Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Усікова Л.В.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
Рядок 1: Рядок 1:
  
==== Інтерактивні практичні заняття ====
+
--[[Користувач:Усікова Любов Василівна|Усікова Любов Василівна]] ([[Обговорення користувача:Усікова Любов Василівна|обговорення]]) 18:20, 23 квітня 2015 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====
  
 
Шановна пані Любове!
 
Шановна пані Любове!

Версія за 18:24, 23 квітня 2015

--Усікова Любов Василівна (обговорення) 18:20, 23 квітня 2015 (EEST)==== Інтерактивні практичні заняття ====

Шановна пані Любове!

Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". На моїй сторінці обговорення ви знайдете теоретичний матеріал з теми. Ознайомившись з матеріалом, дайте відповіді на питання:

1. Яку роль у вивченні історії Ви відводите історичним джерелам?

2. Чи можна вивчати історію без історичних джерел?

Свої відповіді обгрунтуйте прикладами з Вашої практики.

Дякую за роботу. З повагою, --Луценко Світлана Миколаївна (обговорення) 14:30, 21 січня 2015 (EET)

Доброго дня, Світлана Миколаївна!

1.Робота з історичними джерелами мною використовується як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова тематичного оцінювання, як форма домашнього завдання. Чому? Тому що:

1. Поетапно спланована робота з історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей на уроках історії розвиває культуру історичного мислення, сприяє процесу пізнання та осмислення конкретних історичних подій, явищ.
2. Історичне мислення на творчому рівні припускає обов’язкове розв’язання проблемних пізнавальних завдань, які заохочують учнів до активної розумової діяльності.
3. Систематична робота з історичними джерелами на уроках історії формує навички дослідницької роботи і критичного мислення.
4. Використання джерел застосовується для забезпечення ефективності уроків, підвищення якості знань, поглиблення, закріплення та узагальнення матеріалу.

2. Для історичної освіти учнів набагато більше значення має безпосереднє знайомство учнів з джерелом історичного знання, ніж робота з підручником.

     Сучасна тенденція практично безмежного розширення інформаційного простору, численних інтерпретацій і оцінок минулого вимагають від учителя історії нових підходів до способів опрацювання, аналізу учнями історичної інформації. Практичний аспект оволодіння знаннями, самостійність, розвиток творчого мислення, критична освіченість є актуальними в процесі формування компетентної людини сучасного суспільства.
     Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення, яке, за визначенням І. Лернера, Н. Запорожець, С. Терно, являє собою єдність історичних і методологічних знань, способів розумових дій та установок особистості та їх застосування в пізнанні й осмисленні конкретних історичних фактів, явищ і процесів. Щоб розвивати історичне мислення, необхідно залучати учнів до діяльності, яка потребує застосування принципів та методів історичного пізнання. Навчити мислити історично — це означає розвивати навички самостійної роботи, створювати відповідну мотивацію, активно використовувати проблемні методи навчання, проблемні завдання і вправи для розуміння логіки історичного процесу.
    Активізації мислення, оволодінню навичками дослідницької роботи, поглибленню розуміння учнями історичних подій, процесів, явищ сприяє робота з різноманітними історичними джерелами: документальними, візуальними, речовими.
    Головною метою педагогічної діяльності вчителя історії вважаю:

1) навчити учнів використовувати різні історичні джерела, критично осмислювати їх; 2) знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем; 3) використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

     Розвиток умінь знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її передбачено в Державному стандарті базової та повної середньої освіти , навчальних програмах, інструктивно-методичних листах Міністерства освіти і науки. Формування змісту історичної освіти будується на багатьох принципах, у тому числі на принципі «альтернативно-проблемного підходу, що передбачає використання різноманітних історичних джерел, ознайомлення з різними точками зору на історичні події і явища».
   При виборі форм організації навчальної діяльності учнів слід враховувати такі фактори, що впливають на вибір історичного джерела:

— оновлення змісту історичної освіти; — переведення старшої школи на профільне навчання; — вивчення шкільних історичних курсів за декількома підручниками в кожному класі.

    Важливою умовою вибору джерела є відповідність його змісту, цілям і завданням навчання історії, доступність, зв’язок з програмовим матеріалом.
 Спочатку учні повинні знати, що означає аналізувати документ, як зрозуміти його суть, значення, які існують етапи роботи з текстом в цьму їм допомогає  пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела» 
  Період підліткового віку, як вважають вчені, є найбільш сприятливим для розвитку мислення. На цьому етапі при роботі з історичними джерелами учням можна ставити проблемні завдання, які навчають виділяти головне, порівнювати історичний матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. Пам’ятка «Як аналізувати текст історичного джерела» допомагає учням краще зрозуміти суть, причини, значення історичної події чи явища, визначити своє ставлення до тексту історичного джерела.
  У старшій школі навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються, історичний матеріал потребує більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності учнів, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. На цьому етапі використовуються історичні джерела для складання портретів історичних осіб. Поетапність роботи над історичними документами з урахуванням вікових особливостей робить процес навчання більш осмисленим, розвиває історичне і критичне мислення.
   У своїй практиці я використовую історичні джерела на різних етапах уроку:

— для мотивації наступної діяльності учнів на початку уроку; — для демонстрації розмаїття інтерпретацій, що презентують різні позиції, різні оцінки подій, процесів, явищ; — для активізації розумової діяльності, а саме, для створення дискусійної ситуації; — для засвоєння учнями навичок дослідницької роботи.

    Вважаю доцільним використання історичних документів на уроках тематичного оцінювання.
  Робота з фрагментами історичних текстів розвиває вміння аналізувати інформацію, застосовувати знання в нестандартних, змінених ситуаціях, висловлювати власне ставлення до змісту джерела.
    Досвід використання писемних історичних джерел показує необхідність такого алгоритму в роботі з ними:

1. Відбір документів. 2. Урахування вікових особливостей при роботі з історичними документами. 3. Використання історичних джерел на різних етапах уроку. 4. Дотримання під час аналізу документа таких етапів: а) первинний аналіз джерела — дає змогу зробити висновки про його об’єктивність, формує навички критичного мислення; б) інтерпретація історичного змісту джерела — звертається увага на історичність ситуації, на важливість документа та його роль і місце в даному історичному контексті. 5. Розвиток навичок дослідницької роботи з документами на уроках і в позакласній роботі.

    Важливим компонентом  історичної освіти є використання візуальних історичних джерел, до яких належать: фото, плакат, карикатура, листівки, таблиці, схеми, діаграми, картини, малюнки, відео. Розвивати навички аналізу візуального джерела допомагають на моїх уроках «Алгоритми вивчення історії», які роздруковані для кожного учня.

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю