Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Тереіна С.С.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Тематичні дискусії (Інтернет-семінари))
 
(не показано 43 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 10: Рядок 10:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
#
+
# Документи,які складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ:1.Національна доктрина розвитку освіти;2.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;3.Концепція нової української школи;4.Навчальні програми;5.Листи МОН щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів та про перелік навчальної літератури.
#
+
#Основні компоненти змісту історичної освіти.
 +
Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому. До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером) 1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички; 3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які Притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: Історичними фактами і теорією. Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в Кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 14:14, 12 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 17: Рядок 18:
  
 
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
 
Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:
#Зміст навчання історії в школі це...
+
#Зміст навчання історії в школі це...сукупність змісту всіх курсів історії, які викладаються у 5-11 класах ЗНЗ. До змісту навчання історії входять основні факти,найважливіші події,явища.Зміст історичної освіти оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм та підручників.
 
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
 
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
 
+
Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти:1.соціально-політичні; 2законодавчо-правові; 3.Культурні,духовні,ідеологічні;4.освітньо-педагогічні.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 14:49, 12 жовтня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:26, 4 травня 2017 (EEST)
 
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:26, 4 травня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Ваші відповіді:
 
Ваші відповіді:
 
#
 
#
#
+
#Зміст навчання історії в школі це...сукупність змісту всіх курсів історії, які викладаються у 5-11 класах ЗНЗ. До змісту навчання історії входять основні факти,найважливіші події,явища.Зміст історичної освіти оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм та підручників.
 +
#Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.
 +
Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти:1.соціально-політичні; 2законодавчо-правові; 3.Культурні,духовні,ідеологічні;4.освітньо-педагогічні--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 14:51, 12 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
Рядок 35: Рядок 38:
 
----
 
----
 
Ваші відповіді
 
Ваші відповіді
----
+
----Я вважаю,що взаємозвязок великий, бо сукупність знань і вмінь, які формуються в межах змісту історії і суспільствознавчих дисциплін і дії,які необхідно виконати учням,щоб розвязати історичні задачі,проблеми чи ситуації відповідають і ключовим компетентностям:працювати на результат,постійно набувати нових знань,медіа грамотності,якісно спілкуватися українською мовою,проводити експерименти і т.д.Отже, ключові і предметні компетентності забезпечують системний підхід до формування громадянина і людини, здатної адаптуватися в сучасних умовах життя і навчання.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:27, 17 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
 
Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.htmlТема: Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України].
Рядок 55: Рядок 58:
 
----
 
----
 
Ваша відповідь:
 
Ваша відповідь:
 +
----На мою думку, усі підручники у 8 кл. перевантажені великою кількістю теорії,хронологією, термінами. Для вчителя _це добре, а для учнів - ні. Також мінус в тому, що не вистачає підручників одного автора для учнів класу. Про вчителя і говорити годі.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 11:44, 23 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Сергіївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання [http://history12klp.blogspot.com/p/blog-page_617.htmlТема: Формування предметних компетентностей учнів]
 +
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#
 +
---  Компетенції -це знання, вміння і навички,що учні отримали на уроках історії і які можуть застосувати на практиці адекватно до ситуації та з повною відповідальністю:критичне мислення,ініціативність, творчисть,здатність обгрунтувати свою позицію чи своє бачення, уміти логічно висловити думку, вміти працювати в колективі,знати ІКТ.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:47, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
----
 +
Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aUHZBYjlwMUgzZ2c/view?usp=sharingТема: Нетипові форми роботи на уроках історії]
 +
 +
Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:
 +
 +
#Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
#Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?
 +
Запрошую до участі у обговоренні. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:26, 29 травня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ваша відповідь:
 +
#Нетипові форми навчання це нестандартні фори і методи, які мають місце в сучасній педагогічній практиці.Це урок-КВК,урок-екскурсія,урок-казка,урок-зустріч іт.д.перетворювати їх в основну форму проведення сучасного уроку є недоцільним, бо вони займають багато часу для підготовки
 +
#У своїй роботі я використовую нетипові форми роботи частіше в позакласній роботі, а на уроках -елементи, або на уроках узагальнення. Це такі як тести,екскурсії,уроки КВК,урок лекція, семінар,конференція, захист проектів(у старших класах),захист міні-проектів у5-7 кл.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 16:04, 17 жовтня 2017 (EEST)
 
----
 
----
 
----
 
----
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aNmpXUE1YVTRVNjQ/view?usp=sharing Тема: Урок як основна форма навчання історії], давайте визначимо:
 +
#структуру сучасних уроків історії...
 +
#чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
 +
#чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 7 червня 2017 (EEST)
  
 +
# '''Відповідь:'''
 +
Сучасний урок має таку структуру:організаційний момент,перевірка знань і умінь,перехід до вивчення нового матеріалу,закріплення,підведення підсумків,домашнє завдання.Учитель має змогу змінити таку структуру уроку,але не кардинально. Наприклад: на уроці вивчення нового матеріалу можна випустити перевірку домашніх завдань.
 +
----У ХХІ столітті така  стала структура є недієвою.Це радянський підхід.Треба йти в ногу зі світом і змінювати підхід до структури уроку.
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання". --[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 16:29, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
#Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типам и уроків історії та методами навчання на уроці.
 +
#Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:05, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
 +
----Між типами уроків і методами навчання взаємозв'язок існує.Наприклад:на уроці засвоєння нових знань будуть переважати активні і інтерактивні методи(творчі завдання,навчання у парах,метод прес іт.д),а на уроці контролю - тести,презентація висновків,доповіді іт.д.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".
 +
#На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
 +
#Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
 +
#Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:34, 21 червня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
 +
----Урок в класичному радянському розумінні себе вже пережив і є неактуальним.Актуальним на сьогодні є інтерактивне навчання і нетрадиційні форми проведення занять.А ще вони не повинні бути чітко обмежені часом.Цікавою формою для учнів є інтерактивний урок.На ньому учні почувають себе рівними серед рівних.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 16:44, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:32, 6 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
# '''Відповідь:'''
 +
----Принципи громадянської освіти є такими ж як і принципи освіти взагалі -це
 +
    Науковість
 +
•    Доступність
 +
•    Наочність
 +
•    Проблемність
 +
•    Самостійність і активність учнів
 +
•    Систематичність і послідовність
 +
•    Врахування індивідуальних особливостей учнів
 +
•    Дотримання диференціації
 +
•    Пробудження свідомості учнів
 +
•    Стійкість засвоєння знань
 +
•    Зв’язок навчання з життям, але  до цих принципів можна додати ще такі:
 +
•    Єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі;
 +
• зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя;
 +
• демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень;
 +
передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях;
 +
• плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності;
 +
• виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій;
 +
уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним.
 +
На уроках історії формується громадянськость учня -це елементи демократичної і політичної культури, громадянська компетентність, політико-правові знання, політичні уміння, гідність та відповідальність молодих людей, усвідомлення і прийняття ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини. --[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 14:52, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти".
 +
Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.
 +
 +
Дякую. --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:59, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань".
 +
Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.
 +
 +
Дякую --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:30, 11 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Відповідь:'''
 +
----Я вважаю,що тестові завдання є актуальними на сьогодні, хоча і мають свої недоліки.Лише одними тестами перевірити знання учнів неможливо. Тому їх необхідно поєднувати з історичними задачами, проблемними і логічними завданнями, рольовими іграми, де б учні могли показати  повноту засвоєних знань,умінь і навичок і примінили їх для вирішення проблем.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:04, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
  
 
==== Консультації ====
 
==== Консультації ====
 +
Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.
  
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:56, 7 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Сергіївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.
 +
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:42, 5 вересня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Сергіївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви виконали тільки два завдання. Вам необхідно всі інші доопрацювати.
 +
Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі.
 +
З повагою --[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:20, 17 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----Доброго дня Світлано Вікторівно!Дякую за нагадування.Маю надію, що все виконаю.Мене підводить Інтернет.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:11, 18 жовтня 2017 (EEST)
  
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ====
 +
Доброго дня.  Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання [https://drive.google.com/file/d/0B6Kt7DUcL31aOEJiYVd5bGhXbFk/view?usp=sharing Тема: Новітні досягнення історичної науки]дайте відповідь на запитання.
  
 +
#Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 12:01, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Я вважаю, що це залежить від певних причин:якщо клас (учень)гарно читає,логічно мислить,уміє критично відноситись до інформації,то велика кількість історичних джерел у вивченні історії не завадить.Якщо ж навпаки, то історичні джерела -це зайвий вантаж. Хоча історичні джерела -це першоджерела і вони повинні мати першочергове місце на уроках історії.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:19, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:
 +
 +
#Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 25 травня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Дуже важливе.Позитивне:велика кількість інформації,візуалізація історичних подій, фактів, персон;елементи користування ІКТ, залучення учнів до творчих проектів.
 +
 +
Недоліки:Не розвивається уява, учні мало читають, недостатня кількість техніки в сільській школі,можливість користуватися чужими проектами.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:28, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».
 +
 +
#На вашу думку, які СУЧАСНІ  методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:57, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Я вважаю, що сучасні методи дуже різноманітні і тому впрактиці практичних занять можна використовувати захист міні-проектів, інтервью, написання коментаря, підготовка репортажу, дослідження якогось питання на основі опрацювання кількох історичних джерел, усний журнал і т. д. Наприклад на уроці всесвітньої історії у 6 кл., коли вивчаються греко-перські війни я застосовувала такий метод як "репортаж". Учні отримали інструкцію "як проводити репортаж" і за цією інструкцією (покроково) готувалися. Потім уявили себе представниками масмедіа,перенеслись уявно в минулі часи і для сучасників вели репортаж із поля бою. Урок був цікавим. У 10 кл. під час вивчення теми, що стосується колективізації і голоду в Україні 1932-1933 рр. був проведений урок-суд над радянською системою. Учні отримали ролі:прокурора,судді,свідків,адвоката і повинні були розробити свої виступи згідно ролей,а потім виступити на засіданні суду.  --[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 12:09, 23 жовтня 2017 (EEST)
 +
----
 +
Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах".
 +
Пропоную для обговорення наступні питання:
 +
 +
#Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
 +
#Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:28, 15 червня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----На уроках історії я використовую електронні презентації,елементи(фрагменти)відеоуроків,електронні атласи.
 +
----Головний недолік у нашій школі-це недостатня кількість медіа-техніки, а тому обмежене використання і медіа-ресурсів.
 +
Переваги застосування  на уроках історії ІКТ:
 +
• індивідуалізація  навчання;
 +
• інтенсифікація самостійної роботи;
 +
• зростання обсягу виконання на уроці завдань;
 +
• розширення інформаційних потоків під час користування  Інтернетом;
 +
• використання різноманітності форм роботи , завдяки яким підвищуєься мотивація і пізнавальна  діяльність  , активність школярів;
 +
• можливість вести ігровий момент.
 +
Недоліки:
 +
• багато часу займає підготовка до уроку з використанням ІКТ;
 +
• недостатня комп’ютерна грамотність вчителя та учнів
 +
• у робочому графіку не відведено часу для дослідження  можливостей Інтернету;
 +
• бракує комп’ютерного  часу на всіх;
 +
• за недостатньої мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри , музику , перевірку характеристик ПК тощо;
 +
• наочно-ілюстративне навчання.--[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 15:53, 18 жовтня 2017 (EEST)
 +
 +
 +
Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та  інноватор в умовах Нової української школи".
 +
Проаналізуйте посилання [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html Концепція Нової української школи] і давайте поміркуємо:
 +
#Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
 +
#Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:33, 19 вересня 2017 (EEST)
 +
 +
'''Дискусія:'''
 +
----Вчитель повинен вивчати досвід своїх колег, постійно шукати нові підходи до навчання свого предмета, завжди намагатися захопити своїх учнів, розвивати допитливість під час вивчення кожної теми, володіти ІКТ.А також, як сказано в Концепції нової української школи,учитель повинен стати агентом змін,коучем,фасилітатором, тьютором і модератором в індивідуальній освітній траєкторії дитини, також успішним, поважати права дитинти, умотивованим,доброзичливим і позитивним.Наприклад: на уроці історії не переказувати текст із підручника, а уміти вмотивувати учнів до вивчення історії своїми знаннями і вміти ставити проблему перед ними, щоб і вони вивчивши дізналися цікаву інформацію. На уроці мимаємо лише 45 хв., тому учительповинен бути модератором, тобто встановлювати час, за який учні повинні вивчити певний обєм інформації. А НАДАЛІ ЇЇ ПРИМІНИТИ.------[[Користувач:Тереніна Світлана Сергіївна|Тереніна Світлана Сергіївна]] ([[Обговорення користувача:Тереніна Світлана Сергіївна|обговорення]]) 16:22, 18 жовтня 2017 (EEST)
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 +
Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань.
 +
[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfRV7Uk4vPeWqeYmQbXeXVFRk0-vUjNAikHmVd7ZXA1mHnWRA/viewform Проведення та перевірка модульного контролю]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 13:25, 13 червня 2017 (EEST)
 +
----
 +
----
 +
Доброго дня, Світлана Сергіївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfBaPi5bZCK8Qyda4a5EUx8_CcTKoa6JkFE6jwvZpcpX97W5w/viewform Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ]
 +
 +
--[[Користувач:Драновська Світлана Вікторівна|Драновська Світлана Вікторівна]] ([[Обговорення користувача:Драновська Світлана Вікторівна|обговорення]]) 11:50, 17 жовтня 2017 (EEST)

Поточна версія на 12:26, 23 жовтня 2017

Інтерактивні практичні заняття

Вітаю Вас, Світлана Сергіївна. У Вас помилка у прізвищі. Сьогодні у нас перше заняття, на якому ми працюємо за темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу Вас пройти за посиланням Тема 1. Нормативно-методичне забезпечення.

Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які документи складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ?
  2. Які компоненти складають зміст історичної освіти в ЗНЗ? Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:56, 28 квітня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Документи,які складають нормативно-правову базу суспільствознавчих дисциплін в ЗНЗ:1.Національна доктрина розвитку освіти;2.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти;3.Концепція нової української школи;4.Навчальні програми;5.Листи МОН щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів та про перелік навчальної літератури.
  2. Основні компоненти змісту історичної освіти.

Зміст шкільної історичної освіти - один із компонентів процесу навчання історії, певна система історичної інформації, яка засвоюється у вигляді історичних знань, умінь і навичок, в яких особистість засвоює вже відомі способи діяльності, досвід творчої пізнавальної діяльності у розв'язанні проблем, що вирішувались людством у минулому. До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером) 1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички; 3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);Навчальний історичний матеріал складається з компонентів, які Притаманні самій історичній науці: історичних фактів і теорії, а також способів опрацювання історичного матеріалу, теоретичних і методологічних основ історії як науки (під ними розуміють основні принципи, підходи до вивчення історичного процесу, форми і способи наукового пізнання). У процесі навчання учні насамперед засвоюють історичний матеріал, представлений двома основними компонентами: Історичними фактами і теорією. Оптимальне поєднання фактичного і теоретичного матеріалу в Кожному конкретному історичному курсі визначається з точки зору методологічних положень про емпіричний і теоретичний рівні пізнання.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 14:14, 12 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Специфіка методики викладання історії". Прошу проаналізувати посилання Тема 2. Специфіка методики викладання історії.

Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Зміст навчання історії в школі це...сукупність змісту всіх курсів історії, які викладаються у 5-11 класах ЗНЗ. До змісту навчання історії входять основні факти,найважливіші події,явища.Зміст історичної освіти оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм та підручників.
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти:1.соціально-політичні; 2законодавчо-правові; 3.Культурні,духовні,ідеологічні;4.освітньо-педагогічні.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 14:49, 12 жовтня 2017 (EEST) --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:26, 4 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді:

  1. Зміст навчання історії в школі це...сукупність змісту всіх курсів історії, які викладаються у 5-11 класах ЗНЗ. До змісту навчання історії входять основні факти,найважливіші події,явища.Зміст історичної освіти оформлюється у вигляді Державного стандарту, програм та підручників.
  2. Проаналізуйте чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти.

Чинники, що впливають на формування змісту історичної освіти:1.соціально-політичні; 2законодавчо-правові; 3.Культурні,духовні,ідеологічні;4.освітньо-педагогічні--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 14:51, 12 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня. Сьогодні у нас інтерактивне заняття на тему: "Формування предметних компетентностей на уроках історії. Проаналізуйте посилання Тема: "Формування предметних компетентностей"" Після опрацювання відповідної літератури, дайте відповідь на запитання:

  1. Обґрунтуйте взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей на уроках історії і суспільствознавчих дисциплін.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 10 травня 2017 (EEST)


Ваші відповіді


Я вважаю,що взаємозвязок великий, бо сукупність знань і вмінь, які формуються в межах змісту історії і суспільствознавчих дисциплін і дії,які необхідно виконати учням,щоб розвязати історичні задачі,проблеми чи ситуації відповідають і ключовим компетентностям:працювати на результат,постійно набувати нових знань,медіа грамотності,якісно спілкуватися українською мовою,проводити експерименти і т.д.Отже, ключові і предметні компетентності забезпечують системний підхід до формування громадянина і людини, здатної адаптуватися в сучасних умовах життя і навчання.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:27, 17 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми працюємо над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Навчальні програми для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Здобутки і прорахунки програми з історії України для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, яка чинна у 2016/2017 навчальному році.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:05, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:



Шановні колеги! Ми продовжуємо працювати над темою:"Нормативно-методичне забезпечення". Прошу пройти за посиланням Підручники з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Після перегляду матеріалу дайте відповіді на запитання:

  1. Які, на Вашу думку, недоліки і переваги має підручник з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, який є дієвим у 2016/2017 навчальному році? Автор підручника на Ваш вибір.

Запрошую до активного обговорення. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:19, 19 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:


На мою думку, усі підручники у 8 кл. перевантажені великою кількістю теорії,хронологією, термінами. Для вчителя _це добре, а для учнів - ні. Також мінус в тому, що не вистачає підручників одного автора для учнів класу. Про вчителя і говорити годі.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 11:44, 23 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, Світлана Сергіївна. Сьогодні ми опрацьовуємо тему: "Формування предметних та життєвих компетентностей учнів". Прогляньте посилання Формування предметних компетентностей учнів

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. На Вашу думку, які компетенції необхідно розвивати на уроках історії та суспільних дисциплін для адаптації молоді в сучасних соціально-економічних умовах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:01, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

--- Компетенції -це знання, вміння і навички,що учні отримали на уроках історії і які можуть застосувати на практиці адекватно до ситуації та з повною відповідальністю:критичне мислення,ініціативність, творчисть,здатність обгрунтувати свою позицію чи своє бачення, уміти логічно висловити думку, вміти працювати в колективі,знати ІКТ.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:47, 17 жовтня 2017 (EEST)


Продовжуємо працювати. Тема: Нетипові форми роботи на уроках історії. Проаналізуйте посилання Нетипові форми роботи на уроках історії

Після перегляду матеріалу дайте відповідь на запитання:

  1. Проаналізуйте нетипові форми навчання на уроках історії, які існують у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.
  2. Які нетипові форми навчання, Ви використовуєте у своїй роботі?

Запрошую до участі у обговоренні. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:26, 29 травня 2017 (EEST)


Ваша відповідь:

  1. Нетипові форми навчання це нестандартні фори і методи, які мають місце в сучасній педагогічній практиці.Це урок-КВК,урок-екскурсія,урок-казка,урок-зустріч іт.д.перетворювати їх в основну форму проведення сучасного уроку є недоцільним, бо вони займають багато часу для підготовки
  2. У своїй роботі я використовую нетипові форми роботи частіше в позакласній роботі, а на уроках -елементи, або на уроках узагальнення. Це такі як тести,екскурсії,уроки КВК,урок лекція, семінар,конференція, захист проектів(у старших класах),захист міні-проектів у5-7 кл.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 16:04, 17 жовтня 2017 (EEST)


Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги. Звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно виконати всі завдання з кожного предмету. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з актуальної теми: "Урок як основна форма навчання історії". Проаналізувавши Інтеренет ресурс Тема: Урок як основна форма навчання історії, давайте визначимо:

  1. структуру сучасних уроків історії...
  2. чи має вчитель змогу змінювати таку структуру уроків з історії...
  3. чи дієва така структура уроків у ХХІ ст...

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 7 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Сучасний урок має таку структуру:організаційний момент,перевірка знань і умінь,перехід до вивчення нового матеріалу,закріплення,підведення підсумків,домашнє завдання.Учитель має змогу змінити таку структуру уроку,але не кардинально. Наприклад: на уроці вивчення нового матеріалу можна випустити перевірку домашніх завдань.


У ХХІ столітті така стала структура є недієвою.Це радянський підхід.Треба йти в ногу зі світом і змінювати підхід до структури уроку.

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання". --Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 16:29, 17 жовтня 2017 (EEST)

  1. Давайте проаналізуємо, чи існує взаємозв'язок між типам и уроків історії та методами навчання на уроці.
  2. Із власного досвіду наведіть приклади такої взаємодії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:05, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Між типами уроків і методами навчання взаємозв'язок існує.Наприклад:на уроці засвоєння нових знань будуть переважати активні і інтерактивні методи(творчі завдання,навчання у парах,метод прес іт.д),а на уроці контролю - тести,презентація висновків,доповіді іт.д.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 16:44, 17 жовтня 2017 (EEST)

Продовжуємо тему: "Урок як основна форма навчання".

  1. На Вашу думку, чи актуальна на сьогодні така форма навчання як урок?
  2. Можливо є інші актуальні форми навчання на сьогодні?
  3. Запропонуйте сучасну форму навчання в ЗНЗ, яка буде цікавою учням у ХХІ ст. Відповідь обгрунтуйте.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:34, 21 червня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Урок в класичному радянському розумінні себе вже пережив і є неактуальним.Актуальним на сьогодні є інтерактивне навчання і нетрадиційні форми проведення занять.А ще вони не повинні бути чітко обмежені часом.Цікавою формою для учнів є інтерактивний урок.На ньому учні почувають себе рівними серед рівних.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 16:44, 17 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня. Сьогодні у нас індивідуальне заняття з теми: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте основні принципи громадянської освіти та як вони реалізуються на уроках історії. Обґрунтуйте Вашу думку.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:32, 6 вересня 2017 (EEST)

  1. Відповідь:

Принципи громадянської освіти є такими ж як і принципи освіти взагалі -це
    Науковість

• Доступність • Наочність • Проблемність • Самостійність і активність учнів • Систематичність і послідовність • Врахування індивідуальних особливостей учнів • Дотримання диференціації • Пробудження свідомості учнів • Стійкість засвоєння знань • Зв’язок навчання з життям, але до цих принципів можна додати ще такі: • Єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у правовому полі; • зорієнтованість на позитивні соціальні дії означає цілеспрямованість громадянської освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості і виховання потреби вчитися цьому протягом усього життя; • демократичність означає виховання духу соціальної солідарності, справедливості, вміння конструктивно взаємодіяти з суспільством та брати участь у прийнятті рішень; передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між педагогами і учнями, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв'язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім'єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою та ін.), зв'язок шкільного колективу з місцевою громадою, участь у спільних з нею соціальних, культурних, природозахисних акціях; • плюралізм означає виховання поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової багатоманітності; • виховання толерантного ставлення до різних світоглядних, політичних доктрин, релігійних переконань, до діяльності у школі різних молодіжних громадських організацій; уникання екстремістських поглядів і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-який політичний екстремізм є неприйнятним. На уроках історії формується громадянськость учня -це елементи демократичної і політичної культури, громадянська компетентність, політико-правові знання, політичні уміння, гідність та відповідальність молодих людей, усвідомлення і прийняття ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини. --Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 14:52, 18 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня. Сьогодні у нас заняття присвячене темі: "Громадянська освіта в системі шкільної освіти". Проаналізуйте зміст будь-якого параграфа з підручника для основної школи, в змісті якого ґрунтовніше розкриваються основні завдання громадянської освіти. Поділіться своїми результатами, чому Ви обрали саме цю вікову категорію і відповідну тему.

Дякую. --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:59, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:



Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні ми працюємо над темою: "Оцінювання рівня знань в умовах суспільства знань". Давайте поміркуємо: У ХХ ст. на уроках історії основними методами контролю були - усне опитування або контрольна робота. У ХХІ ст. науковці і методисти пропонують - тестові завдання. Як ви вважаєте, чи актуальні на сьогодні тестові завдання, чи їх можна замінити іншими методами контролю. Відповідь обгрунтуйте.

Дякую --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:30, 11 вересня 2017 (EEST)

Відповідь:


Я вважаю,що тестові завдання є актуальними на сьогодні, хоча і мають свої недоліки.Лише одними тестами перевірити знання учнів неможливо. Тому їх необхідно поєднувати з історичними задачами, проблемними і логічними завданнями, рольовими іграми, де б учні могли показати повноту засвоєних знань,умінь і навичок і примінили їх для вирішення проблем.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:04, 18 жовтня 2017 (EEST)

Консультації

Доброго дня шановні колеги. Якщо у Вас є запитання чи незрозумілі деякі моменти нашого он-лайн спілкування, звертайтеся за порадою чи допомогою.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:56, 7 червня 2017 (EEST)


Доброго дня, Світлана Сергіївна! Ми продовжуємо 10-й тиждень навчання. Всього - 16 тижнів. У Вас не виконане жодне завдання. Намагайтеся їх виконати. Якщо Вам щось не зрозуміло, звертайтеся за консультацією.

З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:42, 5 вересня 2017 (EEST)


Доброго дня, Світлана Сергіївна. У нас останній тиждень навчання, а Ви виконали тільки два завдання. Вам необхідно всі інші доопрацювати. Ваш заїзд 24.10.2017 на 9.30. До зустічі. З повагою --Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:20, 17 жовтня 2017 (EEST)



Доброго дня Світлано Вікторівно!Дякую за нагадування.Маю надію, що все виконаю.Мене підводить Інтернет.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:11, 18 жовтня 2017 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: "Мультиперспективність у вивченні історії як фактор формування критичного мислення". Після перегляду посилання Тема: Новітні досягнення історичної наукидайте відповідь на запитання.

  1. Як Ви вважаєте, допомагає чи заважає велика кількість історичних джерел у вивченні історії в загальноосвітніх навчальних закладах?

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 12:01, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:


Я вважаю, що це залежить від певних причин:якщо клас (учень)гарно читає,логічно мислить,уміє критично відноситись до інформації,то велика кількість історичних джерел у вивченні історії не завадить.Якщо ж навпаки, то історичні джерела -це зайвий вантаж. Хоча історичні джерела -це першоджерела і вони повинні мати першочергове місце на уроках історії.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:19, 18 жовтня 2017 (EEST)

Ми продовжуємо нашу дискусію. У мене до Вас наступне дискусійне питання:

  1. Роль і місце ІКТ на уроках історії та суспільних дисциплін (обгрунтувати позитивні та негативні сторони).

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 25 травня 2017 (EEST)

Дискусія:


Дуже важливе.Позитивне:велика кількість інформації,візуалізація історичних подій, фактів, персон;елементи користування ІКТ, залучення учнів до творчих проектів.

Недоліки:Не розвивається уява, учні мало читають, недостатня кількість техніки в сільській школі,можливість користуватися чужими проектами.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:28, 18 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Прикро, що ми не маємо можливості активно провести таку форму роботи. Сьогодні у нас тематична дискусія на тему: «Практичні заняття як форма організації навчальної діяльності учнів 8-11 класів».

  1. На вашу думку, які СУЧАСНІ методи роботи необхідно запропонувати школярам на практичних заняттях з історії, щоб розвивати необхідні компетентності? Відповідь обгрунтуйте. Наведіть власні приклади.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:57, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:


Я вважаю, що сучасні методи дуже різноманітні і тому впрактиці практичних занять можна використовувати захист міні-проектів, інтервью, написання коментаря, підготовка репортажу, дослідження якогось питання на основі опрацювання кількох історичних джерел, усний журнал і т. д. Наприклад на уроці всесвітньої історії у 6 кл., коли вивчаються греко-перські війни я застосовувала такий метод як "репортаж". Учні отримали інструкцію "як проводити репортаж" і за цією інструкцією (покроково) готувалися. Потім уявили себе представниками масмедіа,перенеслись уявно в минулі часи і для сучасників вели репортаж із поля бою. Урок був цікавим. У 10 кл. під час вивчення теми, що стосується колективізації і голоду в Україні 1932-1933 рр. був проведений урок-суд над радянською системою. Учні отримали ролі:прокурора,судді,свідків,адвоката і повинні були розробити свої виступи згідно ролей,а потім виступити на засіданні суду. --Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 12:09, 23 жовтня 2017 (EEST)

Доброго дня, шановні колеги. Ми продовжуємо нашу дискусію. Сьогодні у нас тема: "Медіа-ресурси як фактор формування предметних компетентностей учнів у 6-11 класах". Пропоную для обговорення наступні питання:

  1. Які компоненти медіа-ресурсів Ви використовуєте на уроках історії? Власні приклади.
  2. Переваги і недоліки використання медіа-ресурсів на уроках історії.

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:28, 15 червня 2017 (EEST)

Дискусія:


На уроках історії я використовую електронні презентації,елементи(фрагменти)відеоуроків,електронні атласи.
Головний недолік у нашій школі-це недостатня кількість медіа-техніки, а тому обмежене використання і медіа-ресурсів.

Переваги застосування на уроках історії ІКТ: • індивідуалізація навчання; • інтенсифікація самостійної роботи; • зростання обсягу виконання на уроці завдань; • розширення інформаційних потоків під час користування Інтернетом; • використання різноманітності форм роботи , завдяки яким підвищуєься мотивація і пізнавальна діяльність , активність школярів; • можливість вести ігровий момент. Недоліки: • багато часу займає підготовка до уроку з використанням ІКТ; • недостатня комп’ютерна грамотність вчителя та учнів • у робочому графіку не відведено часу для дослідження можливостей Інтернету; • бракує комп’ютерного часу на всіх; • за недостатньої мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри , музику , перевірку характеристик ПК тощо; • наочно-ілюстративне навчання.--Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 15:53, 18 жовтня 2017 (EEST)


Доброго дня, шановні колеги. Сьогодні у нас остання тематична дискусія на тему:"Сучасний учень - це особистість, патріот та інноватор в умовах Нової української школи". Проаналізуйте посилання Концепція Нової української школи і давайте поміркуємо:

  1. Якими ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИМИ компетенціями МАЄ вододіти педагог, щоб зацікавити учнів у сучасних соціально-економічних умовах?
  2. Відповідь обгрунтуйте на прикладі шкільного предмету "Історія".

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:33, 19 вересня 2017 (EEST)

Дискусія:


Вчитель повинен вивчати досвід своїх колег, постійно шукати нові підходи до навчання свого предмета, завжди намагатися захопити своїх учнів, розвивати допитливість під час вивчення кожної теми, володіти ІКТ.А також, як сказано в Концепції нової української школи,учитель повинен стати агентом змін,коучем,фасилітатором, тьютором і модератором в індивідуальній освітній траєкторії дитини, також успішним, поважати права дитинти, умотивованим,доброзичливим і позитивним.Наприклад: на уроці історії не переказувати текст із підручника, а уміти вмотивувати учнів до вивчення історії своїми знаннями і вміти ставити проблему перед ними, щоб і вони вивчивши дізналися цікаву інформацію. На уроці мимаємо лише 45 хв., тому учительповинен бути модератором, тобто встановлювати час, за який учні повинні вивчити певний обєм інформації. А НАДАЛІ ЇЇ ПРИМІНИТИ.------Тереніна Світлана Сергіївна (обговорення) 16:22, 18 жовтня 2017 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань. Проведення та перевірка модульного контролю

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 13:25, 13 червня 2017 (EEST)



Доброго дня, Світлана Сергіївна. Прошу Вас пройти за посиланням і відповісти на запитання тестових завдань (частина ІІ). Проведення та перевірка модульного контролю - частина ІІ

--Драновська Світлана Вікторівна (обговорення) 11:50, 17 жовтня 2017 (EEST)