Користувач:Роговенко Ольга Василівна

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук


Прізвище, ім'я, по-батькові

Роговенко Ольга Василівна

Роговенко О.В.

Регіон

Суми

Місце роботи

Коледж Сумського національного аграрного університету

Посада

Викладач суспільних дисциплін

Категорія

Перша

Випускний проект

Історія навчальних закладів


КОЛЕДЖ СНАУ – 110 РОКІВ НА НИВІ АГРАРНОЇ ОСВІТИ 1903-1917 рр. У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в сільському господарстві Російської імперії активно розвивався капіталізм. Утвердження нового способу господарювання вимагало підвищення культури агропромислового виробництва, що в свою чергу ставило питання про кадрове забезпечення сільськогосподарської галузі. Тому саме в цей час по всій країні йшов активний процес відкриття сільськогосподарських навчальних закладів. Не була винятком і Слобожанщина. Заснування сільськогосподарської освіти в Російській імперії як спеціальної галузі пов’язане з ім’ям М.В. Ломоносова, за планом якого в 1765 р. при Російській академії організували клас землеробства. На початку ХХ ст. більшість сільськогосподарських навчальних закладів концентрувались у підпорядкуванні Головного Управління Землевпорядкування і Землеробства, що об’єднувало навколо себе близько 220 навчальних закладів. Крім того, кілька сільськогосподарських шкіл діяли при Міністерстві народної освіти та Міністерстві фінансів. Сільськогосподарські навчальні заклади поділялись на вищі, середні та нижчі. Нижчі сільськогосподарські школи утримувались на кошти держави, земства чи приватних осіб. Головним завданням нижчих сільськогосподарських шкіл було розповсюдження серед населення практичних знань з сільського господарства взагалі та по городництву, садівництву, бджільництву, ковальству, столярній справі. У школи І розряду приймали учнів віком від 14 до 15 років із знаннями на рівні двокласного сільського училища, а в школи ІІ розряду – із знаннями на рівні народного училища. Курс навчання у сільськогосподарських школах тривав від 3 до 5 років, у деяких школах додатково запроваджували практику тривалістю 1 рік у приватних господарствах. Заняття проходили протягом всього року, взимку – теоретичні, влітку – практичні. Викладачі нижчих сільськогосподарських шкіл, як правило, мали вищу, середню чи нижчу освіту (з вищою було близько 30%, а викладачі з нижчою проводили лише практичні заняття). До програми навчання шкіл І розряду входили наступні предмети: найпростіші способи вимірювання землі, основні відомості з природознавства, практичне землеробство, скотарство і найпростіші засоби ветеринарії; у школах ІІ розряду: пояснення важливих для землеробства явищ природи, вчення про речовини, корисні і небезпечні для сільськогосподарських рослин і тварин, основи про правильні способи обробки землі та догляду за корисними рослинами і тваринами у певній місцевості. Спеціальні з різних галузей сільського господарства нижчі школи влаштовувались по типу загальних, але в них головна увага концентрувалась на якій-небудь одній галузі сільськогосподарського виробництва (виноробство, птахівництво, бджільництво та інше). На початку ХХ ст. Суми були повітовим містом Харківської губернії. Не зважаючи на те, що тут досить швидко росли промислові підприємства і місто поступово ставало індустріальним, основою економіки Сумського повіту залишалось сільське господарство. Воно мало великий потенціал для свого розвитку, який реалізовувався недостатньо. Певних зусиль для підйому цієї галузі докладало Сумське повітове земство. Одним з напрямів його роботи стала організація сільськогосподарської освіти у повіті. За рівнем розвитку освіти Сумський повіт значно поступався іншим регіонам. У 1899 р. за нормативами у ньому повинно було бути не менше 9% школярів від загальної чисельності населення, насправді ж ця цифра становила лише 4,7% (10880 учнів у 144 навчальних закладах). Це викликало занепокоєння земських діячів. Тому у 1899 р. Сумське повітове земство розглянуло питання про влаштування у повіті сільськогосподарського училища з метою «поднять сельско-хозяйственные знания в населении Сумского уезда». Головною перепоною на шляху заснування сільськогосподарської школи стали фінансові труднощі. За підрахунками, спочатку було потрібно 93 тис. крб. та 14 тис. крб. щорічно на утримання 60 учнів школи. У земства цих грошей не було, тому розглядався варіант позики у сумі 93 тис. крб. за рахунок страхового капіталу Харківського губернського земства.

Відкриваючи сільськогосподарську школу, земство вирішило взяти за зразок Ольгинську казенну сільськогосподарську школу Херсонської губернії, «как наиболее отвечающей желаниям Сумского земства иметь земледельческую школу, где бы … ученики практически знакомились с садоводством, огородничеством, а также обучались плотнично-столярному и кузнечно-слесарному ремеслам, применительно к починке сельско-хозяйственных орудий».

Контакти

olgarogovenko1@gmail.com

050-307-89-87


Список користувачів