Відмінності між версіями «Психологія Гуппал Т.О.»

Матеріал з HistoryPedia
Перейти до: навігація, пошук
(Інтерактивні практичні заняття)
(Інтерактивні практичні заняття)
Рядок 19: Рядок 19:
  
 
2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)
 
2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)
 +
  
 
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
 
''3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?''
Рядок 36: Рядок 37:
  
 
'''''Дякую за відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)
 
'''''Дякую за відповіді!'''''--[[Користувач:Сидоренко Ірина Валеріївна|З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна]] ([[Обговорення користувача:Сидоренко Ірина Валеріївна|обговорення]]) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)
 +
 +
4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами.  Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія  або, хоча б,  довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.
 +
 +
5. Вікова періодизація  — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками.
 +
Критерії вікової періодизації:
 +
1. Від народження до одного року –  немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими.
 +
2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів.
 +
3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період  інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя  і виконувати його вказівки.
 +
4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці.
 +
5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення.
 +
6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та  ставати особистістю.--[[Користувач:Гуппал Тетяна Олексіївна|Гуппал Тетяна Олексіївна]] ([[Обговорення користувача:Гуппал Тетяна Олексіївна|обговорення]]) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)
  
 
==== Індивідуальні заняття ====
 
==== Індивідуальні заняття ====

Версія за 23:50, 8 травня 2015

Інтерактивні практичні заняття

Доброго дня, шановні колеги!

Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!

Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута на інтерактивних практичних заняттях протягом 8 навчальних годин (4 заняття, одне заняття – два-три питання).

Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).


Дайте, будь ласка, лаконічні відповіді на перші три питання.

1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду [10, с. 18-19].

1. Організм. Індивід. Особистість. Категорії «організм» та «індивід» несуть у собі біологічну, а «особистість» соціальну сутність.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

2. Своїми словами сформулюйте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].

2. Особистість – це індивід, який в результаті процесу виховання і самовиховання набув особливу соціальну якість, що проявляється в суспільних зв'язках і відношеннях. Особистість — це індивід, який усвідомлює свою індивідуальність.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)


3. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?

3. Задатки - природжені особливості людини. Я вважаю, що важливим чинником, який впливає на формування особистості, є спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Велике значення мають і умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері. Усе ж від природи різні діти мають неоднакові інтелектуальні задатки. Тому, важливо вчасно розгледіти «моцартів» та, організовуючи навчально-виховний процес у школі, слід здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, тобто впроваджувати диференційоване та особистісно-зорієнтоване навчання. --Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 19:07, 4 травня 2015 (EEST)

--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:37, 30 квітня 2015 (EET)


Дякую за швидке, продуктивне включення у діяльність та за правильні відповіді (обґрунтовані та аналітично-логічні) на перші три питання!

Продовжуємо працювати за темою "Формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповіді на наступні два питання.

4. На Вашу думку, чому саме стихійний шлях, має найбільший вплив на формування особистості дитини, визначте у цьому процесі роль референтної особи [10, с. 25, 28]?

5. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].

Дякую за відповіді!--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:10, 7 травня 2015 (EEST)

4. Найбільший вплив на формування особистості дитини належить стихійному шляху - це об'єктивний, закономірний процес. У цьому розвитку велику роль грає зв'язок із значимими (референтними) особами. Референтна особа – це людина (педагог), що має авторитет у учня, до якого у дитини є симпатія або, хоча б, довіра. Саме їх допомога посідає значне місце у духовному, фізичному, психологічному розвитку дитини як особистості.

5. Вікова періодизація — поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками. Критерії вікової періодизації: 1. Від народження до одного року – немовля, до 2 місяців – стадія новонародженості. Це період початкового пристосування, початкової адаптації, безпосередньо-емоційного спілкування з дорослими. 2. Від 1 до 3 років – ранній вік. Один з найплідніших і найінтенсивніших періодів накопичення дитиною соціального досві¬ду, становлення фізичних функцій, психічних властивостей і процесів. 3. Від 3 до 7 років – дошкільний період, період інтенсивного накопичення соціально значимого досвіду в соціальному просторі, формування основних рис характеру і ставлення до навколишнього світу. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вихователя і виконувати його вказівки. 4. Від 6 до 10 років – молодший шкільний вік. В цей період завер¬шується початкове визрівання фізіологічних і психологічних структур головного мозку, здійснюється подальше накопичення фізичних, нервово-фізіологічних та інтелектуальних сил, які забезпечують готовність до повноцінної систематичної навчальної праці. 5. Від 10 до 15 років – підлітковий період – час зрілого дитинства, накопичення фізичних і духовних сил для переходу до отроцтва– період завершення фізичного й психічного дозрівання, соціальної готовності до суспільно корисної продуктивної праці і громадянської відповідальності. Проходить бурхливий ріст і розвиток всього організму. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті відіграють різні форми спілкування, велике прагнення до дружного спілкування. Особливість підліткового періоду вимагає певно диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Під кінець підліткового періоду перед учнями реально вимальовується завдання вибору професії. Це період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. 6. Від 15 до 18 років —старший шкільний (рання юність) вік, зображує процес особистісного розвитку дитини як знаходження людиною певного свідомого існування, властивості бути та ставати особистістю.--Гуппал Тетяна Олексіївна (обговорення) 23:46, 8 травня 2015 (EEST)

Індивідуальні заняття

Консультації

Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)

Проведення та перевірка модульного контролю