Улянівський НВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів -ДНЗ Білопільської районної ради

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 21:45, 29 квітня 2015, створена Долгозвяга Світлана Олександрівна (обговореннявнесок) (Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події)

Перейти до: навігація, пошук

Повна назва навчального закладу

Улянівський НВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ Білопільської районної ради

Адреса навчального закладу

Білопільський район, смт.Улянівка, пл.Колєсніка



Історія навчального закладу

Заснування навчального закладу, зміни у статусі, основні події

Історія школи тісно пов’язана з історією селища Улянівка. Село було засноване в ХVІІ столітті козаками з Правобережної України, які переходили на територію Російської держави, щоб позбутися гніту польської шляхти й магнатів. Про існування села Улянівка довідуємося з книги «Россия: Полное географическое описание нашего Отечества», де говориться:« Верстах в семи на юго - запад от ст. Виры, при речке Вир расположено село Ульяновка, возникшее в исходе ХVІІ ст. В селе были православная церковь, построена первоначально в 1750 г.. несколько лавок , еженедельный базар, 4 ярмарки в год, винокурный, селитровый заводы». При церкві була відкрита однокласна церковно - приходська школа, де навчалося біля 20 учнів (дізнаємося з інвентарного опису № 883 « Отчет о состоянии народных училищ в Сумском уезде Харьковской губернии»). Навчав дітей священик , який викладв закон Божий, навчав писати, читати та виконувати чотири арифметичні дії. Навчалися діти читати та писати в основному за Часословом. Крім Часослова, учні вивчали Псалтир. Для більшості з них навчання було важким та нецікавим.

Історія сьогоднішньої Улянівської школи сягає далекого далекого 1898 року, коли була побудована трьохкласна земська школа ( будівля збереглася до цього часу й задіяна під дошкільний навчальний заклад), яка випускала щороку 25-27 учнів (переважно хлопчиків). У цій школі працювало три вчителі. Із них великою повагою серед населення користувався Єрьоменко Яків Авдійович. Директором школи була Зайцева Лєна Іванівна. В основному вчились діти заможних і середняків (значно менше), а діти бідняків зовсім не відвідували школу. У класі навчалися діти різного віку.

У 1918 році школа була реорганізована в чотирикласну школу. Учителювали в ній сестри Дурноп’янови.

У 20- ті роки ХХ століття почалася розбудова нової системи народної освіти. Величезна робота розгорнулась в цей час на селі, як і по всій країні,по ліквідації не письменності. Особливо енергійно вона велась після видання Ленінського Декрету про боротьбу з неписьменністю. В селі,крім школи,було створено декілька гуртків лікнепу ліквідації неписьменності, яким було охоплено майже все доросле населення села. Роботу в цих гуртках проводили вчителі, активісти села,комсомольці,. Дорослі навчалися за спеціально виданим букварем для дорослих «Червоний прапор», читанку для опанування грамоти червоноармійцями і допризовниками «Червона зоря». Доросле населення навчалося з бажанням

У 1921 році була відкрита чотирирічна трудова політехнічна школа.

У 1925 році в школі були створені перші піонерські загони.

Якщо в 1919 – 1920 рр. зошитів не було, учні писали на обгортковому папері. Для молодших учнів були грифельні дощечки і палички, писали грифелем, то в 1924 – 1925 рр. вже у більших учнів були зошити, письмові приладдя – ручка з пером (перо № 88),чорнильниці-невиливайки були шкільні. Вони зберігалися в ящику у кожному класі, розносили їх чергові. Учительв завгоспа брав чорнило у пляшках. Проводили уроки каліграфії.

У 1927 році школа в Улянівці була реорганізована в загальноосвітню трудову семирічну, що мала два ступені: 1 – 4 та 5 – 7 класи.

У 1934 році вийшла постанова ЦК ВКП (б) «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР», в якій закріплювалася єдина структура загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічна). Тож у 1934-1935 роках школа в Улянівці стала десятирічною.

У травні 1934 р. ЦК ВКП(б) і РНК СРСР прийняли постанову “Про викладання громадянської історії у школах СРСР”, якою було скасовано викладання в школі історії України. Предметом вітчизняної історії була названа історія СРСР, а історія України зникла як окремий предмет.

У 1938-39 навчальному році було запроваджено обов’язкове вивчення російської мови та літератури з 2 по 10 клас. На їх вивчення відводилося 4—5 уроків на тиждень. Навчаль¬ні програми з інших предметів були скорочені, щоб дати місце цим двом предметам.

У 1940 році в селищі була зведена будівля нової двоповерхової школи. Вона продовжувала функціонувати як загальноосвітня семирічка. Називали її червоною ( «красною»), бо була побудована з червоної цегли. Та недовго в ній навчалися діти.

Грізні роки війни далися взнаки. Будівля школи була зруйнована. І лише в кінці 60-х років вона буде відбудовна, але в ній розмістилася загальноосвітня школа – інтернат для дітей сиріт.

Школа відновила свою роботу одразу після визволення в кінці вересня 1943 року. Після війни учні селища навчалися в приміщенні школи, збудованої в 1898 році, та ще кількох приміщеннях, які були розкидані по всьому населеному пункту. У 1963 році під приміщення школи було передано будівлю колишнього райкому партії та виконкому (після ліквідації Улянівського району в 1962 році).

У 1972 році було введено в дію нове приміщення 10- річної школи. Це було велике неймовірне щастя для малечі і їхніх вчителів. Це був палац, який перетворився на дзвінкоголосий вулик.


Директори

• До 1952року - Лисенко Людмила Павлівна

1952-1954 рр.Чепурний Микола Петрович

Березень 1954 року - грудень 1954 року - Євтушенко Григорій Іанович

Грудень 1954 року – 1956 рікШакін Микола Степанович

1956 рік - липень 1959 рокуБерезовський Іван Трохимович

Липень 1959 року - грудень 1959 року - Бойко Іван Миколайович

Грудень 1959 року - березень 1960 року - Євтушенко Григорій Іванович

Березень 1960 року – квітень 1961 рокуКоробков Олексій Петрович

Квітень 1961 року - січень 1963 року - Бойко Микола Павлович

Січень 1963 року - листопад 1971 рокуКоробков Олексій Петрович

Листопад 1971 року – грудень 1986 рокуСідий Микола Іванович

Січень 1987 року - серпень 2003 рокуНікітіна Лідія Іванівна

• 'З серпня 2003року Мацуєв Олег Михайлович


Кращі вчителі

Учителі – пенсіонери:

Шакіна Меланія Сергіївна – заслужений учитель Української РСР

Довгаль Надія Яківна – заслужений учитель Української РСР

Нині працюючі вчителі:

Долгозвяга Світлана Олександрівна- заступник директора з навчально- виховної роботи, учитель початкових класів, « учитель методист», нагороджена нагрудним знаком «Софія Русова»

Колпак Віра Василівна – учитель географії, « старший учитель»


Відомі випускники

Борис Базалій— український математик, доктор фізико-математичних наук.[[1]]

Касян Іван Якович - Герой Радянського Союзу[[2]]

Бєлих Дмитро Михайлович – воїн- афганець, нагороджений медаллю „За відвагу” (25.05.1987 р.) та орденом „Червоної Зірки” (28.09.1987 р.[[3],[[4]]

Долгозвяга Галина Петрівна – актриса кіностудії імені О.Довженка[[5]],[[6]]

Оксененко Галина Кузьмівна - заслужений учитель України


Навчальний заклад сьогодні

Ячейка А-1 Ячейка Б-1 Ячейка В-1
Ячейка А-2 Ячейка Б-2 Ячейка В-2
Ячейка А-3 Ячейка Б-3 Ячейка В-3

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Долгозвяга Світлана Олександрівна