Відмінності між версіями «Психологія Сіліверстова О.О.»
(→Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)) |
(→Проведення та перевірка модульного контролю) |
||
(не показані 12 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].'' | ''5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].'' | ||
− | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) | + | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 31 березня 2015 (EEST) |
Доброго дня! | Доброго дня! | ||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?'' | ''7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?'' | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:14, 07 квітня 2015 (EEST) | ||
''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?'' | ''8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?'' | ||
Рядок 76: | Рядок 78: | ||
8.Так, вчитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою, наприклад методу спостереження та експерименту. Бо, її спрямованість складає конструювання діагностичних ситуацій у природних умовах навчально - виховного процесу, створюються умови для розгортання справжньої ситуації особистісного розвитку учня та її управління. | 8.Так, вчитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою, наприклад методу спостереження та експерименту. Бо, її спрямованість складає конструювання діагностичних ситуацій у природних умовах навчально - виховного процесу, створюються умови для розгортання справжньої ситуації особистісного розвитку учня та її управління. | ||
9.Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня! Дякую за увагу!--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 01:10, 26 квітня 2015 (EEST) | 9.Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня! Дякую за увагу!--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 01:10, 26 квітня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за правильні відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:37, 30 квітня 2015 (EEST) | ||
==== Індивідуальні заняття ==== | ==== Індивідуальні заняття ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги! ''''' | ||
+ | |||
+ | Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою. | ||
+ | '''Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей:''' фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил. | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:02, 11 червня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''Гендерні особливості учнів''' | ||
+ | |||
+ | Сфера: Емоції | ||
+ | |||
+ | Хлопчики | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження. | ||
+ | |||
+ | Умови: Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес. | ||
+ | |||
+ | Дівчатка | ||
+ | |||
+ | Опис: Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так. | ||
+ | |||
+ | Умови: Дівчатка більш мислять штампами. Не можна їх тримати на одних штампах, їх треба розворушити, щоб вони теж висували ідеї. Дівчата частіше говорять так, як прийнято вважати. Вони дуже люблять повторення. Дівчата орієнтуються на тих, з ким вони контактують. Для них дуже важлива ниточка між ними і педагогом. У дівчаток період входження в роботу коротший, у хлопчиків – довший. Хоча дівчатка раніше й стомлюються. Дівчатка більше прагнуть до результату, до похвали--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 19:13, 6 серпня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за цікаві міркування!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:00, 16 вересня 2015 (EEST) | ||
==== Консультації ==== | ==== Консультації ==== | ||
+ | '''''Шановні колеги! ''''' | ||
+ | Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. | ||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:31, 4 червня 2015 (EEST) | ||
====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ====Тематичні дискусії (Інтернет-семінари) ==== | ||
Рядок 98: | Рядок 129: | ||
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 7 травня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:34, 7 травня 2015 (EEST) | ||
− | Моя відповідь: - Я вважаю, що обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 22:04, 10 травня 2015 (EEST) | + | Моя відповідь: - Я вважаю, що обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії. |
+ | --[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 22:04, 10 травня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:34, 19 червня 2015 (EEST) | ||
==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ==== Проведення та перевірка модульного контролю ==== | ||
+ | '''''Доброго дня, шановні колеги!''''' | ||
+ | |||
+ | Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях). | ||
+ | |||
+ | Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними). | ||
+ | |||
+ | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:36, 20 травня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | -Доброго дня, шановна Ірина Валеріївна! Моя відповідь: | ||
+ | |||
+ | «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--[[Користувач:Сіліверстова Олена Олексіївна|Сіліверстова Олена Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Сіліверстова Олена Олексіївна|обговорення]]) 12:45, 20 вересня 2015 (EEST) | ||
+ | |||
+ | '''''Дякую за вірну відповідь!''''' --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 21:28, 21 вересня 2015 (EEST) |
Поточна версія на 21:32, 21 вересня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].
2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:43, 24 березня 2015 (EET)
Відповіді: 1.Основними поняттями будуть: індивід, суб'єкт, особистість. 2.Особистість - людина, для якої характерні: наявність свідомості, участь в суспільно - корисній діяльності, креативність, індивідуальні особливості. 3.Бо, задатки людини - це уроджені(т.т. умови внутрішньоутробного життя), обумовлені іноді генним фондом(спадковістю), а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. Дякую за увагу!--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 23:53, 28 березня 2015 (EET)
Дякую за швидке включення у роботу та за правильні відповіді на перші три питання! Зверніть увагу на свою відповідь на перше питання: Ви назвали людину після народження та у процесі соціалізації, а як її називають до народження?
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:10, 31 березня 2015 (EEST)
Доброго дня! До Вашої уваги мої відповіді на запитання: 1.До нашого народження людину можна визначати як вже живий організм! 4.Формування особистості відбувається під впливом зовнішніх факторів, один з яких стихійне формування. Так це є закономірний, об'єктивний процес, в якому дитина перебуває від свого народження і на її формування нецілеспрямовано впливають різні чинники, але головним є соціальне оточення. І роль референтної особи в цей період є дуже важливою, бо на цю людину дитина орієнтується, бере приклад. Але зрозуміло, що ця референтна особа може бути як позитивною так і негативною. 5.Критерії:
- Соціальна ситуація розвитку
- Провідний вид діяльності
- Психологічні новоутворення
Підлітковий вік характеризується такими специфічними новоутвореннями, як почуття дорослості, потреба у самоствердженні. Дякую за увагу!--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 11:30, 12 квітня 2015 (EEST)
Дякую за вірну корекцію відповіді на питання №1 та за правильні відповіді на питання №4, 5.
- На майбутнє рекомендація з оформлення тексту - коли даєте відповіді, не робіть відступи (абзаци) на початку рядка, при такому розташуванні текст "ховається" у рамочки і я при оцінюванні Ваших відповідей його не бачу. Застосовуйте інші виокремлення, наприклад, пусті рядочки між висловами чи знак # який потрібно поставити попереду рядка і він робить абзац з нумерацією.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:54, 17 квітня 2015 (EEST)
Сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:14, 07 квітня 2015 (EEST)
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?
Дякую за відповіді!
Дякую за співпрацю!
До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:37, 17 квітня 2015 (EEST)
Доброго вечора, Ірино Валеріївно! Дякую за рекомендації! Намагатимусь виправитись. Мої відповіді: 6.Комплекс "змішування ролей" характерний для підліткового періоду.У цей період підліток виконує різні соціальні ролі: учня, сина(доньки), товариша, друга і т.д. Він розвиває почуття особистої визначеності. характерної тільки для нього. При несприятливих умовах підліток губиться в ситуаціях рольової поведінки, не знаходить свого місця у соціальному оточенні. 7.Дослідження схильності до ризику. Діагностування схильності до ризику. 8.Так, вчитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику соціопсихофізіологічного портрету особистості учня за допомогою, наприклад методу спостереження та експерименту. Бо, її спрямованість складає конструювання діагностичних ситуацій у природних умовах навчально - виховного процесу, створюються умови для розгортання справжньої ситуації особистісного розвитку учня та її управління. 9.Так, на мою думку, при організації навчально - виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти, враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів, адже, актуальний розвиток - це набір психологічних факторів розвитку на даний момент, наявний рівень підготовки людини,а найближчий розвиток - це потенційні можливості розвитку, те що індивід може зробити за допомогою іншої людини. Це є більш високий рівень. Навчання повинно орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день розвитку учня! Дякую за увагу!--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 01:10, 26 квітня 2015 (EEST)
Дякую за правильні відповіді!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:37, 30 квітня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 11 червня 2015 (EEST)
Гендерні особливості учнів
Сфера: Емоції
Хлопчики
Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження.
Умови: Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка
Опис: Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так.
Умови: Дівчатка більш мислять штампами. Не можна їх тримати на одних штампах, їх треба розворушити, щоб вони теж висували ідеї. Дівчата частіше говорять так, як прийнято вважати. Вони дуже люблять повторення. Дівчата орієнтуються на тих, з ким вони контактують. Для них дуже важлива ниточка між ними і педагогом. У дівчаток період входження в роботу коротший, у хлопчиків – довший. Хоча дівчатка раніше й стомлюються. Дівчатка більше прагнуть до результату, до похвали--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 19:13, 6 серпня 2015 (EEST)
Дякую за цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:00, 16 вересня 2015 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:31, 4 червня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:34, 7 травня 2015 (EEST)
Моя відповідь: - Я вважаю, що обдарованість учня до навчального предмету "історія" визначає його ерудованість і інтерес до історії. --Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 22:04, 10 травня 2015 (EEST)
Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:34, 19 червня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 20 травня 2015 (EEST)
Чекаю Ваших відповідей за модульним контролем! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:55, 16 вересня 2015 (EEST) -Доброго дня, шановна Ірина Валеріївна! Моя відповідь:
«Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--Сіліверстова Олена Олексіївна (обговорення) 12:45, 20 вересня 2015 (EEST)
Дякую за вірну відповідь! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 21:28, 21 вересня 2015 (EEST)