Відмінності між версіями «Психологія Давиденко О.А.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
 
(не показані 9 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 48: Рядок 48:
  
 
7. Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)
 
7. Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)
 +
 +
'''''Дякую за співпрацю!'''''
  
 
'''''Дякую за правильні відповіді на питання №1-7!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:36, 16 вересня 2015 (EEST)
 
'''''Дякую за правильні відповіді на питання №1-7!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:36, 16 вересня 2015 (EEST)
Рядок 53: Рядок 55:
 
----
 
----
 
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня".  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
 
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня".  Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
 +
 +
'''''Чекаю відповідей на питання №8, 9.''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:37, 16 вересня 2015 (EEST)
  
 
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
 
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?''
 +
 +
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]? Учитель повинен вивчати індивідуальні особливості кожного учня, здійснюючи комплексний психолого - педагогічний моніторинг (співпраця з психологом).Здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня педагог може управляючи особистістю учня за допомогою конструювання діагностичних ситуацій: методи спостереження та експеремент під час уроку , виховного заходу.З метою дослідження оцінки схильності до ризику необхідно використовувати опитувальник О.Г.Шмельова, бланк для відповідей. Дослідження можна проводити як з одним учнем, так і з групою. необхідно забезпечити незалежність відповідей. Кожен отримує перелік тверджень і вирішує, правильне чи неправильне воно, проставляючи знаки плюс, а якщо неправильне - мінус в бланку відповідей проти номера цього твердження. Обробивши результати учитель одержує показник величини схильності до ризику як риси характеру. Аналіз результатів має важливе значення для психологічного прогнозування процесів прийняття рішень у невизначених ситуаціях.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 20:50, 23 жовтня 2015 (EEST)
  
 
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''  
 
''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?''  
  
'''''Дякую за співпрацю!'''''
+
9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку. Важливим кроком в організації навчально-виховного процесу є використання сучасних методів навчання таких як інноваційні технології, проектні технології, що дають можливість дитині розкрити свої здібності і таланти, проявляти себе як особистість, вчитись реалізовувати свої ідеї і надбання на практиці.
 +
--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 20:57, 23 жовтня 2015 (EEST)
  
 
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 20 травня 2015 (EEST)
 
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:03, 20 травня 2015 (EEST)
  
Чекаю відповідей на питання №8, 9. --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 13:37, 16 вересня 2015 (EEST)
+
'''''Дякую за правильні відповіді на питання № 8,9!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 00:17, 27 жовтня 2015 (EET)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
Рядок 124: Рядок 131:
  
 
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
 
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
 +
 +
«Круглий стіл» - метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи, практичний діяльності з питання, що обговорюється. На «круглому столі» слухачі можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, серйозно аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід. «Круглий стіл» - це свого роду нарада по обміну досвідом і обговоренню практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її ключові проблеми.--[[Користувач:Давиденко Оксана Анатоліївна|Давиденко Оксана Анатоліївна]] ([[Обговорення користувача:Давиденко Оксана Анатоліївна|обговорення]]) 21:14, 23 жовтня 2015 (EEST)
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)
 +
 +
'''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 09 жовтня 2015 (EEST)
 +
 +
'''''Дякую за вірну відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 00:16, 27 жовтня 2015 (EET)

Поточна версія на 01:21, 27 жовтня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 17:14, 13 липня 2015 (EEST)

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність,має власний розвиток, працює над собою, розвиває себе, прагне до самовдосконалення.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)

3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти високорозвинену особистість, особливі задатки дитини, працювати над їх розвитком. Організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 30 квітня 2015 (EET)


Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:02, 7 травня 2015 (EEST)

4. Особистість формується в умовах конкретно - історичного існування людини, у діяльності завдяки зовнішнім впливам один з яких соціальне середовище. У дитини визначена соціальна позиція, місце яке вона займає у системі відносин з навколишнім світом. Тому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини. Дитина включена у систему соціальних людських взаємовідносин, поруч присутні різнобічні особистості психологію яких вона може опанувати, поведінку яких наслідувати.У стосунках "дитина - дорослий" зв'язок із референтними особами має найбільший вплив на шляху формування особистості дитини: для дошкільняти - це батьки; для молодших школярів - на першому плані вчитель, потім батьки; для підлітка - однолітки; для юнацтва - своя думка (при наявності стійкої психіки). Вплив референтної особи дуже важливий для майбутнього розвитку дитини, так-як може позитивно вплинути на її розвиток.

5.За Л.С.Виготським життя дитини складається з епох, які характеризуються повільним еволюційним розвитком.Основним джерелом розвитку вчений визначив середовище а рушійною силою розвитку навчання. Критерії вікової періодизації розвитку особистості: соціальна ситуація розвитку; провідний вид діяльності; психологічні новоутворення. Психологічні новоутворення характерні для підліткового віку - почуття дорослості, потреба у самоутвердженні.Дякую за увагу!!! :) --Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)


Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:

6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].

7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:07, 14 травня 2015 (EEST)

6. Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. У цей період підліток, виконуючи різні соціальні ролі (учня, сина (доньки), сестри (брата), товариша тощо), розвиває почуття особистої визначеності, характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться у ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні.

7. Дослідження вольової саморегуляції (тест - опитувальник А.В.Звєркова та Е.В. Ейдмана), за допомогою якого визначаються рівні розвитку вольової саморегуляції особи.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 17:43, 13 липня 2015 (EEST)

Дякую за співпрацю!

Дякую за правильні відповіді на питання №1-7!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:36, 16 вересня 2015 (EEST)


Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.

Чекаю відповідей на питання №8, 9. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:37, 16 вересня 2015 (EEST)

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?

8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]? Учитель повинен вивчати індивідуальні особливості кожного учня, здійснюючи комплексний психолого - педагогічний моніторинг (співпраця з психологом).Здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня педагог може управляючи особистістю учня за допомогою конструювання діагностичних ситуацій: методи спостереження та експеремент під час уроку , виховного заходу.З метою дослідження оцінки схильності до ризику необхідно використовувати опитувальник О.Г.Шмельова, бланк для відповідей. Дослідження можна проводити як з одним учнем, так і з групою. необхідно забезпечити незалежність відповідей. Кожен отримує перелік тверджень і вирішує, правильне чи неправильне воно, проставляючи знаки плюс, а якщо неправильне - мінус в бланку відповідей проти номера цього твердження. Обробивши результати учитель одержує показник величини схильності до ризику як риси характеру. Аналіз результатів має важливе значення для психологічного прогнозування процесів прийняття рішень у невизначених ситуаціях.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 20:50, 23 жовтня 2015 (EEST)

9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?

9. Я вважаю, що зони актуального і найближчого розвитку враховуються при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, адже здійснюється рівнева диференціація, використовуються групові и індивідуальні форми роботи, широко застосовуються інноваційні технології, що орієнтуються не на досягнутий учнем рівень розвитку, а пред’являють мисленню дитини вимоги, які дещо перевищують її можливості, адже інтенсивний розвиток відбувається тільки тоді , коли навчання випереджає актуальний рівень і надає руху силам, що знаходяться в зоні найближчого розвитку. Важливим кроком в організації навчально-виховного процесу є використання сучасних методів навчання таких як інноваційні технології, проектні технології, що дають можливість дитині розкрити свої здібності і таланти, проявляти себе як особистість, вчитись реалізовувати свої ідеї і надбання на практиці. --Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 20:57, 23 жовтня 2015 (EEST)

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:03, 20 травня 2015 (EEST)

Дякую за правильні відповіді на питання № 8,9! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 00:17, 27 жовтня 2015 (EET)

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера:

Хлопчики

Опис:

Умови:

Дівчатка

Опис:

Умови:

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:21, 4 червня 2015 (EEST)

На сучасному етапі педагогічна наука накопичила великий арсенал різних методів навчання, але використовуються вони в змішаних класах без урахування фізіологічних особливостей дітей. При цьому передбачається, що ці методи однаково прийнятні як для дівчаток, так і для хлопчиків. Однак психофізіологічні відмінності дітей змушують говорити про необхідність диференційованих методик викладання.У змішаних ж класах відмінності у внутрішньому світі хлопчиків і дівчаток практично не враховуються. Особливо від цього страждають хлопчики. Адже педагоги у нас, в основному, жінки, і тому психологія дівчаток їм все-таки набагато зрозуміліша. Навчання з урахуванням гендерних особливостей учнів вимагає відбору такого змісту навчального матеріалу і застосування таких методів і форм навчання, які відповідали б різному типу функціональної асиметрії мозку у сприйнятті інформації дівчатками і хлопчиками, відповідали б запитам і тих, й інших у ставленні до навчальної роботи. При побудові процесу навчання на основі врахування гендерного підходу слід керуватися тим, що за одних і тих же методах навчання, при одному і тому ж вчителя хлопчики і дівчатка приходять до знань і вмінь різними шляхами, використовуючи різні стратегії мислення. Так, наприклад, дівчатка краще засвоюють інформацію, коли їм відомий алгоритм, коли інформація покладена в схему. Зазвичай, для них не складає труднощів запам'ятати правило або порядок операцій і потім застосовувати його в подібних типових ситуаціях. Хлопчики вимагають більш детальної форми викладу, більшість просторових завдань вирішують у внутрішньому плані, тоді як дівчаткам потрібна додаткова наочність. Дівчаткам ж зазвичай простіше зрозуміти схему, алгоритм. Вони краще орієнтуються у правилах, здатні розділити ціле на частини. Інформацію хлопчики і дівчатка сприймають по-різному. Хлопчики перш за все шукають сенс і, схопивши його, відразу готові діяти. А дівчатка сенс зчитують гірше, їм потрібно для цього більше часу. Зате вони більш емоційні, тонше відчувають. Тому у процесі навчання в змішаних класах необхідно дотримуватися певних умов застосування гендерного підходу: виявлення відмінностей у навченості хлопчиків і дівчаток (особливостей гендерної засвоєння знань); диференціація видів діяльності;оптимальний вибір форм, методів і засобів навчання з урахуванням різниці пізнавальних інтересів хлопчиків і дівчаток (на тлі загальної позитивної навчальної мотивації); організація процесу засвоєння навчального предмета на основі визначення стилю навчальної діяльності кожного учня в класі і усередненого стилю навчальної діяльності класу,; визначення складу групи учнів, стиль навчальної діяльності яких не збігається з усередненим стилем навчальної діяльності класу; визначення стилю викладання вчителів і встановлення їх відповідності або невідповідності стилям навчальної діяльності учнів. Для реалізації гендерного підходу педагогу необхідно реалізувати певні вимоги, до числа яких входять:врахування соціальних факторів при навчанні (статус учня в класному колективі, внутрішньошкільних і різних зовнішніх впливів); індивідуалізація навчання на основі врахування фізичних і психологічних особливостей особистості школяра; диференціація навчання, з точки зору гендерного підходу, тобто угруповання учнів за статевою ознакою для навчання за кілька різних навчальних планах і варіативним навчальними програмами; надання учням можливості вивчати навчальні предмети в індивідуальному темпі: або прискорено, або уповільнено; створення всіляких типів дидактичних засобів з рекомендаціями для їх використання в різних групах учнів, об'єднаних за гендерною показником; вивчаючи особистісні особливості дітей, необхідно проводити діагностику функціональної асиметрії півкуль і створювати індивідуальний латеральний профіль учня, що визначити провідний тип мислення, дозволить врахувати гендерна своєрідність конкретного учня, визначить психофізіологічне місце кожного учня в класі, що значно полегшить вчителю вибір і розробку класних і домашніх завдань , оптимальних як для дівчаток, так і для хлопчиків, і підвищить якість засвоєння навчального матеріалу.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 18:32, 14 липня 2015 (EEST)

Дякую за розгорнуту відповідь та цікаві міркування! Достатньо було розглянути один напрямок (одну сферу) гендерного розвитку.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:38, 16 вересня 2015 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:05, 16 вересня 2015 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:05, 9 червня 2015 (EEST)

Обдаровані до навчального предмету «історія» учні мають високу допитливістю і дослідницьку активність, швидко оволодівають основними поняттями, легко запамятовують, зберігають та перероблюють інформацію.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 18:54, 14 липня 2015 (EEST)

Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:38, 16 вересня 2015 (EEST)

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

«Круглий стіл» - метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи, практичний діяльності з питання, що обговорюється. На «круглому столі» слухачі можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, серйозно аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід. «Круглий стіл» - це свого роду нарада по обміну досвідом і обговоренню практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її ключові проблеми.--Давиденко Оксана Анатоліївна (обговорення) 21:14, 23 жовтня 2015 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 20:20, 14 вересня 2015 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 09 жовтня 2015 (EEST)

Дякую за вірну відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 00:16, 27 жовтня 2015 (EET)