Відмінності між версіями «Психологія Шутенко Т.Г.»
Рядок 146: | Рядок 146: | ||
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 20 травня 2015 (EEST) | --[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:39, 20 травня 2015 (EEST) | ||
+ | Доброго дня! | ||
+ | «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. | ||
+ | Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. | ||
+ | Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--[[Користувач:Шутенко Тамара Григорівна|Шутенко Тамара Григорівна]] ([[Обговорення користувача:Шутенко Тамара Григорівна|обговорення]]) 16:18, 25 червня 2015 (EEST) |
Версія за 16:22, 25 червня 2015
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].
2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].
3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:45, 24 березня 2015 (EET)
Доброго дня Ірино Валеріївно! Мої відповіді:
- Індивід - будь-яка людина незалежно від її якостей та особливостей.
- Особистість - людина, для якої характерні наявність свідомості, участь в суспільно-корисній діяльності, креативність, індивідуальні особливості.
- Задатки людини - це уроджені, обумовлені іноді генним фондом,а іноді пренатальними умовами потенційні можливості розвитку більшості анатомічних, ряду фізіологічних та деяких психічних властивостей людини. --Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 20:31, 29 березня 2015 (EEST)
Дякую за швидке включення у діяльність, за правильні відповіді на питання №2,3 та частково правильну відповідь №1! Зверніть увагу на відповідь до питання №1 - Ви назвали людину після народження, а як її називають до народження та у процесі соціалізації?
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.
4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?
5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:09, 31 березня 2015 (EEST)
Доброго дня Ірина Валеріївна!
Даю поправку до першого питання:
1. Організм(існування на біологічному рівні)- індивід (належність до людського роду)- особистість (виокремлення себе серед оточення,"Я")
4.Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному формуванню, бо це об*єктивний, закономірний процес.Роль референтної особи має зназний вплив для розвитку дитини на кожному етапі. Бо і вчителі, і батьки, і однолітки мають вплив на формування особистості дитини.
5.1)до 1 року - безпосередньо-емоційне спілкування з дорослими; 2) 1-3р. - предметно-муніпуляційна діяльність; 3) 3-7р. - сюжетно-рольова гра; 4) 7-10р. - навчання; 5) 10-15р. - спілкування з однолітками; 6) 15-17р. - навчально-профорієнтаційна робота. Для підліткового віку характерні такі психологічні новоутворення: наполягання на власній думці, прагнення до самостійності, самоствердження.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) --Шутенко Тамара Григорівна (обговорення)--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 21:12, 7 квітня 2015 (EEST)
Дякую за вірну корекцію відповіді на питання №1, за правильну відповідь на питання №4 та частково правильну відповідь на питання №5.
Питання №5: Ви назвали психологічні новоутворення, характерні для підліткового віку та провідний вид діяльності (це перший критерій) за віковими етапами, а питання - про критерії вікової періодизації розвитку особистості (потрібно назвати ще два).--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:06, 17 квітня 2015 (EEST)
Продовжуємо заняття, сьогодні, протягом двох пар, ми закінчимо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня" (2 заняття - 4 год, одне заняття - два питання). Дайте, будь ласка, відповіді на останні чотири питання.
6. Дайте короткий опис людини, для якої характерний комплекс «змішування ролей» [10, с. 30-31].
7. Які особистісні тести Ви знаєте (достатньо одного прикладу: назва та що діагностує) [10, с. 76-93]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:16, 07 квітня 2015 (EEST)
8. Як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 43-44, 47-60, 76-93]?
9. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального та найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) [10, с. 29]?
Доброго вечора Ірина Валеріївна! Даю виправлення до п'ятого питання До критеріїв вікової періодизації розвитку особистості відносять: соціальну ситуацію розвитку, провідний вид діяльності, психологічні новоутворення. ПНУ підліткового віку – основне новоутворення, на думку Л.Виготського, у психіці підлітка, з’ясувати соціальну ситуацію у розвитку, що у кожному віці передбачає неповторну систему стосунків дитини і середовища, почуття дорослості, потреба у самоствердженні.
6. Для комплексу «змішування ролей» характерне поєднання різних соціальних ролей. Наприклад: хлопчик виконує роль сина, учня, члена спортивної команди, товариша, громадянина.
7. Особистісним тестами є методи діагностики, за допомогою яких визначаються різні характеристики особистості. Наприклад: Проективна методика "Неіснуюча тварина", за допомогою якої можна визначити деякі прояви психічного світу особи.
8. Пропонуючи зробити характеристику історичного героя, учень висловлює свою позицію до його вчинків, поведінки, стилю життя. І таким чином підкреслює свої особливі риси характеру, прояв темпераменту.
9. Зони актуального і найближчого розвитку учнів обов'язково враховуються при організації навчально-виховного процесу. Тому, що, розглядаючи певні життєві ситуації, ми можемо потрапити у "болючу точку" дитини (втрата близьких, конфлікти у сім'ї). Цим самим ми можемо відштовхнути від себе дитину, викликати відразу до предмету.
Дякую за увагу! --Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 18:48, 19 квітня 2015 (EEST)
Дякую за відповіді!
Дякую за співпрацю!
До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:39, 17 квітня 2015 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера: Емоції
Хлопчики
Опис: В емоційній сфері відмінності досить показові. Хлопчики, коли стомлюють "стають нетямущими", але зовні тримаються. Насправді хлопчики переживають не менше, ніж дівчатка. Вони реагують не менш емоційно, але не здатні довго стримувати емоційне напруження.
Умови: Чоловічий мозок більш вразливий і менш надійний. У відповідь на довгу нотацію хлопчик реагує лише в перші хвилини, а потім мозок «відключає» слухові входи. Вони придумують щось своє, прагнуть скласти якусь історію. Не можна хлопчиків не залучати до освоєння загальновживаних умінь і знань. Але оцінюючи тих та інших, важливо врахувати, до чого вони схильні за природою. Хлопчики говорять, як вони самі вважають. У хлопчиків, як тільки пішла робота на повторення – вся увага зникла. Хлопчиків цікавить сам процес.
Дівчатка
Опис: Дівчатка, коли стомлюються, страждають емоційно, можуть розплакатися. Але дівчинка видає багато емоційних слів. І дорослим здається, що дівчата гостріше переживають ті чи інші події, а хлопчики абсолютно байдужі. Це не так.
Умови: Дівчатка більш мислять штампами. Не можна їх тримати на одних штампах, їх треба розворушити, щоб вони теж висували ідеї. Дівчата частіше говорять так, як прийнято вважати. Вони дуже люблять повторення. Дівчата орієнтуються на тих, з ким вони контактують. Для них дуже важлива ниточка між ними і педагогом. У дівчаток період входження в роботу коротший, у хлопчиків – довший. Хоча дівчатка раніше й стомлюються. Дівчатка більше прагнуть до результату, до похвали.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 15:59, 25 червня 2015 (EEST)
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:00, 11 червня 2015 (EEST)
Консультації
Шановні колеги!
Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 4 червня 2015 (EEST)
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів.
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:33, 7 травня 2015 (EEST)
Доброго дня! Характеристика, що визначає обдарованість до навчального предмету історія: формування власної думки і позиції; логічне мислення; наполегливість у своїх діях; пошук нової інформації; самостійна робота.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 14:06, 9 травня 2015 (EEST)
Дякую, пропозиції до алгоритму приймаються!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 09:33, 19 червня 2015 (EEST)
Проведення та перевірка модульного контролю
Доброго дня, шановні колеги!
Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).
Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:39, 20 травня 2015 (EEST) Доброго дня! «Мозковий штурм». Цей метод тренінгового навчання застосовується як для обговорення всією групою учасників, так і в малих групах. Його мета - сформулювати якомога більше ідей на задану тему. «Мозковий штурм» проводиться у два етапи: на першому етапі формулюють ідеї, на другому їх оцінюють. Зазвичай використовується велика шкільна дошка або аркуші фліп-чартного паперу, де один з учасників (або помічник тренера) записує ідеї так, щоб усі могли їх бачити. Це стимулює мислення і зручно для відбору кращих ідей у ході оцінювання на другому етапі. Часто буває корисно для формулювання ідей розподілити учасників по малих групах, а згодом об'єднати їх для подальшого обговорення й оцінювання у складі всієї групи. Для ефективного мозкового штурму корисно також виокремити два типа ідей, запропонованих учасниками, - таких, що здаються, на перший погляд, найбільш імовірними для реалізації, та навпаки - найнеймовірнішими. Такий розподіл може бути продуктивно використаний для початку обговорення та оцінювання ідей. Використання найнеймовірніших відповідей спонукає людей розглядати питання з різних точок зору, запроваджувати нестандартний підхід та враховувати оригінальні погляди. Стимулювати вироблення ідей можна і в інший спосіб: записати кілька різних, але взаємопов'язаних питань з теми обговорення на окремих аркушах фліп-чартного паперу (або на папері плакатного формату) і розвісити їх на стінах аудиторії. Тоді учасники, пересуваючись по колу між цими аркушами, записують на них свої ідеї.--Шутенко Тамара Григорівна (обговорення) 16:18, 25 червня 2015 (EEST)