Психологія Романчук Т.Ю.
Зміст
Інтерактивні практичні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Рада Вас вітати у вікі-просторі на першому занятті з психології!
Ми приступаємо до вивчення теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня", яка буде розглянута протягом чотирьох інтерактивних практичних занять.
Сьогодні – перше заняття. Текст до питань та рекомендована література розташовані на моїй сторінці обговорення. Відповіді ви розташовуєте на своїй сторінці обговорення (не забувайте за свій підпис під ними).
Дайте, будь ласка, лаконічну відповідь на перше питання.
1. Виокремте поняття, які на різних етапах онтогенезу (загалом, до народження, після народження, у процесі соціалізації), визначають людину, як представника людського роду та своїми словами дайте визначення поняття «особистість» [10, с. 19].
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:36, 26 квітня 2016 (EEST) Доброго дня! На мою думку найбільш загальним (з погляду філософії) є поняття “людина”. Людина– біосоціальна істота, якій притаманні членороздільна мова, свідомість, вищі психічні функції (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять і т. д.) і яка здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці. Індивід – біологічний організм, носій загальних спадкових якостей біологічного виду людина. Представник людського роду – homo sapiens.Будь-яка людина – індивід, незалежно від рівня її фізичного і психічного здоров’я. Індивідами ми народжуємося. Індивідуальність – неповторне співвідношення особистих рис та особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність – особлива і несхожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних якостей. Особистість – соціально-психологічна сутність людини, яка формується в результаті засвоєння індивідом суспільних форм свідомості і поведінки, суспільно-історичного досвіду людства. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо. --Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 21:23, 26 квітня 2016 (EEST)
Дякую за швидке включення у діяльність, за частково правильну відповідь на питання №1! Навідні питання до першої частини: в утробі у матері людину називають - ?; після народження людину, яка знаходиться на біологічному рівні Ви назвали, це - індивід; як і включену у процес соціалізації - особистість.--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:25, 11 травня 2016 (EEST)
Продовжуємо працювати за темою "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на наступне питання.
2. Як ви вважаєте, чому саме спадковість та уродженість обумовлюють задатки людини [10, с. 21]?
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 14:16, 05 травня 2016 (EEST)
Доброго дня! Говорячі про два терміни спадковість (те, що існує та розвивається в особистості на основі генного фонду її предків) і уродженість (розглядаються умови внутрішньоутробного життя, наслідки родової діяльності матері) розумієм ці два терміни повязанні з задатками. За спадковістю передаються: тип нервової системи, конституція тіла, зовнішні ознаки (колір волосся, очей, шкіри) та власне людські задатки (високоорганізований мозок, здатність розмовляти, ходити у вертикальному положенні, займатись певними видами діяльності та ін.). Як умова формування особистості спадковість залежить від генотипу, який визначає анатомо-фізіологічну структуру організму, стадії його дозрівання, будову нервової системи, динамічність нервових процесів. Нервова система містить у собі спадкові обумовлені можливості щодо формування потреб, форм поведінки, її здатність навчатися й виховуватися. Ззовні спадковість виявляється в успадкуванні рис батьків або попередніх поколінь — темпераменту,задатків, рис обличчя, постаті, навіть рухів. За свідченням психологів, вродженими у людини є не готові здібності, а тільки потенційні можливості для їх розвитку — задатки. Задатки — природні особливості людини, які є передумовою для розвитку індивіда. Вони впливають на швидкість виникнення умовних рефлексів, вироблення навичок, форм поведінки, становлення темпераменту, але самі по собі не зумовлюють особливостей особистості. Якщо немає сприятливих суспільних умов, чи людина не займається відповідною діяльністю, вони взагалі можуть не виявлятися. Щоб стати талановитим художником або композитором, потрібні не тільки природні дані, а й певні умови суспільного життя (наприклад, родина Бахів, у якій було шість поколінь видатних композиторів і музикантів. Їх музичні здібності зумовлені домінантним геном та соціальними умовами — раннім музичним вихованням). Спадково передаються інтелектуальні здібності — основа розвитку розумових і пізнавальних сил. Генетики довели, що люди здатні до необмеженого духовного розвитку завдяки можливостям мозку. Проте інтелектуальний розвиток відбувається лише за активної розумової діяльності. Тому важливо якомога раніше виявляти задатки до різних видів діяльності й створювати відповідні умови для їх розвитку. Спадковість може бути причиною не лише ранньої обдарованості, а й розумового відставання. Виховують таких дітей у спеціальних школах, в яких навчання відбувається за спеціальними програмами.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:21, 25 травня 2016 (EEST)
Наступне питання:
3. Назвіть критерії вікової періодизації розвитку особистості та визначте декілька психологічних новоутворень, характерних для підліткового віку [10, с. 28-29].
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:15, 11 травня 2016 (EEST)
3) Доброго дня!Психічний розвиток людини проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна й передбачувана. Кожен період (вік) — своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійкими якісними особливостями. Відомо, що вікові психологічні особливості зумовлені конкретно-історичними умовами розвитку, спадковістю, певною мірою — характером виховання, особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми, що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Власне тому, що навчання й виховання організовує діяльність дітей поетапно, керує нею на основі накопиченого досвіду, прагнучи враховувати наявні психофізіологічні можливості, періоди психічного розвитку дитини виявляються тісно пов'язаними із ступенями навчання й виховання.
Такими періодами є: ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий вік (із десяти років до п'ятнадцяти); старший шкільний, або ж юнацький вік (із п'ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді виділяють стадії й фази, що не мають однозначних назв. Підлітковий вік. Позначений бурхливим ростом і розвитком організму. Нові переживання вносить у життя підлітка статеве дозрівання, хоча воно й не є визначальним. Сприймання перебуває у стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність пам'яті. Для підлітка характерна розпорошеність інтересів. Значну роль у його житті відіграють різні форми спілкування, посилюється прагнення дружити. Підлітковий період потребує певної диференціації в організації життя хлопців і дівчат. Наприкінці цього періоду перед учнями реально постає завдання вибору професії.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 22:38, 25 травня 2016 (EEST)
Дякую за активну включеність у діяльність та розгорнуті відповіді на питання №2, 3 Зверніть увагу на питання №3: відповідь на другу частину питання, щодо психологічних новоутворень підліткового віку – Ви дали правильно; дайте, будь ласка, відповідь на першу його частину – про критерії вікової періодизації розвитку особистості (їх- три). --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:38, 2 червня 2016 (EEST)
Закінчуємо розгляд теми "Психологія особистості: управління процесом розвитку та формування особистості учня". Дайте, будь ласка, відповідь на останнє питання.
4. На Вашу думку, чи враховуються зони актуального і найближчого розвитку учнів при організації навчально-виховного процесу на сучасному етапі розвитку освіти (коротко обґрунтуйте свою відповідь) та як учитель засобом свого предмету чи організовуючи виховну діяльність може здійснити діагностику відносно соціопсихофізіологічного портрету особистості учня (на прикладі однієї особистісної характеристики) [10, с. 29, 43-44, 47-60, 76-93]?
Дякую за відповідь!
Дякую за співпрацю!
До зустрічі на наступних заняттях у вікі-просторі. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:02, 17 травня 2016 (EEST)
Індивідуальні заняття
Доброго дня, шановні колеги!
Продовжуємо роботу. Індивідуальне заняття присвячене темі: «Психологічні аспекти гендерної освіти». За одним з напрямків (можете обрати із запропонованих нижче), опишіть гендерні відмінності учнів, що спостерігаються у навчально-виховному процесі та які педагогу потрібно враховувати у своїй професійній діяльності. Визначте умови, які потрібно при цьому створити для хлопчиків та дівчаток. Результати роздумів занесіть до наведеного нижче алгоритму (дуже коротко). Ознайомтесь із матеріалами розташованими на моїй сторінці обговорення, можете користуватись розглянутими на лекції дидактичними матеріалами та рекомендованою літературою.
Напрямки (сфери) прояву гендерних особливостей: фізіологічні процеси, фізичний розвиток, розвиток особистості, активність поведінки, діяльність, адаптація до школи, мовлення, мислення, сприйняття, увага, уява, емоції, вихованість, ставлення до оцінки, відношення до правил.
Гендерні особливості учнів
Сфера:
Хлопчики
Опис:
Умови:
Дівчатка
Опис:
Умови:
--З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 11:13, 24 травня 2016 (EEST)
Доброго дня! Увага. У хлопчиків увага пов'язана з інтересом до діяльності: чим вона цікавіша та змістовніша, тим простіше їм бути уважними, зосередженими, не відволікатися на стороннє. Зауваження дорослого суттєво не впливає на перебіг уваги. Відповідаючи на запитання дорослого, дивляться здебільшого на стіл, убік, або перед собою. Не чекають від нього підтримки. У дівчаток увага залежить від складності завдання та його соціальної значущості: чим воно складніше, тим важче утримується увага; чим соціальне більш значущим є завдання, тим довше можуть бути зосередженими, сконцентрованими, уважними. Відповідаючи на запитання дорослого дивляться йому в очі, шукаючі підтвердження правильності своїх дій.--Романчук Тетяна Юріївна (обговорення) 23:35, 25 травня 2016 (EEST)
Дякую за швидке включення у діяльність, за вірну відповідь та цікаві міркування! --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 13:16, 2 червня 2016 (EEST)
Консультації
Тематичні дискусії (Інтернет-семінари)
Доброго дня, колеги!
Запрошую Вас розглянути тему "Психологічні аспекти роботи з обдарованими дітьми".
Вивчаємо джерела
Пропоную звернутись до інформації та літературних джерел запропонованих до розгляду при вивченні даної теми на моїй сторінці обговорення, можете користуватись рекомендованою літературою та розглянутими на лекції дидактичними матеріалами.
Обговорюємо
Пропоную винести на дискусію обговорення характеристик (якостей, рис тощо) обдарованих учнів. Прошу кожного з Вас запропонувати по 1-2 характеристики, що визначає обдарованість до навчального предмету «історія». Таким чином, наприкінці дискусії ми сформулюємо алгоритм вияву обдарованих учнів. --З повагою, Сидоренко Ірина Валеріївна (обговорення) 12:37, 2 червня 2016 (EEST)
