Версія за 22:37, 29 квітня 2015

Повна назва навчального закладу

Улянівський НВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ Білопільської районної ради

Адреса навчального закладу

Білопільський район, смт.Улянівка, пл.Колєсніка

Історія навчального закладу

Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події

Історія школи тісно пов’язана з історією селища Улянівка. Село було засноване в ХVІІ столітті козаками з Правобережної України, які переходили на територію Російської держави, щоб позбутися гніту польської шляхти й магнатів. Про існування села Улянівка довідуємося з книги «Россия: Полное географическое описание нашего Отечества», де говориться:« Верстах в семи на юго - запад от ст. Виры, при речке Вир расположено село Ульяновка, возникшее в исходе ХVІІ ст. В селе были православная церковь, построена первоначально в 1750 г.. несколько лавок , еженедельный базар, 4 ярмарки в год, винокурный, селитровый заводы». При церкві була відкрита однокласна церковно - приходська школа, де навчалося біля 20 учнів (дізнаємося з інвентарного опису № 883 « Отчет о состоянии народных училищ в Сумском уезде Харьковской губернии»). Навчав дітей священик , який викладв закон Божий, навчав писати, читати та виконувати чотири арифметичні дії. Навчалися діти читати та писати в основному за Часословом. Крім Часослова, учні вивчали Псалтир. Для більшості з них навчання було важким та нецікавим.

Історія сьогоднішньої Улянівської школи сягає далекого далекого 1898 року, коли була побудована трьохкласна земська школа ( будівля збереглася до цього часу й задіяна під дошкільний навчальний заклад), яка випускала щороку 25-27 учнів (переважно хлопчиків). У цій школі працювало три вчителі. Із них великою повагою серед населення користувався Єрьоменко Яків Авдійович. Директором школи була Зайцева Лєна Іванівна. В основному вчились діти заможних і середняків (значно менше), а діти бідняків зовсім не відвідували школу. У класі навчалися діти різного віку.

У 1918 році школа була реорганізована в чотирикласну школу. Учителювали в ній сестри Дурноп’янови.

У 20- ті роки ХХ століття почалася розбудова нової системи народної освіти. Величезна робота розгорнулась в цей час на селі, як і по всій країні,по ліквідації не письменності. Особливо енергійно вона велась після видання Ленінського Декрету про боротьбу з неписьменністю. В селі,крім школи,було створено декілька гуртків лікнепу ліквідації неписьменності, яким було охоплено майже все доросле населення села. Роботу в цих гуртках проводили вчителі, активісти села,комсомольці,. Дорослі навчалися за спеціально виданим букварем для дорослих «Червоний прапор», читанку для опанування грамоти червоноармійцями і допризовниками «Червона зоря». Доросле населення навчалося з бажанням

У 1921 році була відкрита чотирирічна трудова політехнічна школа.

У 1925 році в школі були створені перші піонерські загони.

Якщо в 1919 – 1920 рр. зошитів не було, учні писали на обгортковому папері. Для молодших учнів були грифельні дощечки і палички, писали грифелем, то в 1924 – 1925 рр. вже у більших учнів були зошити, письмові приладдя – ручка з пером (перо № 88),чорнильниці-невиливайки були шкільні. Вони зберігалися в ящику у кожному класі, розносили їх чергові. Учительв завгоспа брав чорнило у пляшках. Проводили уроки каліграфії.

У 1927 році школа в Улянівці була реорганізована в загальноосвітню трудову семирічну, що мала два ступені: 1 – 4 та 5 – 7 класи.

У 1934 році вийшла постанова ЦК ВКП (б) «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР», в якій закріплювалася єдина структура загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічна). Тож у 1934-1935 роках школа в Улянівці стала десятирічною.

У травні 1934 р. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову “Про викладання громадянської історії у школах СРСР”, якою було скасовано викладання в школі історії України. Предметом вітчизняної історії була названа історія СРСР, а історія України зникла як окремий предмет.

У 1938-39 навчальному році було запроваджено обов’язкове вивчення російської мови та літератури з 2 по 10 клас. На їх вивчення відводилося 4—5 уроків на тиждень. Навчаль¬ні програми з інших предметів були скорочені, щоб дати місце цим двом предметам.

У 1940 році в селищі була зведена будівля нової двоповерхової школи. Вона продовжувала функціонувати як загальноосвітня семирічка. Називали її червоною ( «красною»), бо була побудована з червоної цегли. Та недовго в ній навчалися діти.

Грізні роки війни далися взнаки. Будівля школи була зруйнована. І лише в кінці 60-х років вона буде відбудовна, але в ній розмістилася загальноосвітня школа – інтернат для дітей сиріт.

Школа відновила свою роботу одразу після визволення в кінці вересня 1943 року. Після війни учні селища навчалися в приміщенні школи, збудованої в 1898 році, та ще кількох приміщеннях, які були розкидані по всьому населеному пункту. У 1963 році під приміщення школи було передано будівлю колишнього райкому партії та виконкому (після ліквідації Улянівського району в 1962 році).

У 1972 році було введено в дію нове приміщення 10- річної школи. Це було велике неймовірне щастя для малечі і їхніх вчителів. Це був палац, який перетворився на дзвінкоголосий вулик.

Директори

• До 1952року - Лисенко Людмила Павлівна

• 1952-1954 рр. – Чепурний Микола Петрович

• Березень 1954 року - грудень 1954 року - Євтушенко Григорій Іанович

• Грудень 1954 року – 1956 рік – Шакін Микола Степанович

• 1956 рік - липень 1959 року – Березовський Іван Трохимович

• Липень 1959 року - грудень 1959 року - Бойко Іван Миколайович

• Грудень 1959 року - березень 1960 року - Євтушенко Григорій Іванович

• Березень 1960 року – квітень 1961 року – Коробков Олексій Петрович

• Квітень 1961 року - січень 1963 року - Бойко Микола Павлович

• Січень 1963 року - листопад 1971 року – Коробков Олексій Петрович

• Листопад 1971 року – грудень 1986 року – Сідий Микола Іванович

• Січень 1987 року - серпень 2003 року – Нікітіна Лідія Іванівна

• 'З серпня 2003року Мацуєв Олег Михайлович

Кращі вчителі

Учителі – пенсіонери:

• Шакіна Меланія Сергіївна – заслужений учитель Української РСР

• Довгаль Надія Яківна – заслужений учитель Української РСР

Нині працюючі вчителі:

• Долгозвяга Світлана Олександрівна- заступник директора з навчально- виховної роботи, учитель початкових класів, « учитель методист», нагороджена нагрудним знаком «Софія Русова»

• Колпак Віра Василівна – учитель географії, « старший учитель»

Відомі випускники

Борис Базалій— український математик, доктор фізико-математичних наук.[[1]]

Касян Іван Якович - Герой Радянського Союзу[[2]]

Бєлих Дмитро Михайлович – воїн- афганець, нагороджений медаллю „За відвагу” (25.05.1987 р.) та орденом „Червоної Зірки” (28.09.1987 р.[[3],[[4]]

Долгозвяга Галина Петрівна – актриса кіностудії імені О.Довженка[[5]],[[6]]

Оксененко Галина Кузьмівна - заслужений учитель України

Навчальний заклад сьогодні

Улянівський навчально – виховний комплекс : загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів сьогодні - це один із кращих закладів Білопільського району.

У навчальному закладі сформована оптимальна мережа класів, учні мають змогу навчатися у школі з 1 по 11 клас. У дошкільному навчальному закладі

Педагогічний колектив метою своєї роботи вважає створення умов для розвитку творчого потенціалу кожної особистості. Виховати таку особистість може лише вчитель, який працює в атмосфері сприятливої та здорової психологічної обстановки. У закладі працює 22 основних педагогічних працівники,які мають повну вищу освіту. 1 учитель має звання «учитель – методист», один - звання « старший учитель». Один учитель нагороджений нагрудним знаком «Софія Русова», 2 педагоги – знаком «Відмінник освіти України».

Кваліфікаційні категорії: - «спеціаліст вищої категорії» – 4 чол - «спеціаліст першої категорії» – 8 чол - «спеціаліст другої категорії» – 3 чол - «спеціаліст» – 7 чол

Упродовж останніх трьох років педагогічний колектив поповнився молодими педагогами. Середній вік педагогічних працівників – 44 роки.

З 2003 року педагогічний колектив очолює Мацуєв Олег Михайлович - випускник Улянівської школи. Заступником директора з навчально- виховної роботи є Долгозвяга Світлана Олександрівна - педагог із більше, ніж 30- річним стажем роботи , « учитель - методист».

Випускниками нашої школи є : Середа Тетяна Василівна – учитель української мови і літератури; Каштенкова Людмила Петрівна - учитель української мови і літератури; Курносова Вікторія Миколаївна – учитель німецької мови; Долгозвяга Наталія Петрівна - учитель англійської мови; Панасовська Ірина Вікторівна - учитель фізики, математики; Степаненко Ірина Петрівна – учитель початкових класів4 Панченко Володимир Володимирович – учитель фізичної культури.

Робота педагогічного колективу спрямована на реалізацію науково-методичної проблеми «Удосконалення навчально – виховного процесу на основі розвитку самоосвітньої й творчої активності вчителів та учнів в умовах упровадження нових Державних стандартів».

У навчальному закладі створені належні умови для забезпечення реалізації основних завдань навчання й виховання школярів.

У закладі функціонує комп’ютерний класс. Усі комп’ютери підключені до мережі Інтернет. Досягненням є те, що у школі створена одна зона Wi-Fi (хол школи, учительська, методичний кабінет, кабінети адміністрації). Паралельно під’єднаний провідний Інтернет, що сприяє рівномірному розподілу навантаження на мережу. Учителі та учні можуть безперешкодно користуватися мережею на заняттях та перервах.

Учителі мають можливість використовувати на уроках мультимедійний комплекс.

Навчальні кабінети та класні кімнати затишні. Педагоги прагнуть оформити їх відповідно до вимог.

Уся виховна робота в закладі здійснюється за напрямками: - виховання ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави; - виховання ціннісного ставлення до людей; - виховання ціннісного ставлення до природи; - виховання ціннісного ставлення до мистецтва; - виховання ціннісного ставлення до праці; - виховання ціннісного ставлення до себе; - профілактика правопорушень та правове виховання учнів; - робота з класними керівниками; - робота учнівського самоврядування.

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Долгозвяга Світлана Олександрівна