Соціально-гуманітарний кредитний модуль Роговенко О.В.

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, Ольга Василівна! Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №1 Філософія і соціологія освіти. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

1. Обґрунтуйте, чому необхідне філософське дослідження освіти?

2. Визначте основні завдання філософії та соціології освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:47, 19 січня 2015 (EET)


Ваші відповіді:

  1. У рамках філософського дослідження сучасної освіти важливо сформулювати основні освітні напрями досліджень, зокрема узагальнюючі. Знання філософії освіти дає можливість визначити зміст, функції, соціальну роль будь якої нової освітньої технології та основаної на ній освітньої діяльності у суспільстві, що знаходиться в стані постійних змін.

Також лише філософія в змозі узагальнити всі знання про освітній процес, систематизувавши їх; дати уявлення про цілісну картину світу, пояснивши роль і місце освіти в сучасному інформаційному суспільстві. Виступаючи методологічною основою для інших наук, філософія освіти охоплює весь освітній процес. Вивчення філософії освіти педагогами забезпечить: • системне засвоєння матеріалу з усього кола філософських проблем, які виникають в освіті; • цілісне осягнення генезису освіти як інституту в історичному контексті; • визначення ролі та значення освіти в культурі суспільства; • визначення образу-ідеалу нового типу особистості, аргументація його основних якостей

  1. Завдання філософії освіти:

1. Дослідження сучасного стану систем освіти; 2. Дослідження стратегічних змін в освітньому процесі; 3.Вивчення способів систематизації педагогічних знань тощо.

Завдвння соціології освіти: 1. вивчення потреб в освіті 2. оцінка рівня і якості знань 3. аналіз ставлення суспільства до освіти 4. дослідження рівня впливу освіти на суспільство і навпаки--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 22:57, 4 травня 2015 (EEST)



Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №2 Освіта в Україні та країнах світу. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. Визначте зміст стратегії освіти і місце в ній освітньої парадигми?
  2. Назвіть сучасні зарубіжні підходи до освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко. --Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:52, 26 січня 2015 (EET)


Ваші відповіді:

Право на освіту гарантується Конституцією України, Законом України «Про освіту» та іншими нормативними актами України. Відповідно до Конституції в Україні обов’язковою є загальна і середня освіта. Професійна освіта є бажаною та необхідною і здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи. Згідно із Законом України «Про освіту» — метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами. Структура системи освіти включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів, позашкільне навчання і виховання, самоосвіту. Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є: • підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина; • забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її інди- відуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя. Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати: • реформування системи освіти на основі філософії «лю- диноцентризму» як стратегії національної освіти; • оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти, адекватної вимогам часу; • модернізація структури, змісту й організації освіти на за- садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку; • створення і забезпечення можливостей для реалізації рі- зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти; • побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді; • забезпечення доступності та неперервності освіти впро- довж життя; • формування здоров’язбережного середовища, екологіза- ції освіти, валеологічної культури учасників навчально- виховного процесу; • розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під- вищення якості освіти на інноваційній основі; • інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки; • забезпечення національного моніторингу системи освіти; • підвищення соціального статусу педагогів; • створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

  1. Американський підхід, азійський та європейський підходи.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:06, 4 травня 2015 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №3 Освіта в інформаційному суспільстві. Опрацювавши матеріал дайте відповідь на запитання. Які позитивні моменти можна виділити в інформатизації освіти?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 15:13, 2 лютого 2015 (EET)


Ваша відповідь: Позитивні моменти в інформатизації освіти: створення єдиного освітнього простору; активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій; синтез засобів та методів традиційного та комп’ютерного навчання; створення системи випереджаючої освіти. виникнення нового напрямку діяльності викладача – розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки). формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя тощо --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:12, 4 травня 2015 (EEST)



Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №4 Євроінтеграційна стратегія України: науково-освітні перспективи. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання:

  1. У чому полягає сутність Болонського процесу?
  2. Коли і ким було започатковано Болонський процес?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:40, 4 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Болонський процес (БП) - це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільної Зони європейської вищої освіти (також у документах зустрічається аналогічне поняття: європейський простір вищої освіти).

Незвичайність цього процесу полягає у тому, що він не є чітко структурованим і проводиться 46 країнами, що беруть у ньому участь, у співпраці з чисельними міжнародними організаціями, включаючи і Раду Європи. Болонський процес переслідує шість цілей для досягнення єдиної за змістом і якістю європейської освіти: 1. Введення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й – до одержання першого академічного ступеня і 2-й – після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років). 2. Впровадження кредитної системи організації навчального процесу. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя». 3. Формування системи контролю якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти. 4. Розширення мобільності студентів і викладачів. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів та викладачів. 5. Забезпечення працевлаштування випускників на європейському ринку праці. Одним із найважливіших положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання і уміння випускників повинні бути застосовані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути у попиті на європейському ринку праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується використання Додатка до диплома, який був рекомендований ЮНЕСКО. 6. Привабливість європейської системи освіти. Одним з головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що запровадження загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти. Згідно з цілями БП до 2010 року освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб: учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну у іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування; привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу; Зона Європейської вищої освіти сприяла розширенню Європи, а висока якість та значна база знань забезпечувала подальший розвиток Європи як стабільного, мирного, толерантного суспільства.


  1. Болонський процес мав свою передісторію, що полягає в розробленні та підписанні представниками країн Європи Лісабонської конвенції (1997р.) про визнання кваліфікацій для системи вищої освіти європейського регіону та Сорбоннської декларації (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освіти в Європі. Сам же Болонський процес на рівні держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італія) підписанням 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документа, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.--Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:17, 4 травня 2015 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! За розкладом ми працюємо на інтерактивному практичному занятті. Прошу Вас опрацювати матеріал за посиланням інтерактивного практичного заняття №5 Сучасні наукові дослідження. Опрацювавши матеріал дайте відповіді на запитання.

  1. Як Ви розумієте термін квазінаука?
  2. Назвіть основні елементи дослідницької системи?

З повагою Людмила Олександрівна Рідченко.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 12:13, 4 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Квазінаука (або псевдонаука) - діяльність, що навмисне або помилково імітує науку, але по суті такою не є. Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання неперевірених науковими методами і просто помилкових даних і відомостей, а також заперечення можливості спростування, тоді як наука заснована на фактах (перевірених відомостях) і постійно розвивається, розлучаючись зі спростованими теоріями та пропонуючи нові.
  1. Дослідницька система:

1. Тема дослідження 2. Мета 3. Обєкт та предмет 4. Мета 5. Гіпотеза 6. Принципи 7. Методи 8. Критерії 9. Результати 10.Оцінка Дякую Вам за корисну інформацію та цікаві запитання ))) --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:28, 4 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановна Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття. Прошу ознайомитися з матеріалами Індивідуального заняття №1 Сутність і співвідношення парадигми та стратегії освіти. Після опрацювання матеріалу дайте відповідь на запитання:

Як співвідносяться поняття «парадигма освіти» та «стратегія освіти»?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:14, 19 лютого 2015 (EET)


Ваша відповідь:



Доброго дня, шановна Ольга Василівна! Запрошую Вас до індивідуального заняття №2. Прошу ознайомитися з джерелами: 1. Василь Шинкарук Забезпечення якісної освіти впродовж життя. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukraine2015.org.ua/tsil2 . 2. Здіорук С.І., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М. Аналітична доповідь. Формування єдиного відкритого освітньо-наукового простору України: оптимальне використання засобів забезпечення випереджального розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Science_educational-e2f67.pdf . 3. Карпенко М.М. Перспективи реалізації в Україні концепції освіти протягом життя: чинники і механізм [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sp/2011_4/045-051.pdf . 4. Карпенко М. Аналітична записка. Освіта протягом життя: світовий досвід і Українська практика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/252/ . 5. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н. Никало // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001. – Вип. 1. – С. 9–22. 6. Сігаєва Л. Е. Розвиток освіти дорослих в Україні (друга половина ХХ ст. – початок ХХІ) : монографія / за ред. С. О. Сисоєвої. – К. : ТОВ «ЕКМО», 2010. – С. 318; та дайте відповіді на запитання: 1) назвіть три основні форми освіти?; 2) як Ви розумієте термін "відкрита освіта"?.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:08, 3 квітня 2015 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Поняття "парадигми освіти" вужче, ніж стратегія освіти. Парадигма освіти стосується лише освітнього процесу, а стратегія освіти - всього суспільного життя.
  1. Відкрита освіта — це складна соціальна система, здатна до швидкого реагування у зв'язку з мінливими соціально-економічними ситуаціями, індивідуальними та груповими освітніми потребами і запитами. Вона базується на світоглядних і методологічних засадах відкритості та безперервності процесу пізнання.

Особливості:

1. Використання спеціалізованих технологій і засобів навчання — застосування комп'ютерів, мережевих засобів, мультимедійних технологій, спеціального програмного забезпечення для підготовки навчальних курсів і навчання студентів.

2. Тестовий контроль якості знань — використання тестових систем на базі інформаційних технологій.

3. Економічна ефективність — поліпшення співвідношення досягнутого результату до витрат часу, грошей і інших ресурсів на його досягнення, за порівнянні з традиційними формами навчання.

4. Гнучкість — можливість навчатися в зручний час, у зручному місці і в зручному темпі.

5. Модульність — можливість формування індивідуального навчального плану, що відповідає особистим потребам, з набору незалежних навчальних курсів.

6. Паралельність — можливість навчання при поєднанні з основною професійною діяльністю.

7. Асинхронність — реалізація технології навчання за зручним для кожного учня розкладом.

8. Нова роль викладача — покладання на нього функції координування пізнавального процесу, коректування змісту дисципліни, консультації при складанні індивідуального навчального плану, керівництво навчальними проектами за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій.

9. Нова роль навчається — підвищення вимог до самоорганізації, вмотивованості, навичкам самостійної роботи та працьовитості.

10. Впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій в навчання.

11. Інтернаціональність — можливість експорту та імпорту освітніх послуг.

Концепції відкритої освіти можуть бути покладені в основу формування єдиного відкритого освітнього простору на основі дистанційного навчання.

Дякую! З повагою, --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:35, 4 травня 2015 (EEST)

Консультації

Доброго дня, сьогодні з 09.30 по 10.50 у нас з Вами час для консультації. Якщо у Вас виникли запитання, я буду рада дати на них відповіді.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 09:38, 3 квітня 2015 (EET)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, Ольга Василівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Стратегічні зміни в сучасній системі освіти України". На Вашу думку, чи потребує змін та доповнень сучасна система освіти України? Що з традиційного навчання треба зберегти і чому?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:30, 25 лютого 2015 (EET)


Ваші відповіді:

  1. Сучасний стан освіти в Україні віддзеркалює соціально-економічний і культурно-історичний стан держави. Основним орієнтиром на шляху розвитку національної освітньої системи були й залишаються якість освіти і рівний доступ до неї для всіх громадян України, підвищення освітнього рівня молоді у нашій державі. Для досягнення цієї мети органам державної влади необхідно вдатися до змін у сучасній системі освіти, залучивши для надання серйозної допомоги в її реформуванні людей, які зацікавлені у здобутті освіти, здебільшого - це молодь.

Змін у системі освіти, до яких вдалася б я, було б не багато, але вони допомогли б зорієнтувати учнів на правильний, більш свідомий вибір професії. На мою думку, необхідно змінити процес вивчення предметів, зробити його більш невимушеним, легким для сприйняття, використовуючи для цього різні психологічні прийоми та педагогічні методики ведення занять. Школи мають тісно співпрацювати з дошкільними закладами, адже саме з них починається процес свідомого становлення та формування дитини як особистості, яка займає певне місце у колективі. Для учнів молодшої школи заняття мають проводитися в ігровій формі, підготовлюючи дитину для засвоєння матеріалу. Для школярів другого ступеню було б доцільним створити експериментальні класи з індивідуально-колективним розкладом занять та окремим предметним листком для кожного учня. Сенс такого експерименту в нашій країні полягав би у вивченні декількох загальнообов'язкових предметів для всіх учнів певного віку, але основна маса знань здобувалася б школярами згідно з власними вподобаннями і планами щодо майбутньої професійної діяльності. Актуальним зараз є питання випускних іспитів, а саме нової форми їх проведення у вигляді зовнішнього тестування. На мою думку, необхідно провести дослідження тих предметів, які є основою для вступу у ВНЗ, згідно з результатами якого розробити тестові завдання для всіх напрямків навчального процесу, що вивчався у школі. Наприклад, для вступу на юридичний факультет доцільно розробити необхідні варіанти завдань з правознавства, за якими школярі складатимуть випускні іспити, адже саме цей предмет є основою професії юриста, а не історія, фізика чи математика. Окрім тестування з української мови я пропоную ввести ще один загальнообов'язковий вид завдань, що складатиметься з питань загального характеру, який визначить коло знань учня. Таке нововведення допоможе оцінити рівень знань за багатьма критеріями, зробити правильні висновки щодо здібностей і навичок школярів. Користуючись отриманою інформацією, педагог зможе належними чином організувати навчальний процес, зробивши зручним його засвоєння для всіх учасників. Ефективною є методика обміну навчальним досвідом, людьми, що вчаться, як між країнами, так і між навчальними колективами – класами, групами тощо. Мета таких заходів – розвиток навичок спілкування та вміння користуватися новою інформацією, навчити людину існувати у колективі, швидко пристосовуватись до змін, мобілізувати свої сили для нелегкого завдання - засвоєння знань. У процесі реформування навчальної системи необхідно враховувати попередній досвід як нашої, так і зарубіжних країн у вирішенні цієї проблеми. В Україні можна запровадити практику окремої системи освіти для кожної адміністративно-територіальної одиниці. Наслідком такого неординарного рішення стане розв'язок питання швидкості реагування органів влади на проблеми та нововведення, що є постійними атрибутами навчального процесу. Я вважаю, що органи державної влади мають враховувати думку молоді, адже саме майбутні покоління фахівців забезпечать Україні стабільний розвиток і визнання рівня якості нашої освіти у світовому науковому просторі. Беручи до уваги зауваження та пропозиції, висунуті небайдужими радниками, влада зможе реконструювати національну систему освіти, зробивши в ній акценти та виділивши головні аспекти, що задовольнять потреби найвибагливіших представників гільдії тих, хто навчається; окрім здобуття нових предметних знань, навчальний процес підвищить культурний рівень нації. Саме тому забезпечення високоякісної освіти в регіоні на всіх її етапах і рівнях, рівний доступ до неї всіх мешканців України розглядались і розглядаються нами як приорітетне завдання сьогодення. Освіта й наука мають стати двигуном динамічного розвитку, основою престижу й безпеки України. Для цього органам державної влади необхідно зупинити руйнівні процеси в цих сферах духовного життя суспільства, надати серйозну допомогу в їхньому реформуванні.



Доброго дня, Ольга Василівна! Сьогодні за розкладом маємо Тематичні дискусії (Інтернет - семінари). Прошу співпрацювати за темою "Освіта як цінність". На Вашу думку, що таке освіта? У чому ж полягає цінність освіти?

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 11:34, 8 квітня 2015 (EEST)


Ваші відповіді:

Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань молодому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття вмінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

У чому ж полягає цінність освіти? На думку Нетепчука В.В., цінність освіти полягає у тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе.

Як вірно зазначає Молодиченко В.В., освіта обов`язково повинна поєднуватися із моральним вихованням, оскільки передача цінностей із покоління в покоління завжди була і є функцією освіти.

І дійсно, освіта призначена для того, щоб дати новому поколінню початкові знання не тільки з певних предметів, а й культури, формуючи таким чином поведінку у дорослому житті та допомагаючи у виборі можливої ролі в суспільстві.

Але у наш час, на мою думку, ми спостерігаємо занепад освіти. І це не дивлячись на високий технологічний, науковий та інформаційний розвиток… Освіта ХХІ ст. – це освіта, здавалося б, для людини. Усе спрямовано начебто на те, щоб людина усебічно розвивалася, пізнавала культуру, виховувалася як відповідальна особистість, яка здатна до самоосвіти (індивідуального навчання) і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання та вміння для творчого розв’язання проблем; прагнула змінити на краще своє життя та життя своєї країни. Так, погодьтесь, це є ідеалом Людини. Але ж самого механізму для досягнення цього ідеалу у нас немає. Ми лише говоримо, що ми усебічно розвиваємося… Але це далеко не так! Взяти хоча б нашу систему освіти.

Одним із її недоліків є перенасиченість навчального матеріалу, через що нам потім дуже важко визначитись з майбутньою професією. Ще одним недоліком, але вже з боку держави по відношенню до освіти, є другорядність статусу освіти в економіці України, яка призводить до трансформації цінностей у сприйнятті учасників навчального процесу. Якщо за Радянських часів освіта сприймалася як термінальна цінність, то у незалежній Україні для більшості членів суспільства вона стає все частіше інструментальною цінністю, що призводить до зниження цінності освіти у сприйнятті молодого покоління громадян. Окрім того, сьогодні на перший план виходять точні науки (математика, фізика тощо), на другий план гуманітарні (мова, література, історія тощо), а культурним (музика, образотворче мистецтво тощо) взагалі майже не приділяється уваги. Так як же ми будемо усебічно розвиватися? Так, комп’ютери – це добре, але сидіння за ним не робить нас людиною! Тому ми спостерігаємо сьогодні таке явище: начебто і відбувається високий технологічний, науковий та інформаційний розвиток, а люди деградують. Прийшли додому і засіли в Інтернеті. Їм вже не цікаво, хто там що написав, намалював, відкрив. Але я не маю на увазі, що продукти інформаційного та технологічного розвитку шкідливі. Просто усе повинно бути вміру. І це стосується освіти в першу чергу. Вона повинна не лише давати новому поколінню початкові знання з певних предметів, формувати поведінку, а й заохочувати це нове покоління до самостійного, індивідуального навчання, тобто саморозвитку, яке проявлятиметься, перш за все, у бажанні щось робити, щось творити, щось пізнавати. І це все повинно робитися не на теорії, а на практиці. Таким чином, ми колись зможемо досягти того ідеалу Людини.

З повагою, --Роговенко Ольга Василівна (обговорення) 23:43, 4 травня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги! На сьогоднішньому занятті ваше завдання полягає у наступному: Вам потрібно перейти за наступним посиланням Проведення та перевірка модульного контролю,ознайомтесь з запитаннями та дайте на них відповіді. Бажаю успіхів!

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:12, 13 березня 2015 (EET)



Доброго дня, Ольга Василівна! Нажаль зарахувати Вам соціально-гуманітарний модуль неможу, адже Ви не виконали інтерактивні практичні заняття, індивідуальні заняття, тематичні дискусії, не пройшли тестування.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 13:17, 16 квітня 2015 (EEST)


Доброго дня, Ольга Василівна! Переглянула вашу роботу в модулі, дякую за відповіді. Ви дали відповіді на всі запитання, пройшли тестування, тому я зараховую Вам соціально-гуманітарний модуль.

--Рідченко Людмила Олександрівна (обговорення) 10:47, 5 травня 2015 (EEST)