Відмінності між версіями «Психологія Яловець С.М.»

Поточна версія на 12:43, 17 жовтня 2016

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям, тематичною дискусією та модульним контролем!

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19]. Добрий день.Людина має широке значення і включає в собібіологічні та соціальні компоненти Коли індивід Категорії «організм» та «ідивід» несуть у собі біологічну та свідомо та ціле направлено виконує певну діяльність ( розумову чи фізичну , теоретичну чи практичну) пізнає та перетворює у процесі цієї діяльності навколишній світ, то його вже називають суб’єктом. Кожен індивід володіє своєрідністю фізичних та психічних особливостей. Розглядаючи та вивчаючи ці особливості, психологи говорять про індивідуальність людини. Індивідуальність –це властивість індивіду, що характеризується з позиції соціально- значущих відмінностей від інших людей, своєрідністю психіки та особливістю індивіда, її неповторністю. Індивідуальність людини формується на основі успадкованих задатків у процесі виховання та навчання,під впливом соціальних умов та суспільного середовища у якому живе , виховується та працює людина , а також у процесі самовиховання. Про особистість говорять , коли людину розглядають як члена нового суспільства , як суб’єкта людських відносин та свідомої діяльності. Особистість- це ідивід із особливою соціальною якістю, котра прявляється в суспільстві у процесі засвоєння суспільних відносин.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 11:51, 10 травня 2016 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:45, 26 квітня 2016 (EEST)

Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь на перше питання та цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:27, 11 травня 2016 (EEST)

Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:17, 05 травня 2016 (EEST)

Добрий день Ірина Валеріївна.Вас вітає Світлана Миколаївна.

Визначаючи біологічну структуру особистості,виокремлюють два фактори:

Спадковість-те,що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків Уродженість-розглядаються умови внутрішньоутробного життя. Ці два терміни пов’язані з поняттям задатки. Задатки-це уроджені,обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами можливості розвитку більшості анатомічних,ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. --Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 14:06, 16 травня 2016 (EEST)

Наступне питання:

3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:16, 11 травня 2016 (EEST)

2) 1)Соціальна ситуація розвитку-визчається соціальною позицією,яке займає дина в системі відносин з наколишнім світом (соціальним середовищем). У стосунках “ дитина- дорослий” зв'язок із зазначеними( рефективними) особами має найбільший вплив на розвиток особистості дитини: для дошкільняти – це батьки; для молодшого школяра – на першому плані вчитель, а потім батьки; для підлітка – однолітки; для юнацтва своя думка (при наявності стійкої психіки). 2) провідний вид діяльності – який на конкретному віковому етапі обумолює головні, найважливіші зміни у психіці індивіда, у його психічних прцесах та психологічних властивостях. Цей термін визначається за параметром найбільшого впливу діяльності та психологічний розвиток людини.

                              ПДВ-за віковими етапами:

1)До 1 року- безпоседньо-емоційне спілкування з дорослими;

2)1 -3 роки предметно – маніпуляцій на діяльність;

3)3 -7 років сюжетно – рольова гра;

4) 7-10 років навчання; 5) 10-15роківспілкування з дорослими; 6) 15- 17 років навчально-профорієнтаційна діяльність.

Психологічне новоутворення- якісні зміни, придбання у психічному розвитку людини, що відбувається у кінці вікового періоду. Вони показують- чи готова дитина перей ти до нового етапу.

Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню, бо це закономірний процес. Роль референтної особи має значний вплив на розвиток дитини на кожному етапі. Бо вчителі ,батьки і однолітки мають вплив на формування дитини.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 14:08, 16 травня 2016 (EEST)

Дякую за вчасно надані відповіді, як за правильну (№2), так і частково правильну (№3) відповіді та ґрунтовні міркування відносно питань! Зверніть увагу на питання №3: відповідь на першу частину питання, про критерії вікової періодизації розвитку особистості – Ви дали правильно (обґрунтовано, розгорнуто); дайте, будь ласка, відповідь на другу його частину, щодо психологічних новоутворень підліткового віку.

Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?

Дякую за співпрацю!

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:25, 17 травня 2016 (EEST)

Добрий день Ірина Валеріївна. Вас вітає Світлана Миколаївна. 3.Спробую дати відповідь на питання «Психологічні новоутворення підліткового віку» . Якщо соціальна ситуація розвитку залишилась на тому ж рівні , а психологічні новоутворення вступають у конфлікт з соціальною ситуацією розвитку, відбувається бунт, що призводить до кризи, який є свідченням того, що дитина дорослішає. Оптимально створити нову соціальну ситуацію розвитку, яка б відповідала потребам дитини у 3 роки. Навчання та виховання є вирішальним фактором даного процесу, вони визначають рівень розвитку дитини на кожному етапі, сприяють переходу на наступну , вищу стадію психічного розвитку.

4. Л. С. Виготський сформулював фундаментальну ідею, зазначивши , що навчання «ЗАБІГАЄ РОЗВИТКУ» , випереджає та веде його. У цьому випадку навчання завжди залишається провідним на кожному віковому етапі. Учений виділив у розвитку кожної людини дві зони : актуального та найближчого розвитку. Актуальний розвиток - набір психологічних факторів розвитку на даний момент. Це новий рівень підготовки людини, котрий характеризується тим , які знання вона може виконати самостійно. Найближчий розвиток-це потенційні можливості розвитку , те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Найближчий розвиток- більш високий рівень розвитку, який свідчить про те . що людина поки не може виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликою допомогою. (11-20років) – у цей період підліток виконуючи різні соціальні ролі ( учня, сина(доньки,) брата,(сестри), товариша тощо), розвиває почуття особистісної визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах, підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні. --Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 10:15, 9 вересня 2016 (EEST)

Дякую за правильну відповідь на питання №4 та суттєве доповнення до питання №3!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:56, 7 жовтня 2016 (EEST)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Фізіологічні процеси : Хлопчики-народжуються як правило крупнішими , за біологічним віком молодші від дівчаток на рік . Дитинство триває довше ,ніж у дівчаток. Дівчатка - народжуються в середньому дрібнішими за хлопчиків, більш зрілими за хлопчиків, витриваліші за хлопчиків. На 2-3 місяці пізніше за дівчаток починають ходити. Краще розвинена м’язова активність, вправніші рухи , спритніші дії. Наприкінці дошкільного поступаються дівчаткам у довжині та вазі тіла,витривалості. Дівчатка – починають раніше за хлопчиків ходити. Добре розвинена дрібна рук. Здебільшого сильніші за хлопчиків, вищі за них, фізично витриваліші. спритні та рухливі,обережніші в рухах. Розвиток особистості : Хлопчики – провідним мотивом поведінки і діяльності виступає пізнавальний . Характер більш стабільний ,послідовний, прогнозований . Мають більш широкі інтереси які виходять за межі програми. Становлення особистості нерідко супроводжується проявами нервовості. Переважають інтелектуальні та практичні почуття,схильні до креативної поведінки. Не люблять демонструвати свої досягнення. Щирі , відверті, не вміють хитрувати. Дівчатка – Провідними мотивами поведінки та діяльності виступають схвалення та соціальна значущість результату. Інтереси рідко виходять за межі програмних вимог. Характер невизначений, плинний, важко прогнозований, прояви нервозності зустрічаються рідше ніж у хлопчиків. Самооцінка коливається під тиском зовнішніх впливів. Зорієнтовані зовнішній успіх., домагаються визнання авторитетних людей, схильні демонструвати себе іншим ,часто вдаються до хитрощів. Активність поведінки: Хлопчики – Висока схильність ,тяжіють до освоєння нового простору, частіше від дівчаток потребують змін. Схильні до прояву ризикованості, більш самостійні ,автономні , сміливіше приймають рішення, уникають надмірної опіки, контролю , не люблять підкорятися вимозі, висловленій в імпресивній формі. Дівчатка – активність спрямована не на освоєння нового, а на збереження та закріплення досягнутого, передачу досвіду іншим, на виживання у нових умовах, забезпечення комфортного стану. Демонструють свої прикраси та вбрання, іграшки , солодощі. Охоче виконують вимоги і ропо

ряження, прикрашають побут, турбуються, повчають ,допомагають одноліткам.

Діяльність Хлопчики Не схильні до одноманітної роботи , не бачать у ній сенсу , втомлюються від неї. Відчувають труднощі виконуючи завдання, не люблять легких і відомих завдань. Краще виконують завдання пошукового характеру. Не вимогливі до якості , реальності , акуратності у виконанні та оформленні. Довго « розкачуються» , пік працездатності настає неп одразу. Цікавить не скільки сам процес , скільки результат діяльності. У спілкуванні з однолітками переважає ділова форма взаємодії , спрямованість на організацію спільної діяльності. Дівчатка . Намагаються виконувати роботу « як треба» , « як вимагає» дорослий . Надають перевагу знайомому,, типовому . Домагаються високих стандартів якості. Здебільшого діють старанно Виконують роботу ретельно , люблять прикрашати , оздоблювати. У діяльність включаються одразу, швидко настає пік працездатності , доводять освоєне до досконалості. Коли хлопчиків працездатність зростає, дівчатка починають втомлюватися. Зорієнтовані не скільки на результат , скільки на процес. У спілкуванні з однолітками переважають особисті мотиви, вибіркове ставлення , розрахунок. Мовлення. На 4-6 місяців пізніше за дівчаток починають говорити. Рідко у словах розкривають свій внутрішній світ. Здебільшого «мовчуни» , які довго можуть добирати слова, проте чіткіше передавати зміст. Відповідають здебільшого цікаво. У них краще ніж у дівчаток розвинена сторона мовлення, повячзана з пошуком , знаходженням словесних асоціацій, розв’язанням коросфордів , пошуком нестандартного рішення , виявом кмітливості, винахідництвом. Розповіді лаконічні, У реченнях переважають дієслова , вигуки, з допомогою яких передається динаміка рухів. Дівчатка. Раніше за хлопчиків починають говорити. Розвиток психіки здійснюється на фоні «мовлення» ЖИТТЯ ЗАГАЛОМ. Володіють більшим ніж хлопчики словесним запасом, проте відповіді більш одноманітні. Випереджають хлопчиків у мовленевих завданнях « Виконавська» частина мовлення, мовленевий процес добре розвинений: краще засвоюють слова , правила, у них вища швидкість молення та читання , досконаліший правопис. Розповіді розгорнуті, події деталізовані, у реченнях переважають іменники та прикметники. Сприймання Хлопчики: здебільшого вирізняються високою гостротою слуху і зору. Добре орієнтуються у просторі, тонко диферіціюють різноманітні запахи. Дівчатка : чутливі до галасу, вирізняються високою чутливістю шкіри, їх більше дратує тілесний дискомфорт. Більш чутливі за хлопчиків до прогладжування, дотику. Увага. Хлопчики: увага пов»язана з інтересом до діяльності , чим вона цікавіша та змістовніша , тим простіше їм бути уважними, зосередженими, не відволікатися на стороннє. Зауваження дорослого суттєво не впливає на перебіг уваги. Відповідаючи на питання дивляться здебільшого на стіл, убік або перед собою. Дівчатка: увага залежить від складності завдання та його соціальної значущості: чим соціальне більш значущим є завдання, тим довше вони можуть бути зосередженими, сконцентрованими, уважними. Відповідаючи на питання дорослого, дивляться йому в очі, шукаючи підтвердження правильності своїх дій. Емоційний стан. Хлопчики: більш збудливі, дратівливі, нетерплячі, нестримні, агресивні ніж дівчатка. Негативна інформація « проривається» у свідомість хлопчиків частіше ніж у дівчаток, Пік емоційної активності припадає на перші хвилини. Не можуть утримувати емоційну напругу. Сила переживань висока, проте зовнішні прояви здебільшого стримані. Більшу чутливість виявляють до неприємного на дотик, ніж до приємного .Короткотривало , яскраво й вибірково реагують на емоційну напругу, переключаються на інше. Дівчатка:рідше за хлопчиків виявляють дратівливість та агресивність. Частіше за хлопчиків перебувають у позитивному настрої, проте перебіг емоцій високий, емоційні стани не стійкі, легко переходять від плачу до сміху. Пік емоцій припадає на середину розмови. Можуть досить довго утримувати емоційну напругу, сприйнятливі до емоційного забарвлення звернень дорослого, уважно вдивляються в його обличчя , прагнучи розпізнати характер ставлення до себе, В емоційній ситуації активність різко зростає, підвищується емоційний тонус. .Вихованість. Хлопчики: частіше від дівчаток чують від дорослого зауваження, докори. Звертаючись до хлопчика дорослий частіше використовує прямі вказівки. Менше ніж дівчатка зорієнтовані на моральну норму, нерідко порушують її ,менш дисципліновані. Серед важковиховуваних зустрічається більше хлопчиків . Добре сприймають словесне обґрунтування, пояснення , доведену думку. Проявляють агресивність у разі примусу та приниження. Дівчатка: більше за хлопчиків відповідають очікуванням дорослих , ідеальному стандарту поведінки. Дорослі частіше за хлопчиків схвалюють дівчаток, використовують стосовно них лагідні слова, розмовляють про переживання, стани людини, ставлення. Характеризуються здебільшого доцільною поведінкою , прагнуть бути приємними , турботливими , допомагати дорослим .Краще реагують на умовляння й соціальні переваги , ніж на обґрунтоване запрошення. Прагнуть догодити дорослому, уникають непорозумінь із ним. Адаптація до школи. Хлопчики:складніше за дівчаток компенсуються в ситуації дезадаптації . Рідко піднімають руку Якщо знають відповідь відповідають упевнено. Почерк найчастіше , « неправильний» , нерівномірний, розмашистий, іноді з недописаними елементами букв. Кращі результати демонструють з предметів математичного та природничого циклу . Мають глибші знання, про менш старанні та наполегливі в умінні. Неслухняні, не люблять жорсткої регламентації, унормованості , шаблонності. Дівчатка:легше адаптуються , простіше виходять із ситуації дезадаптації , в них краще розвинені механізми компенсації , сильніші резервні сили. Коли знають відповідь і не впевнені в її правильності, тільки після кивка дорослого, відповідають упевнено, Почерк правильний, красивий, стандартний , симетричний. Досягають більших успіхів у предметах гуманітарного циклу. Старанніші і наполегливіші за хлопчиків. Показують кращі результати в умовах унормованої діяльності. Ставлення до оцінки. Хлопчики: здебільшого довіряють своїм можливостям, покладаються на свій індивідуальний життєвий досвід, можуть реалістично оцінити зроблене орієнтуючись на якісно - кількісні характеристики кінцевого результату. Менше, ніж дівчатка, залежать від зовнішніх оцінок ,рідше змінюють свою думку під тиском інших. Можуть н погодитись з оцінкою авторитетної особи, обґрунтувати незгоду. Дівчатка: навіть довіряючи своїм можливостям, здебільшого надають перевагу оцінці авторитетного дорослого, можуть під його тиском змінити свою думку. Оцінка авторитетного дорослого виявляється більш значущою , ніж об»є ктивні якісно – кількісні характеристики кінцевого результату . Погоджуються з нею , рідко і обережно висловлюють сумніви щодо неї.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 10:30, 17 жовтня 2016 (EEST)

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:18, 24 травня 2016 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:46, 16 вересня 2016 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 16 вересня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:46, 2 червня 2016 (EEST) Обдарованість до навчального процесу. 1) Учень на уроці швидко і легко все схоплює. Вміє розмірковувати, ясно мислить, не путається в думках. Добре встановлює зв»язок між однією подією й іншою , між причиною і наслідком. Швидко запам»товує прочитане. Багатий словниковий запас, використовує нові слова, легко виражає свою думку. Оригінально мислить, швидко реагує на все нове. Багатий словниковий запас, використовує нові слова, легко виражає свою думку. Оригінально мислить, швидко реагує на все нове.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 10:30, 17 жовтня 2016 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:13, 20 вересня 2016 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:32, 7 жовтня 2016 (EEST)

Групова навчальна діяльність на занятті створює певні умови для формування позитивної мотивації учіння школярів. Це відбувається в групах, де створено умови доброзичливості, чуйності, оволодіння учнями формами взаємодопомоги. під час групової роботи активізується діяльність всіх без винятку її виконавців. Психологи пояснюють це тим, що "одна з найважливіших характеристик людини в групі полягає в тому, що вона звертається до своєї групи як до джерела орієнтації у навколишній дійсності". Групову навчальну діяльність школярів можна застосовувати на всіх етапах процесу навчання. Проте на етапах первинного сприйняття нового матеріалу належний рівень цієї діяльності досягається лише за умови, що всі учні класу характеризуються високим та середнім рівнем навчальних можливостей, добре володіють навичками самостійної роботи і виявляють велику працездатність. Свого часу ще В. О. Сухомлинський обґрунтував і застосував на практиці навчальний та виховний ефекти групи, тобто основну соціально-психологічну закономірність, що дає змогу підвищити рівень знань,активності учнів і створити найбільш сприятливі умови для розвитку особистості. На думку видатного українського педагога, ефективність групової роботи забезпечує в першу чергу: - рівність позицій; - визнання активної ролі учня в процесі пізнання; - реалізацію активності у вигляді самопізнання, самовираження та самовиховання; - включення в процес навчання елементів дослідження як важливої умови самореалізації людини"; - актуалізацію потенціалу особистості кожного учасника через апеляцію до особистості та забезпечення умов її зростання шляхом пізнання. Таким чином, групове навчання має всебічне теоретичне обґрунтування.--Яловець Світлана Миколаївна (обговорення) 12:39, 17 жовтня 2016 (EEST)