Відмінності між версіями «Психологія Семенченко С.М.»
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
(не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 67: | Рядок 67: | ||
Соціопсихологічний портрет особистості учня допоможе створити комплекс методик психолого-педагогічного моніторингу:індивідуально-типологічні властивості нервової системи; позиція особистості;особливості психічних процесів; стиль міжособистісних відносин; професійна спрямованість. Учитель усвідомлює,що зараз тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчння.Упрвляти особистістю учня можна за допомогою діагностичних ситуацій: методи спостереження та експерименти.Ефективними є також методи запитань, методи інтерв'ю та бесіди.Методи тестування та анкетування теж займають особливе місце у діяльності вчителя.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:46, 13 червня 2017 (EEST) | Соціопсихологічний портрет особистості учня допоможе створити комплекс методик психолого-педагогічного моніторингу:індивідуально-типологічні властивості нервової системи; позиція особистості;особливості психічних процесів; стиль міжособистісних відносин; професійна спрямованість. Учитель усвідомлює,що зараз тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчння.Упрвляти особистістю учня можна за допомогою діагностичних ситуацій: методи спостереження та експерименти.Ефективними є також методи запитань, методи інтерв'ю та бесіди.Методи тестування та анкетування теж займають особливе місце у діяльності вчителя.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:46, 13 червня 2017 (EEST) | ||
− | ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' | + | ''9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]?'' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:07, 17 травня 2017 (EET) |
“Зоною найближчого розвитку” є відстань між актуальним рівнем розвитку (наявними можливостями дитини) та потенційним, коли дитина справляється з поставленими завданнями під керівництвом дорослих. Своєчасне виявлення цієї "зони" дозволяє визначити наскільки дитина готова перейти до наступного рівня навчання, оскільки кожна дитина має свої особливості відносно цього.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:46, 13 червня 2017 (EEST) | “Зоною найближчого розвитку” є відстань між актуальним рівнем розвитку (наявними можливостями дитини) та потенційним, коли дитина справляється з поставленими завданнями під керівництвом дорослих. Своєчасне виявлення цієї "зони" дозволяє визначити наскільки дитина готова перейти до наступного рівня навчання, оскільки кожна дитина має свої особливості відносно цього.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:46, 13 червня 2017 (EEST) | ||
− | |||
− | '''''Дякую за | + | '''''Дякую за відповіді!''''' |
− | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) | + | '''''Дякую за співпрацю!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:28, 23 жовтня 2017 (EEST) |
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
Рядок 100: | Рядок 99: | ||
Умови:благополучне оточення, друзі- однолітки, любов батьків--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:29, 14 жовтня 2017 (EEST) --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 24 травня 2017 (EEST) | Умови:благополучне оточення, друзі- однолітки, любов батьків--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:29, 14 жовтня 2017 (EEST) --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:14, 24 травня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповідь!''''' Потрібно зазначити сферу.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:29, 23 жовтня 2017 (EEST) | ||
---- | ---- | ||
Рядок 116: | Рядок 117: | ||
''Вивчаємо джерела'' | ''Вивчаємо джерела'' | ||
− | Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами. | + | Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:16, 1 червня 2017 (EEST) |
''Обговорюємо'' | ''Обговорюємо'' | ||
Рядок 122: | Рядок 123: | ||
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. | ||
1. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:31, 14 жовтня 2017 (EEST) | 1. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:31, 14 жовтня 2017 (EEST) | ||
− | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) | + | |
+ | '''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:30, 23 жовтня 2017 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
Рядок 129: | Рядок 131: | ||
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях). | Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях). | ||
− | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | + | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 12 червня 2017 (EEST) |
− | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 12 червня 2017 (EEST) | + | |
+ | Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.--[[Користувач:Семенченко Світлана Михайлівна|Семенченко Світлана Михайлівна]] ([[Обговорення користувача:Семенченко Світлана Михайлівна|обговорення]]) 09:33, 14 жовтня 2017 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за відповідь!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:31, 23 жовтня 2017 (EEST) |
Поточна версія на 14:35, 23 жовтня 2017
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [14, с. 18-19].
Розвиток живих істот у процесі індивідуального життя називають онтогенезом. Він полягає у змінах, що носять закономірний, послідовний, прогресивний характер, як рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її структурне та функціональне вдосконалення. Онтогенез відбувається у різних напрямах, а саме:
1) як становлення організму - морфофізіологічний онтогенез;
2) розвиток людини як свідомої суспільної істоти - онтогенез психіки;
3) розвиток особистості - соціальний онтогенез.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [14, с. 19].
"Особистість" це характеристика людини з боку тих рис, які формуються під впливом соціального оточення. Особистістю не народжуються, а нею стають в процесі життєдіяльності завдяки входженню людини в суспільство, тобто в процесі соціалізації.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [14, с. 21]?--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:31, 25 квітня 2017 (EET)
Спадковість — здатність організму відтворювати потомство, передавати свої ознаки наступним поколінням, відновлення у нащадків біологічної подібності. За спадковістю передаються: тип нервової системи, конституція тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські задатки (високоорганізований мозок, здатність розмовляти, ходити у вертикальному положенні, займатись певними видами діяльності та ін.). -За свідченням психологів, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні можливості для їх розвитку — задатки. Задатки — природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда. Вони впливають на швидкість виникнення умовних рефлексів, вироблення навичок, форм поведінки, становлення темпераменту, але самі по собі не зумовлюють особливостей особистості. Якщо немає сприятливих суспільних умов, чи людина не займається відповідною діяльністю, вони взагалі можуть не виявлятися. Спадково передаються інтелектуальні здібності — основа розвитку розумових і пізнавальних сил. Генетики довели, що люди здатні до необмеженого духовного розвитку завдяки можливостям мозку. Проте інтелектуальний розвиток відбувається лише за активної розумової діяльності. Тому важливо якомога раніше виявляти задатки до різних видів діяльності й створювати відповідні умови для їх розвитку.---Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)--
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [14, с. 25, 28]?
У формуванні особистості важливу роль відіграє наслідування дитиною дорослих. Діти наслідують як позитивне, так і негативне, оскільки у них ще не вистачає досвіду й немає критичного ставлення до дій, вчинків дорослих. Наслідування особливо яскраво виявляється у дітей дошкільного віку. Діти цього віку не виявляють самостійності у ставленні до вчинків, поведінки, думок, висловлювань дорослих і механічно повторюють їх. Із розвитком особистості у підлітковому та юнацькому віці, зі зростанням її інтелекту і самостійності діти критично оцінюють вчинки та поведінку дорослих, запозичують краще, а гірше заперечують і відкидають. Проте і в старшому віці вони можуть переймати від дорослих негативне, якщо позитивний досвід навколишньої дійсності не стане домінуючим в їхньому житті та не сформується морально-етичне ставлення до вчинків інших і самовладання.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [14, с. 28-29].--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:38, 03 травня 2017 (EET)
Віковий психічний розвиток прийнято поділяти на періоди з метою виявлення його закономірностей та специфіки. Існують різні підходи до періодизації психічного розвитку залежно від уявлень учених про зміст періодів, їх часові межі, важливі сторони розвитку. Згідно з періодизацією психічного розвитку, визначеною Л. С. Виготським, можна виокремити три групи періодизацій: за зовнішнім критерієм, за одною чи кількома ознаками дитячого розвитку, на підставі кількох істотних особливостей цього розвитку.
Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
Сьогодні, протягом заняття, розглянемо ще два питання:
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [14, с. 30-31].
Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду розвитку. Людина виконує різні соціальні ролі (учня, сина (доньки),сестри(брата), товарища тощо), розвиває почуття особистої визначеності характерні тільки для неї, а при несприятливих умовах губиться у ситуаціях рольової поведінки,не знаходить свого місця у соціальному оточенні.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [14, с. 76-93]?
До тестів дії (цільових особистісних тестів) зараховують: "Тест пам'яті Мейлі" - оцінювання зорової, слухової пам'яті (Мейлі, 1969); "Шкала оцінки Озерецького" - оцінювання рухових умінь і окремих компонентів моторики (М. Озерецький, 1923); тест "Спіраль" - оцінювання рухових функцій; тест "Линеограмми" - оцінювання перемикання уваги, пластичності розумових функцій; "Складна реакція з вибором" (СРВ) - оцінювання уваги, короткочасної пам'яті, комбінаторних здібностей; що визначає здатність до абстрагування; тест "Комбінаторні здібності"; тест "Кількісні відношення" - оцінювання логіко-математичних здібностей; тест "Встановлення закономірностей" - оцінювання уваги, пам'яті, логічного мислення; тест "Узори" - оцінювання уяви; тест "Фігури" - оцінювання образної пам'яті; тест "Червоно-чорні таблиці" - оцінювання переключення уваги; тест "Переплутані лінії" - оцінювання стійкості уваги; тест "Сенсорно-моторна координація"; тест "Інформаційний пошук" - оцінювання короткочасної пам'яті, уваги; тест "Слухомовна пам'ять"; тест "Словник" - дослідження індивідуального тезауруса, кругозору досліджуваних; тест "Умовиводи" - оцінювання логічного мислення; тест "Компаси" - оцінювання просторової уяви.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST) --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:05, 10 травня 2017 (EET)
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на останні два питання.
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [14, с. 43-44, 47-60, 76-93]?
Соціопсихологічний портрет особистості учня допоможе створити комплекс методик психолого-педагогічного моніторингу:індивідуально-типологічні властивості нервової системи; позиція особистості;особливості психічних процесів; стиль міжособистісних відносин; професійна спрямованість. Учитель усвідомлює,що зараз тільки через виховання особистості учня можна по-справжньому вирішити завдання навчння.Упрвляти особистістю учня можна за допомогою діагностичних ситуацій: методи спостереження та експерименти.Ефективними є також методи запитань, методи інтерв'ю та бесіди.Методи тестування та анкетування теж займають особливе місце у діяльності вчителя.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [14, с. 29]? --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:07, 17 травня 2017 (EET)
“Зоною найближчого розвитку” є відстань між актуальним рівнем розвитку (наявними можливостями дитини) та потенційним, коли дитина справляється з поставленими завданнями під керівництвом дорослих. Своєчасне виявлення цієї "зони" дозволяє визначити наскільки дитина готова перейти до наступного рівня навчання, оскільки кожна дитина має свої особливості відносно цього.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:46, 13 червня 2017 (EEST)
Дякую за відповіді!
Дякую за співпрацю!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:28, 23 жовтня 2017 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера:
Хлопчики
Опис: народжуються крупнішими, мозок крупний, вразливий. Повільно змінюються, складно пристосовуються до оточення. За біологічним віком молодші за дівчаток на рік. Дитинство триває довше, ніж у дівчат. Характеризуються різноманітністю вроджених ознак, значною кількістю корисних і шкідливих генетичних відхилень.
Умови:повноцінна сім'я, любов та терпіння батьків(не порівнювати успіхи своєї дитини з успіхами інших дітей, не вимагати від дитини неможливого),активне спілкування з однолітками
Дівчатка
Опис:народжуються дрібнішими за хлопчиків, з меншою вагою та головою, більш зрілими на 3 - 4 тижні. Рідше зустрічаються глухота, косоокість, заїкання... При різкій зміні умов життя легко пристосовуються, уникають дискомфорту. Витриваліші за хлопчиків.
Умови:благополучне оточення, друзі- однолітки, любов батьків--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:29, 14 жовтня 2017 (EEST) --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:14, 24 травня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь! Потрібно зазначити сферу.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:29, 23 жовтня 2017 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із літературою розташованою на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 8 вересня 2017 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:16, 1 червня 2017 (EEST)
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. 1. Висока активність і зайнятість справами (можливо, навіть декількома одночасно). Прагнуть більше за інших працювати на уроці, 2. Досягають ті цілі, які самі ставлять перед собою. 3. У більшості випадків дуже допитливі. Їм необхідно дослідити оточуючий світ. Навчання дає їм задоволення. 4. Вміють і у більшості своїй люблять працювати самостійно, зокрема з літературою. При цьому їх вирізняє здатність класифікувати та категорізувати інформацію і досвід. 5. Вміють критично розглядати оточуючу їх дійсність і прагнуть проникнути в сутність речей та явищ. Постійно ставлять запитання- чому? 6. Зазвичай мають гарну, і навіть чудову довгострокову пам'ять,. 7. Мають історичне мислення.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:31, 14 жовтня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:30, 23 жовтня 2017 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформації, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного методу, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Рекомендована література розташована на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:15, 12 червня 2017 (EEST)
Метод «Мозковий штурм» - це метод тренінгового навчання, який застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему.Суть якого полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка, де один із учасників записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Потім від кількості висловлених ідей відбирають найвдаліші. «Мозковий штурм» є методом експертного оцінювання. Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери і активності обговорення.--Семенченко Світлана Михайлівна (обговорення) 09:33, 14 жовтня 2017 (EEST)
Дякую за відповідь!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:31, 23 жовтня 2017 (EEST)