Відмінності між версіями «Психологія ПІБ»
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Заняття}}) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
(не показані 39 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' | ||
+ | Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології! | ||
+ | |||
+ | Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання). | ||
+ | |||
+ | Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | ||
+ | ---- | ||
+ | |||
+ | Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання. | ||
+ | |||
+ | ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].'' | ||
+ | |||
+ | ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].'' | ||
+ | |||
+ | ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?'' | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 24 березня 2015 (EET) | ||
+ | |||
+ | Відповіді | ||
+ | ----1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю. --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:49, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | 2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:51, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | 3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:52, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання. | ||
+ | |||
+ | ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?'' | ||
+ | |||
+ | Відповідь: 4. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:53, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].'' | ||
+ | |||
+ | Відповідь:5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). | ||
+ | Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. | ||
+ | Критерії вікової періодизації розвитку особистості: | ||
+ | 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин | ||
+ | 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда | ||
+ | 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження. --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 10:56, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:14, 31 березня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ---- | ||
+ | Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання. | ||
+ | |||
+ | ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].'' | ||
+ | |||
+ | Відповідь: Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 11:45, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?''овідь: | ||
+ | |||
+ | Відповідь : "Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті (Мейлі, 1969);--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 11:45, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:12, 07 квітня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?'' | ||
+ | Відповідь:Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту.--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 11:54, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?'' | ||
+ | |||
+ | Відповідь:Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 11:59, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.''' | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за співпрацю!''''' | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповіді!''''' Деякої корекції потребують відповіді на питання № 1, 5, 8. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:03, 16 вересня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги! ''''' | ||
+ | |||
+ | Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. | ||
+ | '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. | ||
+ | '''Гендерні особливості учнів''' | ||
+ | |||
+ | Сфера: Емоційні стани | ||
+ | |||
+ | Хлопчики | ||
+ | |||
+ | Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження. | ||
+ | |||
+ | Умови:Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес. | ||
+ | |||
+ | Дівчатка | ||
+ | |||
+ | Опис:Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки. | ||
+ | |||
+ | Умови:Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт--[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 12:25, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 11 червня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за цікаві міркування!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 08:50, 16 вересня 2015 (EEST) | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | '''''Шановні колеги! ''''' | ||
+ | Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 4 червня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, колеги!''''' | ||
+ | Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". | ||
+ | |||
+ | ''Вивчаємо джерела'' | ||
+ | |||
+ | Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами. | ||
+ | |||
+ | ''Обговорюємо'' | ||
+ | |||
+ | Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 7 травня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Відповідь: Учень має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 12:30, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | '''Доброго дня, шановні колеги!''' | ||
+ | |||
+ | Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). | ||
+ | |||
+ | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:35, 20 травня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Відповідь: | ||
+ | Назва методу:"Метод "Прес" | ||
+ | |||
+ | Опис:Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється. | ||
+ | |||
+ | Доцільність:Застосування цього методу надає учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі. | ||
+ | --[[Користувач:Сергієнко Марина Григорівна|Сергієнко Марина Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Сергієнко Марина Григорівна|обговорення]]) 12:38, 30 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за правильну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 10:06, 16 вересня 2015 (EEST) |
Поточна версія на 10:10, 16 вересня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].
2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:42, 24 березня 2015 (EET)
Відповіді
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. В утробі матері людину називають плодом.Людину після народження, яка знаходиться на біологічному рівні називають новонародженим,організмом або індивідом.Людину,яка включена в процес соціалізації називають особистістю. --Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 10:49, 30 серпня 2015 (EEST)
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 10:51, 30 серпня 2015 (EEST)
3. Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного. Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи. Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор. Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів). Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.Спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини тому, що задатки - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. --Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 10:52, 30 серпня 2015 (EEST)
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?
Відповідь: 4. Найбільший вплив на формування особистості належить стихійному шляху, бо це об'єктивний, закономірний процес, який потрібно враховувати. Роль референтної особи має значний вплив для розвитку дитини на кожноиу етапі, бо і вчителі, і батьки, й однолітки мають вплив на формування особистості дитини--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 10:53, 30 серпня 2015 (EEST)
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].
Відповідь:5. У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду): 1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання. 2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності. 3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 4.Кризи (криза новонародженого (до 1 міс), криза одного року, криза трьох років, криза семи років, підліткова криза (11-12 років), юнацька криза) Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків. Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: 1. Соціальна ситуація розвитку - визначається соціальною позицією, місцем, яке займає дитина у системі відносин 2. Провідний вид діяльності на конкретному віковому етапі обумовлює головні, найважливіші зміни у поведінці індивіда 3. Психологічні новоутворення - якісні зміни, придбання у психологічному розвитку людини, що відбуваються у кінці вікового періоду. для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження. --Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 10:56, 30 серпня 2015 (EEST)
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:14, 31 березня 2015 (EEST)
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].
Відповідь: Підлітковий вік (11-20 років). У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина(доньки), сестри(брата), товариша), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 11:45, 30 серпня 2015 (EEST)
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?овідь:
Відповідь : "Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті (Мейлі, 1969);--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 11:45, 30 серпня 2015 (EEST)
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:12, 07 квітня 2015 (EEST)
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]? Відповідь:Пропонуючи зробити характеристику літературного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту.--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 11:54, 30 серпня 2015 (EEST)
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?
Відповідь:Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету. Учитель обов'язково враховує наявний рівень підготовки учня, котрий характеризується тим, які завдання вона може виконати самостійно, а також те, що учень не може дане завдання виконати самостійно, але з чим вона справиться за невеликої допомоги.--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 11:59, 30 серпня 2015 (EEST)
До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:36, 17 квітня 2015 (EEST)
Дякую за співпрацю!
Дякую за відповіді! Деякої корекції потребують відповіді на питання № 1, 5, 8. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 10:03, 16 вересня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера: Емоційні стани
Хлопчики
Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження.
Умови:Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка
Опис:Коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі,хоча насправді все може бути навпаки.
Умови:Створити позитивну атмосферу на уроці,емоційний комфорт--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 12:25, 30 серпня 2015 (EEST)
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 11 червня 2015 (EEST)
Дякую за цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 08:50, 16 вересня 2015 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:31, 4 червня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:35, 7 травня 2015 (EEST)
Відповідь: Учень має глибокі й міцні знання, здатний презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.
--Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 12:30, 30 серпня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:35, 20 травня 2015 (EEST)
Відповідь: Назва методу:"Метод "Прес"
Опис:Метод «ПРЕС» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і вам потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію з суспільної проблеми, що обговорюється.
Доцільність:Застосування цього методу надає учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі. --Сергієнко Марина Григорівна (обговорення) 12:38, 30 серпня 2015 (EEST)
Дякую за правильну відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 10:06, 16 вересня 2015 (EEST)