Шелехівське озеро

Матеріал з HistoryPedia
Версія від 12:48, 4 червня 2015, створена Шилкіна Ольга Ігорівна (обговореннявнесок) (Повна назва пам'ятки природи)

Перейти до: навігація, пошук


Повна назва пам'ятки природи

Шелехівське озеро

Місце знаходження

Сумська область, Лебединський район, на північ від села Межиріч

Опис

Шелехівское озеро - гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення, рідкісне по красі і прозорості озеро, яке має прадавню історію. На думку учених, воно утворилося ще за часів льодовикового періоду.

Воно такого ж древнього походження як озера Байкал, Ладозьке, Онежське у Росіїі та озеро Вікторія у Африці. Величезні зрушення гори загородили дорогу талим водам і створили крижану водну чашу площею в 7 гектарів. До сьогоднішнього дня озеро не втратило той холод, що отримало від льодовика в спадок.

З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на розігнуту підкову. Озеро оточене природним лісом. Уздовж берегів ростуть берези, верби, зустрічається вільха.

У лісі розкинули свої величезні крони дуби, поряд з ними акації, клени, сосни. Рослинний світ навколо озера дуже багатий. Тут росте багато глухої кропиви, ожини і хмелю. В околицях льодовикового озера можна зустріти диких звірів (кабани). Зустрічаються гадюки і бобри.

З південного боку на дні озера багато мулу. Тут переважає червоний карась, в'юн. Найчисленніший в озері - річковий рак. Північна сторона озера, до якої пробивається безліч джерел, зветься Гузир. Там багато чистоводної риби: є окуні, щуки, ліні.

Історія

Як стверджують науковці, Шелехівське озеро виникло ще в льодовиковий період. Ця водойма, можливо, така ж давня, як Байкал та Онезьке озеро в Росії, як озеро Вікторія в Африці.

Північний берег озера, до якого пробиваються численні джерела, називається Гузирем. За невеликим ярком — давно заросла садиба поміщиків Селиховських. Садиба розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян-лісовиків — Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані гребля і млин.

Фотогалерея

Джерела

Посилання

Автор статті(посилання на сторінку користувача)

Шилкіна Ольга Ігорівна