Відмінності між версіями «Троїцька церква с. Попова Слобода Путивльського повіту»
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Опис храму, монастиря== | ==Опис храму, монастиря== | ||
==Історія храму, монастиря== | ==Історія храму, монастиря== | ||
| − | ===Заснування===Село Попова Слобода в 10000 жителів має стару дерев'яну церкву,що вміщає 400 осіб. Вже | + | ===Заснування===Село Попова Слобода в 10000 жителів з 1856 року має стару дерев'яну церкву,що вміщає 400 осіб. Вже в 1900 році парафіяни на чолі з церковним старостою вирішили побудувати кам'яну церкву, але за браком коштів це рішення було нездійснене. Наприкінці 1910 року та ж парафія звернулася з новим клопотанням про побудову храму. При отриманні на це згоди було обрано і затверджено комісію із 22 членів з представництвом від кожної сільської общини парафії. Романівський храм-пам'ятник в Курській губернії Путивльського повіту закладено із схвалення його величності государя імператора в жовтні 1911 року, візантійського стилю. що вміщає до 2000 осіб, кам'яний у поєднанні з залізобетоном.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 23:40, 10 серпня 2015 (EEST) |
===Розквіт=== Закладення храму було здійснено 17 вересня 1911 року. Його будівництво фактично продовжувалось не більше 11 місяців. В березні 1912 року Муравйов - Апостол мав аудієнцію з самим імператором, на якій представив маленьку модель храму, зменшену копію Володимирського собору в Києві. та плани, які вказували на реальні розміри будівлі. Вислухавши доповідь камергера, цар здивовано поцікавився, що чи можна закінчити будівництво такої грандіозної споруди в менш ніж півтора року. Але пообіцяв допомогу. Церковний храм будувався досить швидко. Будівельний комітет очолювали добросовісні люди, хоч і не з високих чинів. Будівничим храму був архітектор А.А.Розанов, малярні роботи виконані художником Г.І.Поповим. До дня освячення храм виблискував пишністю та багатством церковних речей, подарованих великодержавними особами. Грошові пожертвування на храм, окрім 23 492крб., зібраних селянами с Попова Слобода, з пожертвуваними імператором 10 тисяч крб., та з доданою церковною сумою храму 9 452 крб становили капітал в 64 044 крб. Вся побудова храму досягла суми вище 133 тисяч карбованців. Суми якої не вистачало, було поповнено місцевими землевласниками. Завершений храм своєю величністю став окрасою навколишнього землеробського району. 17 вересня 1913 року відбулися урочистості по освяченню храму-пам'ятника в ознаменування 300 - ліття царювання династії Романових.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 17:26, 19 серпня 2015 (EEST) | ===Розквіт=== Закладення храму було здійснено 17 вересня 1911 року. Його будівництво фактично продовжувалось не більше 11 місяців. В березні 1912 року Муравйов - Апостол мав аудієнцію з самим імператором, на якій представив маленьку модель храму, зменшену копію Володимирського собору в Києві. та плани, які вказували на реальні розміри будівлі. Вислухавши доповідь камергера, цар здивовано поцікавився, що чи можна закінчити будівництво такої грандіозної споруди в менш ніж півтора року. Але пообіцяв допомогу. Церковний храм будувався досить швидко. Будівельний комітет очолювали добросовісні люди, хоч і не з високих чинів. Будівничим храму був архітектор А.А.Розанов, малярні роботи виконані художником Г.І.Поповим. До дня освячення храм виблискував пишністю та багатством церковних речей, подарованих великодержавними особами. Грошові пожертвування на храм, окрім 23 492крб., зібраних селянами с Попова Слобода, з пожертвуваними імператором 10 тисяч крб., та з доданою церковною сумою храму 9 452 крб становили капітал в 64 044 крб. Вся побудова храму досягла суми вище 133 тисяч карбованців. Суми якої не вистачало, було поповнено місцевими землевласниками. Завершений храм своєю величністю став окрасою навколишнього землеробського району. 17 вересня 1913 року відбулися урочистості по освяченню храму-пам'ятника в ознаменування 300 - ліття царювання династії Романових.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 17:26, 19 серпня 2015 (EEST) | ||
| + | |||
===Занепад=== На сьогодні в центрі села з архітектурного ансамблю храму-пам'ятника візантійського стилю залишилась одна сторожка, в якій здійснювалось не одне таїнство. Точної дати зруйнування Троїцької церкви немає. За спогадами більшості старожилів руйнувати її почали в 1929 - 1931роках. Антихристи топтали ногами ікони, нищили іконостас. Головний дзвін скидали свої ж односельці: Бойко Микола, Липа Михайло. Коли він падав то загруз у землю на третину. Партійці дали кирзові чоботи за те що скинули.Дзвін вісьма парами волів везли на станцію Грузьке. Подальша доля невідома. Жителі села несли додому з церкви хто що міг. В кожного була своя мета: хтось з метою наживи, а хтось, щоб просто врятувати церковне майно, бо до цього спонукала глибока віра. Під стіни храму тричі підкладали динаміт, а вона тільки підстрибувала на місці - такою міцною була будівля. Напівзруйнована з частиною центрального куполу Троїцька церква стояла до 1954 року. Тут звили своє гніздо лелеки і щовесни сюди прилітали. Попівський дім через дорогу від церкви до часів незалежності довго слугував сільською амбулаторією. Приміщення сторожки використовувалося як склад, в роки незалежності тут була і ветаптека, і магазин, і поштове відділення.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 19:08, 19 серпня 2015 (EEST) | ===Занепад=== На сьогодні в центрі села з архітектурного ансамблю храму-пам'ятника візантійського стилю залишилась одна сторожка, в якій здійснювалось не одне таїнство. Точної дати зруйнування Троїцької церкви немає. За спогадами більшості старожилів руйнувати її почали в 1929 - 1931роках. Антихристи топтали ногами ікони, нищили іконостас. Головний дзвін скидали свої ж односельці: Бойко Микола, Липа Михайло. Коли він падав то загруз у землю на третину. Партійці дали кирзові чоботи за те що скинули.Дзвін вісьма парами волів везли на станцію Грузьке. Подальша доля невідома. Жителі села несли додому з церкви хто що міг. В кожного була своя мета: хтось з метою наживи, а хтось, щоб просто врятувати церковне майно, бо до цього спонукала глибока віра. Під стіни храму тричі підкладали динаміт, а вона тільки підстрибувала на місці - такою міцною була будівля. Напівзруйнована з частиною центрального куполу Троїцька церква стояла до 1954 року. Тут звили своє гніздо лелеки і щовесни сюди прилітали. Попівський дім через дорогу від церкви до часів незалежності довго слугував сільською амбулаторією. Приміщення сторожки використовувалося як склад, в роки незалежності тут була і ветаптека, і магазин, і поштове відділення.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 19:08, 19 серпня 2015 (EEST) | ||
===Відродження=== | ===Відродження=== | ||
Версія за 21:27, 19 серпня 2015
Зміст
Повна назва храму, монастиря
Троїцька церква с. Попова Слобода Путивльського повіту Курської губернії--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 16:04, 12 квітня 2015 (EEST)
Стисла характеристика, приналежність до певної конфесії
-Архівні довідки дають можливість беззаперечно стверджувати, що в селі Попова Слобода вже у 18 столітті була Троїцька церква. Свідченням цього є запис у церковно - метричних книгах СДА за 1803 - 1804 рр. Значно більше відомостей про дерев'яну Троїцьку церкву 1856 року, яка була збудована за сприяння колезького асесора, поміщика Івана Івановича Головіна та штабс-ротмістрші, поміщиці Варвари Миколаївни Студзинської. Про це свідчать дані "Ведомостей о Троицкой церкви села Поповой Слободы Путивльского уезда за 1887 год". Храм під час богослужіння міг вмістити до 400 осіб, але місця все ж було замало, бо кількість парафіян помітно збільшувалась, що було пов'язано з демографічним зростанням чисельності населення в Поповій Слободі наприкінці ХІХ - на початку ХХ столітть. І тому постає потреба в спорудженні нового, більш просторого храму. Це був кам'яний храм у візантійському стилі збудований до 300 - ліття династії Романових. Освячення храму відбулося 17 вересня 1913 року. Всі три храми були православної віри і належали до Путивльського Духовного Правління Курської Духовної Консисторії. --Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 23:30, 10 травня 2015 (EEST)
==Розташування храму, монастиря==Новий Троїцький храм розташувався в центрі села неподалік дерев'яної Троїцької церкви, збудованої 1856 року.--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 23:13, 10 серпня 2015 (EEST)
Опис храму, монастиря
Історія храму, монастиря
===Заснування===Село Попова Слобода в 10000 жителів з 1856 року має стару дерев'яну церкву,що вміщає 400 осіб. Вже в 1900 році парафіяни на чолі з церковним старостою вирішили побудувати кам'яну церкву, але за браком коштів це рішення було нездійснене. Наприкінці 1910 року та ж парафія звернулася з новим клопотанням про побудову храму. При отриманні на це згоди було обрано і затверджено комісію із 22 членів з представництвом від кожної сільської общини парафії. Романівський храм-пам'ятник в Курській губернії Путивльського повіту закладено із схвалення його величності государя імператора в жовтні 1911 року, візантійського стилю. що вміщає до 2000 осіб, кам'яний у поєднанні з залізобетоном.--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 23:40, 10 серпня 2015 (EEST)
===Розквіт=== Закладення храму було здійснено 17 вересня 1911 року. Його будівництво фактично продовжувалось не більше 11 місяців. В березні 1912 року Муравйов - Апостол мав аудієнцію з самим імператором, на якій представив маленьку модель храму, зменшену копію Володимирського собору в Києві. та плани, які вказували на реальні розміри будівлі. Вислухавши доповідь камергера, цар здивовано поцікавився, що чи можна закінчити будівництво такої грандіозної споруди в менш ніж півтора року. Але пообіцяв допомогу. Церковний храм будувався досить швидко. Будівельний комітет очолювали добросовісні люди, хоч і не з високих чинів. Будівничим храму був архітектор А.А.Розанов, малярні роботи виконані художником Г.І.Поповим. До дня освячення храм виблискував пишністю та багатством церковних речей, подарованих великодержавними особами. Грошові пожертвування на храм, окрім 23 492крб., зібраних селянами с Попова Слобода, з пожертвуваними імператором 10 тисяч крб., та з доданою церковною сумою храму 9 452 крб становили капітал в 64 044 крб. Вся побудова храму досягла суми вище 133 тисяч карбованців. Суми якої не вистачало, було поповнено місцевими землевласниками. Завершений храм своєю величністю став окрасою навколишнього землеробського району. 17 вересня 1913 року відбулися урочистості по освяченню храму-пам'ятника в ознаменування 300 - ліття царювання династії Романових.--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 17:26, 19 серпня 2015 (EEST)
===Занепад=== На сьогодні в центрі села з архітектурного ансамблю храму-пам'ятника візантійського стилю залишилась одна сторожка, в якій здійснювалось не одне таїнство. Точної дати зруйнування Троїцької церкви немає. За спогадами більшості старожилів руйнувати її почали в 1929 - 1931роках. Антихристи топтали ногами ікони, нищили іконостас. Головний дзвін скидали свої ж односельці: Бойко Микола, Липа Михайло. Коли він падав то загруз у землю на третину. Партійці дали кирзові чоботи за те що скинули.Дзвін вісьма парами волів везли на станцію Грузьке. Подальша доля невідома. Жителі села несли додому з церкви хто що міг. В кожного була своя мета: хтось з метою наживи, а хтось, щоб просто врятувати церковне майно, бо до цього спонукала глибока віра. Під стіни храму тричі підкладали динаміт, а вона тільки підстрибувала на місці - такою міцною була будівля. Напівзруйнована з частиною центрального куполу Троїцька церква стояла до 1954 року. Тут звили своє гніздо лелеки і щовесни сюди прилітали. Попівський дім через дорогу від церкви до часів незалежності довго слугував сільською амбулаторією. Приміщення сторожки використовувалося як склад, в роки незалежності тут була і ветаптека, і магазин, і поштове відділення.--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 19:08, 19 серпня 2015 (EEST)
