державотворення й закономірності формування української нації у межах історії України ХХ — початку ХХІ ст. Акценти в оновленому змісті Програми поставлено на: — протяжності в часі українських державотворчих традицій; — постійній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність, зокрема увиразнено теми: «Початок Української революції (1917 — квітень 1918 р.)», «Боротьба за Українську державність (квітень 1918 — 1921 рр.)», «Встановлення і утвердження радянського тоталітарного режиму (1921—1939 рр.)», «Україна в роки Другої світової війни (1939—1945 рр.)» тощо. — чіткому, логічному, хронологічному і тематичному структуруванні тем; — збалансованому викладі політичної і соціально-економічної складових історичного процесу, наприклад, у деяких темах містяться підтеми, які стосуються української політичної і трудової еміграції; — відновленні, збереженні й популяризації особливостей розвитку й традицій української культури, а саме після кожної теми впроваджено вивчення особливостей культурного і релігійного життя; — дотриманні оптимальних пропорцій між загальнонаціональною історією, регіоналістикою й історичним краєзнавством, зокрема наголошено на подіях, які відбулися на Західноукраїнських землях, сході України та в Криму; — виокремленні побутової історії та особливостей трансформації рівня життя населення відповідно до подій, які відбувалися на території України. Принципи, на яких ґрунтується зміст навчального матеріалу, зводяться до науковості, тематичної хронологічності й логічності викладення матеріалу, гуманізації, проблемності викладання, регіоналізації, національної спрямованості, полікультурності, принципу історичної пам’яті --Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)----


Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:29, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь: -Підручник з історії України, автор Власов В.С. Позитивне: багатий ілюстративний матеріал, велика кількість документів, історичні карти, діаграми, рубрика"Історична особистість", диференційовані завдання для роботи в парах, у групі, різнопланові домашні завдання. Негативне: недостатня кількість фактичного матеріалу.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)---


Доброго дня, Світлана Михайлівна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:56, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Суспільствознавчі дисципліни покликані сприяти соціалізації особистості в умовах динамічного світу. Саме тому, однією з важливих компетентностей, формування якої передбачається в освітній галузі державних стандартів, є соціальна компетентність − здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі та функції в колективі. Суспільствознавчі дисципліни також орієнтовані на залучення учнів до громадянської культури, демократичних цінностей громадянського суспільства, а тому актуалізують формування громадянської компетентності учнів − здатності активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства. --Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)


Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Нетрадиційні форми організації навчання з’явилися в творчій діяльності вчителя як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Вони повинні мати місце в шкільній практиці з метою пробудження та розвитку в учнів пізнавального інтересу як провідного мотиву навчання, але їх використання має бути в міру обмеженим.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)
  1. У своїй діяльності використовую велику кількість нетипових форм навчання. Це такі, як урок "Брейн-ринг", урок "прес-конференція",урок-суд,уроки-ділові ігри, урок-подорож, міжпредметні уроки та багато інших.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:15, 8 червня 2017 (EEST)


Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:25, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

1.Структуру уроку складають: організаційний момент; перевірка знань попереднього навчального матеріалу, логічно пов'язаного зі змістом даного уроку, перехід до нового матеріалу; вивчення нового матеріалу; закріплення; підведення підсумків уроку; домашнє завдання. --Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:32, 8 червня 2017 (EEST)----

2.Структура кожного уроку залежить від змісту навчального матеріалу, дидактичної мети, типу уроку, вікових особливостей учнів та особливостей класу чи колективу. Структура уроку досконала в тому випадку, якщо враховує закономірності навчання, умови педагогічного процесу в даному класі та дозволяє вдало реалізувати педагогічний задум вчителя.Тому вчитель не тільки може, але й повинен змінювати елементи структури кожного уроку--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 11:32, 8 червня 2017 (EEST)


Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типами уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:58, 21 червня 2017 (EEST)

  1. 'Відповідь:Безумовно, такий взаємозв'язок існує. Правильний підбір методів відповідно до типу уроку, мети та змісту навчання, вікових особливостей учнів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. Є універсальні методи, які можна використовувати на уроці будь-якого типу. У той же час є специфічні методи, які доречно використовувати лише на уроках певного типу. При цьому пам'ятаємо, що існує декілька типів класифікації методів навчання.Наприклад, практичні методи: вправи, практичні роботи, реферати учнів тощо не несуть нової навчально-пізнавальної інформації, а служать лише для закріплення, формування практичних умінь при застосуванні раніше набутих знань.Тому використовувати їх на уроці засвоєння нових знань недоцільно. А група методів стимулювання інтересу до навчання й мотивації (таких як використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів, аналіз життєвих ситуацій тощо) можливо й потрібно використати на уроці будь-якого типу--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST).

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:28, 21 червня 2017 (EEST)

  1. 1. Відповідь:1. я вважаю що така форма навчання є актуальною на сьогодні, адже вона організовує і дисциплінує навчальний процес. 2. Колективний, індивідуальний, груповий. 3. дистанційне навчання, використання соціальних-медіа.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:26, 6 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:Громадянська освіта базується на тих же загальнопедагогічних і дидактичних принципах , що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі: • зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:53, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:Громадянська освіта прослідковується в системі всієї шкільної освіти. Вона не обмежується набуттям деяких знань, передбачає створення певного світогляду і відповідного способу життя, це вміння і навички, які втілюються у активних діях. Громадянська освіта – це не просто набір деяких цінностей, чергова ідеологія, яку пробують поширити серед молодого покоління, це вимога часу – вміння жити у сучасному суспільстві, вміння залишатися особистістю, будучи частинкою громади. Мета такої освіти –сформувати особистість, яка усвідомлює взаємозв’язок між індивідуальною свободою та громадянською відповідальністю, між правами людини та її обов’язком, і є готовою до активної компетентної участі у житті суспільства. А також займати активну позицію у формуванні цінностей громадянського суспільства та важливих проблем сьогодення.На кожному уроці історії, ЛІСу, філософії, етики, мови, літератури, географії ми формуємо у дітей основи громадянської освіти, вчимо їх поводитись у соціумі, тактовно і толерантно спілкуватися між ровесниками.Підручник "Правознавство" найгрунтовніше розкриває основні завдання громадянської освіти, адже покликаний познайомити учнів з азами державотворення. Він пояснює статті Конституції, знайомить з гілками влади, громадськими рухами і партіями.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:25, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:Тестові завдання є актуальними і дієвими, але вони не повинні бути єдиним і основним методом оцінювання. Оскільки на практиці в учні згодом виникають проблеми у відкритій форми сформулювати свою думку, дати усну відповідь--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:39, 14 жовтня 2017 (EEST)



Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:49, 7 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, Світлана Михайлівна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. Дякую за вчасні відповіді. Крім того, Вам необхідно доопрацювати індивідуальні завдання і тематичні дискусії. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:38, 5 вересня 2017 (EEST)


Доброго дня, Світлана Михайлівна. У нас останній тиждень навчання. Ви виконали всі необхідні завдання. Вам залишився модульний контроль №2. Дякую за співпрацю. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:15, 17 жовтня 2017 (EEST)



Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:55, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:'В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір. - Робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.---Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:27, 13 червня 2017 (EEST)


Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:26, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія: '''''''Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті.'

Завжди потрібно пам’ятати про доцільність використання можливостей комп’ютера на даному уроці, адже із безлічі позитивних моментів використання ІКТ можна знайти і мінуси, тому що комп’ютер ніколи не зможе повністю замінити учителя. Бо саме учитель може зацікавити учнів, викликати у них допитливість, завоювати довіру, тільки учитель може спрямувати увагу дітей на ті або інші важливі аспекти періоду, що вивчають учні, і лише тільки справжній педагог зможе відзначити старанність та знайти підхід до кожного учня індивідуально, а не до усіх загалом.-----[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] (обговорення) 08:27, 13 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:51, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:Звісно, інтерактивні методи. Про це, думаю, скажуть колеги. Я хочу наголосити на важливості застосування сучасних методів стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час практичних занять з історії:

Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання. Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань. Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:54, 14 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:22, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:На уроках історії та суспільних дисциплін я використовую:1. відео-фрагменти, перегляд фільмів, створення кросвордів, користування сервером «Google Карти», створення, презентації та ін. Недоліки у підготовці, оскільки їх треба знайти, відібрати, займають багато часу при підготовці.Переваги: у процесі проведення уроків використання медіа-ресурсів полегшують виклад матеріалу, мотивують учнів, зацікавлюють



Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:27, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:Аналіз світових тенденцій у галузі освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму й особистих якостей учителя, який має формувати людину, здатну до життя в новому швидкозмінному світі. Усе це може здійснювати тільки вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими здібностями, високим рівнем інтелігентності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти. У професійній компетентності вважаю важливими володіння педагогом певними засобами навчання у сфері навчального процесу (спеціальність). Це сукупність умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння вибирати правильний стиль і тон у спілкуванні, управляти їх увагою, темпом діяльності--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 08:54, 14 жовтня 2017 (EEST)



Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 13 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, Світлана Михайлівна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:45, 17 жовтня 2017 (EEST)