Відмінності між версіями «Психологія Приходько Н.Г»
(не показані 18 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | <p style="color:red;"><b>Чекаю Ваших відповідей за тематичною дискусією та модульним контролем! </b></p> --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:33, 19 червня 2017 (EEST) | |
==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ||
'''''Доброго дня, шановні колеги!''''' | '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' | ||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання. | Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання. | ||
− | ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].'' | + | ''1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].'' |
− | + | ||
''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].'' | ''2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].'' | ||
+ | |||
+ | ''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:29, 27 лютого 2017 (EET) | ||
− | + | 2. особистість-це людина яка має свій власний погляд на всі прояви суспільного життя,при цьому надає пр іорітет загальнолюдським цінностям.---- | |
+ | 1.Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. | ||
+ | Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.3.Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутрішньоутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:02, 19 червня 2017 (EEST) | ||
− | ''''' | + | ''4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?'' |
+ | |||
+ | ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:50, 28 лютого 2017 (EET) | ||
+ | 4.Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.5. У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості. Періодизація вікового розвитку: 1. Пренатальний період - від зачаття до пологів. 2. Натальний період - пологи. 3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців. 4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року. 5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років. 6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на: - молодший дошкільний вік - 4-й рік; - середній дошкільний вік - 5-й рік; - старший дошкільний вік - 6/7-й рік. 7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років). 8. Дорослішання: - підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків; - рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років); - зріла юність - від 18 до 20 років. 9. Дорослість: - рання дорослість - від 20 до 40 років; - зріла дорослість - від 40 до 60 років. 10. Старість - після 60 років. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками. Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:11, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | |||
+ | Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання: | ||
+ | |||
+ | ''6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].'' | ||
+ | |||
+ | ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?'' | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 17 березня 2017 (EET) | ||
+ | 6. З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. у цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки.не знаходить свого місця у соціальному оточенні. тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей"В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних( Латентність — від лат. latentis — прихований, невидимий: властивість об'єктів або процесів перебувати у прихованому стані, не виявляючи себе;) Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні.7.Тести для визначення рис особистості,тести мотивів,інтересів,цінностей, установок.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:24, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | ---- | ||
+ | |||
+ | Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання. | ||
+ | |||
+ | ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?'' | ||
+ | |||
+ | ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за співпрацю!До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 21 березня 2017 (EEST) | ||
− | --[[Користувач: | + | 8. Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учень М. на уроках активний, але це не заважає увазі, ініціативний , відповідає на запитання, проявляє ініціативу у пошуку нової інформації. Але активність пов’язана з високою емоційністю. невдачі сприймає болісно. Переважає короткострокова пам’ять , матеріал вивчений раніше часково забуває. Мова швидка,у міжособистісних стосунках проявляє себе лідером.На мою думку зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 11:30, 19 червня 2017 (EEST) |
+ | '''''Дякую за правильні відповіді та цікаві міркування! ''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:31, 19 червня 2017 (EEST) | ||
==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ==== Інтерактивні практичні заняття ==== | ||
Рядок 27: | Рядок 53: | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги! ''''' | ||
+ | |||
+ | Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. | ||
+ | '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. | ||
+ | '''Гендерні особливості учнів''' | ||
+ | |||
+ | Сфера: | ||
+ | |||
+ | Хлопчики | ||
+ | |||
+ | Опис: | ||
+ | |||
+ | Умови: | ||
+ | |||
+ | Дівчатка | ||
+ | |||
+ | Опис: | ||
+ | |||
+ | Умови: | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 5 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | Сфера:адаптація до школи | ||
+ | |||
+ | Хлопчики | ||
+ | |||
+ | Опис:стоять перед вибором,бути"хорошим учнем"або хлопчиком.СКЛАДНІШЕ ЗА ДІВЧАТОК КОМПЕНУЮТЬСЯ В СИТУАЦІЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ. | ||
+ | |||
+ | Умови:кращі результати демонструють з предметів математичного та природничого циклу.МАЮТЬ ГЛИБШІ ЗНАННЯ,ПРОТЕ МЕНШ СТАРАННІ І НАПОЛЕГЛИВІ В УМІННІ.Неслухняні,не люблять жорстокої регламентації,унормованості шаблонності. | ||
+ | |||
+ | Дівчатка | ||
+ | |||
+ | Опис:завжди хочуть бути "хорошею ученицею".Легше адаптуються. | ||
+ | |||
+ | Умови:кращі результати демонструють у предметах гуманітарного циклу.Старанніші і наполегливіші за хлопчиків.кращі результати в умовах унормованої діяльності.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 12:52, 19 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за лаконічну відповідь та цікаве обґрунтування!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 17:32, 19 червня 2017 (EEST) | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | '''''Шановні колеги! ''''' | ||
+ | Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:06, 03 травня 2017 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, колеги!''''' | ||
+ | Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми". | ||
+ | ''Вивчаємо джерела'' | ||
+ | |||
+ | Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами. | ||
+ | |||
+ | ''Обговорюємо'' | ||
+ | |||
+ | Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:32, 7 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | 1. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 12:20, 20 червня 2017 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' | ||
+ | |||
+ | Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). | ||
+ | |||
+ | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST) | ||
+ | Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.---[[Користувач:Наталія Григорівна Приходько|Наталія Григорівна Приходько]] ([[Обговорення користувача:Наталія Григорівна Приходько|обговорення]]) 12:23, 20 червня 2017 (EEST) |
Поточна версія на 12:35, 20 червня 2017
Чекаю Ваших відповідей за тематичною дискусією та модульним контролем!
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 17:33, 19 червня 2017 (EEST)Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19]. 2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:29, 27 лютого 2017 (EET)
2. особистість-це людина яка має свій власний погляд на всі прояви суспільного життя,при цьому надає пр іорітет загальнолюдським цінностям.---- 1.Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті. В процесі онтогенезу можна виділити такі етапи розвитку людини: - організм –існування на біологічному рівні ( перебування в утробі матері); - індивід – людина після народження, незалежно від її якостей та особливостей. належність до людського роду; - особистість – людина член суспільства, включена в процес соціалізаціївиокремлення себе серед оточення. Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.3.Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутрішньоутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:02, 19 червня 2017 (EEST)
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:50, 28 лютого 2017 (EET) 4.Тому, що стихійне формування - це об'єктивний та закономірний процес розвитку під впливом стихійних зовнішніх факторів. Сильно впливає на цей процес референтна особа, бо вона користується з боку дитини повагою та довірою.5. У віковій і педагогічній психології використовують періодизацію вікового розвитку Виготського – Ельконіна. Вона має у своїй основі критерій провідної діяльності (предметно-маніпулятивна діяльність, гра, навчальна діяльність, спілкування та ін.). Однак психологічні дослідження останніх років дають підставу вважати, що принцип, за яким основним критерієм періодизації є провідна діяльність, дещо абсолютизований, за його межами залишились інші види діяльності, які можуть бути провідними (у структурі навчальної діяльності: спортивна, художня, музична, ігрова тощо) або можуть залишатися просто значущими, визначаючи спрямованість активності особистості. Періодизація вікового розвитку: 1. Пренатальний період - від зачаття до пологів. 2. Натальний період - пологи. 3. Період новонародженості - від народження до 2 місяців. 4. Вік немовляти - від 2 місяців до 1 року. 5. Ранній дитячий вік - від 1 до 3 років. 6. Дошкільний вік - від 3 до 6/7 років. Його поділяють на: - молодший дошкільний вік - 4-й рік; - середній дошкільний вік - 5-й рік; - старший дошкільний вік - 6/7-й рік. 7. Молодший шкільний вік (зріле дитинство) - 1- 4 класи (від 6/7 до 10/11 років). 8. Дорослішання: - підлітковий (середній шкільний) вік - 4-8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток, 5-9 класи (від 12 до 15 років) у хлопчиків; - рання юність (старший шкільний вік) - 10-11 класи (від 15/16 до 17/18 років); - зріла юність - від 18 до 20 років. 9. Дорослість: - рання дорослість - від 20 до 40 років; - зріла дорослість - від 40 до 60 років. 10. Старість - після 60 років. У межах кожного вікового періоду спостерігаються великі індивідуальні відмінності, які є результатом впливу умов життя, характеру активності, виховання, природних й індивідуальних відмінностей. Хронологічні межі вікових періодів відносні, що зумовлено психічними, особистісними, статевими, соціально-економічними та історичними чинниками. Кожен віковий період завершується кризою, а вихід з неї - виникненням новоутворень, переходом до наступної стадії розвитку.Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:11, 19 червня 2017 (EEST)
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:14, 17 березня 2017 (EET) 6. З 11 до 20 років підлітковий період для якого характерно ідентфікація особистості. у цей період підліток,виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина,брата,товариша)розвиває почуття особистої визначеності,характерної тільки для нього. При несприятвих умовах,підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки.не знаходить свого місця у соціальному оточенні. тоді формується аномальна лінія розвитку яка називається "змішування ролей"В різноманітних суспільствах тривалість та інтенсивність протікання цього періоду різноманітна, але якщо до його кінця індивідові не вдасться сформувати свою ідентичність, він глибоко постраждає від “рольової розмитості”. Е. Еріксон вказує на те, що дифузія ролей може послужити причиною прояву латентних( Латентність — від лат. latentis — прихований, невидимий: властивість об'єктів або процесів перебувати у прихованому стані, не виявляючи себе;) Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні.7.Тести для визначення рис особистості,тести мотивів,інтересів,цінностей, установок.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:24, 19 червня 2017 (EEST)
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?
Дякую за співпрацю!До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:32, 21 березня 2017 (EEST)
8. Працюючи на уроках учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. Це переважно метод спостереження. Він дозволяє фіксувати конкретні реальні ситуації, описувати невимушену поведінку досліджуваного, зібрати велику кількість фактичного матеріалу. Учень М. на уроках активний, але це не заважає увазі, ініціативний , відповідає на запитання, проявляє ініціативу у пошуку нової інформації. Але активність пов’язана з високою емоційністю. невдачі сприймає болісно. Переважає короткострокова пам’ять , матеріал вивчений раніше часково забуває. Мова швидка,у міжособистісних стосунках проявляє себе лідером.На мою думку зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 11:30, 19 червня 2017 (EEST)
Дякую за правильні відповіді та цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 17:31, 19 червня 2017 (EEST)
Інтерактивні практичні заняття
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера:
Хлопчики
Опис:
Умови:
Дівчатка
Опис:
Умови:
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 5 квітня 2017 (EEST) Сфера:адаптація до школи
Хлопчики
Опис:стоять перед вибором,бути"хорошим учнем"або хлопчиком.СКЛАДНІШЕ ЗА ДІВЧАТОК КОМПЕНУЮТЬСЯ В СИТУАЦІЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.
Умови:кращі результати демонструють з предметів математичного та природничого циклу.МАЮТЬ ГЛИБШІ ЗНАННЯ,ПРОТЕ МЕНШ СТАРАННІ І НАПОЛЕГЛИВІ В УМІННІ.Неслухняні,не люблять жорстокої регламентації,унормованості шаблонності.
Дівчатка
Опис:завжди хочуть бути "хорошею ученицею".Легше адаптуються.
Умови:кращі результати демонструють у предметах гуманітарного циклу.Старанніші і наполегливіші за хлопчиків.кращі результати в умовах унормованої діяльності.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:52, 19 червня 2017 (EEST)
Дякую за лаконічну відповідь та цікаве обґрунтування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 17:32, 19 червня 2017 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:06, 03 травня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:32, 7 квітня 2017 (EEST) 1. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:20, 20 червня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:33, 12 квітня 2017 (EEST) Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.---Наталія Григорівна Приходько (обговорення) 12:23, 20 червня 2017 (EEST)