Відмінності між версіями «Психологія Романчук Т.Ю.»

Поточна версія на 23:10, 10 жовтня 2016

Чекаю Ваших відповідей на питання №4 та за модульним контролем!

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 26 квітня 2016 (EEST) Доброго дня! На мою думку найбільш загальним (з погляду філософії) є поняття “людина”. Людина– біосоціальна істота, якій притаманні членороздільна мова, свідомість, вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять і т. д.) і яка здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці. Індивід – біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду людина. Представник людського роду – homo sapiens.Будь-яка людина – індивід, незалежно від рівня її фізичного і психічного здоров’я. Індивідами ми народжуємося. Індивідуальність – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність – особлива і несхожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей. Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 21:23, 26 квітня 2016 (EEST)

Дякую за швидке включення у діяльність, за частково правильну відповідь на питання №1! Навідні питання до першої частини: в утробі у матері людину називають - ?; після народження людину, яка знаходиться на біологічному рівні Ви назвали, це - індивід; як і включену у процес соціалізації - особистість.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:25, 11 травня 2016 (EEST) Додаю коригування до першого питання : Організм(існування на біологічному рівні)- індивід (належність до людського роду)- особистість (виокремлення себе серед оточення,"Я")--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:34, 10 жовтня 2016 (EEST)

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:16, 05 травня 2016 (EEST)

Доброго дня! Говорячі про два терміни спадковість (те, що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків) і уродженість (розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері) розумієм ці два терміни повязанні з задатками. За спадковістю передаються: тип нервової системи, конституція тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські задатки (високоорганізований мозок, здатність розмовляти, ходити у вертикальному положенні, займатись певними видами діяльності та ін.). Як умова формування особистості спадковість залежить від генотипу, який визначає анатомо-фізіологічну структуру організму, стадії його дозрівання, будову нервової системи, динамічність нервових процесів. Нервова система містить у собі спадкові обумовлені можливості щодо формування потреб, форм поведінки, її здатність навчатися й виховуватися. Ззовні спадковість виявляється в успадкуванні рис батьків або попередніх поколінь — темпераменту,задатків, рис обличчя, постаті, навіть рухів. За свідченням психологів, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні можливості для їх розвитку — задатки. Задатки — природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда. Вони впливають на швидкість виникнення умовних рефлексів, вироблення навичок, форм поведінки, становлення темпераменту, але самі по собі не зумовлюють особливостей особистості. Якщо немає сприятливих суспільних умов, чи людина не займається відповідною діяльністю, вони взагалі можуть не виявлятися. Щоб стати талановитим художником або композитором, потрібні не тільки природні дані, а й певні умови суспільного життя (наприклад, родина Бахів, у якій було шість поколінь видатних композиторів і музикантів. Їх музичні здібності зумовлені домінантним геном та соціальними умовами — раннім музичним вихованням). Спадково передаються інтелектуальні здібності — основа розвитку розумових і пізнавальних сил. Генетики довели, що люди здатні до необмеженого духовного розвитку завдяки можливостям мозку. Проте інтелектуальний розвиток відбувається лише за активної розумової діяльності. Тому важливо якомога раніше виявляти задатки до різних видів діяльності й створювати відповідні умови для їх розвитку. Спадковість може бути причиною не лише ранньої обдарованості, а й розумового відставання. Виховують таких дітей у спеціальних школах, в яких навчання відбувається за спеціальними програмами.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:21, 25 травня 2016 (EEST)

Наступне питання:

3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:15, 11 травня 2016 (EEST)

3) Доброго дня!Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) — своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо, що вікові психологічні особливості зумовлені конкретно-історичними умовами розвитку, спадковістю, певною мірою — характером виховання, особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми, що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому, що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно, керує нею на основі накопиченого досвіду, прагнучи враховувати наявні психофізіологічні можливості, періоди психічного розвитку дитини виявляються тісно пов'язаними із ступенями навчання й виховання.

Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді виділяють стадії й фази, що не мають однозначних назв. Підлітковий вік. Позначений бурхливим ростом і розвитком організму. Нові переживання вносить у життя підлітка статеве дозрівання, хоча воно й не є визначальним. Сприймання перебуває у стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність пам'яті. Для підлітка характерна розпорошеність інтересів. Значну роль у його житті відіграють різні форми спілкування, посилюється прагнення дружити. Підлітковий період потребує певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Наприкінці цього періоду перед учнями реально постає завдання вибору професії.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:38, 25 травня 2016 (EEST)

Дякую за активну включеність у діяльність та розгорнуті відповіді на питання №2, 3. Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:38, 2 червня 2016 (EEST) Додаю коригування до першої частини 3 питання : До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості належать: - соціальна ситуація розвитку; - провідний вид діяльності; - психологічні новоутворення. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:39, 10 жовтня 2016 (EEST)

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?

Дякую за відповідь!

Дякую за співпрацю!

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 17 травня 2016 (EEST)

Відповідь на 4 питання :
 Так розвиток є не що інше, як процес формування особистості з обов’язковим поступовим
накопиченням нових якостей, характерних для людини. Навчання ж – внутрішня необхідність в
процесі розвитку дитини не природних, а історичних особливостей людини. Навчання створює 

зону найближчого розвитку, пробуджує в дитині внутрішні процеси розвитку, які спочатку проявляються під час взаємовідносин з оточуючими, співпраці з товаришами, а пізніше стають здобутком самої дитини.

За словами самого Виготського: " .Обучение и развитие связаны друг с другом с первого дня жизни ребенка".
Виготський стверджував, що навчання в поєднанні з розвитком повинно весь час перебувати на рівень вище, 

а дитина під час цього процесу потребує постійної підтримки дорослого, оскільки осмислено копіюючи дії

дорослого дитина розвивається. “Зоною найближчого розвитку” є відстань між актуальним рівнем розвитку
(наявними можливостями дитини) та потенційним, коли дитина справляється з поставленими завданнями під 

керівництвом дорослих. Своєчасне виявлення цієї "зони" дозволяє визначити наскільки дитина готова перейти до наступного рівня навчання, оскільки кожна дитина має свої особливості відносно цього. - З"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість) - позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість) - емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі) - властивості репрезентативної системи - особливості психічних процесів - стиль міжособистісних відносин - професійну спрямованість.

      Можна застосувати анкетне опитування та тестування. За допомогою спостереження , бесіди,
методу інтерв´ю  педагог має можливість отримати інформацію про особистісні характеристики учня, 

про рівень сформованості умінь, про особливості мотивації, про характер відносин, як у процесі навчання так і в позаурочний час. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:14, 10 жовтня 2016 (EEST)--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:16, 10 жовтня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:13, 24 травня 2016 (EEST)

Доброго дня! Увага. У хлопчиків увага пов'язана з інтересом до діяльності: чим вона цікавіша та змістовніша, тим простіше їм бути уважними, зосередженими, не відволікатися на стороннє. Зауваження дорослого суттєво не впливає на перебіг уваги. Відповідаючи на запитання дорослого, дивляться здебільшого на стіл, убік, або перед собою. Не чекають від нього підтримки. У дівчаток увага залежить від складності завдання та його соціальної значущості: чим воно складніше, тим важче утримується увага; чим соціальне більш значущим є завдання, тим довше можуть бути зосередженими, сконцентрованими, уважними. Відповідаючи на запитання дорослого дивляться йому в очі, шукаючі підтвердження правильності своїх дій.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 23:35, 25 травня 2016 (EEST)

Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь та цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:16, 2 червня 2016 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:07, 16 вересня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:37, 2 червня 2016 (EEST) На уроці історії обдарована дитина вміє розмірковувати, ясно мислить, не плутається в думках. Добре встановлює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком. Швидко ,без спеціального заучування , запам'ятовує прочитане або прослухане, не витрачає багато часу на повторення того, що треба запам'ятати.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:33, 22 липня 2016 (EEST)

Дякую за розгорнуту відповідь, пропозиції до алгоритму приймаються! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:37, 16 вересня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:40, 7 жовтня 2016 (EEST)

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2. Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4. Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»: • Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми. • Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці. • Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників. • Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 23:06, 10 жовтня 2016 (EEST)