Відмінності між версіями «Психологія Харченко В.І.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 15: Рядок 15:
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 26 квітня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 12:41, 26 квітня 2016 (EEST)
 +
 +
1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.
 +
 +
Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).
 +
 +
В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.
 +
 +
Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції.
 +
 +
2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти.
 +
 +
Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
  
 
----
 
----
Рядок 22: Рядок 34:
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:04, 05 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:04, 05 травня 2016 (EEST)
 +
 +
Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.
 +
 +
Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.
 +
 +
Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.
 +
 +
Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).
 +
 +
Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.
  
 
----
 
----
Рядок 29: Рядок 51:
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:07, 11 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:07, 11 травня 2016 (EEST)
 +
 +
У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).
 +
 +
Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості).
 +
 +
Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):
 +
 +
1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.
 +
 +
2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.
 +
 +
3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).
 +
 +
4.Кризи
 +
 +
(криза новонародженого (до 1 міс),
 +
 +
криза одного року,
 +
 +
криза трьох років,
 +
 +
криза семи років,
 +
 +
підліткова криза (11-12 років),
 +
 +
юнацька криза)
 +
 +
Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,
 +
 +
5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.
 +
 +
Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії.
  
 
----
 
----
Рядок 42: Рядок 96:
 
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
 
'''''До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі.'''''
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 17 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:03, 17 травня 2016 (EEST)
 +
 +
Я вважаю, що враховуються  зони актуального і найблищого розвитку при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі
 +
  розвитку освіти. Потрібно пам'ятати, що кожна дитина має свої психологічні та фізіологічні особливості. З урахуванням цього
 +
  застосовується  індивідуальний та диференційований підхід. Здійснюючи ці підходи  учитель враховує зони актуального і найблищого
 +
  розвитку.
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====
Рядок 52: Рядок 111:
 
'''Гендерні особливості учнів'''
 
'''Гендерні особливості учнів'''
  
Сфера:  
+
Сфера: активність поведінки
  
 
Хлопчики  
 
Хлопчики  
  
Опис:  
+
Опис: висока схильність до пошукової активності,тяжіють до освоєння нового і широкого простору. Частіше за дівчаток потребують змін, різноманітності, прогресивної динаміки життя.
 +
 
 +
Схильні  до прояву ризикованості. Більш самостійні, автономні за дівчаток, сміливіше приймають рішення. Уникають надмірної опіки, намагаються звільнитися від контролю, не люблять підкорятися  вимозі, висловленій в імперативній формі, поводяться агресивно. 
 +
 
 +
Умови: Давати завдання пошукового характеру, яке стосувалося б історії рідного краю. Застосувати не тільки екскурсії, щодо вивчення краю, я також залучити до роботи із архівними матеріалами та організувати походи з метою пошуку могил героїв доного регіону. Всі ці завдання пропонувати  у формі поради. Розподілити обов'язки, виконуючи які вони зможуть проявити  самостійність.
  
Умови:
 
 
 
Дівчатка  
 
Дівчатка  
  
Опис:
+
Опис: Активність спрямована не на освоєння нового, а на збереження та закріплення досягнутого, передачу свого досвіду іншим, на виживання у нових умовах, пристосування до них ,  знаходження свого місця, забезпечення  комфортного стану. Активно проявляють себе у сферах. у яких почуваються впевнено. Демонструють іншим свої прикраси, вбрання, іграшки, солодощі,  досягнення. Охоче виконують вимоги і роспорядження, упорядковують приміщення, прикрашають побут, доглядають, опікають, турбуються, повчають, допомагають одноліткам. 
   
+
 
Умови:
+
Умови: Той  історичний матеріал, який здобули хлопці у результаті пошукової роботи дівчатка обробляють, вивчають та оформлюють для  шкільного музею, де і буде зберігатися матеріал для  вивчення в інших класах. Можна запросити до себе на урок однолітків та  презентувати їм цей матеріал, застосувати демонстрацію одягу,
 +
дівчатками, даної історичної доби.
  
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 24 травня 2016 (EEST)
 
--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 11:15, 24 травня 2016 (EEST)
Рядок 92: Рядок 154:
  
 
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 20 вересня 2016 (EEST)
 
'''''Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:15, 20 вересня 2016 (EEST)
 +
 +
1. Нестандартне історичне мислення
 +
 +
2. Пізнавальна активність у історико-пошуковій діяльності учня
 +
 +
3. Висока працездатність
 +
 +
4. Творчість, продуктивна діяльність.
 +
 +
5. Психомоторні здібності.
  
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====
 
==== Проведення та перевірка модульного контролю ====

Версія за 18:23, 29 жовтня 2016

Чекаю Ваших відповідей за всіма завданнями!

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:47, 7 жовтня 2016 (EEST)

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:41, 26 квітня 2016 (EEST)

1. Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної смерті . Онтогенез людини й інших ссавців можно розділити на кілька періодів.

Ембріональний (зародковий) період триває від моменту утворення зиготи до народження дитини. У цей період з однієї клітини формуються всі тканини й системи органів організму. До кінця зародкового періоду закінчується закладка основних ембріональних зачатків тканин і органів і зародок здобуває основні риси, характерні для людини. Період життя людини після народження можна поділити на такі великі частини, як період дитинства (постембріональний).

В постембріональному періоді організм веде самостійний спосіб життя, продовжується його ріст, органогенез, гістогенез, ускладнюються різноманітні функції організму тощо. Період статевої зрілості(18-55 р.) Найтривалішим є період статевої зрілості, коли людина досягає найвищого рівня розвитку, реалізації своїх можливостей, самостверджується в усіх сферах, знаходить життєвого супутника, розкривається у сексуальному аспекті.

Водночас їй доводиться долати вікові кризи, які позначаються на її особистісному самопочутті, інтимних аспектах життєдіяльності. та період старіння. Період дитинства триває від моменту народження до початку повноцінного функціонування репродуктивної системи. Протягом цього періоду відбувається ріст організму й розвиток його окремих систем, формуються потрібні вміння та навички. Період статевої зрілості триває від моменту початку повноцінного функціонування репродуктивної системи до моменту згасання репродуктивних функцій. Це основний період життя людини. Період старіння триває від моменту втрати репродуктивних функцій до смерті. У цей період людина має менші фізичні можливості, але виконує важливі соціальні функції.

2. Особистість — це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти.

Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.


Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.

2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:04, 05 травня 2016 (EEST)

Спадкові програми розвитку людини містять детерміновану й змінну частини, які визначають як те загальне, що робить людину людиною, так і те особливе, що робить людей настільки несхожими одне на одного.

Детермінована частина програми забезпечує продов¬ження людського роду, а також видові задатки людини як представни¬ка людського роду, в т.ч. задатки мови, трудової діяльності, мислення, прямої ходи.

Від батьків до дітей передаються зовнішні ознаки: особ¬ливості складу тіла, колір волосся, очей і шкіри. Жорстко генетично запрограмоване співвідношення в організмі різноманітних білків, визначенні групи крові, резус-фактор.

Успадковані фізичні особливості людини визначають видимі й невидимі відмінності людей. За спадковістю людина отримує тип нервової системи (збудження, гальмування, сила перебігу цих процесів).

Можуть передаватися нащадкам недоліки нервової діяльності батьків, у тому числі й патологічні, що викликають психічний розлад, хвороби (напр., шизофренію). Спадковий характер мають хвороби крові, цукровий діабет та ін. Генетика виявила більше 1500 спадкових аномалій людини. Негативно впливають на нащадків алкоголізм і наркоманія батьків.


Наступне питання:

3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:07, 11 травня 2016 (EEST)

У вітчизняній психології прийнято визначати основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління за психолого-педагогічними критеріями, що включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність у її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення). 

Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості).

Критерії вікової періодизації (характерні для кожного вікового періоду):

1.Соціальна ситуація розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання.

2.Провідна діяльність у її співвідношенні з ін¬шими видами діяльності.

3.Відповідний рівень розвитку свідомості й самосвідо¬мості особистості (центральне вікове новоутворення).

4.Кризи

(криза новонародженого (до 1 міс),

криза одного року,

криза трьох років,

криза семи років,

підліткова криза (11-12 років),

юнацька криза)

Підлітковий (середній шкільний) вік — 4—8 класи (від 11 до 14 років) у дівчаток,

5—9 класи (від 12 до 15 ро¬ків) у хлопчиків.

Цей період супроводжується найбільш помітною кризою в житті людини, головним фактором якої визнається пубертат - статеве дозрівання; у підлітка інтенсифікується фізичний, розумовий, моральний, соціальний розвиток; перебудовується організм, самосвідомість, система відношень до оточуючих; відчуття дорослості призводить до труднощів соціальної взаємодії.


Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.

4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?

Дякую за відповідь!

Дякую за співпрацю!

До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:03, 17 травня 2016 (EEST)

Я вважаю, що враховуються  зони актуального і найблищого розвитку при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі 
  розвитку освіти. Потрібно пам'ятати, що кожна дитина має свої психологічні та фізіологічні особливості. З урахуванням цього 
  застосовується  індивідуальний та диференційований підхід. Здійснюючи ці підходи  учитель враховує зони актуального і найблищого 
  розвитку.

Індивідуальні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.

Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.

Гендерні особливості учнів

Сфера: активність поведінки

Хлопчики

Опис: висока схильність до пошукової активності,тяжіють до освоєння нового і широкого простору. Частіше за дівчаток потребують змін, різноманітності, прогресивної динаміки життя.

Схильні до прояву ризикованості. Більш самостійні, автономні за дівчаток, сміливіше приймають рішення. Уникають надмірної опіки, намагаються звільнитися від контролю, не люблять підкорятися вимозі, висловленій в імперативній формі, поводяться агресивно.

Умови: Давати завдання пошукового характеру, яке стосувалося б історії рідного краю. Застосувати не тільки екскурсії, щодо вивчення краю, я також залучити до роботи із архівними матеріалами та організувати походи з метою пошуку могил героїв доного регіону. Всі ці завдання пропонувати у формі поради. Розподілити обов'язки, виконуючи які вони зможуть проявити самостійність.

Дівчатка

Опис: Активність спрямована не на освоєння нового, а на збереження та закріплення досягнутого, передачу свого досвіду іншим, на виживання у нових умовах, пристосування до них , знаходження свого місця, забезпечення комфортного стану. Активно проявляють себе у сферах. у яких почуваються впевнено. Демонструють іншим свої прикраси, вбрання, іграшки, солодощі, досягнення. Охоче виконують вимоги і роспорядження, упорядковують приміщення, прикрашають побут, доглядають, опікають, турбуються, повчають, допомагають одноліткам.

Умови: Той історичний матеріал, який здобули хлопці у результаті пошукової роботи дівчатка обробляють, вивчають та оформлюють для шкільного музею, де і буде зберігатися матеріал для вивчення в інших класах. Можна запросити до себе на урок однолітків та презентувати їм цей матеріал, застосувати демонстрацію одягу,

дівчатками, даної історичної доби.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:15, 24 травня 2016 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за індивідуальним заняттям! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:40, 16 вересня 2016 (EEST)

Консультації

Шановні колеги!

Згідно навчально-тематичного плану Ви маєте можливість отримати консультацію з навчальної дисципліни «Психологія» відносно теми «Тестування як психолого-педагогічний засіб оцінювання якості навчальних досягнень учнів». Готова надати її Вам за телефоном чи на сторінках обговорення. Попередньо прошу ознайомитись із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення та інформацією, дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. У мене буде можливість дати відповідь кожному з Вас на одне питання. Телефонуйте чи залишайте Ваше запитання на цій сторінці.

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:05, 16 вересня 2016 (EEST)

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Доброго дня, колеги!

Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".

Вивчаємо джерела

Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.

Обговорюємо

Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:40, 2 червня 2016 (EEST)

Чекаю Ваших відповідей за завданням тематичної дискусії!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:15, 20 вересня 2016 (EEST)

1. Нестандартне історичне мислення

2. Пізнавальна активність у історико-пошуковій діяльності учня

3. Висока працездатність

4. Творчість, продуктивна діяльність.

5. Психомоторні здібності.

Проведення та перевірка модульного контролю

Доброго дня, шановні колеги!

Модульний контроль з психології буде здійснюватися на основі узагальнення інформації про методи, які доцільно використовувати в професійній діяльності при організації навчально-виховного процесу при вивченні та формуванні педагогами особистості учня, розвитку його обдарованості та здатності до навчання, урахуванні гендерних особливостей, використанні методу тестування (таким чином відбудеться закріплення інформацію, до якої зверталися на попередніх заняттях).

Дайте лаконічне психолого-педагогічне обґрунтування одній техніці проведення тренінгового заняття за таким алгоритмом: назва інтерактивного метода, опис, аналіз доцільності його використання за зазначеними вище напрямками (1-2 речення). Текст до завдання та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення, можете користуватись інформацією та дидактичними матеріалами розглянутими на лекційних заняттях. Відповіді Ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:38, 7 жовтня 2016 (EEST)