Відмінності між версіями «Психологія Грінченко Н.М.»
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
(→Інтерактивні практичні заняття) |
||
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' | ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 17 травня 2017 (EET) | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:18, 17 травня 2017 (EET) | ||
Відповіді. 8. Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. 9.Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST) | Відповіді. 8. Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. 9.Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 17:05, 14 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповіді!''''' | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за співпрацю!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:58, 23 жовтня 2017 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Рядок 90: | Рядок 90: | ||
-[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 24 травня 2017 (EEST) | -[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:05, 24 травня 2017 (EEST) | ||
− | -- | + | '''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:58, 23 жовтня 2017 (EEST) |
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
'''''Шановні колеги! ''''' | '''''Шановні колеги! ''''' | ||
− | Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із | + | Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. |
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:42, 8 вересня 2017 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
Рядок 109: | Рядок 110: | ||
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:06, 1 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Багато дослідників, педагогів сходяться на думці, що обдарованість людини часто не проявляється через несприятливе виховання в дитинстві та відсутність умов для самореалізації в подальшому житті. Обдарована дитина нерідко не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Тому підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя. | ||
+ | Разом з тим, дослідники не можуть зійтися в одній думці на поняття обдарованості. Воно по-різному тлумачиться і сприймається, плутається з такими якостями особистості, як здібності, задатки, нахили, талант. Крім того, існує на сьогодні й інша проблема. В основному мова ведеться про обдарованих дітей, які вже себе якимсь чином проявили. А питання виявлення таких дітей чи створення передумов для того, щоб могли проявитися ті чи інші здібності учня, мало розроблене. | ||
+ | .Поняття "обдарованість" означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку дитини, внутрішню установку, спрямованість особистості, яка розвивається. Разом з тим, це й індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний (необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний (необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний режисерам, літераторам)Вивчення проявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психологічне явище, невіддільне від особистості, як наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності. | ||
+ | Обдарованість іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Потрібно розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така "талановитість" швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм "прихованої обдарованості" (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою. | ||
+ | Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом. | ||
+ | Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого у творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони й відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей. | ||
+ | Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна й цілеспрямована індивідуальна програма виховання та навчання. | ||
+ | Характеристика обдарованих учнів: | ||
+ | • Висока активність і зайнятість справами | ||
+ | • Прагнуть більше за інших працювати на уроці, | ||
+ | • Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. | ||
+ | • У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. *Навчання дає їм задоволення. | ||
+ | • Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. * Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? | ||
+ | • Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять. | ||
+ | • Мають історичне мислення. | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:24, 19 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:57, 23 жовтня 2017 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
Рядок 117: | Рядок 139: | ||
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | ||
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 12 червня 2017 (EEST) | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:05, 12 червня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати. | ||
+ | Правила для учнів: | ||
+ | Кожна думка важлива. | ||
+ | Не бійся висловитися! | ||
+ | Ми всі – партнери! | ||
+ | Обдумав, сформулював, висловив! | ||
+ | Говори чітко, ясно, красиво! | ||
+ | Вислухав, висловився, вислухав! | ||
+ | Тільки обґрунтовані докази! | ||
+ | Вмій погодитися і не погодитися! | ||
+ | Важлива кожна роль. | ||
+ | Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі: | ||
+ | • говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон," | ||
+ | • відповіді не коментуються і не оцінюються; | ||
+ | • коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця. | ||
+ | Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи). | ||
+ | Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.--[[Користувач:Грінченко Надія Миколаївна|Грінченко Надія Миколаївна]] ([[Обговорення користувача:Грінченко Надія Миколаївна|обговорення]]) 23:42, 19 вересня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:57, 23 жовтня 2017 (EEST) |
Поточна версія на 14:03, 23 жовтня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].
2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:51, 25 квітня 2017 (EET)
Відповіді 1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів. Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний). В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті. Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції. 2.Особистість — відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Про особистість говорять, коли людину розглядають як члена певного суспільства, як суб’єкта людських відносин та свідомої діяльності. Особистість – це індивід з особливою соціальною якістю, котра проявляється в суспільстві у процесі засвоєння суспільних відносин. . Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального. 3.Спадковість- це здатність організму повторювати в ряду поколінь схожі типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому, створювати собі подібних. Носіями спадкової інформації є гени. Записана в генах програма розвитку організму реалізується протягом усього його життя — від першого ділення клітини до останньої миті людини. Уродженість – розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Не все, із чим народжується дитина, є спадковим. Деякі її уроджені особливості пов'язані з умовами внутріутробного життя немовляти (здоров'ям матері, впливом лікарських засобів, алкоголю, паління тощо). Природний потенціал людини проявляється, перш за все, у формі задатків. Задатки не є готовими психічними властивостями, а лише природними можливостями їх виникнення та розвитку. Вони реалізується лише в умовах людського існування та діяльності за допомогою засобів, створених людством. Досвід людства засвоюється в процесі спілкування, навчання, виховання, діяльності.Задатки людини - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом, а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 16:20, 14 червня 2017 (EEST)
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]? 5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:48, 03 травня 2017 (EET)
Відповіді.4.Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів, один з яких стихійне формування. Це є закономірний, об'єктивний процес, в якому дитина перебуває від свого народження і на її формування нецілеспрямовано впливають різні чинники, але головним є соціальне оточення. Роль референтної особи в цей період є дуже важливою, бо на цю людину дитина орієнтується. Велику роль грає зв'язок із значимими(референтними)особами. Референтна особа - особа, яка є прямим або непрямим об'єктом для порівняння, чи зразком для наслідування в процесі формування поглядів чи поведінці окремої людини. Люди, які оточують дитину мають вплив на формування особистості дитини. 5.Провідний вид діяльності за віковими етапами: до 1 року- безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими; 1-3 роки- предметно-маніпуляційна діяльність;3-7років-сюжетно-рольова гра; 7-10 років- навчання; 10-15 років-спілкування з однолітками; 15-17 років -навчально-профорієнтаційна діяльність. В підлітковий період людина розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки,не знаходячи свого місця в соціальному оточенні. Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. . Розвиток дорослості є процесом становлення готовності дитини до життя в суспільстві. Він передбачає засвоєння суспільних вимог до особистості, діяльності, стосунків і поведінки дорослих.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:24, 10 травня 2017 (EET)
Відповіді. 6.Людина, для якої є характерним комплекс "змішування ролей", буде виконувати різні соціальні ролі, розвиватиме почуття особистої визначеності, характерної тільки для неї, а при несприятливих умовах губитиметься у ситуаціях рольової поведінки, не знаходитиме свого місця у соціальному оточенні. 7.Тест - опитувальник КОС(визначення рівня розвитку комунікативних та організаційних схильностей).--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:18, 17 травня 2017 (EET)
Відповіді. 8. Потрібно з"ясувати індивідуально-типологічні властивості нервової системи учня (сила, рухливість, урівноваженість), позицію особистості (активність, ініціативність, цілеспрямованість), емоційний стан (емоційність, емоційна врівноваженість, поводження у стресі), властивості репрезентативної системи, особливості психічних процесів, стиль міжособистісних відносин, професійну спрямованість. За допомогою спостереження, експеременту, бесіди, методу інтерв`ю, тестування, анкетування здійснюється діагностика відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня. 9.Зони актуального та найближчого розвитку учнів враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти. Доказом того є профільна освіта, адже до профільних класів зараховуються учні, які мають вже певні набуті знання з профільного предмету і мають потенційні можливості засвоїти матеріал, що вчитель викладає поглиблено--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 17:05, 14 червня 2017 (EEST)
Дякую за відповіді!
Дякую за співпрацю!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:58, 23 жовтня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера: Активність поведінки
Хлопчики
Опис: схильні до пошукової активності,люблять самостійність,противляться зовнішньому контролю,інколи навіть допускають агресію у своїх діях. Хлопчики більш схильні до предметно-інструментальної діяльності і легше оволодівають навичками роботи з різними речовинами, інструментами і матеріалами.
Умови:залучати хлопчиків більше до пошукової роботи, по можливості археологічні дослідження; в роботі більш давати самостійності,але не полишаючи свого контролю
Дівчатка
Опис:активність дівчаток більш спрямована на закріплення вже вивченого матеріалу,передачу своїх знань й умінь іншим,дівчатка-школярки задають втричі більше питань, ніж хлопчики, люблять супроводжувати свою промову оборотами «не так?», «Хіба не так?" .
Умови:результати пошукової роботи,яку виконали хлопчики,дівчатка систематизують,обробляють,роблять естетичне оформлення.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 17:48, 14 червня 2017 (EEST)
-З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:05, 24 травня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:58, 23 жовтня 2017 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:42, 8 вересня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:06, 1 червня 2017 (EEST)
Багато дослідників, педагогів сходяться на думці, що обдарованість людини часто не проявляється через несприятливе виховання в дитинстві та відсутність умов для самореалізації в подальшому житті. Обдарована дитина нерідко не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Тому підтримка та розвиток обдарованості є одним із пріоритетних напрямків сучасної освіти, оскільки поступ будь-якої країни, регіону, міста залежить саме від здатності її громадян нестандартно, креативно мислити, впроваджувати перспективні інновації в різні сфери суспільного життя. Разом з тим, дослідники не можуть зійтися в одній думці на поняття обдарованості. Воно по-різному тлумачиться і сприймається, плутається з такими якостями особистості, як здібності, задатки, нахили, талант. Крім того, існує на сьогодні й інша проблема. В основному мова ведеться про обдарованих дітей, які вже себе якимсь чином проявили. А питання виявлення таких дітей чи створення передумов для того, щоб могли проявитися ті чи інші здібності учня, мало розроблене. .Поняття "обдарованість" означає особливо сприятливі внутрішні передумови розвитку дитини, внутрішню установку, спрямованість особистості, яка розвивається. Разом з тим, це й індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. У педагогіці виділяють кілька типів обдарованості: раціонально-мислительний (необхідний вченим, політикам, економістам); образно-художній (необхідний дизайнерам, конструкторам, художникам, письменникам); раціонально-образний (необхідний історикам, філософам учителям); емоційно-почуттєвий (необхідний режисерам, літераторам)Вивчення проявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Однак американський дослідник П. Торренс дійшов висновку, що у вирішенні складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психологічне явище, невіддільне від особистості, як наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності. Обдарованість іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Потрібно розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така "талановитість" швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм "прихованої обдарованості" (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоюванням бути неправильно зрозумілою. Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно з психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом. Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого у творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони й відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей. Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна й цілеспрямована індивідуальна програма виховання та навчання. Характеристика обдарованих учнів: • Висока активність і зайнятість справами • Прагнуть більше за інших працювати на уроці, • Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. • У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. *Навчання дає їм задоволення. • Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. * Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? • Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять. • Мають історичне мислення.
--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 23:24, 19 вересня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:57, 23 жовтня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:05, 12 червня 2017 (EEST)
Без доброзичливої атмосфери в колективі застосування інтерактивного навчання неможливе, тому потрібно її створити і постійно підтримувати. Правила для учнів: Кожна думка важлива. Не бійся висловитися! Ми всі – партнери! Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав! Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися! Важлива кожна роль. Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Правила проведення такі: • говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон," • відповіді не коментуються і не оцінюються; • коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця. Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи). Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.--Грінченко Надія Миколаївна (обговорення) 23:42, 19 вересня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:57, 23 жовтня 2017 (EEST)