Відмінності між версіями «Теорія та методика фахової дисципліни Шевченко В.І.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Проведення та перевірка модульного контролю)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 16: Рядок 16:
  
 
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
 
Дякую за співпрацю! З повагою --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]] ([[Обговорення користувача:Ніколаєнко Світлана Петрівна|обговорення]]) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)
 +
 +
Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тобто, вона може бути суб'єктивною і залежити від позиції автора. Що стосується другого питання, то фотознімки можуть бути необ'єктивними так як люди схильні позувати перед фотографом, намагатись здаватись кращими. А ще іноді люди є творчими особами і ставляться до фото як до витвору мистецтва. Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)
  
  
Рядок 26: Рядок 28:
 
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 
'''Завдання для Вас''': '''''розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
  
 
+
Нетрадииційні форми навчання педагогами С. Кульневичем та Т.  Лакоценіною:  1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича тощо; 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів; 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра «Сходження» тощо; 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле- урок без телебачення, учнівська конференція тощо--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)
 
----
 
----
  
Рядок 33: Рядок 35:
 
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 
'''Завдання для Вас''': '''''які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
  
 +
• назви історичних подій, що вивчались (Велика французька революція, Друга світова війна і т.д.);
  
 +
• імена та прізвища історичних осіб, їх назвиська, псевдоніми (Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Вінстон Черчіль, Володимир Ульянов-Ленін тощо);
 +
 +
• назви історичних пам’яток, місць, де відбувались історичні події, географічні назви (собор св. Софії в Києві, річка Дніпро, місто Херсонес і т. д.);
 +
 +
• час, коли відбулись історичні події (дати), роки життя, правління історичних осіб тощо;
 +
 +
• історичні терміни (феодал, князь, стрілець, революція тощо);
 +
 +
• короткі визначення історичних понять (вивчені напам’ять);
 +
 +
• крилаті вислови, сентенції історичних осіб (вивчені напам’ять);
 +
 +
• імена дослідників, фахівців-істориків, назви їхніх досліджень, наукових праць;
 +
 +
• вислови історичного змісту (вивчені напам’ять);
 +
 +
• зображення місцевості, інтер’єру в місцях, де відбувались історичні події, схеми битв, портретні зображення історичних осіб (уявляти).--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:30, 3 листопада 2016 (EET)
  
 
----
 
----
Рядок 39: Рядок 59:
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
 
'''Знайомимося з новою темою '''[https://drive.google.com/file/d/0B0cchSnWMJmwdDJCZjlpUVFIS2s/edit?usp=sharing Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час]. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням [http://apitu.org.ua/node/2346 Наказ МОНУ].
  
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]  
+
'''Завдання для Вас''': '''''на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;
 +
- У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;
 +
- У навчальному режимі;
 +
- У індивідуальній роботі з учнями;
 +
- У режимі самонавчання;
 +
- У режимі графічної ілюстрації.
 +
 
 +
--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:33, 3 листопада 2016 (EET)
  
  
Рядок 49: Рядок 76:
 
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 
'''Завдання для Вас''': '''''наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
  
 +
Використання міжпредметних зв'язків відображається в тематичному плануванні та вбудовується в проект уроку.
 +
При конструюванні уроку важливо розуміти, що міжпредметні зв'язки можна використовувати на різних етапах сучасного уроку: перевірки та актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, систематизації та закріпленні вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань.
 +
Приведу декілька прикладів використання між предметних зв'язків на різних етапах уроку.
 +
Етап уроку: Актуалізація знань.
 +
Методичний прийом - Приваблива мета (перед учнем ставиться проста і приваблива мета, здійснюючи яку він хочеш не хочеш виконує навчальну дію, що планується педагогом).
 +
Зібрати листівки, картинки, фотографії тварин або рослин певного середовища незаселеного (це може бути і літнє завдання для хлоп'ят, які захоплюються фотографуванням). Методичний прийом - Дивуй: вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми).
 +
У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків.
 +
 +
Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому - дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали.
 +
Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. Йдеться про головоногого молюска, звичайного восьминога. (біологія - географія: приливи, відливи).
 +
Методичний прийом - Відстрочена відгадка: на початку уроку вчитель дає загадку (дивовижний факт), відгадка до якої (ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. Загадку (дивовижний факт) дати в кінці уроку, щоб почати з неї наступний урок.
 +
У 1383 році в невеликому німецькому місті Вільснак коржики з пшеничного тіста, що залишилися в покинутій напівобгорілій церкві, покрилися кривавими плямами. Плями ці змили, але вони з'явилися знов в ще більшій кількості. Слух про це "диво" швидко розповсюдився. Церковники звалили провину на єретиків, почалося спалювання людей на багаттях.
 +
Хто такі єретики? Чому з ними так жорстоко розправлялися?--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)
  
 +
--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:39, 3 листопада 2016 (EET)
 
----
 
----
  
Рядок 56: Рядок 97:
 
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
 
'''Завдання для Вас''': '''''які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін?''''' --[[Користувач:Ніколаєнко Світлана Петрівна|Ніколаєнко Світлана Петрівна]]
  
 +
Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, під час суперечливих поглядів по проблемі, яка вивчається. Учні повинні вибрати вірну точку зору та обґрунтувати її. Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим пілотажем.--[[Користувач:Шевченко Віктор Іванович|Шевченко Віктор Іванович]] ([[Обговорення користувача:Шевченко Віктор Іванович|обговорення]]) 11:44, 3 листопада 2016 (EET)
  
  

Поточна версія на 12:58, 3 листопада 2016

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, колеги. Давайте торкнемося надзвичайно цікавої для вчителя історії теми: "Методика роботи з історичними джерелами". За цим посиланням знаходиться Матеріал "Методи роботи з візуальними джерелами" із сайту Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін "Нова Доба"

Організація діяльності учнів із різними джерелами історичних знань

Реферат Організація роботи з історичними джерелами на уроках історії

Сокур Л.А. ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДОКУМЕНТІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Ознайомившись із матеріалами, дайте відповіді на такі питання:

  • Чим різняться первинна і вторинна інтерпретація візуальних історичних джерел?
  • У чому полягає необ'єктивність фотознімків як історичних джерел?

Дякую за співпрацю! З повагою --Ніколаєнко Світлана Петрівна (обговорення) 15:16, 20 квітня 2016 (EEST)

Первинна інтерпретація візуальних історичних джерел зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати). Тобто, вона може бути суб'єктивною і залежити від позиції автора. Що стосується другого питання, то фотознімки можуть бути необ'єктивними так як люди схильні позувати перед фотографом, намагатись здаватись кращими. А ще іноді люди є творчими особами і ставляться до фото як до витвору мистецтва. Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)



Пропоную вашій увазі лекцію з методики викладання історії на тему "Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі". Щоб переглянути текст лекції, перейдіть за посиланням Нетрадиційні форми навчання у сучасній загальноосвітній школі.

Берегова Д. А., Стельмах Н. В. НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЇХ ПЕРЕВАГИ, НЕДОЛІКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ В ШКОЛІ

Завдання для Вас: розкажіть, які нетрадиційні форми уроків Ви практикуєте. Наведіть приклади --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Нетрадииційні форми навчання педагогами С. Кульневичем та Т. Лакоценіною: 1) урок зі зміненими засобами організації: урок-лекція, урок- парадокс, захист знань, захист ідей, урок вдвох, урок-зустріч; 2) уроки, які спираються на фантазію: урок-казка, урок-творчість; урок-твір, урок винахідництва, урок-творчий звіт, комплексно-творчий звіт, урок виставка, урок-«дивовижне поруч», урок фантастичного проекту, урок-розповідь про вчених: урок-бенефіс, урок портрет, урок сюрприз, урок - подарунок від Хоттабича тощо; 3) уроки, які імітують які-небудь заняття чи види робіт: екскурсія, заочна екскурсія, прогулянка, гостинна, подорож у майбутнє чи минуле, подорож по країні, урок-поїздка на потягу, урок-експедиція, захист туристичних проектів; 4) уроки з ігровою змагальною основою: урок-гра «Вигадай проект», урок-«доміно», урок-кросворд, урок-«лото», урок «Слідство ведуть знавці», урок- ділова гра, урок КВК, урок «Що? Де? Коли?», урок естафета, урок-конкурс, урок- дуель, уроки-змагання: урок-журнал, урок-вікторина, урок-футбольний матч, урок- тест, урок-гра для батьків, урок-рольова гра «Сім'я обговорює свої плани», урок-гра «Сходження» тощо; 5) уроки, які включають трансформацію стандартних засобів організації: парне опитування, експерт-опитування, урок-залік, захист оцінки, урок- консультація, урок-практикум, урок-семінар, захист читацького формуляру, теле- урок без телебачення, учнівська конференція тощо--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)


Продовжуємо навчатися, друзі! Пропоную ознайомитися з матеріалом викладеним на сайті Кунцівської ЗОШ на основі книги Пастушенко Н. М., Пастушенко Р. Я. Діагностування навченості: Гуманітарні дисципліни. — Львів: ВНТЛ, 2000.ДІАГНОСТУВАННЯ НАВЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ З ІСТОРІЇ.

Завдання для Вас: які уміння учнів свідчитимуть про наявність принаймні поверхового розуміння здобутої історичної інформації? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

• назви історичних подій, що вивчались (Велика французька революція, Друга світова війна і т.д.);

• імена та прізвища історичних осіб, їх назвиська, псевдоніми (Володимир Великий, Богдан Хмельницький, Вінстон Черчіль, Володимир Ульянов-Ленін тощо);

• назви історичних пам’яток, місць, де відбувались історичні події, географічні назви (собор св. Софії в Києві, річка Дніпро, місто Херсонес і т. д.);

• час, коли відбулись історичні події (дати), роки життя, правління історичних осіб тощо;

• історичні терміни (феодал, князь, стрілець, революція тощо);

• короткі визначення історичних понять (вивчені напам’ять);

• крилаті вислови, сентенції історичних осіб (вивчені напам’ять);

• імена дослідників, фахівців-істориків, назви їхніх досліджень, наукових праць;

• вислови історичного змісту (вивчені напам’ять);

• зображення місцевості, інтер’єру в місцях, де відбувались історичні події, схеми битв, портретні зображення історичних осіб (уявляти).--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:30, 3 листопада 2016 (EET)


Знайомимося з новою темою Використання програмових педагогічних засобів(ППЗ) на уроках та в позаурочний час. Завдання до теми, як завжди, на ваших персональних сторінках. З наказом МОН України Про затвердження тимчасових вимог до педагогічних програмних засобів від 15 травня 2006 року N 369 ви можете ознайомитись на сайті Асоціації підприємств інформаційних технологій України, перейшовши за посиланням Наказ МОНУ.

Завдання для Вас: на яких етапах уроку доцільно застосовувати ППЗ? --Ніколаєнко Світлана Петрівна- Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу; - У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми; - У навчальному режимі; - У індивідуальній роботі з учнями; - У режимі самонавчання; - У режимі графічної ілюстрації.

--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:33, 3 листопада 2016 (EET)



Міжпредметні зв'язки на уроках історії та суспільних дисциплін Друзі, запрошую переглянути теоретичний матеріал за цим посиланням і виконати завдання, розміщені на ваших сторінках обговорення. Дякую і бажаю натхнення!

Завдання для Вас: наведіть приклад міжпредметних зв'язків, які Ви встановлюєте на своїх уроках --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Використання міжпредметних зв'язків відображається в тематичному плануванні та вбудовується в проект уроку. При конструюванні уроку важливо розуміти, що міжпредметні зв'язки можна використовувати на різних етапах сучасного уроку: перевірки та актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, систематизації та закріпленні вивченого матеріалу, домашнього завдання і навіть при контролі знань. Приведу декілька прикладів використання між предметних зв'язків на різних етапах уроку. Етап уроку: Актуалізація знань. Методичний прийом - Приваблива мета (перед учнем ставиться проста і приваблива мета, здійснюючи яку він хочеш не хочеш виконує навчальну дію, що планується педагогом). Зібрати листівки, картинки, фотографії тварин або рослин певного середовища незаселеного (це може бути і літнє завдання для хлоп'ят, які захоплюються фотографуванням). Методичний прийом - Дивуй: вчитель знаходить таку точку зору, при якому навіть буденне стає дивовижним (як правило, використовується при переході до вивчення нової теми). У давнину в Японії трапилася така історія. До палацу імператора був відправлений цінний вантаж. Декілька шхун везли вази з якнайтоншого фарфору. По дорозі їх застав шторм, і всі шхуни до єдиної затонули. Це відбулося недалеко від берега, де стояли хатини бідних рибаків.

Вази коштували нечуваних грошей, тому недивно, що багато сміливців намагалися дістати їх. Але це не вдавалося нікому - дуже велика була глибина. Ніякою вудкою, мережею або мотузком дна не дістати, а підводних апаратів тоді, звичайно, не знали. Але через рік вази стали з'являтися в хатинах рибаків. Запитання класу: Як же вази опинилися на березі?.. Йдеться про головоногого молюска, звичайного восьминога. (біологія - географія: приливи, відливи). Методичний прийом - Відстрочена відгадка: на початку уроку вчитель дає загадку (дивовижний факт), відгадка до якої (ключик для розуміння) буде відкрита на уроці при роботі над новим матеріалом. Загадку (дивовижний факт) дати в кінці уроку, щоб почати з неї наступний урок. У 1383 році в невеликому німецькому місті Вільснак коржики з пшеничного тіста, що залишилися в покинутій напівобгорілій церкві, покрилися кривавими плямами. Плями ці змили, але вони з'явилися знов в ще більшій кількості. Слух про це "диво" швидко розповсюдився. Церковники звалили провину на єретиків, почалося спалювання людей на багаттях. Хто такі єретики? Чому з ними так жорстоко розправлялися?--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:54, 3 листопада 2016 (EET)

--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:39, 3 листопада 2016 (EET)


Наступна тема: Специфіка викладання історії Матеріал до неї ви знайдете за цим посиланням. Бажаю успіхів. Якщо виникнуть питання до мене, звертайтесь у розділі "Спілкування на моїй сторінці обговорення".

Завдання для Вас: які шляхи існують для створення проблемних ситуацій на уроках суспільних дисциплін? --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, під час суперечливих поглядів по проблемі, яка вивчається. Учні повинні вибрати вірну точку зору та обґрунтувати її. Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим пілотажем.--Шевченко Віктор Іванович (обговорення) 11:44, 3 листопада 2016 (EET)



Індивідуальні заняття

Шановні колеги! Під час індивідуальних занять зайдіть на головну сторінку цього сайту, перейдіть на сторінку порад, або зробіть це за посиланням Сторінка порад і ознайомтесь з розділом "Корисні публікації". Там ви знайдете список сайтів з важливою для вчителів суспільних дисциплін інформацією та набір ікт інструментів для роботи з учнями! Вдалого вам використання!!! Будуть питання - звертайтеся. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Консультації

Шановні колеги! Під час консультації ви можете ставити мені запитання з методики викладання суспільних дисциплін тут.

У якості моєї консультації пропоную вам корисний матеріал з теми Кабінет історії

Кабінет історії на сайті вчителя історії КЗШ № 37 Пивовар С.В. --Ніколаєнко Світлана Петрівна

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю

Вікторина модульного контролю