Відмінності між версіями «C. Нова Слобода»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Економіка)
(Медицина)
Рядок 67: Рядок 67:
  
 
==Медицина==
 
==Медицина==
 +
До кінця 80-х років в селі працювала лікарня на 35 ліжок, в ній працювало 2 лікаря і 11 працівників середнього медперсоналу. Зараз існує амбулаторія загальної практики сімейної медицини(АЗПСМ).В ній працюють 5 медичних працівників: завідуючий амбулаторією, фельдшер і три медичні сестри.
 +
 
==Освіта==  
 
==Освіта==  
 
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===
 
===Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта===

Версія за 13:05, 25 жовтня 2017

Назва

c.Нова Слобода , Путивльський район, Сумської області

Географія

Розташування

Село Нова Слобода розташоване в центральній частині Сумської області на території Путивльського району, в 22 км від районного центру і в 11км від залізнодорожнього роз’їзду Шечково на лінії Хутір Михайлівський – Ворожба.

Клімат

помірно – континентальний, середня зимова температура складає -5 С - -7 С, а влітку +18 С - +20 С.

Ґрунти, рослинний і тваринний світ

чорноземи, опідзолені чорноземи, суглинки.

Рослинний світ досить багатий. Найбільш поширеними із дерев і чагарників є: дуб, береза, ясен, клен, сосна,ялина, ліщина, бузина, квіти –проліски, конвалії – занесені в Червону книгу України.

Із тварин найбільш поширеними є: косулі, дикі кабани, лосі, вовки, лисиці, зайці… До села прилягає заповідна зона в районі зрошувальної системи “Молч”, де водиться сіра цапля, вихухоль, нутрія …

Історія

Давні часи

Місцевість, на якій розташована Нова Слобода була заселена ще в IV тис. до н.е. Саме тут знайдені залишки поселень періоду неоліту і бронзи, городище скіфських часів, 4 давньослов’янських поселень перших віків нашої ери, городище і курганний могильник часів Київської Русі. Тобто життя вирувало тут з давен і на протязі багатьох віків.

Новий час

Першу згадку про село знаходимо в грамоті царя Федора Івановича під 1593 роком, саме цією грамотою до Мовчанського монастиря міста Путивля було приписано селище Слобода, але після набігу орд кримських татар в 1592 р. в ньому залишилось лише “шесть дворов, да два двора бобыльских”. Назва села походить від слова”слобода”, тому що воно було засновано переселенцями з Полісся в XVI ст.. на незаселених землях та на кордоні Гетьманщини і Московської держави, але так як нові поселення звільнялися на певний час від податків, то і називалися вони за давньою українською традицією слободами. Про те що жителі села, дійсно були переселенцями поліських земель, свідчить і їх мова. Навіть зараз збереглося багато слів білоруського походження. Назва( Нова) Слобода з’явилося вже в середині XVIII ст.., коли село поповнилось новими переселенцями і кількість їх значно збільшилася. Жителів нашого, а також сусідніх сел. Називали “горюнами”. Походження назви “горюни” пояснюють по – різному. Але найбільш правдивою є та, що переселенці з Полісся покинули свої рідні місця з горя і злиднів, але навіть переселившися на нові землі вони продовжували жити в “ горі”.

В XVII – XVIII ст.. історія нашого села тісно пов’язана з монастирями: спочатку Мовчанським (м.Путивль), а потім Софронієвським (на території села).

Попавши в залежність від Мовчанського монастиря, селяни обробляли монастирську землю, займались розробкою лісу і вели роботи по осушенню болота. Тяжка праця підштовхувала їх до боротьби, в 1606 р. частина слобідського населення приєдналася до антифеодального повстання під керівництвом І.Болотнікова, за що були жорстоко покарані. В 1653 році цар Олексій Михайлович жалуваною грамотою приписав селян Слободи до Софронієвскої пустині, яка дуже скоро переросла в справжнє містечко. Щоб забезпечити себе робочою силою монастир купував кріпосних селян в Росії і Білорусії, поселяв їх в селі, навколишніх селах. Саме в цей час і з’явилася назва Нова Слобода.

Більшість жителів села була зайнята в господарстві Софронієвського монастиря. Вони обробляли землю, займались скотарством, працювали на лісорозробках, виготовляли цеглу, будували монастирські споруди. В кінці XVIII ст.. Монастирські селяни перейшли в розряд державних. Але життя їх не стало особливо кращим. В XIX ст. відбувається процес розшарування на багатих і бідних. Уже в 90-і роки XIX ст.. почалося переселення в Сибір. За 1903 – 1908 роки 50 сімей із Нової Слободи в пошуках кращої долі переселилися в Томську губернію. В жовтні 1917 року в селі була встановлена Радянська влада, створено виконавчий комітет, який розпочав конфіскацію церковних і поміщицьких земель.

В 1918 -1919 роках на території села побували і айстро – угорські війська і денікінська армія, а в кінці 1919 р. знову встановлена влада більшовиків.

В 1928 році розпочалося колгоспне будівництво, було створено 6 невеликих сільськогосподарських артілей, які в 1932 р об’єдналися в один колгосп з гучною назвою “Мировая революция”. За ним було закріплено 3854 га сільськогосподарських угідь, в т.ч. 1812 орних земель, 527 сінокосів. В 1939 р. колгосп одним із перших на Сумщині став мільйонером. Великі прибутки давала конопля “Новослобідський кряж” , завдяки якій колгосп прийняв участь у виставці досягнень народного господарства у Москві в 1939 році.

Не проминула Нової Слободи і жорстока війна 1941 -1945 рр., в якій приймали участь 660 новослобідців, воювавших на фронтах, десятки приймали участь в партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Одним із його загонів під командуванням С.В.Руднєва, формувався саме в Новослобідському лісі. До загону пішли М.Ф.Підшивайлов, П.І.Замула, С.К.Погрібний, Д.О.Бакаєв…Серед них 13 підлітків з нашого села.

Страшна трагедія сталася в селі 7 липня 1942 року, в цей день фашистські карателі знищили 586 мирних жителів, серед вбитих 120 дітей від трьох місяців до чотирнадцяти років. 375 новослободців загинули на фронтах війни. 2 вересня 1943 року частини 121 стрілкової дивізії під командуванням генерал – майора М.І.Ладигіна визволили Нову Слободу від німецько- фашистських загарбників.

Розпочалася відбудова села.

Уже в 1947 році відновлені довоєнні посівні площі, в 1951 р. – побудований цегляний завод, пилорама, млин, пожежне депо, лікарня на 30 ліжок, 7 річна школа…, відбудовані житлові будинки. В 1976 році побудована нова середня школа на 620 місць, шкільний інтернат на 80 місць.

В 1987 році збудовано приміщення дитячого садка . Село гордилося своїми трудівниками: за досягнуті успіхи 276 передовиків господарства нагороджені орденами і медалями СРСР. Найбільшою подією в житті села за роки незалежності стала його газифікація, яка розпочалася згідно указу президента Л.Д.Кучми. В лютому 2004р.

7 липня 2004 року в оселі прийшов газ. В цей же день було відкрито новий монумент Дзвін скорботи – новий пам’ятник жертвам Новослобідської трагедії 7 шлипня 1942 року, коли за один день було з0нищено 586 жителів села (Архітектор А.Дейнека). Це часовня, куди кожен може прийти помолитися, поставити свічку. Купол виконаний у формі сльози, яка впала з неба. Всередині нього вогонь - душі загиблих людей. Висота монументу – 14м. З дня відкриття його вже відвідали тисячі екскурсантів.

Новітній період

Населення

На сьогоднішній день в селі проживає 1127 чол.. з них 558 пенсіонерів, 125 дітей.

Органи влади

Органом самоврядування є Новослобідська сільська рада у складі 16 депутатів, голови та секретаря, працюють 2 постійні комісії.

Економіка

До 1994 року в селі існував колгосп “Міровая революція”, переіменований в “Софронієве угіддя”. В 1998 році відбулося розпаювання колгоспних земель і майна, а на його місці виникли приватні підприємства “Легенда”, “Гудімов”, “Троценко”. На сьогоднішній день в селі працює одне ПП”Троценко”,ПП Білокопитов, приватна пилорама(працює 5 робітників). Частина земель орендується кооперативом “Ярославна” та Путивль Агростандарт Залишається проблема безробіття, працездатне населення від’їжджає на заробітки.

Медицина

До кінця 80-х років в селі працювала лікарня на 35 ліжок, в ній працювало 2 лікаря і 11 працівників середнього медперсоналу. Зараз існує амбулаторія загальної практики сімейної медицини(АЗПСМ).В ній працюють 5 медичних працівників: завідуючий амбулаторією, фельдшер і три медичні сестри.

Освіта

Дошкільна, шкільна і позашкільна освіта

Заклади спеціальної та вищої освіти

Культура

Релігія

Спорт

Пам'ятки архітектури, історії та культури

Персоналії

ЗМІ

Друковані ЗМІ

Електронні ЗМІ

Пошта, зв'язок, банківська сфера

Цікаві факти

Фотогалерея

Примітки та посилання

Джерела

Література

Ресурси інтернету

Автор статті(посилання на сторінку користувача)